Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Середня зважена арифметична величина обчислюється за та-кою формулою: : Основи педагогіки вищої освіти : Бібліотека для студентів

Середня зважена арифметична величина обчислюється за та-кою формулою:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Загрузка...

- ^хт xlml +х2т2 +... + хптп

х = ^— =       

2^т      т1 +т2 + .... + тп

де т - частота або статистична вага варіант.

Під медіаною (Me) розуміють таке значення варіюючої ознаки, яке припадає на середину упорядкованого варіаційного ряду.

Важливою вимогою статистичного аналізу є визначення харак-теру зв'язку між явищами, що вивчаються, який може бути кількісно виражений коефіцієнтом кореляції.

Кореляційний зв'язок не виявляється в кожному окремому випа-дку; при певному стані одного явища Інше явище, що знаходиться у зв'язку з ним, може мати різну величину. Наявність кореляційного зв'я-зку виявляється лише статистичним шляхом у процесі дослідження маси випадків однорідної сукупності.

При статистичному вивченні кореляційний зв'язок виявляється як взаємозв'язок у варіаціях двох або більше кількісних ознак, котрі характеризують досліджуване явище. Кореляційна залежність розкри-вається тільки у середніх величинах на основі деякого числа випадків і відбиває закон множинності причин та наслідків.

Для того, щоб з'ясувати щільність зв'язків між явищами, розра-ховують емпіричний коефіцієнт кореляції. Шляхом зведення даних двох сукупностей у кореляційну таблицю. Цифри, що розміщені в її клітинках, є частотами: вони показують, скільки разів дана величина одної ознаки повторюється у сполученні з відповідною величиною ін-шої ознаки (іншого явища). У тих випадках, коли вимірювання відбува-ється у шкалі відносин чи інтервалів І форма взаємозв'язку явищ є лінійною, використовують коефіцієнт кореляції Пірсона за формулою:

х у

де X та у - середні арифметичні позначення показників х та

у;

-          <Jх та <Jy - середні квадратичні відхилення;

-          п - число вимірів (досліджуваних).

Визначення взаємозв'язку показників, виміряних у шкалі порядку, відбувається з використанням рангового коефіцієнту кореляції Спірме-на за формулою:

ρ = І    ——

n(n2 -I)

де d=dx-dY - різниця рангів даної пари показників Х та У; п - обсяг вибірки (число досліджуваних).

Для оцінки вірогідності результатів кількісних вимірювань педа-гогічних явищ обчислюються довірчі інтервали статистичних характе-ристик. З урахуванням наступних задач дослідження - переходом до метричних шкал, формування узагальнених показників - питання і використання багатомірних статистичних моделей і впершу чергу мо-делей факторного аналізу виступає як основне. Факторному аналізу як одному із методів багатомірного статистичного аналізу присвячені до-слідження,1 в яких автори з певних позицій розглядають різні процеду-ри цього методу, їх призначення та умови застосування на практиці. В основі факторного аналізу лежить гіпотеза про те, що змінні, які безпо-середньо спостерігаються лише опосередковано відображають сут-ність вивчаємого явища. Відповідно Терстоуну модель факторного аналізу передбачає існування загальних факторів, що пояснюють варі-ації оцінок ознаки об'єкту дослідження. При цьому вважається, що всі емпіричні ознаки, котрі спостерігаються є лише лінійними функціями, від факторів котрих значно менше ніж число емпіричних ознак, що спо-стерігаються. Крім факторного аналізу, використовується компонент-ний аналіз, як один із методів багатомірного статистичного аналізу, суть якого полягає в описі і оцінці загального фактору.2

Кожний майбутній педагог так само, як і молодий вчений повинен оволодіти методами кількісної характеристики педагогічних явищ, оскі-льки вони дають можливість глибше пізнати їх природу і ефективніше використовувати у професійній діяльності.