Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Історик-соціолог Лоренс Стоун простежив деякі зміни від досу-часних до сучасних форм сімейного життя в Європі. Він розрізняє

три форми розвитку сім’ї від 1500 до 1800 рр.

Розвиток сімейного життяНуклеарна сім’я поча-ткового періоду

Поєднувала мало людей, зберігала глибоко вкорінені зв’язки зі спільнотою, а не лише з кровними родичами. Сім’я не була головним осередком емоційної прив’язаності або залежності для її членів. До сексу ставилися не як до джерела втіхи, а як до необ-хідності розмноження.

Індивідуальна свобода вибору в шлюбі та інші аспекти родинного життя підпорядковувалися інтересам батьків та інших родичів або всієї спільноти. Поза аристократич-ними колами (де воно інколи активно заохочувалося) еротичне або романтичне кохання розглядалося мораліс-тами й теологами як хвороба. За словами Стоуна, сім’я в той період була відкритою, нечітко означеною, позбавле-ною будь-яких почуттів і емоцій, авторитарною інститу-цією…. вона також довго не існувала, розпадаючись уна-слідок смерті або дружини, або чоловіка, або смерті чи раннього від’їзду з дому дітей».

1          Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук — Х., 2002. — 18 с.

2          Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999. — С. 174—208.

Перехідна форма (поч. XVII до поч. XVIII ст.)

Сучасна

Характерна переважно для вищих верств населення та попри те, була надзвичайно важливою, бо започаткувала звичаї та поведінку, які відтоді стали майже універсаль-ними.

Нуклеарна сім’я стала більш відокремленим осередком, не пов’язаним з іншими родичами та локальною спільно-тою. Зросло значення подружньої та батьківської любові, хоча водночас посилилася авторитарна влада батька.

Група, об’єднана міцними зв’язками почуттів, із характе-рним високим рівнем приватності домашнього життя, де головна увага приділяється вихованню дітей. Відбуваєть-ся зростання ролі афективного індивідуалізму, формуван-ня шлюбного зв’язку на основі персонального вибору, скріпленого сексуальним потягом та романтичним кохан-ням. Сексуальні принади кохання стали прославлятися в межах шлюбу, а не в позашлюбних відносинах. Унаслідок зростання робочих місць, відокремлених від дому, родина стала більше прив’язаною до споживання, аніж до виробництва.

Джон Босвел описував еволюцію шлюбу. «В досучасній Європі шлюб спочатку був такою собі домовленістю про розподіл власно-сті, потім зосередився на вихованні дітей, а закінчилося тим, що за основу стало братися подружнє кохання. Не так багато пар одру-жувалося «з кохання», але чимало починали любити одне одного помірі того, як провадили спільне господарство, виховували дітей і розподіляли на двох радощі та прикрощі життя. Майже в усіх епі-тафіях подружнім парам, які збереглися, йдеться про глибоку емо-ційну прив’язаність. Натомість у більшості країн сучасного Заходу шлюб починається з кохання, потім переходить у спільні турботи про виховання дітей (якщо є діти), а закінчується, дуже часто, роз-поділом власності; на той час кохання вже або зникає, або перетво-рюється на далекий спогад»1.

У структурі соціального інституту розрізняють: норми, правила, символи та систему статусів і ролей. Соціальний інститут — стій-кий комплекс норм, правил та символів, які регулюють певну сторону людської діяльності та організовують їх у систему стату-сів та ролей2.

1          Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999. — С. 174—208.

2          Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов / Под ред. проф.

В. И. Добренькова. — М., 1998.

Сім’я як соціальний інститут — прийнята суспільством фор-ма спільного життя чоловіка та жінки, пов’язана з продовженням роду, в т.ч. правила утворення сім’ї, норми взаємовідносин у сім’ї, розподіл рольових обов’язків та прав, система символів, в яких суспільство фіксує свої уявлення, пов’язані з цією сферою життя.

Так, у сучасному суспільстві уявлення про сім’ю пов’язані з моногамним союзом чоловіка та жінки, які мають вільне право розірвати шлюб, несуть спільну відповідальність за дітей, на-роджених в шлюбі, мають право самостійно планувати сім’ю, перервати вагітність. Сучасне суспільство не вимагає від своїх членів обов’язкового релігійного скріплення шлюбу. Навіть пари, які не оформили шлюб згідно з цивільним кодексом, при тривалому спільному житті можуть розглядатися в певних ас-пектах як сім’я. Сучасна сім’я, зазвичай, нуклеарна, малодітна, а її ідеал характеризується рівністю свобод. Усе це разом ство-рює ніби розгорнуту характеристику інституту сім’ї в сучасно-му світі.

А. І. Кравченко1 характеризує еволюцію сім’ї як соціального інституту. Вчений зазначає, що сім’я пройшла такі етапи, як гру-повий шлюб, полігамія і моногамія. Розширену сім’ю змінила нук-леарна. Історично змінювалися ролі чоловіка і дружини, традиції та звичаї, методи виховання дітей тощо.

Індустріальна революція зумовила загальні тенденції в зміні ін-ституту сім’ї. Молоді люди стають самостійні у виборі шлюбного партнера, звільняються від контролю батьків. Вони засновують вла-сний, окремий від батьків дім. Полегшується розлучення. Основою шлюбу все частіше стає взаємна прихильність і кохання. Знижується шлюбний вік європейців. Вік початку трудової діяльності зріс від 11 до 25 років. Більшість людей, на відміну від минулих епох, почина-ють трудовий шлях після одруження. Скорочується кількість дітей в одній сім’ї з 4,3 у 1910 р. до 2,3 у 1960 р.

Зростає роль чоловіка у веденні домашнього господарства та вихо-ванні дітей. Жінка раніше завершує народжувати: вона молодша, ніж раніше, в той час, коли одружується її остання дитина. Збільшується час, необхідний для одержання освіти дітьми: вступ у трудове життя

Кравченко А. И. Социология: Учебник. — М., 2003. — С. 216—218.

затягується. Жінка більше залучається до діяльності в економічній сфері. Домашня праця полегшується за рахунок розвитку техніки.

Узагальнення змін сім’ї як соціального інституту вченим здійс-нено на основі ознак інституту.