Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

На основі узагальнення існуючих підходів до визначення соціа-льної маргінальності та її характеристик І. Попова виокремлює критерії соціальної маргінальності.

По-перше, маргінальність пов’язана з мобільністю, з перемі-щенням у соціальному просторі, тому основний критерій, який ви-значає соціальну маргінальність особистості чи групи, — наявність стану, що пов’язаний із періодом переходу та визначений як кри-зовий.

По-друге, невизначеність, невходження, чи часткове входження до соціальних структур та груп. У сучасних дослідженнях аналізу-ється на основі невизначеності самоідентифікації з загальноприй-нятими у суспільстві соціальними групами.

Окремо можна аналізувати такий критерій соціальної маргіна-льності, як статусна неузгодженість, що свідчить про протиріччя статусних позиціях, які виникають внаслідок зміни соціального по-ложення індивіда чи групи. На соціально-психологічному рівні проявляється як неузгодженість домагань індивіда та референтної групи, до якої він прагне4.

1 На изломах социальной структуры. — М.: Мысль, 1987. — С. 55.

Там само.

Попова И. П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теорети-ческие аспекты исследования) // Социологические исследования. — 1999. — № 7. — С. 62—71.

Там само.

Дослідження соціальної маргінальності передбачає з’ясування міри маргінальності. Це питання досить детально розроблялося Дж. Манчині, який визначав залежність міри маргінальності від значущості соціальної ситуації для особистості. Найвища міра мар-гінальності проявляється як повна дезадаптація, дезорганізація або навіть суїцид.

І. Попова доповнює показники міри соціальної маргінальності об’єктивними показниками — зумовленість «зовнішніми обставинами, тривалість, незмінність ситуації, її «фатальність» (відсутність можливо-сті змінити її, чи її складові в позитивному напрямку)» та суб’єктивними — оцінка перспективи та «міри адаптованості; самооці-нка вимушеності чи добровільності, соціальної дистанції в зміні соціа-льного положення, підвищення чи пониження соціально-професійного статусу, переважання оптимізму чи песимізму в оцінці перспектив»1.

Маргіналізація особистості — це відрив (добровільний чи приму-совий) від певного соціального статусу, культурних норм та ціннос-тей, стилю життя тощо. М. Шульга виокремлює дві особливості про-цесу маргіналізації: добровільна зміна ідентичностей, зумовлена саморозвитком особистості за умов стабільного суспільства; в іншо-му випадку зміна ідентичності особистості відбувається у зв’язку із соціальними змінами, це — примусове виштовхування із соціальної позиції та пов’язаного з нею стилю життя, ціннісно-нормативною системою. Перший випадок пов’язаний із психологічною готовністю до нових статусів та ролей, із плануванням змін, а другий сприйма-ється індивідом як трагедія, зовнішнє негативне вручання, що супе-речить його бажанням. М. Шульга акцентує увагу на тому, що ото-тожнювати поняття маргіналів та люмпенів, андеркласу некоректно. Маргіналом може бути представник будь-якого соціального прошар-ку. Саме криза ідентичності — критерій приналежності до маргіна-лів, на думку М. Шульги та інших науковців2. У сучасних дослі-дженнях маргінальності це досить поширений підхід.

Маргіналізація є прямим наслідком структурних змін, пов’язується із втратою самоідентифікації у суспільстві. Маргіна-льний стан властивий значній частині українського населення. Технологічні, соціальні і культурні зрушення останніх десятиліть додали проблемі маргінальності якісно нові риси. Глобалізація, ур-банізація, масові міграції, інтенсивна взаємодії між носіями різно-рідних етнокультурних і релігійних традицій, вплив на населення

Попова И. П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теорети-ческие аспекты исследования) // Социологические исследования. — 1999. — № 7. — С. 62—71.

2 Шульга М. Маргінальність як криза ідентичності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2000. — № 3. — С. 166—170.

засобів масової комунікації — усе це призвело до того, що маргіна-льний статус став у сучасному світі не стільки винятком, скільки нормою існування мільйонів людей.