Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
КЛАСОВА НАЛЕЖНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ (ЗА СХЕМОЮ ДЖ. ГОЛДТОРПА) (%)2 : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

КЛАСОВА НАЛЕЖНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ (ЗА СХЕМОЮ ДЖ. ГОЛДТОРПА) (%)2


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

 

                                   Чоловіки        Жінки

            1993 2003       1993 2003

            І           професіонали, державні службо-вці, керівники вищого рівня, ме-неджери та власники великих підприємств  14,5     8,0       15,1     7,0

 

            ІІ         професіонали, державні службо-вці, керівники нижчого рівня, менеджери та власники невели-ких підприємств       8,2       7,5       20,7     17,9

1          Оксамитна С. Динаміка соціальної структури та соціальної мобільності:

1993—2003 // Українське суспільство — 2003. Соціологічний моніторинг / За ред.

д.е.н. В. Ворони, д.с.н. М. Шульги. — К., 2003. — С. 311—312.

2          Там само. — С. 303—313.

Продовження табл.

 

                                   Чоловіки        Жінки

            1993    2003    1993    2003

            ІІІ        працівників рутинної нефізичної праці      2,2       3,2       20,2     27,0

 

            IV        дрібні власники, самозайняті, фе-рмери    4,9       7,7       1,2       3,3

 

            V         технічні працівники та керівники нижнього рівня у сфері фізичної праці         10,2     8,3       5,5            4,4

            VI        кваліфіковані працівники фізич-ної праці  23,4     31, 3    12,0     12,6

 

            VII       напів- та некваліфіковані праців-ники фізичної праці      27,9     28,4     17,6     23,2

 

            VIII     працівники фізичної сільськогос-подарської праці           8,1       6,6       7,7       5,7

Зміни в структурі зайнятості населення країн із переходом їх від аграрно-індустріальних до постіндустріальних — інформацій-них — сприяли кристалізації двох основних каналів висхідної соці-альної мобільності: через спадкування багатства та через досягнен-ня вищої освіти. Освіта в сучасних суспільствах стає засобом просування до бажаних соціальних позицій та ресурсів, що з ними пов’язані.

Оксамитна С. М. на основі результатів репрезентативного соці-ологічного дослідження «Зайнятість населення України», проведе-ного Київським міжнародним інститутом соціології в 2003—2004 рр.1, доходить висновку щодо зростання освітньої нерівності, зок-рема за рахунок збільшення кількості осіб із неповною середньою

1 Загальна кількість респондентів — 8138 осіб віком від 18 до 75 років. Вони були поділені на три вікові когорти: 1930—49 років народження, 1950—72 («типо-ве радянське покоління») та 1973—80 (84) років народження («пострадянське по-коління»).

Внаслідок аналізу вирізнили чотири основні рівні освіти респондентів: неповна середня (у т.ч. 1—6 класів, 7—9 класів, початкова професійно-технічна без загаль-ної середньої освіти); середня загальна (в т.ч. середня професійно-технічна); серед-ня спеціальна; вища (в т.ч. незакінчена вища (не менше трьох років навчання в ін-ституті, університеті, академії) та базова вища (ступінь бакалавра)). Освіта батьків респондентів містила ще один додатковий рівень — без освіти.

та вищою освітою серед наймолодших представників пострадянсь-кого покоління українських громадян. В пострадянський період суттєво зростає частка молодих людей, які «не досягають загально-обов’язкового освітнього мінімуму — повної середньої освіти» . В першій віковій когорті частка таких респондентів складала 35,4 %, у другій — близько 12 %, а вже в третій (пострадянській) — близь-ко 18 % (табл.).

Таблиця