Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Бріджит Бергер та Поль Бергер, характеризуючи механізми со-ціальної мобільності, окреслюють п’ять основних механізмів ве-ртикальної мобільності1:

1.         Економічна активність, яка може проявлятися в надзусил-лях, у тяжкій праці, нелегальній трудовій діяльності тощо.

2.         Шлюбне партнерство на раціональних засадах.

3.         Підвищення освітнього рівня.

4.         Політичний. Зокрема проявляється у використанні політич-них механізмів тиску для вирішення життєво важливих проблем певних соціальних груп.

1 Личностно-ориентированная социология / Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. — М.: Академический проект, 2004. — С. 183—184.

5. «Керування враженнями» — механізм, що найкраще був описаний Ервіном Гофманом. Реалізується через демонстрування власної привабливості та маніпулювання статусними символами.

П. Сорокін, аналізуючи фактори соціальної мобільності, вживав поняття «ліфти», «канали», «східці», «отвори», «мембрани», тобто со-ціальні інститути, потрапляючи в сферу впливу яких індивід чи соціа-льна група мають суттєві можливості підвищення власного соціально-го статусу. Серед таких «ліфтів» П. Сорокін називав: армію, церкву, політичні, економічні та професійні організації, освіту, сім’ю.

 

Канали соціальної циркуляції:

Армія 

Церква           

Освіта

Шлюб

Політичні       та професійні організації.

Зазначені механізми зазвичай діють системно, у взаємозв’язку між собою.

Сім’я як канал вертикальної соціальної мобільності

Шлюб є одним із дієвих каналів вертикальної соціальної мобі-льності. Шлюб з представником іншого соціального статусу при-зводить, зазвичай, до зниження чи підвищення позиції. За римсь-ким законодавством, жінка, яка одружилася з рабом, втрачала статус вільної людини. Її діти також визнавалися рабами. Схожа деградація очікувала і чоловіка чи жінку вищого стану, які уклали шлюб із представником нижчого стану1.

У демократичних суспільствах також відбувається взаємне притя-гування багатих наречених та бідних титулованих женихів. Як наслі-док у виграші обидва партнери — один підіймається по східцях завдя-ки власному матеріальному ресурсу, інший — підкріплює свій титул фінансово. В будь-яких стратифікаційних системах існують канали вертикальної мобільності, які періодично змінюють свою дієвість.

У сучасних суспільствах сім’я залишається ще досить важливим каналом інтергенераційної мобільності, але освіта стає найбільш важливим каналом вертикальної мобільності. Виникає ефект «зача-рованого кола». ««Індивід із нижчих класів має менше шансів на

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 377—392. С. 404.

отримання освіти. Внаслідок недостатньої освіти він має недостатні можливості для одержання доходу. Останнє, своєю чергою, знижує його шанси на поліпшення своєї позиції і, що ще гірше, — на те, щоб дати адекватну освіту своїм дітям», тобто на можливості ін-тергенераційної мобільності»1. Сучасні суспільства не ліквідовують бар’єри в соціальній структурі суспільства, а навіть ускладнюють переміщення з найнижчих класових позицій. Вищий та нижчий клас — найбільш закриті, а середній клас у розвинених суспільст-вах — основний суб’єкт соціальної мобільності2. «Не простежуєть-ся жодних ознак того, що нерівність зникає, — як і раніше існують такі бар’єри для соціального переміщення, як класові відмінності, стать та етнічна приналежність»3.

Фактори соціальної мобільності — умови, які впливають на мобільність.

на мікрорівні — це безпосереднє соціальне оточення індиві-да, а також його сукупний життєвий ресурс.

на макрорівні — це стан економіки, рівень науково-технічного розвитку, характер політичного режиму, панівна сис-тема стратифікації, характер природних умов і т.д.