Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

П. Сорокін розрізняє загальні принципи соціальної мобільності1.

1.         Не існувало та не існує суспільств, в яких повністю відсутня вертикальна мобільність в основних її формах — економічній, по-літичній та професійній. Найбільше наближене до абсолютно не-рухомого суспільства — суспільства, в якому відсутня соціальна мобільність, кастове суспільство в Індії. Але навіть в ньому були випадки втрати найвищих статусів в ієрархії (брахманів) чи їх оде-ржання представниками нижчих каст.

2.         Ніколи не існувало суспільства, в якому вертикальна соціаль-на мобільність та перехід від одного соціального прошарку до ін-шого здійснювався зовсім безперешкодно. Всі суспільства страти-фіковані, а це означає, що в межах їхніх структур існують «сита», які просіюють індивідів, надаючи можливість одним піді-йматися на вищі позиції, не допускаючи інших нагору. Лише в пері-оди анархії та безладу суспільству притаманна хаотична, безладна вертикальна мобільність. Однак, навіть у такі періоди існують пе-репони, що не дозволять всезагальну мобільність. Створюються нові «сита» чи функціонують залишки старих «сит». З часом сис-тема якщо не зруйнується вщент, то стабілізується. І нові «сита» замінять старі, і будуть здійснювати відбір, вертикальна мобіль-ність стане ускладненою перепонами, які важко долати.

 

3.         Інтенсивність та всезагальність вертикальної соціальної мобільності змінюється від суспільства до суспільства, тобто в просторі. Порівнюючи індійське кастове та американське суспіль-ство, П. Сорокін зазначав, що вищі позиції в політичній, професій-ній та економічній ієрархії в Індії визначені походженням, а в США — значна частина позицій досягнута індивідами, які при на-родженні їх не мали. Зокрема із 29 президентів США 48,3 % — ви-хідці із бідних та середніх сімей. В Індії переважна більшість за-йнятого населення успадковує професійний статус своїх батьків, а в США — більшість змінює свою професію хоча б раз за життя.

4.         Інтенсивність та всезагальність вертикальної соціальної мобільності коливаються в межах соціальної стратифікації одно-го і того самого суспільства в різні періоди історії, зокрема під час

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 377—392.

соціальних потрясінь. В такі періоди інтенсивність вертикальної соціальної мобільності зростає. Як приклад П. Сорокін наводить революцію в Росії. За перші роки чисельні представники найбагат-ших прошарків та політичної аристократії були знищені чи перемі-стилися на найнижчі позиції в соціальній ієрархії. Більшість влас-ників, підприємців та спеціалістів-професіоналів були позбавлені своїх статусів. В пореволюційні часи на найвищі щаблі соціальної ієрархії потрапили представники колишніх нижчих прошарків в політичній, економічній та професійній ієрархії. Однак період над-звичайної рухливості соціальної структури завершився виникнен-ням нових перепон, ускладненням руху вгору. Початок ХХ століття П. Сорокін називає дуже мобільним періодом в європейських краї-нах: авантюристи, кар’єристи посідають найвищі позиції.

5. У вертикальній соціальній мобільності в її трьох основних проявах немає постійного напрямку ні в бік посилення, ні в бік по-слаблення її інтенсивності та загальності. Ці припущення справе-дливі як для історії окремої країни, так і для історії великих соціа-льних організмів та загалом людства. Тобто для вертикальної соціальної мобільності властиві «не спрямовані» коливання. П. Со-рокін обґрунтовує недостовірність поширеного припущення щодо історичного розвитку в напрямку постійного та «вічного» збіль-шення вертикальної соціальної мобільності.

Саме соціальна мобільність дозволяє підтримувати баланс у межах різноманітних вимірів соціальної стратифікації. Відмінними рисами соціальної мобільності в порівнянні з випадковими перемі-щеннями постають: відтворюваність, масовість, наявність таких наслідків, як зміна статусу чи групової приналежності.