Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЗА П. СОРОКІНИМ2 : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЗА П. СОРОКІНИМ2


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

 

                                                           Територіальна, ре-лігійна, політична, сімейна, професійна без зміни та зсувів у вертикальних пози-ціях                

 

Підняття Висхідна

Падіння Низхідна

Індивідуальне пе-реміщення; ство-рення або підняття загалом групи

Індивідуальне па-діння

Падіння чи дезінтег-рація загалом групи

Економічне, політичне, професійне та ін.

Економічне, політичне, професійне та ін.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 374. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 375.

Продовжити типологію соціальної мобільності можна її поділом на міжпоколінну (інтергенераційну) та внутрішньо поколінну (ін-трагенераційну) мобільність.

Міжпоколінна мобільність відображає відношення між соціаль-ним походженням та соціальним статусом особистості, соціально-професійної групи чи прошарку на сьогодні1. Вимірюється міжпо-колінна мобільність порівнянням статусу (найчастіше роду заняття, освіти) респондента та його батьків. Під час порівняння прагнуть встановити обсяг міжпоколінної мобільності. Найбільш достовір-ними є дані під час порівняння статусів в одній і тій самій фазі життєвого циклу дітей та їхніх батьків. Найкраще, коли порівню-ється кінець середньої фази життєвого циклу, в якому люди дося-гають найбільших соціальних результатів. Співвіднесення даних про різні фази може занизити обсяги міжпоколінної мобільності. Зазвичай аналізується міжпоколінна мобільність одночасно щодо різних вікових груп. Вимірюється відсоток самовідтворення, відто-ку та притоку2.

Внутрішньопоколінна мобільність — мобільність особистості протягом її життя.

У межах аналізу соціальної мобільності виокремлюють: обмін-ну (циркулюючу) та структурну.

Обмінна мобільність — зміна соціальної позиції індивіда в со-ціальній ієрархії, наприклад, заміщення більш талановитими осо-бами менш здібних на адміністративних посадах.

Структурна мобільність — наслідок структурних змін, переду-сім у сфері зайнятості, наприклад, пов’язаних з індустріалізацією економіки. Урбанізація та індустріалізація зумовлює якісні зміни та збільшення кількості професій, вимоги щодо професійної підготов-ки та кваліфікації. Зростає чисельність «білих комірців», зменшу-ється абсолютна та відносна кількість працівників сільського гос-подарства, некваліфікованої праці3.

Класифікацію мобільності можна продовжити поділом на сти-хійну та організовану (вимушену та добровільну). Прикладом сти-хійної може бути переміщення сільського населення в великі міста у пошуках заробітку. Переселення кримських татар — організова-на, вимушена мобільність.

1          Милич В. Очерк социальной мобильности в Югославии // Беляева Л. А. Эмпирическая социология в России и Восточной Европе: Учеб. пособ. — М., 2004. —

С. 401—406.

2          Там само.

3          Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация: Учеб. пособ. —

М.,1995. — С. 148.

Інтенсивність (швидкість) та загальність вертикальної со-ціальної мобільності

П. Сорокін із кількісної точки зору розрізняє інтенсивність та всезагальність вертикальної соціальної мобільності. Під інтенсив-ністю (швидкістю) вчений визначає вертикальну кількість проша-рків (соціальну дистанцію), які долає індивід у своєму вертикаль-ному висхідному чи низхідному русі за певний проміжок часу.

Під всезагальністю вертикальної соціальної мобільності науко-вець розуміє кількість індивідів, які змінили свій соціальний статус за визначений проміжок часу. При цьому абсолютна кількість та-ких індивідів дає абсолютну всезагальність вертикальної соціаль-ної мобільності в структурі населення країни; частка таких індиві-дів стосовно загалом населення країни — відносна всезагальність вертикальної соціальної мобільності.

Поєднавши інтенсивність та відносну всезагальність вертикаль-ної соціальної мобільності в певній сфері (наприклад, економічній) одержимо сукупний показник вертикальної економічної соціальної мобільності певного суспільства1.

П. Сорокін аналізує рухому та нерухому форми стратифіко-ваних суспільств.

Відмінності в інтенсивності та всезагальності горизонтальної та вертикальної мобільності зумовлюють відмінності внутрішньої бу-дови соціальної стратифікації однієї і тієї самої висоти та профілю. Теоретична модель суспільства з нульовою соціальною мобільніс-тю, в якому оболонки, що відокремлюють один прошарок від іншо-го, абсолютно непроникні, визначається як абсолютно закритий, стійкий та непроникний, чи як нерухомий тип соціальної стра-тифікації. Протилежним цьому є тип внутрішньої будови соціаль-ної стратифікації з тією самою висотою та профілем, в якому вер-тикальна мобільність надзвичайно інтенсивна та має всезагальний характер. Перегородки між прошарками тонкі, мають великі отвори для переміщення в межах структури. Такий тип стратифікації П. Сорокін визначає як відкритий, пластичний, проникний чи мобі-льний. Між крайніми теоретичними типами — відкритим та закри-тим існують численні проміжні типи соціальної стратифікації.

П. Сорокін досить скептично ставиться до термінів «демократія» та «атократія» як до нечітко визначених із наукової точки зору, які насам-перед застосовують до найрізноманітніших моделей суспільств. Однак характеристикою теоретичної моделі демократичних суспільств є ви-сока інтенсивність вертикальної мобільності. У демократичних струкСорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 376.

турах соціальна позиція індивіда не визначається його походженням, не існує юридичних та релігійних перепон для руху по соціальній дра-бині, усі існуючі соціальні позиції досяжні кожному індивіду.