Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

П. Сорокін під соціальною мобільністю розуміє будь-який пе-рехід індивіда чи соціального об’єкта (цінності), тобто всього того, що створено чи модифіковано людською діяльністю, з однієї соціа-льної позиції в іншу.1 Однак в соціології закріпилося вживання со-ціальної мобільності як переміщення винятково індивідів та соціа-льних груп.

Погоджуючись із визначенням соціальної мобільності, введе-ним П. Сорокіним, В. Ільїн2 зазначає, що в межах конструктивіст-сько-структуралістичної концепції соціальної нерівності це визна-чення потребує уточнення. У зв’язку з тим, що соціальний простір складається із статусних позицій, які заповнюють індивіди, соціа-льна мобільність постає у двох основних формах.

1. Переміщення власне статусних позицій — одиниць соціальної структури (П. Сорокін вказує лише на переміщення між статусними позиціями індивідів та об’єктів). Під час розвитку суспільства відбу-вається трансформація і його соціальної структури. Переміщення статусних позицій — такий тип соціальної мобільності домінує в пе-ріоди соціальних революцій, глибоких соціальних реформ. Напри-клад, результатом Жовтневої соціалістичної революції 1917 р. стала ліквідація стану поміщиків-землевласників, класу буржуазії (групо-вих статусних позицій), які в царській Росії займали вершину соціа-льної піраміди. В пострадянському суспільстві відбулася зміна пози1   Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 373.

2          Ильин В. И. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивистский поход). — Сыктывкар, 1990.

ції приватних підприємців: із низьких щаблів у радянській стратифі-каційній системі (пов’язаних із ризиком незаконної діяльності, втра-тою матеріальних ресурсів, неможливістю повноцінно ними розпо-ряджатися та низьким престижем) до високих позицій цієї статусної групи в наш час. Статусні та особистісні інтереси часто перепліта-ються, що зумовлює цілеспрямовані дії індивідів за збереження чи зміну соціальної ієрархії. Індивіди постають рушіями статусної (структурної) соціальної мобільності та, відповідно до наявного в них потенціалу, конструюють соціальний простір згідно з наявними у індивідів уявленнями про їхні власні статусні інтереси.

2. Переміщення індивідів та соціальних груп з одних соціальних позицій в інші в традиційному розумінні: рух у горизонтальному та вертикальному напрямку. Цей вид є основним у стабільному суспі-льстві: структура малорухома, а індивіди переміщуються з однієї по-зиції в іншу. «Інколи динаміка двох видів соціальної мобільності не-узгоджена. Так, на початку 90-х рр. статус партапарату різко впав, наблизившись до соціального дна. Однак це не означало падіння на це саме дно працівників партапарату: більшість із них перекочували у комерційні та державні структури, не тільки не знизивши, але й суттєво підвищивши свій особистий статус. Номенклатура змінила корабель, що тоне, на новий, який дає великі перспективи»1.

Аналізуючи соціальну мобільність зазвичай розрізняють два основні її типи:

—        горизонтальна;

—        вертикальна.

Горизонтальна соціальна мобільність — перехід індивіда чи со-ціального об’єкта із однієї соціальної групи в іншу, розташовану на одному й тому самому рівні. Наприклад, перехід із однієї релігійної групи до іншої, із однієї сім’ї до іншої при розлученні та повторно-му шлюбі, з одного підприємства в інше при збереженні професій-ного статусу.

П. Сорокін вказує, що прикладом горизонтальної мобільності є переміщення в межах одного соціального прошарку без жодних помітних змін соціальної позиції у вертикальному напрямку.

Вертикальна соціальна мобільність — переміщення індивіда чи соціальної групи із одного соціального прошарку в інший. Залежно

Ильин В. И. Теория социального неравенства (структуралистско-конструкти-вистский подход). — Сыктывкар. 1990.

від напрямку переміщення розрізняють два типи вертикальної соці-альної мобільності: висхідна та низхідна, соціальний підйом та со-ціальний спуск.

Висхідна мобільність існує в двох основних формах: проникнення індивіда із нижчого пласту в більш високий або створення такими ін-дивідами нової групи та проникнення всієї групи на вищій рівень. Низхідна мобільність також має дві форми: переміщення особисто-сті на нижчу позицію, не руйнуючи при цьому висхідної групи; друга форма проявляється в деградації соціальної групи загалом, в руйну-ванні її соціальної цілісності, в зниженні її рангу в соціальній ієрархії. «В першому випадку «падіння» нагадує нам людину, яка впала з кораб-ля, в другому — з а н у р е н н я в воду самого судна з усіма пасажирами на борту чи боках корабля, коли він розбивається вщент»1.

Отже, вирізняють індивідуальну та групову соціальну мобіль-ність, вертикальну та горизонтальну.

Таблиця