Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Дослідження мобільності стало одним із основних способів ви-вчення соціальної стратифікації. Рух у соціальному просторі, якому властива соціальна нерівність, ієрархія, зазвичай описується в тер-мінах «просування соціальною драбиною вгору чи вниз», «соціаль-не досягнення» чи «соціальний спуск» та ін., що особливо актуаль-но при науковому аналізі трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві.

Міра наукового опрацювання проблеми. Поняття соціальної мобільності та її видів, чинників, каналів опрацьовані в класичних працях західних та радянських соціологів П. Сорокіна, Генцбума, Алті, Д. Гласса, О. Д. Данкена. С. Ліпсета, Р. Бендікса, Д. Трейма-на, Д. Фезермана, Р. Хаузера, Дж. Голдторпа, С. Бляхмана, Ф. Філі-ппова, Т. Заславської, Р. Ривкіної, Е. Саар, М. Тітми, Г. Чередниче-нка, В. Шубкіна та ін. Серед українських дослідників питання соціальної мобільності розроблялися М. Долішнім, С. Макеєвим, Н. Коваліско, С. Оксамитною, О. Симончук, С. Войтович, І. Приби-тковою та іншими.

Термін соціальна мобільність введений у науковий оббіг П. Со-рокіним. В 1927 р. була надрукована його праця «Соціальна мобі-льність». Ця робота заклала підвалини подальших досліджень соці-альної мобільності. Зокрема одним із перших було дослідження соціальної мобільності під керівництвом Девіда Гласса.

Девід Гласс — перше дослідження соціальної мобільності на теоретико-емпіричному рівні

Девід Гласс — керівник дослідження «Соціальна мобільність у Великобританії», яке розпочалося в 1949 році, а основні результати вийшли друком у 1954 році. Предметом дослідження стали соціа-льний статус, престиж та «соціальна мобільність, процеси саморек-рутування індивідів у певні соціальні групи, особливо в групи «се-реднього класу» — «білокомірцевих» спеціалістів та високопостав-лених чиновників»1. Аналізувалася освіта як чинник соціальної мо-більності та інші фактори, які зумовлюють престиж діяльності та прагнення представників середнього класу.

На першому етапі дослідження з’ясовували, як збігаються соціа-льний статус та престиж професій в оцінках населення. К. М. Мозер та Дж. Холл розробили семи ступеневу «стандартну класифікацію» професій: «1) вищий адміністративний та професійний персонал; 2) управлінці та менеджери; 3) інспектори, контролери та інші праців-ники розумової праці — вищий прошарок; 4) інспектори, контролери та інші працівники розумової праці — нижчий прошарок; 5) кваліфі-ковані робітники ручної праці та прошарок працівників розумової праці, які виконують рутинну роботу; 6) напівкваліфіковані праців-ники ручної праці; 7) некваліфіковані робітники ручної праці2. На основі опитування близько 1400 осіб, яким пропонували впорядкува-ти 30 професій (відібраних із початкового списку 138, щоб було представництво семиступеневої «стандартної класифікації») за їх со-ціальним статусом у суспільстві, а потім за п’яти групами престиж-ності. Вченим вдалося дійти висновку, що в громадській думці гарно узгоджується соціальний статус та престиж професій.

На другому етапі було проаналізовано біографії 10 тис. осіб з даними про походження, кількість дітей, освіту, професію. Порів-нювали соціальний статус батьків та їх дітей, нареченого та наре-ченої, з’ясовували вплив висхідної та низхідної мобільності на кі-лькість дітей у сім’ї.

На основі одержаних результатів було проведено шість спеціа-лізованих досліджень. Предметом аналізу яких, зокрема, були: роль освіти в професійному відборі; міжпоколінна мобільність; перемі-щення між великими статусними категоріями3.

Дослідники дійшли висновку про взаємозв’язок статусів батьків та їхніх дітей. Зафіксовано тенденцію: «підвищення статусу більш

1          Лапин Н. И. Эмпирическая социология в Западной Европе: Учеб. пособ. —

М., 2004. — С. 107.

2          Там само.

3          Там само.

помітне серед суб’єктів, чиї батьки належали до низькостатусних категорій, однак, довжина статусного переміщення не досить вели-ка»1. Це було перше емпірико-теоретичне дослідження соціальної мобільності, яке стало поштовхом численних подібних розробок у різних країнах світу.

Одним із висновків стало положення про «досконалу мобіль-ність» як існування рівності можливостей соціального просування незалежно від соціального походження. В подальших дослідженнях неодноразово піддавалося критиці це твердження.

В історії досліджень стратифікації та мобільності за останні со-рок років розрізняють три покоління2, які різняться методами збору та аналізу даних.

Дослідження Девіда Гласса про соціальну мобільність в Англії та Уельсі належать до першого покоління. Створення дослідниць-кого комітету з соціальної стратифікації і соціальної мобільності в Міжнародній соціологічній асоціації; систематичне вивчення дете-рмінант соціальної мобільності, а також її наслідків для класової ідентифікації та класових антагонізмів; створення шкали престижу професій для виміру міжгенераційних змін в ієрархічному просто-рі — досягнення першого покоління3. Найбільш відомі результати порівняльних досліджень опубліковані в Європі4 та Америці5.

Перше покоління дослідників дійшло висновку, що, «по-перше, напрямок мобільності загалом є вельми подібним для всіх західних країн, по-друге, рівень мобільності вищий в індустріальних краї-нах, порівняно з доіндустріальними і, по-третє, політична стабіль-ність сприяє соціальній мобільності»6.

Наступне покоління (О. Данкен, П. Блау) вирізняється «викори-станням для кодування професій, зазначених респондентами, дер-жавного класифікатора професій; новою шкалою вимірювання професійного статусу, що уможливила конструювання соціально1   Лапин Н. И. Эмпирическая социология в Западной Европе: Учеб. пособ. —

М., 2004. — С. 108.

2          Ganzboom H. B. G., Treiman D. J., Ultee W. C. Comparative Inter-generational

Stratification Research: Three Generations and Beyond // Annual Reviews of

Sociology. — 1991. — 17. — P. 277—302.

3          Макеєв С., Оксамитна С. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі

// Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва. — К.,

2006. — С. 190—208.

4          Svalastoga K. Prestige, Class and Mobility. — Copenhagen: Gyldendal. 1959.

5          Lipset S. M., Bendix R. Social Mobility in Industrial Sociaty. — Berkeley:

University California Press, 1959.

6          Макеєв С., Оксамитна С. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі //

Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва. — К.,

2006. — С. 190—208.

економічного індексу (SEI); побудовою моделі досягнення стату-су»1. Науковці не ставлять у центр своїх досліджень питання масш-табу та рівня мобільності. Насамперед вони аналізують прямий вплив професії батька на професію сина, порівняно з іншими чин-никами (освіта батьків, перша професія сина, кількість братів і сес-тер, населений пункт тощо).

На основі висновків дослідників другого покоління П. Блау сформулював теореми щодо соціальної мобільності: «високий рі-вень міжгрупових і статус-віддалених відносин збільшує імовір-ність соціальної мобільності; гетерогенність збільшує імовірність міжгрупової мобільності; нерівність збільшує імовірність статус-віддаленої мобільності (status-distant mobility); множинне накла-дання позицій робить мобільність ймовірнішою»2.

Третє покоління дослідників (Д. Фезерман і Р. Хаузер, Дж. Гол-дторп та інші) характеризується заміною регресійних моделей мо-більності логлінійними. Вчені виокремлюють абсолютну мобіль-ність від відносних шансів здійснити мобільність, мають можливість аналізувати іммобільні, тобто відтворювальні статусні позиції на основі моделювання діагональних кліток таблиць мобі-льності. Особливою рисою представників третього покоління було також і «заперечення ієрархічної побудови класових позицій на шкалі «вище — нижче». Для Голдторпа, приміром, соціальні кла-си — це дискретні, ієрархічно невпорядковані утворення, щодо яких немає сенсу говорити про «вертикальну мобільність», а отже, і конструювати «моделі досягнень», запитувати про те, хто домігся успіху, а хто, навпаки, деградував, розмірковувати про «відкри-тість» суспільства на підставі здійсненої індивідами мобільності»3. Отже, такий підхід лише звужує предметне поле дослідження.

Генцбум, Трейман і Алті, узагальнюючи дослідження трьох поколінь соціологів, дійшли висновків4:

1.         Міжгенераційна мобільність зумовлюється та керується соці-ально-економічним статусом в усіх країнах світу. Оптимальне ви-мірювання соціально-економічного статусу забезпечується шкалою Данкена SEI-типу.

2.         Міжгенераційна професійна іммобільність фіксується в усіх країнах світу. Найімовірніше вона проявляється в класах, що воло-діють значною власністю.

1          Макеєв С., Оксамитна С. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва. —

К., 2006. — С. 190—208.

2          Там само.

3 Там само

4 Там само

3.         Прояви міжгенераційної мобільності відрізняються у різних країнах і в різний період. Для більшості країн характерне повільне, але стабільне збільшення відносної мобільності. Окремі країни (США, Швеція) вирізняються вищим рівнем відносної мобільності. Однак серед соціологів на сьогодні немає одностайності у визна-ченні природи факторів, що зумовлюють зміни і відмінності міжге-нераційної мобільності.

4.         Міжгенераційні дослідження свідчать, що освіта — більш суттєвий чинник впливу на професійний статус особистості, порів-няно з професією її батьків, незалежно від соціального походження. Освіта також стає важливим механізмом передавання переваг і привілеїв від покоління до покоління.