Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РЕФЕРЕНТНА ГРУПА : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

РЕФЕРЕНТНА ГРУПА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

магниевый скраб beletage

Серед соціальних груп особливе місце посідає референтна група.

Референтна група — реальна чи уявна група, на яку індивід орієнтує свою поведінку, яка постає своєрідною ціннісно-нормативною системою відліку.

Термін введений у науковий обіг американським соціопсихоло-гом Гербертом Хайменом (H. Hyman «The Psychology of Status», 1942 р.). Референтним можуть бути різноманітні соціальні групи — від сім’ї до держави. Зазвичай це — група, до якої індивід може на-лежати в певний момент, належав у минулому, прагне належати у майбутньому.

Формуючи власну поведінку, оцінки, люди часто орієнтуються на інші групи, а не на власні3.

1          Группа как организация / Пер. с англ. В. Ильин // Desan W. The Marxism of JeanPaul Sartre. Garden City, New York: Doubleday & Company, Inc., 1966. Р. 158, 164.

2          Ильин В. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивистская парадигма). Глава ІІ. Механизмы воспроизводства социальной иерархии. —

SOCNET, 2000.

3          Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. — М., 2006. — С. 428—562.

Г. Келлі зазначає, що поняття «референтна група» використо-вується для двох видів відносин між індивідом та групою1.

По-перше, для позначення групи, що мотивує індивіда бути прийнятим до її складу. Соціальні установки індивіда коригуються відповідно до загальноприйнятих, на його погляд, у референтній групі.

По-друге, для зіставлення власної позиції, оцінки себе порівня-но з іншими індивідами чи групами. Тобто, група — еталон. Г. Хаймен розглядав такі випадки, аналізуючи «психологію стату-су». Як приклад вчений наводить ситуацію, в якій уявлення індиві-да про власну позицію залежить від того, з ким себе порівнює осо-бистість. Група, індивіди, з якими себе порівнює людина, і є референтною групою. Тому люди більш задоволені власною пози-цією, коли порівнюють її із групами, що займають дещо гірші по-зиції.

Ще Дюбуа зазначав: «Білий житель Філадельфії з прибутком $ 1500 на рік може назвати себе бідним і скромно живучим. Негр з прибутком $ 1500 на рік належить до найбагатших людей своєї ра-си і, відповідно, повинен зазвичай витрачати більше, ніж його бі-лий сусід, на квартирну плату, одяг і розваги»2.

Види референтних груп

Позитивна референта група — група, яка мотивує індивіда бути прийнятим до її складу та досягти ставлення до себе як до члена групи. Наприклад, для випускника школи це може бути студентська група певного вищого навчального закладу, в якому прагне навчатися учень.

Негативна референтна група мотивує індивіда виступати проти неї, або в якій не бажає ставлення до себе як до члена гру-пи. Наприклад, виходець із нижчого класу відмежовується від свого соціального середовища і не бажає, щоб його ідентифіку-вали з представниками «низів»3.

1          Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология. — М., 1984. — С. 197—203.

2          Мертон Р. Вклад в теорию референтно-группового поведения // Метрон Р.

Социальная теория и социальная структура. — М., 2006. — С. 421.

3          Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология. — М., 1984. — С. 197—203.

Розрізняють реальну та уявну референтну групи.

Також можна говорити про такі види референтних груп:

—        інформаційна — носії інформації. Серед них розрізняють носіїв досвіду та експертів;

—        ціннісна — є еталоном ціннісно-нормативної системи;

—        утилітарна — це група носій матеріальних або інших благ, які є важливими для індивіда. Для осіб чоловічої статі ути-літарною референтною групою є жінки, а для жінок — чоловіки;

—        група самоідентифікації — група, з якою ідентифікує се-бе особистість, членом якої себе вважає.

Наприклад, за даними щорічного моніторингового дослідження, яке проводить Інститут соціології НАН України, на вибірці, репре-зентативній дорослому населенню України, у 1992—2002 рр. 13 % населення на запитання «Ким Ви себе, передусім, вважаєте?» (мо-жна було обрати лише один варіант) зазначили: «громадянином ко-лишнього Радянського Союзу», в 2006 р. така самоідентифікація була властива вже 7 %, а у 2008 р. — 9 % населення1. Тобто для них Радянський Союз — референтна група самоідентифікації, гру-па, до якої вони належали в минулому, але вважають і сьогодні се-бе її членами.

Функції референтних груп

Референтні групи, через свою різнорідність, можуть виконувати рі-зноманітні функції в формуванні соціальних установок особистості2.

По-перше, нав’язувати, формувати стандарти — групові нор-ми індивіду. Це нормативна функція референтної групи.

По-друге, вона є еталоном, точкою відліку для порівняння і виконує порівняльну функцію.

Часто і нормативну, і порівняльну функції виконує одна й та сама референтна група, але не завжди.

1Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005—2007 роки. — К., 2008. — С. 35.

2 Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная соци-альная психология — М., 1984. — С. 197—203.

Обираючи собі референтну групу, індивід враховує такі її хара-ктеристики, як спосіб життя, престиж, дохід, а також її відкритість-закритість, міру соціальної диференціації, автономність чи залеж-ність групи, відносну соціальну позицію, соціальну силу групи та інші параметри.

Не завжди референтна група постає як група членства, що мож-на було б вважати найоптимальнішим варіантом для особистості. Інколи виникають досить суперечливі ситуації, коли індивід пере-йняв цінності, зразки поведінки позитивної референтної групи, а вона не приймає його як члена групи. Тоді виникає ситуація маргі-нальності, яку визначають як маргінальність соціальної ролі.

Між групами членства та референтними можуть виникати конфлі-кти. Полліс Н. побудував типологію референтного групового конф-лікту, який виникає при обранні тих, чи інших груп як референтних1:

1)         Конфлікт між групою членства та референтною групою: виникає тоді, коли група членства очікує від індивіда певного типу поведінки, характерного для цієї групи, а поведінка індиві-да не відповідає очікуванням через орієнтацію на ціннісно-нормативну систему референтної групи.

2)         Конфлікт між референтними групами: виникає, коли інди-від обирає як референтні кілька груп із протилежними стандартами.

3)         Конфлікт між усталеною ідентичністю та привабливою ідентичністю: індивід «душею й тілом» належить до однієї ре-ферентної групи, водночас ідентифікуючи себе з іншою, прагну-чи відповідати її стандартам.

4)         Конфлікт виникає, коли одночасно дві групи є і групами членства, і референтними групами, які висувають протилежні вимоги: наприклад, ніжний і турботливий батько одночасно пра-гне кар’єрного росту та сімейної злагоди.

Соціогрупова структура суспільства потребує подальшого вивчен-ня: пошук реального набору основних елементів структури, окреслен-ня сутнісних їх характеристик, впливу, функцій, конфліктних форм взаємодії, проекції членства в групі на поведінку індивіда тощо.

Соціальна група є однією із стрижневих категорій соціології. Вона описує різноманітні форми об’єднання людей. В соціологіч-ному аналізі значну увагу приділяють виокремленню показників

1 Фейгина О. А. Теория референтних групп в работах Роберта К. Мертона http: www.unn.ru/rus

реальності соціальної групи. До яких належать: участь як суб’єктів та об’єктів у реальних соціальних відносинах; загальні потреби та інтереси, соціальні норми; цінності; взаємна ідентифікація; подібна мотивація; власні символи; подібний стиль життя; самовідтворен-ня, відмінна система соціальних зв’язків.

Класифікація соціальних груп дає можливість повніше з’ясувати їхні сутнісні риси. Соціальні групи поділяють за характе-ром взаємозв’язку: реальні, номінальні, фіктивні; за часом існуван-ня: довгочасні та короткочасні; за тіснотою контактів між членами групи: великі та малі; за мірою входження в групу: формальні та неформальні; за ступенем організації: неорганізовані та організова-ні. Розуміння скерованості поведінки особистості, її ціннісних орі-єнтирів дає референтна група, яка постає як еталон, взірець, орієн-тир діяльності індивіда.