Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Малі групи мають: : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

Малі групи мають:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

1)         не орієнтовані на групові цілі дії;

2)         групові думки як постійно діючий фактор соціального ко-нтролю;

3)         конформізм щодо групових норм.

Великі соціальні групи:

1)         мають раціональні цілеорієнтовані дії;

2)         рідко використовують групову думку як елемент соціаль-ного контролю, тому, що контроль реалізується переважно звер-ху до низу;

3)         виявляють конформізм до політики, що проводиться акти-вною частиною групи.

1 Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Мет-рон Р. Социальная теория и социальная структура. — М., 2006. — С. 428—562.

Шкаратан О. И., Сергеев Н. В. Реальные группы: концептуализация и эмпи-рический расчет // Общественные науки и современность. — 2000. — № 5. — С. 33—45.

3          Андреева Г. М. Социальная психология. — М., 1988. — С. 227.

4          Фролов С. С. Социология. — М., 1996. — С. 192—219.

П. Блау визнає існування суттєвих відмінностей між великими та малими соціальними групами. «Складні соціальні структури, що характеризують великі колективи, суттєво відрізняються від більш простих структур малих груп. У малій групі структура соціальних відносин розвивається в напрямку міжособистісної взаємодії. А оскільки між більшістю членів великих спільнот чи загалом суспі-льства немає прямої соціальної взаємодії, то структуру соціальних відносин серед них повинні замінити інші механізми»1.

Механізмом, який пов’язує елементи у складних соціальних структурах, є норми та цінності, які роблять можливим непрямий (опосередкований) соціальний обмін, керують процесами інтеграції, диференціації та організації. Організована добродійність ілюструва-ла опосередкований обмін за типом: колектив — індивід. «Якщо ра-ніше щедра леді приносила кошик бідним і отримувала за це їх пова-гу та вдячність, то в сучасній організованій добродійності немає прямих контактів і немає обміну між окремими донорами й реципіє-нтами. Багаті бізнесмени й представники вищих верств населення займаються добродійністю, щоб відповідати нормам свого соціаль-ного класу й заслужити суспільне схвалення рівних їм, а не для того, щоб заслужити повагу індивідів, яким вигідна їхня добродійність»2.

Такі великі соціальні групи, як соціальні класи та прошарки за-звичай належать до соціальних спільнот (за Р. Мертоном, це не групи, а радше соціальні категорії, які складаються з носіїв стійко-го соціального статусу, між членами певного угрупування взаємо-дія дуже обмежена або відсутня зовсім3).

Окремий вид великих соціальних груп — це статусні соціальні групи — класи, прошарки, касти, старти. Це великі соціальні гру-пи, що виникають на основі соціальної нерівності. Вони мають ни-зький внутрішній соціальний контроль (за винятком каст), який може підвищуватися в міру усвідомлення індивідом своєї принале-жності до цієї соціальної групи та усвідомлення групових інтересів.

Інгрупа та аутгрупа. Групи, до яких належить індивід та з якими ідентифікує себе, це — інгрупи, «мої групи». Групи, до яких індивід не належить, для яких він обирає символічне значення «не ми», «інші» — аутгрупи. Члени аутгрупи можуть мати риси, влас-тиві всім групам цього суспільства, поділяти цінності, але «у них завжди є певні окремі риси та ознаки, а також почуття, відмінні від

1          Осипов Г. История социологии в Западной Европе и США

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Osipov/index.php

2          Там само.

3          Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. — М., 2006. — С. 433.

почуттів членів інгрупи. І люди несвідомо та мимовільно відзнача-ють ці риси, поділяючи раніше незнайомих людей на «ми» та «ін-ші»»1. Інгрупові та аутгрупові ідентифікації в сучасному суспільст-ві часто перехрещуються: в певних ситуаціях інгрупа може виступати як аутгрупа і навпаки.

Формальні та неформальні соціальні групи

Неформальна група2 — виникає на основі міжособистісних від-носин і характеризується неформальним контролем поведінки членів групи, нечітко вираженою ціллю групової діяльності, що базується на основі традицій, звичок, усвідомлення приналежності до певної групи. Вона має неформального лідера, контроль здійснюється за допомогою неформальних норм і традицій, сутність яких залежить від рівня згур-тованості групи, міри її «закритості». В основі утворення неформаль-ної групи є психологічні, емоційні відносини, загальні чи особисті ін-тереси. Термін «неформальна група» набув широкого застосування в соціології після Хоторнських експериментів, проведених під керівни-цтвом Е. Мейо. В результаті дослідження були встановлені сутнісні характеристики робочої бригади як малої соціальної групи: кожен працівник почував себе членом злагодженого соціального організму, неформальної групи, що виникла спонтанно в межах формальній ор-ганізації. Основна функція неформальної групи полягала в захисті власних економічних інтересів: збереження незмінної норми виробіт-ку, що відповідає неформальному груповому стандарту. Колективна думка виступала неформальним моральним регулятором продуктив-ності праці та відносин у межах групи.

•          Неформальна група — зазвичай невелика і часто спон-танно організована група, яка не має формально встановлених правил, цілей, що регулюють взаємодію в цій групі.

•          Формальна соціальна група — група, групова структура та діяльність якої раціонально організовані та стандартизовані з чітко приписаними груповими нормами та правилами, цілями та рольовими функціями3.

1          Фролов С. С. Социология. — М., 1996. — С. 192—219.

2          Группа неформальная // http://www.ecsocman.edu.ru

3          Огаренко В. М., Малахова Ж. Д. Соціологія малих груп. — К., 2005.

С. 272—273.