Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ВІДСОТОК РЕСПОНДЕНТІВ, ЯКІ ЗАДОВОЛЕНІ ХОЧА Б ОДНИМ ІЗ ВОСЬМИ НАВЕДЕНИХ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ФАКТОРІВ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ВІДСОТОК РЕСПОНДЕНТІВ, ЯКІ ЗАДОВОЛЕНІ ХОЧА Б ОДНИМ ІЗ ВОСЬМИ НАВЕДЕНИХ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ФАКТОРІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

 

Життєво важливі фактори   1998    2002

Необхідна медична допомога         11        14

Гарне житло  37        36

Необхідні меблі         29        29

Харчування за своїми смаками       7          12

Заощадження, які підтримали добробут хоча б упродовж року у разі тяжкої хвороби, без-робіття, майнових збитків            —        3

Повноцінна освіта дітей      —        6

Повноцінне проведення дозвілля   13        16

Повноцінне проведення відпустки            5          9

Примітка: частка тих, хто не визначився, коливається від 0,5 до 1,0 %.

«Таким чином, суб’єктивне визначення середнього класу за до-статністю всіх восьми життєво важливих факторів переважно не збігається з суб’єктивним віднесенням своєї сім’ї до ступеня «сере1 Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна-2002. Моніто-ринг соціальних змін. — К., 2002. — С. 60—79.

дні» за шкалою матеріального значення «злиденні — багаті». Пара-доксально1».

Наступними кроком стало суб’єктивне визначення середнього класу за достатністю будь-яких шести із восьми життєво важливих факторів. Таким чином окреслилася група із 49 осіб, тобто 2,7 % від вибіркової сукупності. Однак наявні життєво важливі фактори, у варіантах одержаних підгруп, не збігалися з пріоритетністю ви-значених ними життєвих цінностей.

Серед цих 49 осіб, яких умовно можні віднести до середнього класу, переважна більшість (65 % переважно або цілком задоволені своїм життям), що значно перевищує загальноукраїнський показ-ник (12 %). Для них властивий «значно вищий «індекс самовпевне-ності» порівняно з усією вибіркою. Серед них набагато більше «ін-терналів» — 32 % проти 22 % за вибіркою»2. Отже, ці показники переважно характеризують певну групу як середній клас, але част-ка їх у загальній структурі населення досить незначна, зокрема для того, щоб визначати її як клас.

 

90 80 70 60 50 40 30 20 10

20 13

 

25       

 15

%4

1994 ■ 1скоріше задоволений         важко сказати, скоріше не задоволений

задоволений чи ні

Рис. Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Якою мірою Ви в

цілому задоволені своїм становищем у суспільстві на теперішній час?

(1994, 1998, 2005 рр., %).

1          Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна-2002. Моніторинг соціальних змін. — К., 2002. — С. 60—79.

2          Там само.

Соціологічні дослідження (2002 р.) окреслили основні хара-ктеристики середньої верстви українського суспільства, які дають оптимістичні підстави щодо перспектив їх як середнього класу1:

—        активність у сфері праці. Цей критерій дозволяє спів-віднести її із західними стандартами, хоча з досить суттєвою відмінністю: вони не успадковують свій матеріальний статус (і ресурс) від попередніх поколінь, а формують його лише за рахунок власних «надзусиль», долаючи «силу-силенну пере-шкод»;

—        досить висока адаптованість цієї спільноти до умов ри-нкової економіки, що забезпечує відповідні моделі поведінки (інтернальність, підприємницька активність тощо);

—        розшарування та неоднорідність середньої верстви за низкою ознак (віковими параметрами, професійними, кваліфіка-ційними, освітніми, соціально-психологічними тощо).

Середня верства як прототип середнього класу в українському суспільстві поки що — маргінальне утворення, яке структурно не-однорідне, в межах та на межі якого здійснюється постійний про-цес мобільності як у висхідному, так і в низхідному напрямку. Найбільш представлені в середній верстві, зокрема у верхньому її прошарку, є особи віком до 30 років, за рівнем освіти переважають з середньою і середньою спеціальною освітою. Вища освіта не є ре-сурсом, який забезпечує матеріальний статус, що властиво постін-дустріальним суспільствам (однак в когорті молоді не справджу-ється даний зв’язок: серед молоді переважають особи з неповною вищою освітою, а отже, в перспективі це спеціалісти з вищою осві-тою), кращі умови для входження до середньої майнової верстви створює приватний сектор економіки. Можна говорити про заро-дження середнього класу в Україні, який ще не становить «повно-вартісного» класу2.

На Заході поняття «середнього класу» існує не стільки як чітко визначений науковий термін, скільки як частина масової свідомості і масової культури, і навіть у межах соціології воно визначається і

1          Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна-2002.

Моніторинг соціальних змін. — К., 2002. — С. 46—59.

2          Там само.

використовується по-різному. Розрізняють чотири найбільш зага-льно визнані характеристики — функції середнього класу розвину-того Заходу.

Ознаки — функції середнього класу:1

1.         Середній клас — це не однорідне утворення, а сукуп-ність соціальних груп, їх об’єднує проміжна позиція між верхами і низами суспільства, що й зумовлює виконання інтерактивної функції, тобто середній клас — соціальний медіатор суспільства.

2.         Середній клас — це відносно забезпечена частина су-спільства, власність, якою він володіє, гарантує особисту економічну незалежність, свободу вибору сфери діяльності та ін. Висока якість і сучасний стиль життя, задоволеність сьогоденням, впевненість у майбутньому — підґрунтя заці-кавленості середнього класу у збереженні існуючого соціа-льного порядку, надаючи йому функцію соціального стабі-лізатора суспільства.

3.         Середній клас — зосереджує найбільш кваліфіковані кадри суспільства, з високим рівнем професіоналізму та ді-яльнісним потенціалом, громадською активністю. Звідси — високий соціальний престиж середнього класу та виконан-ня ним функції агента технологічного і соціально-економічного прогресу.

4.         Середній клас у високорозвинутих західних країнах складає більшість населення, виступає основним носієм, з одного боку, суспільних інтересів, а з іншого — націо-нальної культури (суспільних цінностей, норм, зразків поведінки, стилю життя та ін.), виконуючи функцію культурного інтегратора суспільства, розповсюджує зразки власної культури на вищі і нижчі прошарки суспі-льства.

У високорозвинених країнах середній клас справді виступає гарантом стабільності суспільства — його інституційних сис-тем, однак причиною цього є не просто привабливість їх для се1 Заславская Т. И., Громова Р. Г. «Средний класс» в российском обществе // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. — М., 2003. — С. 375—405.

реднього класу, а реальний захист цими системами прав певної структурної ланки суспільства. У разі дисфункціональності ін-ституційних систем стабілізаційна роль середнього класу стає ситуативною і відносною1. Для пострадянського простору харак-терною є проблематична діяльність у межах інституційного по-ля, це зумовило перехід значної частини працюючого населення в тіньовий сектор, тобто адаптація до нових умов відбувається в неправовому полі. Конструювання середнього класу в таких умовах не може бути успішним.

Світовий досвід вказує на те, що формування середнього класу обумовлюється стабільними процесами, пов’язаними з економіч-ним зростанням, сприянням розвитку малого та середнього бізнесу, підвищенням рівня та якості життя населення, зменшенням розриву між доходами та багатством високозабезпеченого та малозабезпе-ченого населення, тобто поляризації суспільства. Вагомим факто-ром постає і відповідний освітній та кваліфікаційний рівень насе-лення загалом та середньої верстви зокрема.

«І щоб з’явився новий середній клас — стабільний, легальний, не криміналізований, — слід мати відкрите громадянське суспільс-тво, яке б вміло захищати власні інтереси, активізувало розвиток етичних і законодавчих норм, спрямованих на реалізацію свого економічного та духовного потенціалу»2.

Нестабільність у соціально-економічній та політичній сферах ускладнює процес формування класу, який повинен стати карка-сом суспільства, запорукою, базою його прогресивних ринкових змін. «Тому завдання для України полягає в тому, щоб «середній клас» у країні не тільки зростав кількісно і змінювався якісно, але й брав активну участь у творенні громадянського суспільст-ва, не був відчужений від процесу формування влади, а відтак став локомотивом економічного, соціального і духовного про-гресу».3

Лібанова Е. 4 розглядає два основні варіанти суспільства: євро-пейське та латиноамериканське, які кардинально різняться.

1          Дилигенский Г. Г. Люди среднего класса. — М., 2002. — С. 10—11.; Заславская Т. И. Социетальная трансформация российского общества: Деятельностноструктурная концепция. — М., 2003. — С. 490.

2          Тарусин М. Средний класс и стратификация российского общества

http://www.polit.ru

3          Рябіка В. Формування «середнього класу» в умовах сучасного суспільного

розвитку // Український центр політичного менеджменту http://www.polit.ru

4          Лібанова Е. М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного визначення та вимірювання: http://www.politik.org.ua

Тип суспільства        Характеристики

 

Європейське сус-пільство — суспі-льство середнього класу     •          домінування активної життєвої позиції (населення покладається на себе у забезпеченні власного добробуту);

•          наявність внутрішніх джерел інвестування (населення не «проїдає» зароблені кошти, а інвестує

їх у бізнес, житло й освіту тощо);

•          високий платоспроможний попит населення, і,

відповідно, масштабний внутрішній ринок (за

рахунок високого попиту збільшується пропозиція, відбувається економічне зростання, збільшення зайнятості);

•          демократичні принципи управління, зокрема

постійні звіти владних структур (середній клас —

основна складова структури суспільства відзначається високим рівнем освіти, обізнаністю з

власними правами та прагненням їх обстоювати в

правовій площині).

Латиноамерикан-ська модель — по-ляризоване суспі-льство з двома го-ловними соціальни-ми групами — ба-гатими та бідними          •          концентрація капіталів і влади у відносно нечисленних колах (економічне зростання збагачує

обмежену частку населення, а економічний спад

призводить до значного погіршення матеріального становища більшості населення);

•          безконтрольність дій владних структур усіх рівнів (влада представляє інтереси окремих верств

населення, у законодавчій та виконавчій владі

домінують представники або олігархів, або бідних; одних задовольняє сприяння їх економічним

апетитам, а других — популістська риторика);

•          поширення корупції — особливо при розподілі

державної власності під контролем чиновників

(під час прискореного процесу накопичення первинного капіталу);

•          масштабна бідність.

В Україні превалюють ознаки другої моделі, хоча проголошу-ється створення суспільства середнього класу.