Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ОЦІНКА РЕСПОНДЕНТАМИ МАТЕРІАЛЬНОГО РІВНЯ СІМ’Ї (1994—2005 рр., %) : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ОЦІНКА РЕСПОНДЕНТАМИ МАТЕРІАЛЬНОГО РІВНЯ СІМ’Ї (1994—2005 рр., %)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

магниевый скраб beletage

(0 балів — найнижчий, 10 балів — найвищий)1

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

 

0 — найни-жчий      11,3     11,8     17,6     18,8     15,7     13,6     12,2     11,4     2,4       2,9       2,0       4,0

1          8,2       10,7     12,6     11,8     14,8     12,8     12,4     9,5       3,2       4,8       3,3       6,6

2          17,6     17,5     18,2     16,6     19,3     21,9     19,8     19,5     17,8     15,2     15,0     12,3

3          27,9     27,5     25,5     26,1     26,6     25,9     26,6     26,7     22,6     22,7     20,7     30,1

4          16,3     14,5     12,6     12,9     11,4     11,8     13,8     13,7     26,5     28,7     29,2     19,6

5          13,4     13,2     10,2     10,3     9,1       10,4     11,2     13,4     21,8     20,9     22,6     18,6

6          3,3       2,5       1,8       2,0       1,8       1,6       1,8       3,2       3,7       3,4       5,3       4,6

7          1,4       1,5       0,7       0,9       0,8       1,1       1,7       1,8       0,9       0,8       0,9       1,9

8          0,2       0,4       0,4       0,3       0,3       0,3       0,2       0,4       0,1       0,1       0,3       1,1

9          0,1       0,2       0,1       0,1       0,0       0,0       0,1       0,2       0,0       0,0       0,1       0,1

10 най-вищий           0,3       0,2       0,1       0,1       0,1       0,3       0,2       0,0       0,1       0,1       0,0       0,4

Не від-повіли 0,0       0,1       0,2       0,2       0,2       0,2       0,0       0,2       1,0       0,3       0,5       0,8

Серед-ній бал            3,0       2,8       2,5       2,5       2,4       2,6       2,7       2,9       3,5       3,5       3,7       3,5

Наведені дані відображають суб’єктивний аспект соціального структурування за матеріальним критерієм, «цей аналіз не може претендувати на повноту, адже самооцінки найчастіше відобража1 Паніна Н. Українське суспільство 1994—2005: Соціологічний моніторинг. — К., 2005. — С. 119.

ють не стільки об’єктивну ситуацію, в якій перебуває індивід, як сприйняття ним свого власного становища крізь призму суспільної свідомості»1. Однак, за відсутності можливості вимірювання дохо-дів за об’єктивними показниками суб’єктивні критерії досить важ-ливі, зокрема з огляду на те, що респондент не лише визначає влас-ну позицію, а й порівнює її з іншими, тобто визначається відносна позиція. «Тому, при оцінці соціальних ресурсів і потенційних мож-ливостей формування середнього класу варто спиратися на аналіз самооцінок соціального і матеріального становища, що тісно пов’язані із соціальним самопочуттям людей. А оскільки нормаль-не соціальне самопочуття — одна з сутнісних ознак середнього класу, що є основою стабільного демократичного розвитку суспіль-ства, вибір суб’єктивних критеріїв» виправданий.2

Отже, за суб’єктивними оцінками матеріального стану в україн-ському суспільстві переважають позиції нижчі за середню. Біль-шість «люду України вважає себе бідними і злиденними і будують своє життя за цією моделлю. І жодні нав’язані нормативи не здатні змінити їхньої «моделі життя бідняків»3. У структурі витрат пере-важають витрати на харчування, що є ознакою бідності. І, навіть, в уявній моделі «нормального життя» відтворюють структуру, в якій переважають витрати на харчування. «Не вистачає волі і фантазії, аби вивести себе за межі свідомості злюмпенізованої людини на-віть у майбутньому»4.

Визначаючи власну позицію в соціальному просторі у 2005 р. 0,8 % респондентів позиціонували себе на найвищому (VІІ) щаблі, 35,2 % — нижче середнього (ІІІ), 30,1 % — середній щабель (ІV) та 9,3 % — вище середньої позиції (V). Середній бал (за семибаль-ною шкалою) склав — 3,2 (риС. 1). Це найкращий показник за пе-ріод з 1994 по 2005 роки, хоча і він не досягає навіть середнього значення шкали. Отже, актуальним залишається висновок Є. Голо-вахи, що «в Україні в кращому випадку існує «нижчий середній клас», що навряд чи може бути гарантом соціальної стабільності і рушійної сили ринкових реформ»5.

1          Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Україні: самоідентифікаційні характеристики // Україна — 2002.

Моніторинг соціальних змін. — К., 2002. — С. 46—59.

2          Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего

класса на Украине // Социологический журнал — 1997. — № 4. С. 22—32.

3          Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна — 2002. Моніторинг соціальних змін. — К., 2002. — С. 60—79.

4          Там само.

5          Головаха Е. И. Изменение социальной структуры и формирование среднего

класса на Украине // Социологический журнал — 1997. — № 4. — С. 22—32.

7 5

3

2,6 2,7 2,6 2,6 2,4 2,6 2,6 2,7 2,7 2,8 2,9 3,2 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Рис. Соціальне самопочуття населення: визначення власної позиції в соціальному просторі (1994—2005 рр., %)

«Соціальний статус у свідомості українських людей визначаєть-ся рівнем добробуту їхньої сім’ї, тобто зафіксовано очевидне яви-ще: злиденна або бідна людина не здатна претендувати на високі щаблі суспільної стратифікації»1. Структури соціального статусу та розподілу за рівнем добробуту сім’ї повністю збігаються.

Якщо говорити про середній клас, то це, насамперед, люди, які можуть задовольняти свої життєвоважливі потреби. Дослі-джуючи рівень задоволеності життєвоважливими факторами, Ю. Саєнко визначив вісім позицій:

1)         здоров’я;

2)         гарне житло (житло);

3)         необхідні меблі (меблі);

4)         харчування за своїми смаками (харчування);

5)         наявність заощаджень, які підтримали добробут хоча б протягом року у разі тяжкої хвороби (заощадження) (тобто хара-ктеристика «міцності» матеріального добробуту);

6)         можливість «дати дітям повноцінну освіту» (освіта) як од-ну з найважливіших цінностей;

7)         повноцінне проведення дозвілля (дозвілля);

8)         повноцінне проведення відпустки (відпустка).

1 Саєнко Ю. Середній клас у соціологічних вимірах // Україна-2002. Моніто-ринг соціальних змін. — К., 2002. — С. 60—79.

«Визначена у такий спосіб суб’єктивна оцінка середнього класу має, так би мовити, потрійну суб’єктивність. Перша полягає в тому, що хоч і з посиланням на пріоритетність цінностей, обрані лише ві-сім життєво важливих факторів (а могло бути більше чи менше). Друга — саме названі, а не інші. Третя — за основу беруться само-оцінки респондентів внаслідок соціологічних опитувань»1.

Було встановлено, що за окремими показниками є групи осіб, які задоволені визначеними аспектами життя (табл.), однак, усіма аналізованими життєвоважливими факторами задоволені лише 0,6 % (11 осіб із 1800 опитаних). За статтю з них 56 % жінок і 46 % чоловіків; за віком переважають особи до 30 років (55 %). За осві-тою: повна загальна середня — 46 %; спеціаліст, магістр -18 %; се-редня спеціальна -18 %; бакалавр — 9 %; неповна середня — 9 %. Оцінки ними матеріального стану свідчила, що ця група розпоро-шена в діапазоні злиденні — заможні (злиденні — 9 %; бідні — 27 %; середньозабезпечені — 46; заможні — 18 %).