Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Рабство Касти Стани Класи

 

Спосіб детермінації відмінностей

Фізичний примус, звичай

Військовий примус

Релігійний ритуал

Право

Військово-політичне панування

Ринковий обмін

Тип системи

Освітні сертифікати

Моральне регулюван-ня та наслідування

Маніпулювання (ре-лігійне, технократи-чне, ідеологічне)

Основа диференціації

                       

Фізико-генетична     Природні ознаки: стать, вік, фізичні дані   

Рабовласницька        Права власності та грома-дянства 

Кастова система       Релігійний та етнічний розподіл праці     

Станова         Обов’язки перед державою

Етакратична (влада держави)         Ранги у владній ієрархії       

Класова          Розмір власності (на засоби виробництва)          

Соціально-професійна         Рід занять та кваліфікація    

Культурно-нормативна       Стиль життя 

Культурно-символічна        Володіння сакральним (священним) знанням     

Кожне суспільство постає складною комбінацією різних типів стратифікаційних систем та їхніх перехідних форм1.

Концепції соціальної стратифікації

У соціології найбільше поширення мають три типи теорій стратифікації:

1.         Марксистська — визначає, що поділ на класи базується на відношенні людей до засобів виробництва або на способах, за до-помогою яких забезпечують засоби існування. В капіталістичних суспільствах існують два класи: капіталісти — власники засобів виробництва, і робітничий клас — продає свою працю і створює додатковий продукт для капіталіста, виробляючи більше, ніж йде на оплату його праці.

2.         М. Вебер вважав, що класові відмінності ґрунтуються не ли-ше на відношенні до засобів виробництва, але також і до інших ре-сурсів (наприклад, майстерність і міра довіри). Він вирізняв ще один аспект стратифікації — відмінності між соціальними групами у сфері престижу. Статусні ресурси можуть розрізнятися незалежно від класових, вони можуть бути або позитивними, або негативни-ми. Групи з негативним статусом називають знедоленими групами, або паріями.

3.         Е. Райт доводить, що існує три способи контролю над еко-номічними ресурсами: контроль над інвестиціями (грошовий капі-Taп ); над фізичними засобами виробництва; над робочою силою. Каіталісти контролюють всі три типи ресурсів, робітничий клас — не контролює жодного. Між цими двома класами існує ряд класо-вих позицій, їх займають ті, хто впливає на деякі (не всі) аспекти виробництва, наприклад, юристи у великих корпораціях .

За В. Леніним —

^ велика група людей, яка відрізняється від інших

>          місцем в історично визначеній системі суспільного виробни-цтва,

>          ставленням до засобів виробництва,

Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация. Учеб. пособ. — М., 1995. — С. 49.

Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных общест-вах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. — 2002. — № 4. — С. 121—129.

^ роллю в суспільній організації праці і

> способами отримання і розмірами тієї частки багатства, якою вона володіє.

За М. Вебером — агрегати людей, які володіють одними й тими самими життєвими шансами. «Класи» — не спільноти: вони зазви-чай є лише можливою основою спільних дій. Ми можемо говорити про «клас» лише у випадку, коли:

1)         певна множина людей об’єднана специфічними причинними компонентами, які стосуються їхніх життєвих шансів;

2)         такий компонент поданий винятково економічними інтере-сами щодо придбання товарів або одержання прибутку;

3)         цей компонент обумовлений ситуацією, яка складається на ринку товарів або на ринку праці».

За У. Л. Уорнером — група людей, що відносить себе до певної позиції в системі соціальної ієрархії.

Життєві шанси за М. Вебером — це можливості, які має лю-дина для досягнення економічного розквіту. Так, людина із «низів» має менше шансів стати багатим. Найкращий шанс стати бага-тим — це розпочати свій життєвий шлях із певної позиції. Концеп-ція життєвих шансів наголошує, що клас має суттєвий вплив на життя людей, однак не детермінує його повністю. Класові відмін-ності впливають на оточення особистості, стиль життя, вибір шлю-бних партнерів. Однак вони не прикріплюють назавжди людей до соціальних позицій, отриманих від народження, як системи стра-тифікації — рабство, касти та стани .

Значний внесок у розробку соціологічної категорії клас зробив Ллойд Уорнер. Він здійснив перше масштабне емпіричне вивчення соціальної стратифікації в США в 1930-х рр.. Дослідження соціаль-ної структури й функцій північно-східної спільноти (Янкі Сіті).

Уорнерівская школа3.

Л. Уорнер в основу визначення класу переважно поклав статусне ранжування, обумовлене оцінками членів громади. «Для того, щоб бути членом статусної групи або класу, людина повинна брати

Вебер М. Основные понятия стратификации // Кравченко А. И. Социология: хрестоматия для вузов. — М., 2003.

Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных общест-вах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. — 2002. — № 4. — С. 121—129.

3 Гордон М. Социальный класс в американской социологии http://club. fom. ru/books/Gord_. doc

участь у соціальних взаємодіях, що характеризують цей клас, зокре-ма, у його колах (clіues) і спільнотах (assocіatіons), і повинна бути ви-знана їхніми членами як «своя». «Належати до певного рівня класо-вої системи Америки для індивіда або родини означає — одержати визнання як рівного з боку тих, хто належить до цього класу» 1.

Застосувавши таке визначення класу, Уорнер виокремив та про-аналізував шість класів у Янкі-Сіті, на відміну від типового виокре-млення трьох класів у структурі суспільства. На противагу К. Марк-су, Уорнер більшою мірою покладався на «суб’єктивні» критерії, виокремлення класу, ніж на «об’єктивні» (прибуток, влада …).

 

Вищий            Вищий

Нижчий        

 

Вищий            Середній

Нижчий        

 

Вищий            Нижчий

Нижчий        

 

Окрім цієї схеми стратифікації надалі вирізнили ряд інших. Ва-ріантів багато, але є принципові положення2:

•          основних класів лише три: багаті, заможні та бідні;

•          неосновні класи виникають додаванням страт або верств у межах основних.

Досить поширеною сьогодні є стратифікаційна модель, що ба-зується на уорнерівському підході. Вона поєднує сім статусних груп:

1.         Верхній-вищий клас — «аристократи по крові», їх вирізняє велике багатство, великосвітські манери, елітний спосіб життя.

2.         Нижній-вищий клас — «нові багаті», які ще не встигли ство-рити потужній родовід, займають найвищі пости в промисловості, бізнесі, політиці тощо.

3.         Верхній-середній клас — дрібна буржуазія, високооплачувані професіонали, спосіб життя наближається до великосвітського, але вони не можуть собі дозволити фешенебельну віллу на найдорож-чих курортах чи колекцію найрідкісніших художніх раритетів.

1          Гордон М. Социальный класс в американской социологии

http://club.fom.ru/books/Gord_.doc

2          Коваліско Н. В. Основи соціальної стратифікації: Навч. посіб. — Л., 2007. —

С. 45—47.

4.         Середній-середній клас — основа розвинутого індустріально-го суспільства, до його складу входять гарно оплачувані службовці, середньо оплачувані професіонали, люди інтелігентних професій.

5.         Нижній-середній клас — службовці та кваліфіковані робіт-ники, праця яких за характером наближається радше до розумової, ніж до фізичної.

6.         Верхній-нижчий клас — середньо та малокваліфіковані робі-тники, зайняті у масовому виробництві. Характерні риси: невисо-кий рівень освіти, пасивне дозвілля, примітивні розваги, зловжи-вання алкоголем.

7.         Нижній-нижчий клас — «соціальне дно»: мешканці підвалів, горищ та інших малопридатних для життя місць. Вони без освіти або з початковою освітою, жебракують чи мають випадкові заробі-тки. Їм властивий комплекс неповноцінності через безпросвітну бі-дність та постійні приниження.

Відмінності класової системи від рабства, каст і станів1:

1)         класові системи гнучкі й мінливі. На відміну від інших типів страт класи не встановлюються за допомогою юридичних або релі-гійних процедур. Межі між класами ніколи не є застиглими й чітко окресленими. Не існує формальних обмежень для змішаних шлю-бів між людьми з різних класів;

2)         значною мірою класові позиції відкриті для досягнення. Приналежність індивіда до класу не дається просто при народжен-ні, як це відбувається в інших типах стратифікаційних систем. Со-ціальна мобільність, тобто рух нагору й униз у класовій структурі, значно більше поширена, ніж в інших типах структур;

3)         приналежність до класу обґрунтована економічно. Класи за-лежать від економічних відмінностей між групами індивідів, від нерівності у володінні матеріальними ресурсами. В інших типах стратифікаційних систем найважливіше значення мають не еконо-мічні фактори (наприклад, релігія в індійській кастовій системі);

4)         класові системи широкомасштабні й мають знеособлений характер. В інших типах стратифікаційних систем нерівність вира-жена, насамперед, у персоналізованих відносинах боргу або обов’язку — між кріпаком і дворянином, рабом і рабовласником, представниками вищих і нижчих каст. На відміну від цього класова система діє переважно за допомогою безособових великомасштаб-них асоціацій, наприклад, одна з головних підстав класових відмін-ностей — це нерівність в оплаті й умовах праці.

Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных общест-вах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. — 2002. — № 4. — С. 121—129.