Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

магниевый скраб beletage

Німецький соціолог МАКС ВЕБЕР (1864—1920 рр.) «Протестантська етика і дух капіталізму» (1904 р.)

засновник «розуміючої соціології»

(метод розуміння діючих у суспільстві людей);

закладає основи «економічної соціології», «соціології релігії»

Найважливішим у соціології є логічне розуміння соціальних проце-сів і їх наукове осмислення.

Завдання — розібратися в суб’єктивних мотивах діяльності, зрозу-міти зміст духовного світу суб’єкта соціальної дії. Зрозуміти і пояснити: (об’єднує «пояснення» і «розуміння»):

— за допомогою яких осмислених дій люди здійснюють свої прагнення;

— які зрозумілі наслідки мали їх прагнення для «осмислено зістав-леної поведінки інших людей».

Суспільство утворюють соціальні дії окремих індивідів.

Основна категорія «соціальна дія», яка передбачає:

•          суб’єктивну мотивацію (чому?)

•          та орієнтацію на інших (очікування) «експектацію».

До соціальної дії не належать:

— дії індивіда, якщо вони не є результатом його творчого во-левиявлення, але здійснюються під впливом імпульсів, не осмисле-них у термінах раціональної мети;

— одноманітна поведінка багатьох людей, якщо вона не є результа-том свідомої орієнтації один на одного, не заснована на взаємних очікуваннях.

Без мотивації і експектації не може бути факту соціальної дії.

Чотири типи соціальної дії:

—        традиційна (визначається звичкою);

—        афективна (емоціями, несвідомими психологічними імпу-льсами, відчуттями);

—        ціннісно-раціональна (свідомою вірою у певну етичну, ес-тетичну, релігійну цінність поведінки незалежно від успіху); — цілераціональна (людина чітко уявляє мету і засоби її досягнен-ня і виникає у відповідь на реакцію інших людей на свої дії. Крите-рій раціональності — успіх).

Відповідно до цих чотирьох видів дії розглядаються і форми куль-тури, аналізуються історичні процеси.

31

 

—        Суспільний прогрес здійснюється в міру зростання ролі і місця раціональності.

На ранніх етапах — у «традиційному суспільстві» — переважають «традиційний» («звичний») і «афективний» («заснований на почут-тях») види соціальної дії. На пізніх, і особливо в сучасному «індуст-ріальному» суспільстві, визначальні — «цілераціональний» і «цінні-сно-раціональний» види соціальної дії.

—        Загальним напрямком розвитку суспільства є поширення у всіх сферах його життя раціональності, яка набуває вигляду капіталіз-му, професіоналізму, етики відповідальності, демократії, протеста-нтських релігій тощо.

—        Як рушійні сили людської історії розглядав не тільки матеріальне виробництво, а й духовність (передусім релігію).

—        Соціологія релігії. Вчення про роль протестантської етики (іс-нує тотожність духу капіталізму та духу протестантського віро-вчення: кропітка щоденна праця заради слави Божої, скерована на одержання прибутку та аскетичне, позбавлене розкошів жит-тя) як одного з основних факторів розвитку капіталістичного го-сподарства.

—        Почавши з вивчення проблеми, яку роль зіграла зміна релігійної етики у зв’язку з переходом до протестантизму у формуванні су-часного капіталізму з його культом раціональності, Вебер згодом переходить до вивчення соціальних умов виникнення таких вели-ких релігій, як буддизм, індуїзм, конфуціанство, даосизм. Емпіри-чно простежує, де і за яких умов, серед яких соціальних прошарків переважає в релігії ритуалістично-культові основи, де — аскетич-но-діяльні, де — містико-споглядальні, де — інтелектуально-догматичні.

—        Поняття ідеального типу — зразка і умоглядної конструкції, яка насправді не існує, але до якої слід прагнути («економічна людина», «церква», «християнство», «економічний обмін», «капітал», «реме-сло», «капіталізм»).

Завданням соціології є встановлення відповідності реальності ідеальним типам. Ідеальний тип — «інтерес епохи, виражений у вигляді теоретичної конструкції», ідеальна модель для того, що відповідає інтересам людини в сучасній епосі. У суспільстві, як і в природі, немає чистих форм. Однак для того, щоб пізнати зміст поведінки і дій людей, необхідно виробити та-кі методологічні конструкції, що дозволяли б певним чином орі-єнтуватися в нескінченному розмаїтті соціальних форм людської діяльності. Таку пізнавальну функцію покликані виконати «ідеа-льні типи».

 

Розробляє оригінальну концепцію соціального управління — «панування», — поділяючи його (залежно від наявності цілераціо-нальної дії) на три види «легітимного» панування, що передбачає визнання панування з боку керованих чи підлеглих).

 

Традиційне    На традиції, автоматичному, «бездумному» підпорядкуванні, звичці. Засновано на вірі не тільки в законність, але навіть у святенність спрадавна існуючих по-рядків і властей.

Чистим типом такого панування є патріарха-льна держава. Тип традиційного панування за структурою схожий із сім’єю. Саме ця обста-вина робить особливо міцним цей тип легіти-мності.

Штаб правління тут складається з родичів, особистих друзів і васалів, а підставою при-значення на посаду є саме особиста вірність.

Харизматичне           Вплив харизматичної особистості «вождя», «лідера».

Харизма — екстраординарна здатність, якість, що вирізняє людину; якість не стільки при-дбану, скільки подаровану Богом, долею (ма-гічні здібності, пророчий дар, видатна сила духу і слова).

Харизматичний тип є повною протилежністю традиційному. Вебер розглядає харизму як ве-лику революційну силу. Джерелом особистої відданості є не визнання формального права, а віра і відданість харизмі. Вождь повинен піклуватися про збереження сво-єї харизми і постійно доводити її існування. Штаб управління формується на основі особи-стої відданості царю.

При всій протилежності традиційного і ха-ризматичного типів правління між ними спільне: посилаються на особисті відносини між паном і підлеглим і протистоять форма-льно-раціональному пануванню як безосо-бовому.

Харизматичний тип відрізняється тим, що тут немає встановлених (раціонально або за тра-дицією) правил, і всі ухвали виносяться ірра-ціонально.

Цей тип легітимності авторитарний, авторитет харизматичного лідера базується на силі — не грубій, фізичній, а на силі внутрішнього дару.

 

33

 

                        Легальне        В основі — «закон». В державах із таким ти-пом панування підкоряються не особам, а за-конам. Штаб управління складається з урядов-ців, які діють за раціональними правилами. Правові основи — принцип, що є в основі ле-гальної держави. Цей принцип виявився, згід-но з Вебером, однією з передумов розвитку сучасного капіталізму як системи формальної раціональності. Найчистішим видом легаль-ного панування є бюрократія, яка функціонує за допомогою знання, і в цьому полягає її ра-ціональний характер.          

 

М. Вебер розробляє теорію сучасної бюрократії, «ідеальної бюро-кратичної організації».