Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

МАРКСИЗМ

Карл Маркс (Німеччина; 1818—1883 рр.),

Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820—1895 рр.).

Основні ідеї

Базис-надбудова (система матеріально-виробничих відносин — першооснова, «базис», на якому ґрунтуються інші відносини людей — правові, політичні, іде-ологічні (надбудова). Економічна сфера набуває значення первинної субстанції, або є незалежною змінною щодо інших соціальних явищ і процесів). Органічної цілісності суспільства (суспільство — організм, всі елементи яко-го підпорядковані єдиній меті).

Діалектичного розвитку суспільства (орієнтує на вивчення процесів суспільної динаміки як певних фаз, де гармонійні зв’язки порушуються дисонансами і конфлік-тами, розв’язання яких дає підставу до відновлення гармонії на якісно новому рівні). Відштовхуються від натуралістичних установок позитивізму, який вимагає роз-глядати соціальні явища як об’єктивні явища та факти і будувати суспільство-знавство за взірцем природознавства, з характерними для останнього причинно-наслідковими поясненнями процесів та явищ оточуючого світу.

—        Головне — вивчення не суспільства загалом, а його структурних одиниць, їх функцій та взаємозв’язків.

—        Заклав основи структурного функціоналізму.

—        Головна праця «Основи соціології» (1896 р.), в якій він робить висновок: перемагає те суспільство, в якому більша кількість людей пристосовується до промислової праці, але при цьому владні структури поважають особисті потреби та інтереси.

—        Вважав, що розвиток суспільства відбувається за законами природної ево-люції, які людина змінити не в змозі (і не потрібно).

—        Центральне поняття — еволюціонізм (еволюція — інтеграція матерії; еволюційний підхід — вивчення кожного явища в його розвитку).

—        Індивідуаліст (людина творить себе і суспільство; суспільство існує зара-ди добробуту його членів).

—        Ідеолог лібералізму (вільна людина від догм, традицій, державного та су-спільного примусу).

Відмінності між позитивізмом та соціологічною концепцією марксизму

Вона розглядає суспільство не як продовження й вищий продукт природи, а як об’єктивну реальність особливого ґатунку, яка саморозвивається; при-чини розвитку суспільства слід шукати в ньому самому, а не поза його ме-жами.

На основі позитивістських концепцій будуються чисельні способи вдоско-налення існуючого капіталістичного ладу шляхом реформ і соціальної по-літики держави. Позитивістська соціальна політика визнає лише еволюцій-ний тип суспільного розвитку і заперечує необхідність соціальних революцій. Вважає, що будь-яке суспільство можна реформувати, а соціа-льні конфлікти розв’язати шляхом мирним, у чому значна роль належить саме соціології. Марксизм вважає капіталістичне суспільство принципово нездатним до подальшого існування, заперечує саму можливість його ре-формування і вдосконалення, прирікає на загибель.

Марксистська соціологічна теорія порушує позитивістський принцип об’єктивності наукового знання, відкрито стаючи на захист одного класу — пролетаріату і відверто прагнучи знищення іншого класу — буржуазії. То-му вона є не лише і не стільки теорією, скільки ідеологією і політичною практикою, закликом до насильницького повалення буржуазного ладу.

Соціологічний позитивізм прагне будувати свої концепції на базі дослідних даних. Марксизм в соціології приділяє значну увагу інтерпретації категорій і понять, залишаючи поза розглядом проблему надійності емпіричної бази і зв’язок між емпіричним і теоретичним рівнями дослідження. Далі це при-зведе до однобічності трактування капіталізму і нехтування його нових ознак: підвищення рівня життя пролетаріату; зростання середнього класу; успішність здійснення реформ і раціонального планування тощо.