Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

суспільної думки епохи нової історії

ч

Інтенсивний розвиток наукової думки. Розкріпачення від теології (вчення про Бога).

2. Соціальне пізнання стає на пошук природничих факторів розвитку суспільства.

a

Поступово розпадається середньовічна система цінностей світо-сприйняття.

Ідея рівності людей перед Богом в ідеології молодої буржуазії трансформується в ідею рівності людей за своєю природою і пошук причин їх фактичної нерівності в суспільстві.

'

Буржуазія стає домінуючим, провідним суб’єктом у системі суспі-льних відносин, вона вже реально править державою, вірить у своє майбутнє і намагається якомога більше знати про суспільство і лю-дину, про їх зв’язок з природою.

:

Виникає нова соціальна парадигма, пов’язана з натуралістичним розумінням світу природи та людини. Натуралізм перетворюється в домінуючий принцип науки, в тому числі і науки про людину. Йо-го панування в усіх галузях знання було пов’язане з виключенням надприродного і чудесного.

О. КОНТ — ЗАСНОВНИК СОЦІОЛОГІЇ. ПОЗИТИВІЗМ ТА НАТУРАЛІЗМ

ОГЮСТ КОНТ (Франція; 1798—1857 рр.). («Курс позитивної філософії», «Система позитивної політики»).

У роботі «Курс позитивної філософії» (1839 р.) О. Конт уперше вжив термін «соціологія». (Спочатку він використав термін «соціальна фі-зика», потім від нього відмовився у зв’язку з тим, що так назвав науку про суспільство бельгійський вчений-математик А. Кетле).

Ініціатор виокремлення соціології як самостійної науки.

Обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільс-тва.

У структурі соціології розрізняв:

СОЦІАЛЬНУ СТАТИКУ — анатомія суспільства (досліджує соці-альні інститути: СІМ’Я, ВЛАСНІСТЬ, ДЕРЖАВА), теорія суспіль-ного порядку, раціональна, ефективна організація суспільства, дося-гнення соціальної гармонії (консенсусу) (закони статики, порядку, організації та функціонування соціальних систем). Призначення держави, урядів та інших соціальних інститутів і поля-гає в забезпеченні дії законів консенсусу. А такі явища, як розподіл праці, індивідуалізм і егоїзм є в багатьох випадках джерелами роз-паду соціальних систем, припинення соціального життя. Серед ін-ститутів, які забезпечують гармонійне, узгоджене функціонування суспільної системи, О. Конт детально аналізує сім’ю, деякі форми кооперації; значну увагу він приділяє релігії, моралі, звичаям, істот-но недооцінюючи, однак, роль у цих процесах економіки, матеріа-льних факторів.

та

СОЦІАЛЬНУ ДИНАМІКУ (загальні закони соціального розвитку, прогресу). Цей ряд складають первинні та вторинні фактори. Пер-винні — духовні, вторинні — «природні»: клімат, приріст населен-ня, тривалість людського життя… Головну роль, за О. Контом, у прогресі людства відіграють первинні фактори, вторинні здатні здійснювати лише супутні дії, тобто або прискорювати, або впові-льнювати дію первинних факторів.

Основними засадами позитивізму Конт вважав спрямованість нау-ки на:

1.         реальне на противагу химерному;

2.         корисне на противагу марному;

3.         достовірне на противагу непевному;

4.         позитивне (конструктивне) на противагу негативному (деструк-тивному).

—        Розглядав суспільство як певну органічну цілісність, яка ґрунтується на солідарності та суспільному поділі праці і розвивається за

природними законами, а отже, має вивчатися точними методами

природничих наук у межах соціології.

Визначив основні методи соціології — спостереження, експери-мент та порівняння (історичний).

—        Щодо закономірностей розвитку суспільства виходив із закону

трьох стадій розвитку суспільства та мислення:

1)         теологічна (фетишизм, політеїзм та монотеїзм) (примітивна — релігійна міфологія);

2)         метафізична (проміжкова — абстрактні знання) (1300—1800 рр.);

3)         позитивна (наукова стадія — наукові дослідження).

—        Наука соціологія повинна давати відповіді на питання: «Що існує?»

та «Як відбувається явище?», вміти передбачити і розв’язувати

проблеми, що виникають (практичне використання досягнень науки

в цілях здійснення соціальних реформ).

Антиіндивідуаліст (суспільство саме себе творить і людину та-кож).

Основний зміст соціологічних поглядів О. Конта:

•          При вивченні соціального життя потрібно покладатися не на здо-гадки, а на спостереження, порівняльні методи.

•          Вивчення соціальних явищ не може бути абсолютним, а завжди є відносним, залежно від нашої організації і нашого становища в со-ціальній сфері.

•          Усе існує лише тією мірою, якою це буде доведено наукою (лише у тому випадку, коли будуть вивчатися реальні факти суспільного життя).

•          Існує взаємозв’язок соціальних елементів, частин і підрозділів (людей, груп, спільнот ...).

•          Поряд із мовою, релігією, поділ праці призводить до ускладнення суспільства; до зміцнення соціальної солідарності.

О. Конт формулює основоположні принципи соціології:

 

натуралізм      пояснення суспільних закономірностей у більш-менш чіткій відповідності до природних закономірностей;

органіцизм     опис суспільства як цілісної системи (на противагу механістичним моделям, які розглядають суспільство як агрегат елементів);

еволюціонізм націлює на аналіз суспільної історії як переважно ево-люційного, повільного та безперервного процесу.

Керувався принципом «багатофакторності» історичного процесу.