Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ: : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

1.         Стародавній світ (до V ст.);

2.         Середньовіччя (V ст. — сер. ХVІІ ст.);

3.         Новий час (ХVІІ — поч. ХІХ ст.).

Стародавній світ (до V ст.)

*>Міф та епос найдавніші форми відображення дійсності родового та ранньокласового суспільства.

Міфологія та епос — позанаукові форми відображення дійс-ності, які не задовольняли вимоги нової системи організації сус-пільного життя — держави.

Виникають елементи наукового знання: філософія, мате-матика, емпіричні соціальні обслідування (згадка про перший перепис населення у стародавніх євреїв пов’язана з іменем Мой-сея (ХІІ ст. до н.е.).

Соціально-філософські проблеми суспільства і соціально-го пізнання (Демокріт, Платон, Аристотель).

♦♦♦ не розглядали суспільство як особливе утворення, що роз-вивається за власними законами (суспільство — об’єкт, а не субєкт);

’ розглядали суспільство у контексті загального цілого від-повідно до моделей космічного цілого;

•          протиставлення чуттєвого досвіду раціональному, «розумному».

Значення історичної науки

•          Саме в ній виникають і усвідомлюються важливіші прин-ципи соціального пізнання (об’єкт — людина, суспільство).

•          На відміну від філософії, що розглядала буття в контексті всесвіту, логосу, історіографи мали конкретний об’єкт — суспі-льство, що сприяло розробці принципів і засобів пізнання соціа-льних явищ.

•          Уперше географічні, природні, економічні, психологічні факти розглядалися як фактори, детермінанти історичних подій.

•          Порівняно з міфом та епосом, вводяться нові елементи від-творення явищ та подій: їх хронологічна послідовність, простір, час, спроби розкриття причин, фіксація поодинокого й особли-вого без аналізу загального, оскільки останнє мислилось як ана-лог одиничного.        

Слабкість — у споглядально-констатуючому характері.

Соціальне значення епохи Середньовіччя

Раннє середньовіччя (V—ХІ ст.) Період розвинутого феодалізму (ХІ—ХV ст.) Пізнє середньовіччя (кінець ХV ст. — сер. ХVІІ ст.) Якщо соціальні парадигми рабовласницького суспільства від-бивали залежність людини від природи і держави-поліса, що в сві-тогляді виступало як фатум, доля, жорстокий детермінізм, то со-ціальна парадигма середньовіччя поєднувала кілька нових принципів:

•          у світоглядному плані космологічний фаталізм змінюється християнським провіденціалізмом;

•          у соціально-історичному та політичному аспектах відбува-ється переорієнтація із демосу, поліса як суб’єкта на особистість як творчу силу в системі соціальних відносин;

•          поєднання християнського провіденціалізму із земним суб’єктивізмом втілилося в новому вченні про свободу індивідуа-льного вибору і особистої відповідальності за нього перед незем-ним суддею.