Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ» : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Тема. Соціологія як наука

Загальне поняття соціології, її об’єкт, предмет. Метод соціоло-гії. Структура соціологічного знання: загальні соціологічні теорії, спеціальні та галузеві соціологічні теорії; емпірична соціологія. Те-оретична та прикладна соціологія. Макросоціологія та мікросоціо-логія. Метасоціологія. Методологія соціології.

Закони і категорії соціології. Соціальні закони та їх класифіка-ція. Типи соціальних законів. Динамічні та статистичні закони. Класифікація та систематизація категорій. Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне». Функції соціології, її завдання у вирі-шенні проблем реформування суспільства.

Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук. Основні вимоги професійної етики соціолога. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модерні-зації незалежної України.

Тема. Історія соціологічної думки

Логіка виникнення соціології. Періодизація розвитку соціологі-чного знання. Протосоціологія — передісторія соціологічної науки. Міф та епос як найдавніші форми відображення та пояснення люд-ського буття. Розвиток поглядів на суспільство та людину в Старо-давньому світі. Виникнення філософії. Пізнання соціальних проце-сів історіографами. «Батько історії» — Геродот.

Особливості розвитку суспільних наук у Середньовіччі. Прові-денціалізм (Блаженний, Аквінський). Гуманізм (Данте, Петрарка, Бруні, Валла). Утопічний соціалізм (Т. Мор, Т. Кампанелла). Заро-дження соціальної філософії (Н. Макіавеллі, Ж. Боден, Г. Гроцій).

Характеристика соціальної думки Нового часу. Натуралізм як домінуючий науковий напрям. Концепції «природного права та суспільного договору» (Т. Гоббс, Д. Локк). Проблеми пошуку зако-номірностей історичного розвитку суспільства. Філософія історії (Д. Віко, Н. Кондорсе, Й. Гердер, Г. Гегель). Політекономія (У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо). Демографія та соціальна статистика (П. Зюссмільх). Ідеї Т. Мальтуса. Соціологічні ідеї консерватизму (Е. Берк, Л. Бенальд, Ж. де Местр), лібералізму (А. Сміт, І. Бентам, Дж. Мілль, Б. Констан) та утопічного соціалізму (Сен-Сімон).

Передумови та причини появи соціології як самостійної науки.

Особливості розвитку соціологічної науки на початковому ета-пі. Позитивізм Конта, його соціологічна суть і спрямування. Кла-сифікація наук та місце в ній соціології. Соціальна статистика і со-ціальна динаміка. Основний метод соціологічного дослідження за О. Контом.

Соціологічна теорія Г. Сперсера: основні положення. Г. Спенсер про суспільство як саморегульовану систему, що забезпечує поєд-нання соціального порядку з індивідуальною свободою. Ідея соціа-льної еволюції. Позитивістсько-натуралістичний напрям в соціоло-гії. Аналогія і редукціонізм як головні принципи соціологічного натуралізму. Соціал-дарвіністський, расово-антропологічний та географічний напрями в соціології.

Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства. Історія суспільства як процес зміни суспіль-но-економічних формацій. Марксистська концепція соціальної структури. Роль класової боротьби і соціальних революцій в істо-ричному процесі. Психологічний напрям у соціології ХІХ століття та його вплив на подальший розвиток соціології.

Соціологія Е. Дюркгейма. Причинний та функціональний ана-ліз. Поняття норми та патології. Соціальні факти. Колективні уяв-лення. Соціологізм Дюркгейма. Соціальна солідарність та аномія. Типи соціальної солідарності. Дюркгейм про самогубства як соціа-льне явище та їх причини. Антипозитивістський напрям у класич-ній соціології. Розуміюча соціологія М. Вебера. Теорії ідеальних типів та соціальної дії М. Вебера. Німецька формальна соціологія. Соціологічне вчення Г. Зіммеля. Соціації та їх різновиди. Негативні наслідки соціації, що зростає. Соціологія Ф. Тьонніса та його вчен-ня про спільноти та спілки. Система соціології В. Парето, його тео-рія циркуляції еліт.

Особливості розвитку соціології у ХХ столітті. Розвиток соціо-логічної теорії і емпіричних досліджень у США. Символічний ін-теракціонізм Ч. Кулі, Г. Дж. Міда. Чіказька соціологічна школа, її дослідження проблем соціальної екології, соціології міста, девіант-ної поведінки та ін. Розвиток ідей Е. Дюркгейма представниками Франкфуртської соціологічної школи.

Соціологічні проблеми в психоаналізі З. Фрейда. Концепції сус-пільства і культури у соціальній антропології Д. Редкліфф-Брауна і Б. Маліновського. «Франкфуртська школа» і програма критичної теорії суспільства. Теорія соціальних змін в структурно-функціональній соціології Т. Парсонса. Р. Мертон про соціальну структуру та аномію. Інтегральна соціологія П. Сорокіна. Теорії соціального конфлікту. Дж. Хоманс і П. Блау про механізми соціа-льного обміну. Основні ідеї неофункціоналізму (Дж. Александер, Дж. Тьорнер). Етнометодологія Е. Гідденса і його теорія соціальної структурації. Теорії технократії. Теорії індустріального та постін-дустріального суспільства. Теорії розвитку суспільства. Постмоде-рністські ідеї в соціології. П. Бурдьє про соціальний простір та культурний капітал.

Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні. Соціаль-ні проблеми у творчості Г. Сковороди та Т. Шевченка, їх значення для розвитку соціальної думки в Україні. Соціологічна проблема-тика у творчості М. Драгоманова, М. Ковалевського, М. Костома-рова, С. Подолинського, О. Потебні, І. Франка, М. Грушевського, С. Кістяківського, М. Шаповала та інших представників українсь-кої суспільно-політичної думки. Сучасний етап соціологічної науки в Україні.

Тема. Суспільство як соціальна система. Типологія суспільств

Еволюція уявлень про суспільство в протосоціологічній та соці-ологічній думці. Поняття суспільства та його сутність. Головні ознаки суспільства. Суспільство як система. Структурні елементи соціальної системи. Соціальні підсистеми, їх елементи і взаємодія.

Інструменальна, сексуальна, гендерна, кратична та семантична теорії походження та розвитку суспільства. Проблема типологізації суспільств. Підходи, що існують в соціології (Ф. Тьонніс, Г. Ленскі та Дж. Ленскі, Д. Рісман, К. Маркс та інші). Характерні особливості сучасного суспільства. Постіндустріальне та інформаційне суспіль-ство, його характерні ознаки. Сутність модернізації та її різновиди. Глобальні процеси сучасного суспільного розвитку — урбанізація, економічна і політична модернізація, комунікативна революція, взаємопроникнення культур та ін.

Суспільство ризику. Соціологічна концепція «суспільства ри-зику»: еволюція, типологія та ознаки ризиків. Структура ризиків. Суб’єктивний ризик та його формування. Чорнобильська детермі-нанта суспільства ризику.

Тема. Соціальна структура суспільства

Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соці-альної структури: соціальні статуси, соціальні групи, соціальні класи, соціальні верстви, соціальні інститути, соціальні організації, типологія соціальних спільнот. Види соціальної структури суспільства. Усклад-нення соціальної структури як чинник суспільного розвитку.

Поняття соціальної групи. Головні ознаки соціальної групи. Типологія соціальних груп. Види соціальних спільнот: соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-територіальні.

Поняття соціального класу. Головні ознаки класу. Типології класів. Середній клас як суб’єкт соціальної дії в сучасному суспіль-стві: структура, функції середнього класу.

Поняття соціального простору (П. Сорокін). Соціальна страти-фікація як центральне поняття при аналізі соціальної структури су-спільства. Соціальні групи як страти. Види соціальної стратифікації (закрита та відкрита). Історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Причини соціальної нерівності. Особливості функціонального (Т. Парсонс, Р. Мертон, Дж. Александер, К. Девіс, У. Мур), конфлі-ктного (К. Маркс, М. Вебер, Р. Дарендорф, Л. Козер). Еволюційний підхід (Г. та Дж. Ленскі) до аналізу соціальної стратифікації.

Соціальна мобільність. Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності. Соціальна мобільність, її форми та характе-ристики. Загальні принципи соціальної мобільності. Механізми соціа-льної мобільності. Дослідження соціальної мобільності в Україні.

Соціальна маргінальність. Поняття соціальної маргінальності. Американська та європейська традиції дослідження маргінальності. Типологія маргінальності. Нові маргінальні групи. Критерії соціа-льної маргінальності. Маргінальність в Україні.

Тема. Соціальні інститути

Поняття соціального інституту. Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільстві. Сутність та етапи процесу інституціо-налізації. Види соціальних інститутів за критерієм цілей (змістов-них завдань). Формальні і неформальні соціальні інститути. Сім’я, держава, бізнес, освіта, релігія — основні соціальні інститути, їх характерні ознаки (установки та зразки поведінки; символічні куль-турні ознаки; утилітарні культурні риси, кодекс усний та письмо-вий; ідеологія). Функції та дисфункції соціальних інститутів. Латентні та явні функції. Функції: закріплення та відтворення суспіль-них відносин; регулятивна; інтегративна; трансляційна; комуніка-тивна. Умови успішного функціонування соціальних інститутів.

Поняття соціальної організації. Соціальні організації як різно-види цільових груп. Принципи соціальної організації. Типологія соціальних організацій. Формальні і неформальні організації. Доб-ровільні і тотальні організації. Соціальні організації і соціальні ін-ститути, їх взаємозв’язок. Структура соціальних організацій, спіль-ність цілей і засобів їх реалізації. Система координації і управління в соціальних організаціях.

Тема. Сім’я як мала соціальна група та соціальний інститут

Сім’я як базовий соціальний інститут та мала соціальна група. Специфіка соціологічного вивчення сім’ї. Етапи розвитку сім’ї. Сім’я та шлюб. Соціальні та індивідуальні функції сім’ї. Деінсти-туціалізація сучасної сім’ї. Основні категорії соціологічного дослі-дження сім’ї: умови життя, структура сім’ї, функції сім’ї. Форми сім’ї та різновиди шлюбу: (нуклеарна і розширена, моногамія та полігамія, груповий шлюб; патріархальні і матріархальні родини, егалітарна сімейна система). Життєвий цикл сім’ї. Соціальні зміни і сім’я. Соціальні умови стабільності сім’ї та причини розлучень. Моделі сім’ї в сучасному суспільстві. Криза сучасної сім’ї. Тенден-ції розвитку сучасної сім’ї (світовий і вітчизняний досвід). Сучасна сім’я в Україні: стан, тенденції розвитку, перспективи.

Тема. Соціологія особистості

Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості та її місця у суспільстві. Сутність поняття «особистість». Відмінність у трактуванні понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

Предмет дослідження соціології особистості. Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості. Основні питання, на яких концентрує увагу соціологія особистості.

Соціальна якість людини. Соціальний тип особистості. Особис-тість як об’єкт та суб’єкт соціальних відносин. Структура особис-тості. Спонукальні чинники соціальної діяльності. Потреби та інте-реси, цінності.

Соціальний статус і соціальна роль. Статусний набір (за Р. Мер-тоном). Головний статус. Особистісний статус. Статус як ранг в ієрархічній структурі, його види: високий, середній, низький. Приписаний, природжений, досягнутий, змішаний статус. Основні характеристики соціальних статусів (за Т. Парсонсом). Соціальна роль. Рольовий набір (за Р. Мертоном). Уявляюча роль, суб’єктивно сприймаюча та граюча роль. Рольові конфлікти. Поняття референтної групи.

Соціалізація: сутність поняття, механізм. Фази соціалізації: со-ціальна адаптація та інтеріоризація, екстеріоризація. Механізми со-ціалізації. Первинна і вторинна соціалізація. Конкретно-історичний характер соціалізації. Агенти соціалізації. Фактори соціалізації. Де-соціалізація і ресоціалізіція. Особливості ресоціалізації у сучасно-му українському суспільстві.

Тема. Соціальна девіація та соціальний контроль

Девіація як соціальне явище. Поняття девіантної поведінки та її класифікація. Типи девіації. Культурно схвалені та не схвалені де-віації. Девіантна та делінквентна поведінка. Соціальні ефекти деві-ації. Соціологічні теорії девіантної поведінки. Теорія аномії. Теорія культурного перенесення. Теорія конфлікту. Теорія стигматизації.

Система соціального контролю: поняття та класифікація. Еле-менти системи соціального контролю: звички, звичаї, санкції. Сан-кції: позитивні, негативні; формальні, неформальні; правові, етичні, сатиричні, релігійні. Агенти формального та неформального соціа-льного контролю. Зовнішній контроль та самоконтроль.

Діагностика, шляхи й засоби ліквідації соціальних відхилень у сучасному суспільстві.

Тема. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації

Соціологічне дослідження: поняття, основні етапи проведення. Завдання і особливості етапів підготовки, збору, обробки, аналізу інформації та підготовки наукового звіту. Пізнавальна, методологі-чна, практична, інформаційна, управлінська функції соціологічних досліджень. Види соціологічних досліджень за метою, глибиною аналізу, методами, що застосовують для збирання інформації, за-тратами часу, типом відносин між замовником і виконавцем, спо-собом дослідження (у статиці чи динаміці), сферою дослідження, системою вибору одиниць об’єкта дослідження та їх особливості.

Програма як виклад та обґрунтування методологічних, методи-чних (процедурних) основ дослідження.

Методологічний розділ програми. Формування проблеми, ви-значення мети дослідження. Постановка завдань як процес розгор-тання й конкретизації мети дослідження. Визначення предмета й об’єкта дослідження. Інтерпретація та операціоналізація основних теоретичних понять. Системний аналіз об’єкта. Формування гіпотез у соціологічному дослідженні. Види гіпотез, їх роль.

Методичний (процедурний) розділ програми, його складові. Принциповий (стратегічний) план дослідження та його види. Вибі-рка. Генеральна сукупність. Вибіркова сукупність. Типи вибірок за методом (імовірнісний, цілеспрямований, стихійний) відбору оди-ниць дослідження.

Методи збору та аналізу інформації. Підсумковий документ со-ціологічного дослідження. Основні вимоги до програми. Робочий план дослідження.

Загальна характеристика і класифікація методів збору первинної соціологічної інформації. Аналіз документів як джерело інформа-ції, його місце серед інших методів збору інформації. Поняття до-кументів у соціології. Види документів. Методи аналізу докумен-тів. Якісний та кількісний аналіз, їх особливості.

Спостереження у соціології, його загальна характеристика і мі-сце серед інших методів збору первинної соціологічної інформації. Види спостереження, їх переваги й недоліки. Особливості викорис-тання різних видів спостереження.

Соціологічний експеримент, його спрямування та етапи прове-дення. Місце дослідника в соціологічному експерименті.

Опитування як метод збору соціологічної інформації, його місце серед інших методів. Різновиди опитування, їх переваги, недоліки, ці-льове призначення. Основні правила побудови анкети. Види й функції питань. Особливості анкетування. Специфіка інтерв’ю, його організа-ція. Види інтерв’ю. Експертна оцінка як різновид опитування. Основні напрями використання експертної оцінки. Вимоги до експертів.

Місце соціометрії в соціологічному дослідженні. Основні вимо-ги до проведення соціометричних тестів. Їх застосування.

Основні методи обробки соціологічної інформації. Підготовка первинної соціологічної інформації до обробки. Застосування ме-тодів статистики при обробці і аналізі даних. Ряди розподілу. Ста-тистичні таблиці. Графічне зображення соціологічних даних. Обчи-слення середніх величин.

Аналіз даних як один із етапів соціологічного дослідження. Мето-ди опису даних соціологічного дослідження. Групування інформації, емпірична і теоретична типологізація. Вплив професійної культури на характер інтерпретації даних соціологічних досліджень. Оформлення проміжних та заключних звітів відповідно до нормативних вимог.