Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РІЗНОВИДИ ІНТЕРВ’Ю1 : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

РІЗНОВИДИ ІНТЕРВ’Ю1


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

магниевый скраб beletage

за змістом       документальні — вивчення подій минулого, уточнення фактів;

 

            інтерв’ю думок — виявлення оцінок, поглядів, су джень;

 

            інтерв’ю з фахівцями-експертами;

за

технікою

проведення    формалізовані (стандартизовані) — передбачають де-тальну розробку всієї процедури, у т.ч. загальний план бесіди, послідовність і конструкцію питань, варіанти можливих відповідей;

напівстандартизовані;

            вільні (неформалізовані, нестандартизовані) ін-терв’ю — це тривала бесіда (кілька годин) без суворої деталізації питань, але за загальною програмою;

 

            інтенсивне («клінічне», глибоке) — триває іноді годин-никами; ціль — одержати відомості про внутрішні спо-нукання, мотиви, нахили респондента;

особливості процедури        сфокусоване — спрямоване на виявлення вузького кола реакцій суб’єкта на заданий вплив (наприклад, на окремі компоненти інформації (зі ЗМІ, лекції);

 

            не спрямовані інтерв’ю — мають «терапевтичний» харак-тер. Ініціатива плину бесіди належить тут самому респон-дентові, інтерв’юер лише допомагає йому «вилити душу»;

спряму-вання            наративне інтерв’ю — вільна розповідь, що спрямову-ється інтерв’юером, оповідання про життя;

спосіб організації       індивідуальні;

 

            групові.

Вплив інтерв’юера

—        Стереотипність сприйняття (оцінка зовнішності співбесідни-ка та його внутрішніх психологічних якостей тісно взаємопов’язані).

—        Темп мови інтерв’юера повинен бути середній.

—        Бажано, щоб інтерв’юер був одного віку з респондентом та іншої статі.

—        Несприятливими для проведення інтерв’ю є багатолюдні (при сторонніх, які втручаються в бесіду) та безлюдні місця; вдома (інтерв’юер сприймається як гість: дають відповіді на запитання, навіть, коли не мають відповіді; намагаються говорити лише при-ємне: з ввічливості); переривання інтерв’ю телефонними дзвінками та іншими факторами.

1 Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. — М., 1998. — С. 228—231.

— Сприятливі умови: ізольоване приміщення; відсутність третіх осіб та чинників, що відволікають.

Методи аналізу документів

Аналіз документів — метод, який широко застосовується під час збору первинної соціологічної інформації.

Документом в соціології називають спеціально створений предмет, призначений для передавання та збереження інформації.

Документ — засіб збереження за допомогою спеціального носія інформаційних фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розу-мової діяльності.

Аналіз документів — сукупність методичних прийомів, що застосо-вуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформа-ції, необхідної для вирішення завдань дослідження.

За

загальною

значимістю

За формою викладу

За способом

фіксації

інформації

За

критерієм

авторства

За достові-рністю документів

ВИДИ ДОКУМЕНТІВ офіційні (закони, укази, декларації, розпорядження й т.п.);

неофіційні (особисті заяви, листи, скарги, щоденники, сі-мейні альбоми й ін.).

статистичні (статистичні звіти, збірники статистичних матері-алів, що містять економічні й соціальні показники розвитку країни, динаміку народжуваності, смертності, матеріального до-бробуту населення, його освітнього рівня й т.п.);

вербальні, тобто такі, у яких інформація втілена в словесно вираженій формі (листа, преса, книги й т.п.).

письмові документи, у яких інформація викладена у формі буквеного зображення (рукопису, книги, повідомлення пре-си, різного роду документальні свідчення — про народження, про службову посаду, про право на володіння майном і т.п.);

іконографічні документи, сприймані візуально (ікони, кар-тини, кіно- і фотодокументи, відеозаписи);

фонетичні, тобто орієнтовані на звукове сприйняття (грам-платівки, магнітофонні записи, лазерні диски й ін.).

індивідуальні — створені одним автором (лист, заява, скарга);

колективні — створені кількома авторами, групою людей (звертання до депутатів, уряду, декларація про наміри гру-пи, партії, руху й т.п.).

оригінали;

копії.

Застосовуються два основних методи аналізу документів:

>          Неформалізований (якісний, традиційний).

>          Формалізований (кількісний, контент-аналіз).

Неформалізований (якісний, традиційний) метод аналізу документів

Під традиційним, класичним аналізом документів розуміють всю повноту розумових операцій, здійснюваних дослідником та спрямованих на інтерпретацію даних, які містяться в документах.

Дослідник при проведені традиційного аналізу документів, по-винен з’ясувати :

—        Що являє собою документ, який його історичний, соціально-психологічний контекст?

—        Які чинники сприяли його появі?

—        Хто автор, з якою метою він створив документ?

—        Наскільки надійний документ?

—        Яка достовірність зафіксованих даних, правдивість фактів, змісту подій, явищ тощо?

—        Яка суспільна дія, громадський резонанс документа?

—        Яку оцінку можна дати логічним, мовним і стильовим особ-ливостям?

—        Які висновки можна зробити щодо автора?

—        Чи достатньо повна інформація, яка міститься в проаналізо-ваному документі, наскільки ці відомості відповідають завданням дослідження, чи є потреба в додаткових матеріалах?

Недоліки: суб’єктивізм, кількісні обмеження. У традиційному аналізі документів розрізняють зовнішній та внутрішній.

Традиційний аналіз документів

Зовнішній       Внутрішній

Аналіз «історичного контексту» (обставини, які сприяли появі до-кумента);

мета — встановити вид докумен-та, його форму, час та місце по-яви, автора, ініціатора, мету ство-рення, наскільки він достовірний та надійний.

Дослідження самого документа: з’ясування відмінності між факти-чним та літературним змістом; встановлення рівня компетенції автора, в питаннях, про які висло-влюється; особистісне ставлення автора до фактів, що описує.

1 Рабочая книга социолога. — М., 1983. — С. 289—308.

Формалізований метод (контент-аналіз) — переведення в кі-лькісні показники масової текстової інформації (чи зафіксованої на певних носіях) з подальшим її статистичним обробітком.

Метод якісно-кількісного аналізу документів полягає в:

♦          алгоритмізованому виділенні в тексті певних змістовних елементів згідно з метою та завданнями дослідження;

♦          класифікації виділених елементів відповідно до концептуаль-ної схеми;

♦          їх підрахунку;

♦          кількісному поданні результатів.

Методика якісно-кількісного аналізу передбачає, насамперед,

виорекмлення двох одиниць аналізу:

♦          Змістовних (якісних);

♦          Одиниць підрахунку. Сутність контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти ознаки,

властивості тексту (наприклад, частота вживання певних термінів), які можна легко підрахувати, які відображали б певні суттєві боки змісту. Зміст стає вимірюваним, доступним для точних операцій із підрахунку. Результати аналізу стають досить об’єктивними. Об-меженість формалізованого методу в тому, що не всі змістовні ас-пекти можна виміряти за допомогою формальних показників1.