Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ВИДИ ПРОБЛЕМ: : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ВИДИ ПРОБЛЕМ:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

♦          Відповідно до мети :

•          Гносеологічні (логіко-пізнавальні) спричинені нестачею інфо-рмації про стан, тенденції функціонування соціального об’єкта. Тобто народження проблеми зумовлене недостатністю знання про пев-ні процеси, явища соціального життя. (Наукова проблема).

•          Предметні — це суперечності, зумовлені зіткненням інтересів соціальних спільнот, інститутів, які дестабілізують їх життєдіяль-ність і стимулюють до активних дій. (Соціальна проблема).

| ♦ За носіями

•          проблеми окремих соціальних груп

•          (соціально-демографічних, національних, професійних, політич-них та інших);

•          проблеми соціальних інститутів;   

•          конкретних виробничих підприємств, державних закладів та установ, закладів освіти, організацій.

♦          За масштабами поширення проблеми      

•          державні       

•          регіональні    

•          локальні        

♦          За часом дії

•          короткотривалі (незадоволеність слухачів певною формою на-вчання);

•          середньотривалі (проблема адаптації працівників до нових трудових відносин у зв’язку з переходом підприємства на госпрозрахунок);

•          довготривалі (протиріччя, які породжують девіації).      

♦          За глибиною суперечностей:         

•          однопланові (стосуються одного аспекту соціального явища, процесу (вибори депутата; прийняття чи неприйняття рішення щодо зміни форми власності);

•          системні (характерні для багатьох елементів соціального явища, процесу; відображають дисбаланс всієї системи елементів цілісного явища або процесу. Наприклад, зростання злочинності у зв ’язку зі змінами структури девіантної поведінки, набуття масового хара-ктеру таких її видів, як наркоманія, рекет);

•          функціональні (спричинені порушенням глибинних зв’язків (при-чинно-наслідкових) у механізмі функціонування соціального явища або процесу) (зміни в політичних відносинах, функціонуванні політичних та соціальних інститутів у зв ’язку з утворенням правової держави).

Проблема дослідження завжди передбачає свого носія — певну спільноту чи групу, їхню діяльність.

Об’єкт соціологічного дослідження: певна соціальна реаль-ність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спіль-ноти, суб’єкти, процеси у їх конкретних, відносно завершених станах та взаємодії).

♦ Те, що містить соціальне протиріччя і породжує проблемну ситуацію.

♦♦♦ Те, на що спрямоване соціологічне дослідження. ♦?♦ Об’єкт дослідження існує в соціальній реальності незалежно від дослідника.

Предмет соціологічного дослідження: найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об’єкта, які необхідно дослідити.

♦♦♦ Має штучне походження, оскільки формулюється до-слідником відповідно до мети і завдань дослідження.

Один і той самий соціальний об’єкт може мати багато особли-востей, якостей, боків, які відображають певну його характеристи-ку. Тому вибір предмета дослідження передбачає чітку постановку проблеми, формулювання мети і завдань дослідження, системний аналіз його об’єкта.

Мета і завдання соціологічного дослідження

Мета соціологічного дослідження містить відповідь на пи-тання, для чого воно проводиться, орієнтує дослідження на під-сумок, визначає логіку і спрямованість завдань, упорядковує рі-зноманітні дослідницькі процедури.

Відповідно до мети соціологічні дослідження поділяють на:

>          теоретико-пізнавальні (спрямовані на глибше пі-знання явища чи процесу, отримання нового, різнобічно-го знання, вирішення соціальних проблем шляхом роз-робки нових підходів до їх вивчення);

>          прикладні (націлені на практичне розв’язання чітко окреслених соціальних проблем — організаційних, управлінських, соціально-психологічних, пов’язаних з вирішенням конфліктних ситуацій тощо).  

Оскільки мета дослідження — кінцевий його результат, що має узагальнений вигляд, для її досягнення треба розробити завдан-ня — конкретні «кроки».

Завдання соціологічного дослідження — логічно сформу-льовані настанови, вказівки, послідовне вирішення яких конкре-тизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.

Завдання соціологічного дослідження поділяють на:

♦          головні (передбачають пошук відповідей на головне запитан-ня, безпосередньо пов’язане з розв’язанням поставленої проблеми);

♦          часткові (виникають у процесі вирішення головних завдань, випливають із них і також спрямовані на розв’язання проблеми) і

♦          додаткові (можуть бути логічно не пов’язаними з метою до-слідження, виникають за необхідності вирішення якихось додатко-вих питань, наприклад, методичних).

Теоретична та емпірична інтерпретація понять

З’ясовуючи сутність предмета соціологічного аналізу, дослід-ник використовує поняття, які є стрижневими у теоретичному опрацюванні соціальних явищ і процесів. При цьому важливе зна-чення має чітке, однозначне розуміння і використання цих понять впродовж усього дослідження.

 

            Теоретична    інтерпретація — полягає в розкритті         , поясненні,    тлумаченні,    фіксації            змісту            понять            відповідно      до        концепції

дослідження.                                                           

251

 

Емпірична інтерпретація —            пошук емпіричних значень поняття у термінах, які пояснюють його    зміст і            важливі          під       час

конкретного дослідження.                                                 

Операційне визначення (операціоналізація) — визначення поняття через фіксацію емпіричних ознак.

Головним завданням емпіричної інтерпретації є поступове зве-дення складних теоретичних понять, якими оперує соціологія і які найчастіше не сприймаються респондентами через свою склад-ність, до простих емпіричних характеристик, які відображають сутність понять і можуть бути використані для збирання первинної соціологічної інформації.

Емпірична інтерпретація передбачає такі послідовні опе-рації:

—        аналіз наукової літератури, пошук теоретичних визначень поняття, яке належить інтерпретувати, з’ясування сутності, ство-рення його цілісного образу;

—        визначення якостей, характеристик поняття і систематизація найважливіших ознак досліджуваного цілісного образу;

—        вибір прямих показників для кожної із визначених характе-ристик, що дає змогу їх зафіксувати і побудувати, так звані, індика-тори (найпростіші показники), які можна використати потім в ін-струментарії соціологічного дослідження.

Наприклад, вивчаючи соціально-психологічний клімат у трудо-вому колективі, немає сенсу просити у респондента дати йому оці-нку, оскільки, по-перше, цей термін не дуже часто вживається у по-всякденному житті колективу, а, по-друге, робітники можуть не знати, як його оцінити. Доцільно в такому разі «розкласти» поняття «соціально-психологічний клімат» на складові, що визначають його сутність, але є менш складними. Цими складовими є стосунки між членами колективу, між керівником і членами колективу, конфлік-ти, ставлення працівників до своїх обов’язків, трудового середови-ща, найближчого оточення тощо. Остаточним результатом буде по-ява в анкеті питань, доступних для розуміння респондентів, що сприймаються однозначно і передбачають їх щирі відповіді: «Чи задоволені Ви стосунками з товаришами по роботі?», «Як часто у Вашому колективі бувають конфліктні ситуації?» тощо.

Ставлення до праці1

Уточнення основного змісту явища — семантична інтерпретація поняття «ставлення до праці»

Ставлення до професійної

діяльності та конкретної роботи

на певному місці

Ставлення до трудової діяльності

поряд з іншими основними

сферами способу життя

 

Ставлення

до професії

Ставлення до спеціСтав-лення до роботи

Місце трудової діяльності в системі життєвих інтересів

 

Престиж у

суспільній

думці

Задоволе-ність обраною (наявною) спеціаль-ністю (в)

 

робота            суспільно-політична діяльність       побут сім’я     дозвілля

 

За об’єктивними ознаками (а):

—        Якість

—        Продуктивність

—        Інтенсивність

—        Дисциплінованість

За суб’єктивними озна-ками (в): Запитам

Вимогам до роботи — задоволеність різ-ними елементами ви-робничої ситуації

Орієнтація на роботу як на самооцінку, ді-яльність та засіб до-сягнення інших жит-тєво важливих цілей: власне цільова та «інструментальна орієнтація» (с)

 

а’

в’

с’

Способи отримання необхідних даних: для реєстрації зазначених вище

станів та якісних особливостей прояву ставлення до праці — операції

в емпіричному дослідженні при збиранні даних та їх аналізі

 

А’ свідчення із доку- В’ — опитування са-           С’ — аналіз взаємоментів для майстрів,    мих робітників            зв’язків між різними

складання «картки                показниками орієнтапрацівника» з відпові-                     цій та оцінками задодними даними                      воленості, а також ни-ми та об’єктивованими показниками роботи (із картки працівника)

Рис. Порядок дій у процесі уточнення та інтерпретації поняття «ставлення до праці»

1 Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. — М., 1998. — С. 70—130.

Аналізуючи отриману інформацію, дослідник проводить зворо-тну соціологічну процедуру (послідовно аналізуючи значення інди-каторів, він поступово повертається на рівень теоретичних понять і робить висновки щодо досліджуваної проблеми).

Системний аналіз об’єкта, основною метою якого є побудова гіпотетичної (концептуальної) моделі об’єкта з урахуванням ком-плексу його елементів, зовнішніх і внутрішніх зв’язків.

Встановлення сукупності чинників, які впливають на об’єкт і визначають напрямки і тенденції його функціонуван-ня та розвитку.

Такий аналіз об’єкта дослідження дає змогу:

>          зафіксувати його складові, зовнішні та внутрішні

зв’язки;

^ описати механізм його функціонування і розвитку;

^ встановити головні й другорядні чинники, що визначають цей механізм;

^ конкретизувати проблемну ситуацію;

^ з’ясувати предмет дослідження;

>          визначити й проінтерпретувати основні поняття дослідження;

^ розробити робочі гіпотези;

>          виокремити категорії та одиниці аналізу.

Важливим у системному аналізі є встановлення сукупності чин-ників, які впливають на об’єкт і визначають напрямки і тенденції його функціонування та розвитку.

Тому дослідник повинен виокремити та описати якнайбільше цих чинників, встановити їх значення, зв’язок, силу і специфіку впливу.

Класифікація чинників, які впливають на об’єкт і визначають напрямки і тенденції його функціонування та розвитку:

>          загальні (характерні для всього класу подібних об ’єктів),

>          специфічні (характерні для конкретного об ’єкта),

*ї зовнішні (знаходяться у навколишньому середовищі), *ї внутрішні (містяться у самому об ’єкті),

>          функціональні (визначають функціональні зв ’язки елеме-нтів об ’єкта),

>          структурні (забезпечують спосіб зв ’язку елементів об ’єкта),

>          генетичні (зумовлюють походження і послідовність ста-нів об ’єкта,

♦> об’єктивні (їх дія не залежить від функціонування

об ’єкта),

♦> суб’єктивні (залежать від функціонування об’єкта),

>          прямі (результати їхнього впливу виявляються безпосере-дньо),

>          опосередковані (результати їх впливу проявляються у вза-ємодії з іншими,

♦?♦ індивідуальні (пов ’язані з діяльністю окремих учасників), *ї колективні (пов ’язані з діяльністю соціальної спільноти, групи, колективу).

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — обґрунтоване припущення:

•          про структуру;

•          про механізми функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта.

 

Види гіпотез

За змістом:     •          описові (містять припущення про фактичний стан

об’єкта, його функціонування);

•          пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин,

чинників, що пояснюють механізми функціонування

об’єкта);

•          прогнозні (передбачають тенденції та напрямки функціонування і розвитку об’єкта).

За рівнем аналізу:      ♦          теоретичні (існують у формі теоретичних припущень);

♦          статистичні (формулюються як система показників й

індексів статистики);

♦          емпіричні (постають як операційні поняття, індекси,

показники).

З огляду на завдання до-слідження:           •          основні;

•          другорядні.

За послідов-ністю вини-кнення.    ♦          первинні (робочі гіпотези, висунуті під час розробки

програми дослідження);

♦          вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не

підтверджуються під час дослідження).

Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки у процесі попереднього системного аналізу об’єкта. Під час соціологічно-го дослідження вона може бути підтвердженою або спростова-ною. Перевірка робочих гіпотез можлива тільки за умови, що всі поняття і терміни, за допомогою яких вона сформульована, бу-дуть теоретично та емпірично інтерпретовані, визначені за до-помогою індикаторів і знайдуть своє місце в соціологічному ін-струментарії.

Стратегічний (принциповий) план дослідження

Відповідно до мети і завдань дослідження, обізнаності щодо досліджуваного об’єкта виробляють конкретну стратегію по-шуку — план соціологічного дослідження (пошуковий, описо-вий, експериментальний), який визначає послідовність, спрямо-ваність операцій на досягнення поставленої мети.

 

Види стратегічного плану

—        Пошуковий (формулятивний, розвідувальний) план.

—        Описовий (дескриптивний) план.

—        Експериментальний (аналітико-експериментальний) план.

—        Повторно-порівняльний план.1