Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

Загрузка...

Розвиток емпіричних соціальних обслідувань

Емпіричні дослідження мають глибоке коріння, яке сягає в пра-давні часи. Практичні потреби: облік худоби, заміри кількості зер-на, об’ємів і площ, будівництва споруд викликали появу матема-тичних знань1.

Уже в 2000 р. до н.е. у Вавилоні та Стародавньому Єгипті за-стосовувалися математичні знання. У папірусі Рінда (2000 р. до н.е.), складеним єгипетським писцем Ахмесом, є задачі на визна-чення співвідношення між кількістю зерна та хліба, одержаного з нього.

За свідченням Геродота, скіфський цар Арінатас, для підрахун-ку своїх підданих, повелів кожному зі своїх підданих під ризиком смерті, принести по наконечнику стріли2.

1          Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку

ХХ ст.). — К., 1993.

2          Сикевич З. В. Социологическое исследование: Практическое руководство. —

СПб., 2005. — С. 86—87.

Стародавні індійські трактати-дхармашасти, зокрема «Закони Ману» розповідають про організацію збору різноманітних даних, необхідних для політичної та економічної діяльності.

Згадка про перший перепис населення у стародавніх євреїв пов’язана з іменем Мойсея (ХІІІ ст. до н.е.). Сучасна наука підтвер-джує факт перепису населення царем Давидом близько 973 р. до н.е.1

Соціологічне дослідження — система послідовних методо-логічних, методичних та організаційних процедур, спрямованих на вирішення єдиної мети: одержати дані про явище або процес, що вивчається для вирішення конкретних теоретичних і соціаль-них проблем.

Особливість соціологічного дослідження:

♦♦♦ в тому, що вивчення соціальних процесів здійснюється через аналіз людської діяльності (або її результатів); ♦♦♦ з гносеологічної точки зору (тобто з точки зору пі-знавального процесу) — особливий тип суб’єктно-об’єктних відносин (людини до людини).

Основні функції соціологічного дослідження:

 

Пізнавальна   відкриває нові знання про функціонування і розви-ток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

Методологічна          забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв’язку соціології з іншими науками про людину і суспільс-тво, що зумовлює нові підходи у вивченні соціаль-ної дійсності, важливі відкриття на межі різних нау-кових напрямів;

Практична     полягає у виробленні практичних заходів із вдос-коналення соціальної реальності, ефективного соці-ального контролю за соціальними процесами;

1 Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.). — К., 1993.

 

Інформаційна            сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспіль-ного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їхніх потреб, мотивів, реа-льної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

Управлінська забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв’язок між суб’єктами (владними, адміністративними структу-рами, керівниками підприємств, організацій) та об’єктами (населенням, окремими соціальними гру-пами, працівниками) управління, вироблення науко-во обґрунтованих управлінських рішень.

 

Види соціологічного дослідження

За масштабом            За головною  За частотою   За завданнями

            метою проведення    (за глибиною кількісного аналізу)

V Міжнародні            • Фундамента-          1. Разові         ♦ Розвідувальні

• Загально-     льні (розробляють     (дають інформацію   (пілотажні, зондажнаціональні       висновки про уні-            про стан об’єкта,      ні) (додаткова інфо• Регіональні      версальні зв’язки і     кількісні та якісні            рмація про об’єкт,

• Галузеві       процеси безвідно-    характеристики в      уточнення гіпотез,

• Локальні      сно до емпірично-    момент його ви-       завдань, визначають            го матеріалу,  вчення, інформацію    ся межі сукупності,

            який використову-   називають статич-    можливі труднощі,

            ється). ною).  інструментарій).

            • Прикладні (ре-        2. Повторювальні:     ♦ Описові (перед      зультати викорис-    2.1. Панельні (одні            бачають системати   товуються на й ті самі люди через  чний кількісно-якіс   практиці, для ви-            однакові інтервали   ний опис об’єкта, за рішення вузького       в часі за умов здійс-  кінчуються класифі            кола практичних       нення певного захо- кацією емпіричних

            проблем).       ду).      даних, що належать

                        2.2. Лонгітюдниі       до структури об’єк                (дослідження про-    та).

                        тягом ряду років з     ♦ Аналітичні

                        урахуванням ґенези  (експеримент — рі               сукупності, що ви-    зновид) (мета — не

                        вчається, певної        лише класифікувати,

                        стадії розвитку)         описати об’єкт, а й

                        2.3. Трендові  розкрити причини,

                        (історичні та кого-    які викликають пев               ртнї).   не явище і обумов-люють його харак-тер, тенденції, супе-речності).

За витратами часу розрізняють

♦          довгострокові (терміни проведення — від 3 років і бі-льше);

♦          середньострокові (від 6 місяців до 3 років);

♦          короткострокові (від 2 до 6 місяців);

♦          експрес-дослідження (від 1—2 тижнів до 1—2 міся-ців).

За типом відносин між замовником і виконавцем:

♦ держбюджетні; ♦♦♦ госпрозрахункові.

Залежно від способу дослідження об’єкта (у статиці чи динаміці):

♦♦♦ разове «моментальний зріз»;

♦♦♦ повторне: панельні (досліджують зміни одного й то-го самого об’єкта упродовж певного часу, при цьому обов’язковим є збереження однакової вибірки), трендові (досліджують зміни протягом певного часу на тому са-мому об’єкті без дотримання вибірки), когортні (дослі-джують специфічні соціальні сукупності — когорти — впродовж певного часу)).

 

Щодо об’єкта пізнання

            ♦♦♦ у сфері управління;

            ♦ промисловості;

            ♦♦♦ сільського господарства;

            ♦ науки;

            ♦ освіти;

            ♦ політики;

            ♦ культури;

            ♦♦♦ охорони здоров’я тощо.

ВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

(ЗА СИСТЕМОЮ ВИБОРУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА)

 

Монографічні

спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який є представником цілого класу подібних об’єктів.

Суцільні         обстежують усі, без винятку, одиниці об’єкта.

Вибіркові

обстежують не всі одиниці, що є об’єктом досліджен-ня, а лише їх частину. Мета — на підставі певної кіль-кості обстежених одиниць об’єкта (кількість і харак-теристику їх визначають за допомогою спеціальних правил, математичних прийомів) скласти висновки щодо досліджуваного явища як цілого.