Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ ЗА Т. ПАРСОНСОМ : Соціологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ ЗА Т. ПАРСОНСОМ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 

магниевый скраб beletage

1          Емоційність   одна роль вимагає емоційної стриманості, інша — цілковитої розкутості

2          Спосіб одержання    одні притаманні особистості органічно, інші виборюються

3          Масштаб        одні ролі сформульовані і суворо обмеже-ні, а інші нечіткі й розмиті

4          Міра формалізації      дія згідно з жорстко встановленими прави-лами і приписами або довільна дія

5          Характер

і скерування мотивів            орієнтовані на особистий прибуток або на загальне благо

Згадуючи вже розглянуте нами поняття маргінальності, можна зазначити, що маргіналом є людина, соціальний статус якої не від-повідає соціальній ролі: людина не виправдовує очікувань щодо неї у новому соціальному статусі.

У структурі соціальної ролі розрізняють такі аспекти:

1.         суб’єктивно-сприймаюча роль: суб’єктивна уява про те, як людина має себе поводити у взаємодії з іншими особами відповідно до їх соціальних статусів;

2.         уявляюча роль: уявлення оточуючого середовища про ту модель, яку повинна демонструвати особистість відповідно до власного соціального статусу; це система певних очіку-вань соціальних груп стосовно рольової поведінки особисто-сті із відповідним соціальним статусом;

3.         граюча роль: реально втілена у конкретних вчинках пове-дінка певної особистості, що володіє певним статусом.

1Мертон Р. Социальная теория и социальная структура // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С. А. Макеева. — К., 1999.

Міжособистісні та внутрішні конфлікти особистості

Внутрішньоособистісний конфлікт може виникнути внаслідок не-дооцінювання власних сил, коли граюча роль не відповідає суб’єктивно-сприймаючій — тобто коли реальна поведінка людини не відповідає її власній суб’єктивній моделі поведінки. Міжособистісний конфлікт — результат невідповідності граючої та уявляючої ролі, тобто реальної поведінки особистості та очікувань соціального середовища.

Внаслідок виконання людиною декількох соціальних ролей, не-сумісних між собою, може виникнути внутрішній конфлікт особис-тості; його наслідком, зазвичай, є стрес. Соціологія покликана ви-являти передконфліктні ситуації або підґрунтя для їх появи та пропонувати конкретні шляхи гармонізації соціальних ролей.

Для характеристики взаємодії у малій соціальній групі розріз-няють такі соціальні ролі: лідера; підлеглого; ініціатора; стратега; тактика; критика; підбурювача.

Важливим аспектом дослідження соціальних ролей є науковий аналіз рольової ідентичності — форми соціальної ідентичності, зумовленої соціальними ролями. Ідентичність — базується на від-чутті тотожності самому собі, пов’язана з образом «Я», з усвідом-ленням власної індивідуальності та неповторності індивідуальних фізичних та психологічних рис. Особистість створює систему іден-тичностей, які актуалізуються в різних ситуаціях, що відповідають різним соціальним ролям.

«Американський соціолог Ч. Гордон, який розглядає рольову ідентичність як важливий складник Я-концепції особистості, розрі-зняє п’ять її видів:

1)         статеву ідентичність, ґрунтовану на гендерній ідентифікації лю-дини як чоловіка або жінки;

2)         етнічну ідентичність, тобто ідентифікацію людини як члена ра-сової, релігійної, національної спільноти або мовної групи, субкультури чи іншої соціальної структури;

3)         ідентичності членства, базованої на зв’язку між людиною й ор-ганізаційним життям суспільства завдяки всім формам групового член-ства (формального чи неофіційного);

4)         політичну ідентичність, що походить від типових паттернів став-лення людини до конкуренції, влади і прийняття рішення;

5)         професійну ідентичність, тобто систему рольових ідентичностей щодо роботи, як у домашньому господарстві, так і за його межами»1.

1 Горностай П. П. Ґендерна соціалізація та становлення ґендерної ідентич-ності // Основи теорії ґендеру: Навч. посіб. — К., 2004. — С. 132—156.

Тісно пов’язані з ідентичністю і визначають гендерні особливо-сті особистості фемінність і маскулінність — системи властивос-тей, що традиційно вважаються чоловічими чи жіночими.

Характерними маскулінними рисами вважаються: інтелект, раціо-нальність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологі-чна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень. Якостями, що є типово фемінними, вважаються: емоційність, м’якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, ін-туїтивність, реалістичність, комунікативність, емпатійність.

Суспільні стереотипи визначають, що для чоловіка бажаною і нормативною є виражена маскулінність, а для сучасної жінки — надмірна фемінність не визнається такою бажаною та норматив-ною, як маскулінність — для чоловіка1.

В сучасному суспільстві спостерігається тенденція певної фімінізації чоловічої поведінки та маскулінізації — жіночої. Можливі випадки од-ночасного високого розвитку в особистості маскулінних та фемінних ознак — андрогінність (поняття введене К. Юнгом). Андрогінність в психології не повязана з порушенням статевого розвитку. Вона перед-бачає викокий адаптивний потенціал індивіда, масштабність та гнуч-кість гендерно-рольової поведінки. Досить часто такі люди талановиті.

Структура особистості

Американський соціолог А. Маслоу — творець ієрархічної тео-рії потреб, розглядає структуру особистості залежно від її потреб. Він класифікує потреби, поділивши їх на базові (або постійні) та похідні (або змінювані). Базові потреби розташовуються згідно з принципом ієрархії у висхідному порядку від нижчих, переважно матеріальних, до вищих, переважно духовних2:

•          фізіологічні і сексуальні потреби (у відтворенні людей, в їжі, диханні, рухові, одязі, житлі, відпочинку);

•          екзистенціальні (від лат. — існування; це потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);

•          соціальні (у приналежності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);

•          престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх яко-стей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві);

•          духовні (у самовираженні через творчість).

1Горностай П. П. Ґендерна соціалізація та становлення ґендерної ідентич-ності // Основи теорії ґендеру: Навч. посіб. — К., 2004. — С. 132—156. 2 Маслоу А. Г. Мотивация и личность. — СПб., 1999. — С. 77—106.

Перші дві групи потреб Маслоу вважає первинними і вродже-ними, три інші — набутими. При цьому діє тенденція піднесення потреб, заміни первинних набутими людиною.

К. Платонов на основі взаємодії біологічного та соціального, уродженого й набутого, процесуального та змістовного, запропо-нував ієрархічну структуру особистості.

Він розрізняє чотири підструктури особистості:

1)         соціально обумовлену й переважно змістовну підсистему спрямованості особистості (переконання, світогляд, ідеали, праг-нення, інтереси й бажання);

2)         соціально-біологічні за сутністю й біологічно вроджені про-цесуальні якості досвіду (звички, уміння, навички й знання);

3)         форми відображення дійсності, що виступають як особли-вості психічних процесів людини (воля, почуття, сприйняття, мис-лення, відчуття, емоції й пам’ять);

4)         біопсихічні властивості (конституціональні, статеві та віко-ві, темперамент)1.

Відповідно до теорії «дзеркального “Я”», особистість склада-ється із трьох елементів:

1)         уявлення про те, як нас сприймають інші люди;

2)         уявлення про те, як вони реагують на нашу поведінку;

3)         уявлення про те, як ми реагуємо на сприйняту нами реакцію інших людей.

Дж. Мід характеризує особистість як «Я», що складається із двох частин:

>          «Я — сам» (реакція особистості на вплив інших людей і сус-пільства загалом) і

>          «Я — мене» (усвідомлення людиною себе з погляду інших значимих для неї людей).

Соціальна структура особистості виступає у двох аспектах: з одного боку, в об’єктивному плані (як система статусів і ролей), а, з іншого, у суб’єктивному плані (як система диспозицій і рольових очікувань).

«Зовнішня» співвіднесеність особистості виражається в системі соціальних статусів (як об’єктивної позиції в суспільстві) і моделей рольової поведінки (як динамічного боку статусів), а її «внутрі-шня» співвіднесеність — сукупністю диспозицій (як суб’єктивно осмислених позицій) і рольових очікувань (як динамічного боку диспозицій) .

Резник Ю. М. Человек и общество (опыт комплексного изучения) // Личность. Культура. Общество. — 2000. — Т. 2. — Вып. 3, 4. Там само.

Способи структурування особистості

Рівні структурної організації особистості

«Об’єктивний»         «Суб’єктивний»

рівень рівень

 

«Суб’єктивні» по-зиції (диспозиції)

«Статика»

Елементи діяльності

Елементи

соціальних

відносин

Соціальні орієнтації й уявлення

Потреби Інтереси Цінності

Мотиви

Цілі

Ціннісні орієнтації

Соціальні позиції

«Об’єктивні» пози-ції (статуси)

 

Елементи діяльності

Одиничні соціальні дії

 

«Динаміка»

Елементи

соціальних

відносин

Соціальні ролі

Способи рольової Рольові очікування поведінки (моделі) й установки

Соціальна типологія особистості

Однією з найважливіших проблем соціологічного аналізу є про-блема соціальної типології особистості. Розрізняють такі типи осо-бистості:

•          ідеальний (в якому знаходить вияв вимога соціального іде-алу того чи іншого суспільства);

•          нормативний (тобто сукупність властивостей особистості, формування яких об’єктивно необхідне для розвитку певного суспільства);

•          реально існуючий, або, за висловом В. Ядова, модальний (тобто переважаючий тип особистості на тому чи іншому етапі розвитку суспільства, який може суттєво відрізнятися від норма-тивного і, тим більше, ідеального типу).

Р. Дарендорф розрізняв чотири типи особистості: • людина-працююча (особистість, що створює суспільнокори-сні блага, наприклад, селянин, воїн, політик та ін.);

•          людина-споживач (особистість, сформована масовим спожи-ванням);

•          людина-універсальна (особистість, здатна займатися різними видами діяльності);

•          людина-тоталітарна (особистість, що залежить від тоталіта-рної держави).