При інтерпретації результатів корисно обговорити:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

1.         Хто лідер групи. Положення старости і профорга групи на карті групової диференціації.

2.         Наявність в групі угруповань. Їхні взаємини між собою.

3.         Наявність ізольованих і знедолених в групі.

4.         Аутосоціометрія.

5.         Мотиви вибору в системі міжособистісних взаємин.

Подання результатів соціометричного опитування в кількісній

формі здійснюється за допомогою обчислення соціометричних індексів.

Соціометричні індекси являють собою число виборів якого-небудь визначеного виду, пронумерованих (для можливості порівняння з ана-логічними індексами, отриманими в результаті експериментів з іншими колективами) як загальна кількість можливих виборів даного типу.

Розрізняють два типи соціометричних індексів — персональні і групові. Персональні індекси можна класифікувати також на об’єк-тивні (містять інформацію про число виборів, отриманих даним чле-ном колективу від інших), суб’єктивні (містять інформацію про число виборів, зроблених даним членом колективу) і змішані (сконструйо-вані на даних, які характеризують кількість як відданих, так і отри-маних виборів).

Основними даними, що характеризують визначеного індивіда, є структура зроблених і отриманих ним виборів чи відхилень, чи охоп-лення їх разом одним індексом, віднімаючи число відхилень від чис-ла виборів.

Використання цих сум для порівняння показників різних колек-тивів неможливо, оскільки на величину індексу впливає число ін-дивідів у групі. Замість цього можна ввести стандартизовані показ-ники, придатні для порівняння колективів різної чисельності шляхом розподілу цих сум за кількістю осіб у колективі, точніше на (N–1), тому що в соціометричній картці індивід не може вибрати чи відхи-лити самого себе.

Наприклад, позиція індивіда і (положення, місце індивіда і у колективі) відповідно до кількості отриманих ним позитивних вибо-рів (ПВ), тобто позитивний статус індивіда, обчислюється так:

Кількість індивідів, які здійснюють вибір

ПВi =   ,

N -1 де N означає число індивідів у досліджуваному колективі.Методичний посібник до вивчення курсу «Соціологія»

Негативний статус (ПО) і-го індивіда дорівнює:

Кількість індивідів, які здійснюють вибір

ПОi =  .

N -1

Ці два показники широко використовуються і без обліку N–1, тобто фактора, уведеного для того, щоб можна було робити порівнян-ня між колективами.

У залежності від змісту критерію вибору ПВ буде мірою позиції на шкалі організаторських здібностей, мірою ступеня соціального визнання чи впливовості яких-небудь інших якостей.

Якщо виходити з того, що ПОі є протилежністю ПВs (як це заз-вичай буває), то з’єднання цих двох показників дає позицію і відпо-відно до кількості виборів і відхилень одночасно:

ПВ — Оі = ПВі — ПОі .

Якщо індивід і мав право зробити необмежене число виборів, то можна обчислити показник його позитивної експансивності (ПЕ).

Кількість індивідів, які здійснюють вибір

ПЕi =   .

N -1

Цей показник є мірою прагнення i-го індивіда до встановлення соціальних відносин з іншими особами.

Індекси позитивного статусу індивіда, негативного статусу, загаль-ного статусу, а також індекс експансивності можуть служити для порівняння позиції індивіда в тому самому чи в різних колективах.

Якщо індивід j належить до одного колективу, а індивід і — до іншо-го, то можна порівняти відносини, що зв’язують j-го індивіда з колекти-вом, з відносинами, що зв’язують і-го індивіда з його колективом.

Такі порівняння не можуть однак бути основою для якихось висновків про співвідносини якостей, наприклад про тих, хто з них у більшому ступені має якості керівника чи здатність зав’язувати приятельські стосунки. Контакт індивіда з даним колективом зале-жить від структури і функції цього колективу.

Ці індекси можуть використовуватися і для порівняння позиції того самого індивіда в різні періоди часу за умови, що щораз буде застосовуватися та сама соціометрична картка.

Для того, щоб охарактеризувати весь колектив, потрібно мати всі дані про кількість виборів, відхилень і залишення без уваги в даноМетодичні рекомендації щодо проведення соціометричного дослідження в групі

му колективі. У цьому випадку інтерес викликають показники, які характеризують структуру групи, такі як кількість взаємних пози-тивних виборів (і вибирає j та j вибирає і), число ізольованих індивідів, залишених без уваги, зв’язку типу і вибирає j, j вибирає k, k вибирає і т.д.

Наприклад, можна обчислити експансивність (Е) групи:

Загальна кількість виборів, створених групою

Е=       .

N Аналогічно обчислюється згуртованість групи (Сn) як відношен-ня кількості пар зі взаємним вибором до загальної кількості можли-вих пар:

Кількість пар зі взаємним вибором

Сn =    n          ,

C2

де кожна особа має право робити необмежену кількість виборів, C2n — загальна кількість можливих пар дорівнює:

N(N - 1) . 2 Зв’язаність групи (С) дорівнює:

=          ,

u

V

де R — кількість взаємних виборів; U — кількість виборів однобічних.

d

р=        ,

N-1

де d — кількість виборів, дозволених кожному індивіду,

aq = 1-р.

Інтеграція групи (Г) обчислюється як відношення:1 =    

Кількість осіб, що не отримали жодного виборуМетодичний посібник до вивчення курсу «Соціологія»

Одержання стандартизованих мір, що дозволяють робити порівняння колективів між собою при необмеженій кількості виборів,

вимагає використання різного числа комбінацій предметів, оскільки

саме в такий спосіб виходить невелика кількість можливих виборів

у цьому випадку. У випадку, якщо кількість виборів обмежена, макd N

симальне число можливих виборів дорівнює      , де d дорівнює

2 кількості виборів, що дозволялося зробити одній особі. Більш про-стим буде, імовірно, використання

N(N - 1) , 2 а не

d (N - 1) , 2 навіть у випадку, якщо d, як і N, — непарні числа.

Дослідник, якому потрібно зробити стандартизованими способа-ми аналіз інших сторін взаємодій усередині колективу (так само, як і між колективами), може з успіхом сконструювати для себе необхідні відповідні показники, точно установивши при цьому, як саме і з якими цілями він їх вводить.

Соціометричні індекси являють собою сильний засіб аналізу зібра-ної інформації, тому що дозволяють використовувати для її обробки кількісні методи математичної статистики. Однак, індекси, наведені як приклад, так і інші індекси, повинні виявляти свою придатність тим, що з їх допомогою є можливість формулювати важливі — у те-оретичному чи практичному змісті — положення про залежність. Пра-вильна їхня дефініція й обчислення ще не є аргументами, що дово-дять їхню придатність у дослідженнях.

Більшість показників позбавлені якого-небудь іншого значення, крім того, що може вкласти в них здоровий глузд. Іншими словами, не існує досить адекватних способів перевірки вірогідності отрима-них значень індексів, крім того чи іншого різновиду власне соціо-метричної процедури.

Розуміння цієї властивості соціометричних індексів дозволяє, з одного боку, конструювати їх практично в будь-якій кількості відпо-Методичні рекомендації щодо проведення соціометричного дослідження в групі

відно до задач конкретного дослідження (що і спостерігається на практиці), а з іншого боку — змушує дуже уважно відноситися до узагальнення отриманих результатів і особливо до інтерпретації в рамках загальноприйнятих соціологічних термінів.

У соціології вивчення структури міжособистісних відносин у конкретно-соціологічному дослідженні, що використовує соціомет-ричне опитування, може бути успішно проведено тільки в тому ви-падку, якщо зміст критеріїв вибору визначено, виходячи з їхніх пе-редумов наукової методології, й організовано в систему, побудовану на змістовній концепції.

Для того, щоб обчислити які-небудь індекси, які можна потім змістовно інтерпретувати, необхідно розробити теоретичну концеп-цію явища, яке цікавить що буде вимірюватися за допомогою даного індексу; операціоналізувати цю концепцію в термінах позитивних і негативних виборів; побудувати схему, що охоплює всі значущі відно-сини, які можуть виникнути в колективі даного типу; приписати цим відносинам визначену вагу, виходячи з концептуальних розумінь про їхню порівняльну значущість; сформулювати змістовні критерії в такий спосіб і в такій кількості, щоб вони адекватно відбивали тео-ретичну схему. Тільки при дотриманні цих умов результати соціо-метричного опитування можна буде зіставляти між собою і робити з них змістовні висновки.