З позиції аналітичних труднощів виділяють три групи «практич-них ситуацій»:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 

Загрузка...

1.         Існують описи проблем і рішень.

Існують описи проблем і необхідно висловити варіанти рішення.Організація самостійної роботи студентів

3. Існує опис ситуації, необхідно виділити проблеми і їхнє мож-ливе рішення.

Сценарій заняття

Навчальне заняття з використанням практичних ситуацій відбу-вається за спеціальним сценарієм.

1.         Початкове знайомство з матеріалом бажано здійснити завчас-но. Кожен слухач одержує опис кейса і самостійно вивчає матеріал. Для первісного знайомства й індивідуального аналізу зазвичай по-трібно від 20 до 120 хвилин у залежності від обсягу матеріалу.

2.         Попереднє обговорення кейса в аудиторії проводиться для того, щоб викладач переконався в гарному засвоєнні матеріалу і правиль-ному розумінні поставлених у кейсі проблем усіма слухачами. Вик-ладач відповідає на питання тільки після роз’яснення подій чи фактів, а не для пояснення причин або варіантів управлінських рішень.

3.         Аналіз практичної ситуації в підгрупі — етап самостійної робо-ти слухачів. Рекомендована кількість людей в підгрупі — 3–6. Обго-ворення кейса в підгрупах дозволяє кожному студенту взяти участь в обговоренні, висловити свою точку зору й одержати уявлення про думки інших учасників. По-друге, у слухачів виробляються навички командної роботи, уміння вислуховувати і враховувати чужі думки. По-третє, обговорення в малій групі змушує кожного бути цілком підготовленим до роботи, тому що в малій групі неможливо сховати некомпетентність. Головна задача підгрупи на цьому — підготувати-ся до формулювання своїх висновків і висновків перед групою. Підгрупа, вивчаючи практичну ситуацію, може підготувати:

 

—        перелік ключових подій у часі;

—        таблицю задач і прийнятих рішень;

—        діаграму наслідків;

—        графіки змін техніко-економічних показників;

—        класифікаційні групи дій і подій, таблиці й графіки.

Повідомлення підгрупи передбачає аналіз динаміки подій, оцін-ку впливу на події конкретних дій чи прийнятих рішень, оцінку наслідків можливих варіантів управлінських рішень, припущення можливого наступного розвитку подій.

4.         Дискусія в групі організується на основі повідомлень підгруп.

Представники кожної з підгруп виступають зі своїм аналізом, причому слухачі виступають у ролі опонентів до доповідача. ВикладачМетодичний посібник до вивчення курсу «Соціологія»

повинний виконувати роль координатора і керівника дискусії, а при необхідності й опонента, активізуючи і направляючи дискусію. Пи-тання до доповідача можуть бути такими:

Що тут є головним?

Що Ви про це думаєте?

Які існують приклади цього?

Що є тут керуванням?

Як Ви зробили б це?

Які виявилися наслідки?

Кого це буде стосуватися?

Чи не пропустили Ви дещо?

З чиїх позицій Ви це пропонуєте?

Найдоцільніше організувати дискусію між студентами, тому мож-на «переадресувати» питання до слухачів.

Ступінь залучення слухачів у дискусію залежить від:

—        зручності ситуації для дискусії;

—        зручності навчального приміщення;

—        розміщення студентів;

—        знання викладачем імен студентів;

—        знання студентом матеріалу;

—        наявності у викладача власних підготовлених навчальних си-туацій;

—        наявності гарної системи в описуванні практичної ситуації;

—        ступеня підготовленості викладача;

—        знання студентами процесу обговорення;

—        наявності в студентів теоретичної підготовки;

—        ступеня заплутаності викладу і розміру опису;

—        здатності викладача стримати власні висновки і слухати версії, висловлювані в аудиторії;

—        використання матеріалу як бази для обговорення намірів;

—        настрою студентів на бажання до навчання.

5. Підведення підсумків здійснюється викладачем, що дає оцінку

висновкам підгруп і окремих студентів, усьому ходу дискусії. Одно-часно необхідно сформулювати й обґрунтувати варіанти дій, що не були запропоновані слухачами. Іноді при підведенні підсумків вик-ладачі просять дати оцінку кейсу, його ефективності, тому, наскільки отримані в ході аналізу і дискусії результати відповідають очікува-ним. При цьому використовуються спеціально розроблені анкети.