5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

1. До першої теми «Соціологія як наука» кожному студенту необхідно виконати два індивідуальні творчі завдання.

У завданні № 10 кожен із Вас має підібрати будь-який прик-лад і спробувати пояснити його із соціологічної точки зору. Як, наприклад, пояснює відомий соціолог Ентоні Гіденс романтичне кохання: «Чи закохувались ви коли-небудь? Безперечно, що так. Більшість людей ще зі свого підліткового віку знають, що це таке закохатись. Романтичне почуття любові є для багатьох із нас найсильнішим переживанням, яке ми коли-небудь спізнавали. Чому люди закохуються? Відповідь на це запитання здається на перший погляд очевидною. В коханні знаходить вияв фізичний та особистісний потяг, який двоє індивідів відчувають одне до одного. Сьогодні ми можемо ставитися скептично до поняття любов навіки», але ніхто не стане заперечувати, що закоха-ність — це та частина життєвого досвіду, яка виникає з базових людських емоцій. Якщо двоє закохуються одне в одного, то ціл-ком природно, що вони прагнуть особистісного та сексуального завершення своїх взаємин — можливо, у формі шлюбу.

Проте ця ситуація, яка сьогодні видається нам самоочевид-ною, насправді досить рідкісна. Закоханість — це не той досвід, який переживають більшість людей у світі, а коли й пережива-ють, то нечасто пов’язують із думкою про одруження. Ідея рома-нтичного кохання набула повсюдного поширення в нашому сус-пільстві зовсім недавно, а в більшості культур узагалі ніколи й не існувала.

Лише в новітні часи на любов і сексуальність стали дивитись, як на тісно пов’язані почуття. Історик середньовічної Європи Джон Босвел зазначив, якими дивними є сучасні уявлення про романтичне кохання. В середньовічній Європі ніхто, по суті, не одружувався з кохання. Була навіть така середньовічна приказка: «Палке кохання до своєї дружини — це подружня зрада». У ті часи і ще багато сторіч потому чоловіки та жінки брали шлюб

тільки для того, щоб утримати власність у руках родини або задля народження й виховання дітей, які працюватимуть у родинному господарстві. По одруженні чоловік і жінка могли стати близьки-ми одне одному; проте це відбувалося, як правило, після шлюбу, а не раніше. Подеколи люди мали сексуальні взаємини поза шлю-бом, але це пробуджувало в них лише частку тих емоцій, які ми ототожнюємо з коханням. На романтичне кохання дивилися, в кращому випадку, як на слабкість, а в гіршому — як на хворобу.

Наше сьогоднішнє поводження майже цілком протилежне. Босвел слушно говорить про «справжню одержимість новітньої індустріальної культури» романтичним коханням: «Усі, хто по-ринає сьогодні в «море кохання», вважають це чимось цілком природним… Дуже мало дотеперішніх або неіндустріалізованих сучасних культур погодилися б із незаперечним на Заході твер-дженням, що «мета чоловіка — покохати жінку, а мета жін-ки — покохати чоловіка». Більшість людей у більшості історич-них епох та країн визнали б таке визначення духовних поривань людини надто вбогим!»

Таким чином, романтичне кохання не можна вважати за при-родне для людини; воно формується під дією широких суспіль-них та історичних впливів. А це якраз ті впливи, що вивчають соціологи.

Більшість із нас сприймають світ відповідно до знайомих ха-рактеристик з нашого особистого життя. Соціологія показує, що треба мати набагато ширший погляд на те, чому ми є такі, як ми є, і чому ми поводимося так, а не інакше. Вона вчить нас, що те, що ми сприймаємо, як природне й неминуче, добре або істинне, може й не історичних та суспільних сил. Розуміння витончених, але складних і глибоких способів, в які індивідуальне життя кож-ного з нас віддзеркалює контексти нашого соціального досвіду, є фундаментальним для соціологічного світогляду.

Приклад: Завдання 10. Соціологія паління

Виконав Сахно Дмитро, студент групи Ф-22, 2007 р.

1.         Конформізм — схильність людини підкорюватись загаль-ноприйнятій думці та поглядам, більшість починають палити тільки через те, що так роблять інші. У різних суспільствах, сус-пільних верствах населення відсоток паліїв різний.

2.         Паління, як наркотик: паління викликає залежність і біль-шість людей не може покинути палити «Бросить курить могут все, но не все могут не начать заново».

3.         Паління — причина багатьох захворювань, що впливають на смертність, народжуваність і стан здоров’я майбутніх поколінь.

4.         Паління, як частка сімейного бюджету, люди відмовля-ються від споживання інших товарів і послуг, віддаючи перевагу палінню.

5.         Паління, як засіб спілкування, доведений психологами факт, що двом людям, які виконують ті ж самі дії одночасно (палять) легше знайти спільну мову, приклад цього можна побачити в уні-верситетському місці для паління (у внутрішньому дворику), там більшість людей вільно спілкуються зі вже знайомими їм людям та тими, яких вони не знали раніше.

6.         Паління, як засіб прибутку: продаж тютюну — це великі гроші, за які ведуть боротьбу виробники з багатьох країн, люди працюють на виробництві тютюну, що є досить нелегкою пра-цею, та отримують за це гроші, на які існують їхні сім’ї. Крім то-го, багато непрямих доходів від паління — лікарі отримують гроші за лікування наслідків паління і тому подібне.

7.         Паління, як «дратівник» паління в громадських місцях дра-тує людей, які не палять, що є потенційною соціальною небез-пекою.

8.         Паління, як частина історії. Мабуть усі добре пам’ятають трубку миру, а образ Фіделя Кастро без сигари у зубах, навіть, не приходить на думку.

9.         Паління, як хвилина для роздумування, коли людині задають питання і вона повинна відразу відповісти, то цигарка, сигара чи трубка дає декілька секунд на роздуми, саме тому, вище згаданий Фідель Кастро завжди ходив із сигарою, так само робив і Чер-чіль, і дотепер багато хто так робить.

 

10.       Паління, як причина сварок у сім’ях, коли одна людина у сім’ї палить, а інша ні, то можуть виникати суперечки, або, на-приклад, відносини батьки-діти, батьки забороняють палити, а часто і сварять за це.

11.       Паління, як прояв певного соціального стану: чим багатша людина, тим кращі речі вона палить; добре закарбований в уяві образ «аристократа» з трубкою або мундштуком.

12.       Паління, як традиція: паління кальяну у східних країнах, є традицією, жителі це роблять майже кожен день.

13.       Паління, як альтернатива використанню тютюну: крім того, що тютюн палять, з нього ще виготовляють тканину, в’яжуть канати.

14.       Паління, як причина багатьох пожеж: багато пожеж від-бувається через непогашені цигарки, що призводить до значних

наслідків: матеріальних збитків, травм чи смерті людей, що, у свою чергу, теж має значні наслідки.

15. Паління, як стереотип, реклама давно вже сформувала образ успішної людини, яка палить, якщо уважно простежити за всіма рекламами цигарок, то можна побачити, що в них усіх по-казані успішні люди приблизно 30-и років, повні сил.

У завданні № 11. Вам треба, використовуючи вже відомі по-няття, спробувати проінтерпретувати казку (чи уривок) за Вашим бажанням, так щоб Ви побачили, які проблеми соціального життя постають майже у кожному реченні казкового твору.

Приклад завдання 11 Інтерпретація казки «Русалонька»

Виконала Липко Віра, студентка групи МЕ-23, 2006 р.

Казка «Русалонька»

У відкритому синьому морі жили морський цар і його мати.

(Соціальний статус — становище індивіда або соціальної групи пов’язане з певними правами та обов’язками)

І було у царя шість дочок.

(Сім’я — засноване на близьких родинних зв’язках, шлюбі або усиновленн, об’єднання людей, пов’язаних спільністю побуту, взаємною відповідальністю за виховання дітей)

Та найменша була найгарнішою.

Біля їхнього палацу возвеличувався дивовижний сад, за яким сестри повинні були наглядати.

(Соціальний обов’язок)

Наймолодшій дочці завжди подобалося слухати розповіді про людей, котрі живуть на землі.

(Соціальна нерівність)

Та лише з 15 років дозволялося випливати на поверхню моря. Найстаршій сестрі дозволялося покидати підводне царство, адже вона досягла зазначеного віку.

(Статус приписаний — соціально набутий, але однаковий за назвою з природженим статусом)

Та із плином часу кожній із п’ятьох сестер виповнювалося п’ятнадцять років, лише найменша ще не мала права випливати на поверхню моря.

І нарешті Русалоньці виповнилось 15 років. Одягнувши на себе вінок вона, піднялася вгору. Там вона побачила корабель, на якому було багато людей, але найкращий з усіх був молодий принц.

(Соціальний статус).

І раптом почалася буря, блиснула блискавка, вдарила кора-бель, і він почав іти на дно — всі рятувалися, як могли. Вона по-бачила принца! Ні, ні, він же може померти! І Русалонька вряту-вала його.

(Соціальна взаємодія — форма соціальної комунікації, в якій люди діють, відчувають вплив один на одного, на основі чого ви-никає сутність солідарності чи незгоди між ними).

Буря стихла. Красуня залишила принца на березі, сподіваю-чись, що його хтось знайде. Поблизу гуляли молоді дівчата, які прийшли йому на допомогу.

(Соціальна спільнота — сукупність людей, об’єднана відносно стійкими соціальними зв’язками, відносинами)

Русалоньці стало дуже прикро, адже саме вона врятувала при-нца. Кожен день найменша сестра спостерігала за принцом, за рибалками, їх дружинами, які проводжали їх із гавані. Все більше вона закохувалася в їх спосіб життя.

(Соціальна діяльність — спосіб здійснення і розвитку соціоло-гічної дійсності, прояву соціальної активності).

Одного дня Русалонька цікавилася у бабусі, чи може вона отримати безсмертну душу — стати людиною. Бабуся відповіла: «Так, але для цього потрібно, щоб хто-небудь із людей покохав тебе, щоб ви одружилися».

(Сім’я; Соціальні відносини — самостійний, специфічний вид суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб’єк-тів, зумовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві, та рол-лю у суспільному житті).

Але це неможливо! Бо твій риб’ячий хвіст, (соціальний ста-тус) який для нас вважається найгарнішим, люди знаходять бри-дким. Нічого вони не розуміють в красі!

(Громадська думка — спосіб формування і впливу масової сві-домості, що виражає ставлення людей до суспільно значимих подій, фактів, до діяльності окремих спільнот, груп).

Тоді Русалонька вирішила звернутися до морської відьми, по-просивши ту зробити її людиною.

(Співробітництво — соціальний процес, який полягає в узго-дженні діяльності індивідів, груп у досягненні загальної мети, незалежно від її характеру).

— Та пам’ятай, - сказала відьма, - якщо ти станеш людиною, то вже ніколи не будеш русалкою. З першою зіркою після одру-ження ти перетворишся піною морською. І за це ти повинна від-дати мені свій чудесний голос. І русалонька погодилась.

Рано-вранці дівчина прокинулась на березі моря, а перед нею стояв красень-принц. Він забрав її до палацу.

(Соціальна мобільність - перехід людей з одних соціальних груп і прошарків в інші, а також їх просування до позицій з більш високим престижем, прибутком та владою).

Та відьма сказала правду: кожен крок русалоньки причиняв їй величезний біль.

(Соціальна адаптація - пристосування людей до певних умов життєдіяльності;

Соціальне пристосування - прийняття індивідом чи групою культурних норм, цінностей нового середовища).

При дворі Русалонька танцювала для принца. Молодий спад-коємець брав завжди її із собою.

(Соціальні відносини).

Кожен день принц все більше звикав до неї. Почали казати, що принц одружиться з дочкою сусіднього короля.

(Однаковий, рівний соціальний статус).

І корабель вирушив у путь.

Прибувши у гавань сусіднього королівства, у місті відразу по-чалися святкування. І ось прибула принцеса. Русалонька, дивля-чись на неї, не могла не усвідомлювати, наскільки дівчина була гарною. Принц зразу закохався у неї.

(Соціальне суперництво - соціальний процес, який полягає у зіткненні протилежних інтересів індивідів; або прагнення до задоволення власних інтересів).

Вони одружились, і Русалонька перетворилася піною морсь-кою, піднеслась у повітря, де зустрілася з дочками небес.

Отже, у казці піднімаються різні соціальні аспекти, проблеми, які зустрічаються у суспільстві.

2. До другої теми «Основні етапи і тенденції розвитку соці-ології» кожен із Вас виконує індивідуальне творче завдання, го-туючись до наукової міні-конференції. Тема наукової міні-конференції: «Віртуальний міжконтинентальний науковий сим-позіум учених усіх століть з найважливіших проблем соціології».

Кожен студент має вибрати собі одну із постатей учених, за-пропонованих у завданні або за бажанням обрати постать будь-якого ученого, користуючись енциклопедичним словником Дже-ри Дэвид, Джери Джулия. Большой толковый социологический словарь. — М.: Вече; АСТ, 1999. — Т. 1. — 544 с.; Т. 2. — 528 с.

Вибравши постать ученого, Ви маєте: а) представити коротку характеристику епохи вираного вченого, країни, яку представляє,

та описовий портрет; б) викласти основні теоретичні погляди ученого з найголовніших проблем соціології від першої особи (тобто особи ученого «Я — Огюст Конт, мої теоретичні поло-ження такого змісту …»; в) взяти участь у дискусії, відстоюючи теоретичні положення з основних проблем соціології ученого, постать якого вибрали.

Виконуючи завдання б), Ви маєте використати своє вміння, здобуте при вивченні курсу філософії підготовки реферативної доповіді. Використайте здобуті у перші тижні навчання в універси-теті навички бібліографічної роботи, самостійно підберіть наукові джерела, можна також використати Інтернет-сайт www.krugosvet.ru «Социология в лицах». Підготуйте реферативну доповідь про ученого, постать якого вибрали. Реферативна доповідь повинна мати певну логічну побудову, послідовність та завершеність і має бути написана від руки, або набрана на комп’ютері на 10-12 сто-рінках, обов’язково вміщувати вступну частину і список літе-ратури.

Наступним кроком після підготовки реферату є запис у зошиті для семінарських робіт із «Соціології» тез власного виступу на семінарі-конференції. Тези можуть бути викладені коротко, але містити основні концептуальні положення теорії ученого і запи-сані тепер у зошиті від першої особи: «Я — Огюст Конт…».

3. У темі «Суспільство як система» кожному студенту треба підібрати один приклад із життя, драматичних творів, художньої літератури, кіномаргінальних особистостей і обґрунтувати, чому саме цей приклад, на Ваш погляд, є найбільш вдалим. Уважно прочитайте приклад про життя знаменитого Ван Гога та, даючи відповідь на питання, використайте наведену нижче інформацію про маргіналізацію.

Маргінальність — соціологічний термін, яким позначають перехідний, структурно-невизначений соціальний стан суб’єкта. Маргінали — це люди, які з різних причин випали зі звичного соціального середовища і не здатні примкнути до нових соціаль-них спільнот ( іноді з причин культурної невідповідності), люди, що відчувають сильну психологічну напругу і переживають кри-зу самосвідомості.

К.Маркс розробляв проблеми соціально декласованих елемен-тів. Макс Вебер, розглядаючи соціальну дію, стверджував, що рух суспільства починається тоді, коли маргінальні верстви об’єднуються у соціальну силу (спільність) і дають поштовх со-ціальним змінам — реформам та революціям.

Макс Вебер дав глибинне пояснення маргінальності, поясню-вав формування нових професійних, статусних, релігійних та ін-ших спільнот, котрі не у всіх випадках виникали із «соціальних покидьків» — індивідів, насильницьки викинутих із своїх спіль-нот (біженців, мігрантів, безробітних) чи асоціальних за вибра-ним стилем життя (бродяг, наркоманів.).

З одного боку, соціологи завжди визнавали безумовний зв’язок між виникненням маси людей, виключених із системи звичайних соціальних зв’язків, і процесом формування нових спільнот.

З другого боку, виникнення нових класів, груп, прошарків майже ніколи не пов’язано з організованою активністю бомжів, скоріше воно розглядається як формування паралельних «соціа-льних структур» людьми, чиє суспільне життя до останнього мо-менту «переходу» на нову, раніше підготовлену структурну по-зицію, була впорядкованою.

У ХХ ст. теорія маргіналів була сформульована представни-ком Чикагської соціологічної школи Р.Е.Парком.

Під маргіналами розуміються індивіди, їх групи і спільності, що формуються на межі соціальних структур і в рамках переходу від одного типу соціальності до іншого або в межах одного типу соціальності при складних його деформаціях.

Серед маргіналів можуть бути етномаргінали: національні меншини, біомаргінали, чиє здоров’я перестає бути предметом турботи соціуму, соціомаргінали — групи, що знаходяться в про-цесі незавершеного соціального переміщення, вікові маргінали, що виникають при розриві зв’язків між поколіннями, політичні маргінали: їх не влаштовують легальні можливості і легітимні правила суспільно-політичної боротьби; економічні маргінали, або так звані нові бідні (безробітні); релігійні маргінали, що не наважуються зробити вибір між конфесіями, кримінальні маргі-нали і ті, чий статус у соціальній структурі ще не визначений.

Приклади:

Приклад 1. Завдання 16, виконав студент групи Ф-22 Биков Дмитро, 2007 р.

Це дуже важка для обговорення тема, котру неможливо опи-сати у самостійній роботі, але тема, яка має бути обговорена. До-ля Вінсента ван Гога у чомусь трагічна, сумна, жаліслива, але во-на має навчити нас багатьом речам.

По-перше, я вважаю, що уривок, підібраний у завданні, має бути перероблений. В уривок варто включити більше матеріалу щодо дитинства цієї Людини. На моє глибоке переконання у дитинстві ми можемо побачити причину подальшого смутку у жит-ті митця.

Вінсент каже: «Моє дитинство було холодне, пусте і сумне». Зі свідчень гувернантки ми можемо почути, що Вінсент був чуд-ний, важкий хлопчик з дивними манерами, за що був часто пока-раний. А люди з його рідного села кажуть про те, що Вінсент був тихий, серйозний хлопець. У 11 років його віддали у школу-інтернат, хоча він дуже не хотів лишати оселю батьків. Я пишу це все тому, що відчуваю, що Ван Гог був пригноблений з дитин-ства. Він мав 6 молодших братів і сестер, дитина зі своєрідним характером не мала досить уваги та опіки від батьків.

По-друге, Вінсент був людиною з Серцем. Він відчував біль людей, а це є великий дар.

Можливо власний біль давав йому такі сили, але він завжди чутливо розумів страждання людей. Про це свідчить факт з його біографії щодо місіонерства у Боринажі, бідному шахтарському містечку на півдні Бельгії. Він живе впроголодь, як і шахтарі, віддає всі гроші на ліки хворим. За такі дії його покарало керів-ництво церкви і відкликало звідти, але митець не згодився і за-лишився допомагати знедоленим.

Я можу багато чого написати про долю цієї Людини з великої лі-тери, та історія все ж поставила все на свої місця. Життя Вінсента ван Гога вже наштовхнуло на роздуми мене, а може і ще когось.

Чи був він маргіналом, та напевно, що був. Чи випав він із звичного соціального середовища, чи його силоміць виштовхну-ли звідти? Чи не здатен він був примкнути до нових соціальних спільнот, чи нові соціальні спільноти виштовхували його знову і знову?

Не знаю, був Ван Гог маргіналом чи ні, хіба то є важливим. Знаю лише, що він був Людиною, а те що суспільство не прийня-ло його таким, яким він був…, таке трапляється часто…, на жаль. (Але Господь випробовує лише тих, хто здатен винести випробу-вання).

Я уважно прочитав уривок у самостійній роботі про Ван Гога, а Ви? Невже, знаючи про нього, ми можемо назвати його «невда-хою»??? Можливо йому не поталанило народитися там, де він народився, але тоді світ не побачив би ніколи видатних шедеврів його творчості, митця і видатну Людину — Вінсента ван Гога.

Щодо прикладу маргіналізації з кінематографа, то кожна над-людина є маргіналом (Людина-павук, Бетмен, Супермен та ін.). Незгодні з суспільним устроєм завжди випадають із суспільного середовища..., напевно, така доля «людей, яким небайдуже».

Приклад 2. Завдання 16, виконала Лугівська Леся, студентка групи Ф-21, 2007 р.

Я хочу навести приклад, на мій погляд, маргінальної особис-тості, про яку я прочитала в пресі. Математик, який у даний час проживає в Санкт-Петербурзі, але прізвища, на жаль, я вже не пам’ятаю. Йому приблизно 60 років, він дуже давно закінчив Московський державний університет. Серед рідних у нього за-лишилася лише старенька 85-річна мати, з якою він мешкає в од-нокімнатній квартирі в ненайкращому районі Санкт-Петербурга. Після закінчення університету він викладав математику студен-там 4 роки, а потім залишив роботу і ніде не працює по нині. Ще навчаючись в університеті, він був чи не найкращим студентом, відзначався швидким мисленням і здатністю розв’язати будь-яку математичну задачу. Його потенціал був значно вищим, навіть, ніж у деяких професорів університету, але він не скористався своїми здібностями згідно із суспільними нормами і правилами. Він плідно працює, займаючись математикою вдома, живучи на пенсію мами. Два роки тому світова організація математиків ого-лосила число тих людей, які розв’язали складні математичні за-дачі, що впродовж багатьох десятиліть залишались без розв’язку. Серед них виявився і цей математик. За розв’язок задач йому і деяким іншим математикам присуджена премія 1 млн дол. США. Та на здивування усіх, він не збирається отримувати свою пре-мію і продовжує жити серед людей нижчого класу, купуючи їжу і одяг на мізерні гроші. Саме цю людину я вважаю маргіналом, який не сприймає суспільних норм, правил (ну навіщо йому 1 млн дол., якщо можна жити на кілька тисяч рублів). Він не на-магається реалізувати себе у суспільстві, коло його соціальних зв’язків обмежене, можливо, і з психічним здоров’ям у нього не все гаразд. І все-таки він залишив у науці певний слід.

4. До теми «Методика і техніка соціологічного досліджен-ня» кожен студент має навчитися працювати у невеликій групі і зрозуміти, що від виконання ним його функцій у групі залежа-тиме кінцевий результат і відповідна кількість балів, якими група оцінюватиметься за дану форму роботи. Працюючи у групі, Ви маєте зрозуміти, що сьогодні Ваша взаємодія оцінюється лише в балах, «завтра» у трудовому колективі від Вашої співпраці буде залежати заробітна плата, яку кожен із Вас отримає за виконання поставленого завдання.

Суть завдання полягає в обґрунтуванні віртуального соціоло-гічного дослідження. Для цього Вам потрібно скласти Програму

віртуального соціологічного дослідження, анкету за вибраною темою і обґрунтувати Ваше соціологічне дослідження за вказа-ним зразком.

Зразок обґрунтування:

А) за часом

експрес

короткострокове середньострокове довгострокове

фундаментальне

прикладне

комплексне

Б) за видами завдань

1.         Що таке соціологічне дослідження.

2.         Етапи Вашого соціологічного дослідження, на якому етапі Ви складатимете Програму Вашого дослідження.

3.         Мета Вашого соціологічного дослідження?

4.         Що є об’єктом Вашого соціологічного дослідження?

5.         Що є предметом Вашого соціологічного дослідження?

6.         Класифікуйте Ваше соціологічне дослідження:

В) за характером по-ставлених цілей

розвідувальне

описове

аналітичне

пілотне

експериментальне

Г) за замовником

госпрозрахункове держбюджетне

Д) за об’єктом

монографічне

порівняльне (панельне, тендове,

генетичне)

7.         Чи будете Ви використовувати Вибірку (генеральну чи ви-біркову сукупність)?

8.         Аргументуйте, які за формою питання Ви використовували при складанні анкети (відкриті, напіввідкриті, шкальні, альтерна-тивні, питання з преамбулою, питання таблиці)?

9.         Які питання за предметним змістом зустрічаються у Вашій анкеті (про факти, про знання, про думки, про мотиви)?

10. Який спосіб розповсюдження анкет Ви будете використо-вувати (роздатковий, поштовий, телетайпний)?