Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_439aaa5bab3bc9e5ffd235d37ae15ba7, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.10. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ 4.10.1. Методичні рекомендації до вивчення теми : Соціологія практикум. Модульний варіант : Бібліотека для студентів

4.10. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ 4.10.1. Методичні рекомендації до вивчення теми


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

Використовуючи знання, набуті на лекціях із соціології, а та-кож в ході опанування курсу «Політологія», рекомендовані до теми навчальні підручники та посібники, опорний конспект, роз-крийте зміст основних питань плану (логіки) вивчення теми:

1.         Об’єкт, предмет, структура, функції соціології політики.

2.         Політика як соціальний інститут.

3.         Характеристика масових соціальних рухів. При розгляді питань, винесених на опрацювання, насамперед

необхідно з’ясувати різницю між політичною соціологією та по-літологією. І перша і друга науки займаються вивченням проблем політичного життя. Політологія вивчає ці питання «зверху», з бо-ку держави, політичних партій та інших організацій, які беруть участь у функціонуванні влади. Політична соціологія розглядає ці ж самі проблеми «знизу», від людини, яка сприймає конкретні акції представників державної влади, політичних діячів і партій.

Соціальна структура суспільства знаходить найяскравіше вті-лення в такому соціальному інституті, як політика.

Політика має складну структуру. Головними її елементами є політична свідомість, політична організація та політичні від-носини.

Політична свідомість — це почуття, погляди, інтереси, ідеали, цінності, переконання, пов’язані з відношенням соціальних груп до влади, її завоювання та утримання. У суспільстві постійно ві-дбувається інституціоналізація поглядів, ідей у цілі, програми ді-яльності. За своїм рівнем свідомість може бути науковою та по-всякденною, в ній можуть переважати психологічні та ідеологічні

елементи. Вона може бути оптимістичною та песимістичною, прогресивною і реакційною та ін.

Політична соціологія вивчає реальну свідомість мас та її стан, настрої, переконання. При цьому розкривається роль таких еле-ментів духовної структури, як потреба участі в управлінні, акти-вної політичної діяльності, політичних інтересів, політичних цін-ностей, ціннісних орієнтацій та мотивації.

Політична організація — це сукупність усіх державних і не-державних установ та організацій, які регулюють політичну вла-ду, беруть участь у регулюванні взаємовідносин між соціальними групами. Вона включає органи державної влади та державного управління, установи, організації, що переслідують політичні цілі.

Політичні відносини — це сталі політичні зв’язки та взаємо-дії, які складаються у зв’язку з функціонуванням політичної вла-ди. Це відносини політичних діячів, керівників і маси, еліти та електорату (виборців), лідерів і груп підтримки тощо.

До сталих видів діяльності відносяться участь у виборах орга-нів влади, здійснення законодавчих функцій, функцій управлін-ня, функцій суду, керівництва, організації партійної роботи.

Політика як соціальний інститут виконує різноманітні функції:

1.         Ціннісно-орієнтаційна функція полягає в тому, що політика виражає докорінні інтереси соціальних груп, дає визначення ко-лективних цілей, програм суспільного розвитку.

2.         Функція управління та керівництва політичними і соціаль-ними процесами в інтересах окремих соціальних груп і суспільс-тва в цілому, вирішення соціальних і політичних протиріч.

3.         Інтегративна функція полягає в тому, що політика як соціа-льний інститут управляє різними галузями суспільного життя та інтегрує різні сфери суспільства.

4.         Інноваційна функція. Саме з політикою пов’язана трансфо-рмація суспільства.

5.         Виховна функція, функція політичної соціалізації та ін.

Для кращого розуміння процесу включення людини в політичне життя розглянемо питання політичної соціалізації.

За змістом політична соціалізація — це процес засвоєння ідей, поглядів та зразків політичної поведінки.

Цей процес починається в ранньому шкільному віці, коли в дитини виховують повагу до країни, в якій вона живе. У 8–13 ро-ків у дітей настає важливий етап засвоєння політичних поглядів. Саме в цей час виховуються політичні симпатії та антипатії до політичного ладу (який ототожнюється та персоніфікується з ке-рівником держави), до певних соціальних груп і верств.

У 13–17 років починається наступний, підлітковий, період со-ціалізації. У цей час підлітки вже мають уявлення про політичне життя, структуру влади, суспільство та державу. У цей період ві-дбуваються перші спроби залучення до діяльності різних су-спільних організацій, у тому числі й до тих, що мають політичну орієнтацію.

18 років — час, коли людина має змогу повноправно включа-тися до політичної діяльності. Вважається, що саме в цьому віці в людини складається світогляд та відбувається її громадянське становлення. Тобто саме тепер людина стає повноцінним суб’єк-том політичного життя.

Однак процес політичної соціалізації на цьому не завершуєть-ся, оскільки людина протягом свого життя може змінювати свої політичні погляди і, відповідно, політичну діяльність.

Найважливішим засобом удосконалення всіх елементів полі-тики та політичної системи в цілому є політична культура.

Політична культура включає політичне мислення, представ-лене сукупністю теоретичних положень, поглядів, ціннісних орі-єнтацій та ін., які реалізуються (або повинні реалізуватися) в про-цесі здійснення функцій політичної влади.

Основою політичної культури є інформованість людей, їх зна-ння теоретичних проблем. Політичні знання здобуваються в двох формах:

1.         Стихійна форма (відомості, отримані в сім’ї, школі, від друзів, у процесі функціонування суспільної думки).

2.         Систематизована форма (відомості, отримані через засоби масової інформації або навчання).

Відсутність систематизованої цілеспрямованої просвіти в су-часній Україні може призвести до серйозних проблем: відсутнос-ті політичної орієнтації, притуплення та викривлення історичної пам’яті, пасивної політичної поведінки.

Велике значення для політичної культури мають політичні орі-єнтації, цінності, установки, все, що формує переконання та здат-ність до дій. Підвищення ролі переконань особистості призвело до того, що політичні лідери вже не можуть не враховувати позицій масових демократичних рухів, які висувають політичні вимоги.

Своє втілення політична культура знаходить в політичній дія-льності. Вона характеризує не тільки сам факт участі, а й ступінь зрілості, глибину розуміння та втілення політичного знання в практику, що нарешті проявляється через участь людей в при-йнятті політичних рішень, особливо на рівні місцевого самовря-дування.

На політичне життя сучасного суспільства впливають різно-манітні інститути, які покликані виражати та забезпечувати інте-реси різних соціальних спільнот: класів, етносів, релігійних, професійних та інших груп населення. Взаємодія спільнот між собою, а також політичною владою відбувається в системі соціа-льного представництва, через яке громадяни включаються в про-цес прийняття політичних рішень. Ця система включає політичні партії, громадянські асоціації, масові суспільні рухи та організації.

На останніх варто зупинитися дещо детальніше.

Соціальні рухи та організації — це добровільні об’єднання людей на основі спільних інтересів і цілей, що виникають в ре-зультаті вільного вияву їх волі. Їх призначення — виражати та представляти інтереси людей, які до них входять, у взаєминах між собою та державою.

Сучасні масові соціальні рухи та організації мають загальні принципи виникнення та функціонування: добровільність, колек-тивність, рівноправність учасників, самоврядування, сполучення особистих і суспільних інтересів, законність та гласність.

Суспільні масові рухи та організації, на відміну від держави, не мають владних повноважень. Вони не ставлять собі за мету завоювання державної влади, тобто не є спочатку політичними, хоча можуть політизуватися з часом.

Серед найбільш характерних рис сучасних суспільних масо-вих рухів слід виділити наступні:

1.         Специфічна соціальна база: нові середні прошарки — інте-лігенція, службовці. Серед активістів багато гуманітаріїв, вчених, колишніх військових, віруючих, молоді.

2.         Опозиційність до політичної влади та держави.

3.         Висунення нової проблематики та вимог, заперечення на-сильства взагалі та, насамперед, повсякденного насильства над людиною та природою.

4.         Орієнтація на загальнолюдські цінності: мир, життя, свобо-ду, гуманізм, зрозумілі для більшості людей та підтримані ними.

5.         Різноманітність та неординарність форм боротьби та проте-сту: акції блокади автомагістралей, обнародування результатів хіміко-біологічного аналізу проб повітря, води та ін.

Соціальні масові рухи прийнято класифікувати на:

1.         Трансформативні, направлені на радикальні зміни в суспі-льстві.

2.         Реформативні, націлені на зміну окремих сторін суспільно-го життя, усунення економічної, соціально-політичної та культу-рної нерівності.

3.         Релігійні, рухи за спасіння від «гріховного» способу життя.

4.         Альтернативні, передбачають часткові зміни індивідуаль-ного стилю життя людей.

Ефективність діяльності соціальних рухів залежить від ресур-сів, якими вони володіють. Це рівень згуртованості, кількісний склад учасників, володіння власністю, професіоналізм і досвід. Все це дозволяє знаходити раціональні рішення актуальних пи-тань суспільного життя.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_439aaa5bab3bc9e5ffd235d37ae15ba7, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0