4.9.4. Перевір себе (тестові завдання)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

1.         Соціологія праці — це:

A)        галузь соціології, яка вивчає особливості поведінки особи-стості, соціальної групи чи спільноти у вільний від праці час, навчальної діяльності, задоволення різноманітних фі-зіологічних потреб;

B)        галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування й розвитку соціальних утво-рень (систем, спільнот, інститутів) у сфері праці й пов’яза-ні з ними процеси та явища;

C)        інтегральна наукова дисципліна, яка досліджує соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.

2.         Предмет соціології праці — це:

A)        сукупність структур і механізми соціальних відносин і со-ціальні процеси у сфері релігії;

B)        стійка система соціальної поведінки і свідомості суспіль-них груп в економічній сфері, а також їх взаємодія у цій сфері між собою та з державою;

C)        структура та механізми соціально-трудових відносин і со-ціальні процеси у сфері праці.

3.         Що являє собою праця із соціологічного погляду?

A)        соціальний закон;

B)        соціальне явище;

C)        соціальну спільноту.

4.         Які з перелічених соціальних функцій не властиві праці?

A)        створення матеріально-культурних благ;

B)        соціальної диференціації;

C)        біологічне відтворення суспільства;

D)        формування особистості.

5.         Характер праці — це:

A)        категорія, яка виражає соціальну сутність праці як важли-вого суспільного процесу;

B)        сукупність чинників, які впливають на працездатність, здо-ров’я працівника;

C)        узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, га-лузевий поділ виробничої діяльності, фізичне й інте-лектуальне напруження працівників, технічне оснащення тощо.

6.         Зміст праці — це:

A)        категорія, яка виражає соціальну сутність праці як суспі-льно значимого процесу;

B)        сукупність чинників, які впливають на працездатність, здо-ров’я працівника;

C)        узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, га-лузевий поділ виробничої діяльності, фізичне та інте-лектуальне напруження працівників, технічне оснащення тощо.

7.         Умови праці — це:

A)        категорія, яка виражає соціальну сутність праці як суспі-льно значимого процесу;

B)        сукупність чинників, які впливають на працездатність, здо-ров’я працівника;

C)        узагальнена характеристика процесу праці, яка враховує різноманітні функції праці, види трудових операцій, га-лузевий поділ виробничої діяльності, фізичне та інте-лектуальне напруження працівників, технічне оснащення тощо.

8.         Мотивація трудової діяльності — це:

A)        відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формується у процесі спільної тру-дової діяльності колективу через спілкування між людьми;

B)        соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який характеризується активною взаємодією осо-бистості з трудовим середовищем;

C)        зовнішня чи внутрішня спонука до трудової діяльності за-для досягнення певних цілей, зацікавленість у такій діяль-ності, способи її ініціювання.

9.         Професійна адаптація — це:

A)        відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формується у процесі спільної трудової діяльності колективу через спілкування між людьми;

B)        соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який характеризується активною взаємодією осо-бистості й трудового середовища;

C)        пристосування, звикання людини до умов професійної ді-яльності, засвоєння нею виробничо-технічних і соціаль-них норм поведінки, необхідних для виконання трудових функцій.

10.       Трудова адаптація — це:

A)        відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формується у процесі спільної трудової діяльності колективу через спілкування між людьми;

B)        соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який характеризується активною взаємодією осо-бистості й трудового середовища;

C)        пристосування, звикання людини до умов професійної ді-яльності, засвоєння нею виробничо-технічних і соціаль-них норм поведінки, необхідних для виконання трудових функцій.

11.       Соціально-психологічний клімат — це:

A)        відносно стійкий і типовий для певної групи загальний емоційний настрій, який формується в процесі спільної трудової діяльності колективу через спілкування між людьми;

B)        соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації, який характеризується активною взаємодією осо-бистості й трудового середовища;

C)        пристосування, звикання людини до умов професійної діяль-ності, засвоєння нею виробничо-технічних і соціальних норм поведінки, необхідних для виконання трудових функцій.

12.       Соціальне управління — це:

A)        галузь наукових знань, що охоплює перспективи соціаль-них процесів;

B)        сукупність методів, прийомів, впливів, застосовуваних для досягнення поставлених цілей у процесі соціального плану-вання і розвитку, розв’язанні різних соціальних проблем;

C) свідомий цілеспрямований вплив на соціальну систему, організацію, інститут чи процес, метою якого є приведення напряму і темпів їхнього розвитку та функціонування у ві-дповідність з дією об’єктивних соціальних законів.

13.       Соціальне передбачення, прогнозування, проектування, планування — це ... соціального управління.

A)        окремі види;

B)        послідовні стадії;

C)        незалежні етапи.

14.       Коли з’явилось наукове соціальне передбачення?

A)        у VII ст. до н.е.;

B)        у ХІХ ст.;

C)        у ХХ ст.

15.       Соціальне управління включає соціальне:

A)        ясновидіння;

B)        пророцтво;

C)        передбачення.

16.       Соціальне передбачення — це:

A)        специфічна діяльність, пов’язана з науково обґрунтованим визначенням варіантів соціального розвитку соціальних процесів та явищ і з цілеспрямованими докорінними змі-нами конкретних соціальних інститутів;

B)        визначення варіантів розвитку та вибір оптимального з ура-хуванням ресурсів, часу та соціальних сил, які здатні за-безпечити їх реалізацію;

C)        обґрунтоване припущення про майбутній стан суспільних явищ або про явища і події не відомі в даний момент, але які піддаються виявленню.

17.       Соціальне прогнозування — це:

A)        специфічна діяльність, пов’язана з науково обґрунтованим визначенням варіантів соціального розвитку соціальних процесів і явищ і з цілеспрямованими докорінними зміна-ми конкретних соціальних інститутів;

B)        визначення варіантів розвитку та вибір оптимального з ура-хуванням ресурсів, часу та соціальних сил, які здатні за-безпечити їх реалізацію;

C)        обґрунтоване припущення про майбутній стан суспільних явищ або про явища і події, не відомі в даний момент, але які піддаються виявленню.

18.       Якому виду соціального управління характерні методи екстраполяції, експертних оцінок і моделювання?

A)        соціальне прогнозування;

B)        соціальне проектування;

C)        соціальне планування.

19.       Прогноз нормативний — це:

A)        прогноз, зміст якого полягає у визначенні можливих станів об’єктів прогнозування в майбутньому;

B)        прогноз, який полягає у визначенні шляхів і строків до-сягнення бажаних станів об’єкта прогнозування в майбут-ньому;

C)        науково обґрунтоване визначення цілей, показників, за-вдань (строків, темпів, пропорцій) розвитку соціальних процесів і головних засобів їх утілення в життя.

20.       Прогноз пошуковий — це:

A)        прогноз, зміст якого полягає у визначенні можливих станів об’єктів прогнозування в майбутньому;

B)        прогноз, який полягає у визначенні шляхів і строків досяг-нення можливих станів об’єкта прогнозування в майбут-ньому;

C)        науково обґрунтоване визначення цілей, показників, за-вдань (строків, темпів, пропорцій) розвитку соціальних процесів і головних засобів їх утілення в життя.