Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА 4.3.1. Методичні рекомендації до вивчення теми : Соціологія практикум. Модульний варіант : Бібліотека для студентів

4.3. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА 4.3.1. Методичні рекомендації до вивчення теми


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

Як завжди, підготовку до вивчення теми розпочніть із прига-дування лекційного матеріалу. Використайте нижченаведений опорний конспект лекції, а також запропонований план (логіку) засвоєння матеріалу:

1.         Суспільство, типи та характерні ознаки.

2.         Соціальні спільноти та статусно-рольові складники суспільства.

3.         Соціальні інститути, їх функції.

4.         Соціальні процеси.

5.         Теорія соціальної стратифікації.

Готуючись до семінару, пригадайте відомі Вам із історії філо-софії, політології дефініції терміна «суспільство».

Знайдіть і порівняйте визначення суспільства у О. Конта, М. Вебера, Т. Парсонса. Вчитайтесь у визначення терміна «сус-пільство» в опорному конспекті лекцій. Пригадайте або знайдіть у науковій літературі, які типи і види суспільств Вам відомі.

Вихідним моментом у підготовці теми має стати розуміння, що суспільство — це соціальна система, а соціальна система — це цілісне соціальне утворення, де основним елементом є люди, їх зв’язки і стосунки.

Кожна людина у суспільстві має свій соціальний статус і со-ціальну роль. Статус — це позиція людини у суспільстві, пов’я-зана з певними правами і обов’язками, яка визначається соціаль-но значущими для даної суспільної системи ознаками. Статуси бувають соціальні й особисті, мають певні ранги. Соціальна роль — це модель поведінки у відповідності зі статусом. Всі лю-ди зі своїми статусами і ролями вступають у складну систему соціальних зв’язків, яка згуртовує індивідів у єдине соціальне ці-ле — соціальну спільноту. Соціальні спільноти бувають масові й групові. Групові соціальні спільноти, або соціальні групи, роз-різняються як первинні та вторинні, формальні та неформальні.

Усі індивіди, що об’єднуються у спільноти, мають соціальні потреби, які задовольняються не автоматично, а за допомогою стійких форм організації і регулювання спільної діяльності лю-дей, що називаються соціальними інститутами. Основними з них є економічні, політичні, сім’ї, освіти, релігійні соціальні ін-ститути. Їх основними функціями, крім задоволення соціальних потреб, є ще й соціальне управління та соціальний контроль.

Суспільство — це система соціальних інститутів, їх регулято-ри постійно перебувають у процесі оновлення. Ніщо у суспільст-ві не може відбуватися поза соціальним процесом. Соціальний процес — послідовна зміна явищ суспільного буття, соціальні зміни в динаміці.

За рівнем соціальної системи розрізняються процеси:

—        внутрішньоособистісні;

—        міжособистісні;

—        процеси, що відбуваються між індивідом і групою;

—        процеси, які змінюють відносини між двома групами (спі-льнотами);

—        процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільності;

—        процеси, які змінюють глобальну структуру суспільства.

—        Їх ще розрізняють, як

—        особливі (урбанізація, адаптація);

—        загальні (пов’язані з діяльністю соціальних інститутів);

—        соціетальні (глобальні процеси зміни структури суспільства).

Для кращого розуміння суті соціальних процесів слід розгля-нути поняття: соціальна мобільність, співробітництво, присто-сування, дезорганізація, міграція.

Соціальна мобільність — це процес переміщення індивідів між ієрархічними або іншими елементами соціальної структури.

Соціальна структура — це анатомічний скелет суспільства. У со-ціології соціальна структура розглядається як в широкому, так і у ву-зькому значенні. В першому випадку соціальну структуру розуміють як поділ суспільства на сфери життя людей (економічну, соціально-політичну, духовну) — на виробництво, обмін, розподіл, споживання.

У більш вузькому значенні аналізуються соціальна стратифі-кація та соціальна диференціація, яку розуміють, як усі відмінно-сті між людьми в процесі їх життєдіяльності.

Загалом, соціологія виділяє два головних елементи соціальної структури:

1.         Соціальні інститути = безособова система ролей і статусів.

2.         Система класів, верств, професійних та інших груп.

Ці підходи є взємодоповнювальними. Соціальні інститути яв-ляють собою більш або менш рухому суспільну форму організа-ції й регулювання діяльності соціальних груп.

Соціальні групи, які виступають активним суб’єктивним ком-понентом соціальної структури, інтегруються в неї, якщо це від-повідає їх потребам, інтересам та цінностям, або її відхиляють.

Прийнято виділяти такі види соціальних структур:

—        соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи, прошарки, стани);

—        соціально-демографічна (вік, стать);

—        соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, насе-лення агломерацій, переселенські групи);

—        соціально-професійна;

—        соціально-етнічна та ін.

Різноманіття відносин, ролей, позицій призводить до відмін-ностей між людьми в кожному конкретному суспільстві. Для опису системи нерівності між групами (спільностями) людей у соціології використовується поняття соціальна стратифікація.

Виділяють дев’ять типів стратифікаційних систем, які можуть бути використані для опису будь-якого суспільства:

—        фізико-генетична;

—        соціально-професійна;

—        рабовласницька;

—        класова;

—        кастова;

—        культурно-символічна;

—        станова;

—        культурно-нормативна;

—        етакратична.

Ці типи стратифікаційних систем існують у сучасних суспільст-вах у складних, змішаних комбінаціях взаємодоповнюючи одна одну.

Соціальна стратифікація означає не тільки різне становище у су-спільстві окремих індивідів чи родин, а саме їх нерівність. При цьо-му важливим положенням теорії стратифікації є проблема соціаль-ної мобільності, яка ставить питання про методи зміни особистістю чи групою свого соціального становища. Виділяють два основні шляхи підвищення соціального рангу: аскрипція та досягнення.

Вивчення соціальної структури має велике значення, оскільки саме вона виступає головним регулятором еволюції суспільства.

Ретельно виконуючи завдання за завданням у вищевказаній логічній послідовності, намагайтеся якомога глибше розібратися з кожним поставленим завданням, використовуючи літературу до теми. Це стане запорукою того, що Ви зможете підготуватися до відповіді на питання плану семінарського заняття.