4.2.6. Перевір себе (тестові завдання)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

1.         Соціологія як самостійна наука виникла у :

A.        Стародавній Греції в V–IV ст. до н.е. (Платон, Аристотель).

B.        Німеччині ХVII ст. (І. Кант).

C.        Франції ХІХ ст. (О. Конт).

2.         Які положення були характерні для соціальної теорії Платона?

A.        Соціальна структура суспільства будується внаслідок дії

надлюдського розуму.

B.        Запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній

елемент».

C.        Задля забезпечення соціальної рівності необхідно скасувати

сім’ю.

D.        Взаємини громадян у суспільстві засновані на обміні певними благами.

3.         Які положення були властиві соціальній теорії Аристотеля?

A.        Соціальна структура суспільства будується внаслідок дії

надлюдського розуму.

B.        Запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній

елемент».

C.        Задля забезпечення соціальної рівності необхідно скасувати

сім’ю.

D.        Взаємини громадян у суспільстві засновані на обміні певними благами.

4.         Характерними рисами соціологічної думки Середньовіччя були:

A.        Церква повинна підпорядковуватись державі.

B.        Суспільний устрій обумовлено надлюдською волею.

C.        Людина є центром Всесвіту та творцем власної долі.

55

D.        Світська влада повинна підкорятися церкві.

5.         Авторами соціальних утопій епохи Відродження були  

A.        Боккаччо і Данте.

B.        Мор і Кампанелла.

C.        Бруно і Галілей.

D.        Макіавеллі і Петрарка.

6.         Визначте, які положення були характерні соціальним поглядам Макіавеллі.

A.        Відсутність приватної власності можливе тільки при скасуванні сім’ї.

B.        Раціональний правитель повинен поєднувати у собі риси

лева і лисиці, а в надзвичайних умовах застосовувати надзвичайні заходи, навіть репресії.

C.        Великі за розміром держави не можуть існувати без деспотичного правління, яке тільки страхом перед лютим покаранням змушує віддалені окраїни підкорятися центральній владі.

7.         Англійський мислитель ХVII ст. Т. Гоббс розробив      

A.        Теорію соціальної нерівності.

B.        Теорію ідеальної держави.

C.        Теорію відчуження.

D.        Теорію суспільного договору.

8.         Французький мислитель ХVIIІ ст. Ж.-Ж. Руссо сформулював

A.        Теорію соціальної нерівності.

B.        Теорію ідеальної держави.

C.        Теорію відчуження.

D.        Теорію суспільного договору.

9.         Англійський соціолог ХІХ ст. Г. Спенсер порівнював суспільство з:

A.        Машинним механізмом.

B.        Хімічним процесом.

C.        Живим організмом.

D.        Фізичним процесом.

10.       Поняття «ідеального типу» за М. Вебером — це:

A.        Сукупність технологічних, соціальних, культурних змін,

спрямованих на вдосконалення системи в цілому.

B.        Певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш

зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу.

C. Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаю-чи про існування обов’язкових норм, ставиться до них не-гативно або байдуже.

11.       Позитивізм — це:

A.        Певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш

зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу.

B.        Соціологічний напрям, головна особливість якого полягає

у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, створенні позитивної, тобто заснованої на досліді соціологічної

теорії, яка повинна бути такою ж доказовою і загальнозначимою, як і природничі теорії.

C.        Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

12.       Французький соціолог ХІХ ст. О. Конт називав соціологію

A.        Соціальною хімією.

B.        Соціальною механікою.

C.        Соціальною фізикою.

D.        Соціальною математикою.

13.       Поняття соціальної аномії за Е. Дюркгеймом — це:

A.        Стан суспільства, за якого певне коло його громадян, знаючи про існування обов’язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

B.        Сукупність технологічних, соціальних, культурних змін,

спрямованих на вдосконалення системи в цілому.

C.        Певний образ-схема станів та процесів, якби вони проходили без відхилень і перешкод, яка розглядається як найбільш

зручний спосіб упорядкування емпіричного матеріалу.

14.       Теорія функціоналізму –

A.        Концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення К. Маркса про неминучий конфлікт між соціальними

класами. Сучасні представники, як Р. Дарендорф, надають

більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам.

B.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Р. Мертон, К. Девіс) виступають послідовниками Г. Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних

частин, кожна з яких має вплив на функціонування цілого.

C.        Концепція сучасної західної соціології, представники якої

(М. Вебер, Т. Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні

явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій.

D.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Дж. Мід, М. Кун) розглядають взаємодію між людьми як

безперервний діалог, в процесі якого вони спостерігають,

осмислюють наміри один одного та реагують на них.

15.       Теорія соціальної дії —

A.        Концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення К. Маркса про неминучий конфлікт між соціальними

класами. Сучасні представники, як Р. Дарендорф, надають

більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам.

B.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Р. Мертон, К. Девіс) виступають послідовниками Г. Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних

частин, кожна з яких має вплив на функціонування цілого.

C.        Концепція сучасної західної соціології, представники якої

(М. Вебер, Т. Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні

явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій.

D.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Дж. Мід, М. Кун) розглядають взаємодію між людьми як

безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають,

осмислюють наміри один одного та реагують на них.

16.       Теорія конфлікту –

A.        Концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення К. Маркса, про неминучий конфлікт між соціальними

класами. Сучасні представники, як Р. Дарендорф, надають

більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам.

B.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Р. Мертон, К. Девіс) виступають послідовниками Г. Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних

частин, кожна з яких має вплив на функціонування цілого.

C.        Концепція сучасної західної соціології, представники якої

(М. Вебер, Т. Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні

явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій.

D.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Дж. Мід, М. Кун) розглядають взаємодію між людьми як

безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають,

осмислюють наміри один одного та реагують на них.

17.       Теорія символічного інтеракціонізму –

A.        Концепція сучасної західної соціології, яка розвиває положення К. Маркса, про неминучий конфлікт між соціальними

класами. Сучасні представники, як Р. Дарендорф, надають

більше значення проблемі розподілу влади, ніж економічним чинникам.

B.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Р. Мертон, К. Девіс) виступають послідовниками Г. Спенсера і розглядають суспільство як систему взаємозалежних частин, кожна з яких має вплив на функціонування

цілого.

C.        Концепція сучасної західної соціології, представники якої

(М. Вебер, Т. Парсонс) пояснюють різноманітні соціальні

явища через суб’єктивну рефлексію учасників дій.

D.        Концепція сучасної західної соціології. Її представники

(Дж. Мід, М. Кун) розглядають взаємодію між людьми як

безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають,

осмислюють наміри один одного та реагують на них.

18.       Видатний український мислитель Г. Сковорода вважав, що:

A.        Відсутність приватної власності можливе тільки при скасуванні сім’ї.

B.        Смисл людського буття становить праця, а щастя — праця

за покликанням.

C.        Запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній

елемент».

19.       Український вчений ХVII ст. С. Ориховський-Роксолан вважав, що:

A.        Великі за розміром держави не можуть існувати без деспотичного правління, яке тільки страхом перед лютим покаранням змушує віддалені окраїни підкорятися центральній владі.

B.        Відсутність приватної власності можливе тільки при скасуванні сім’ї.

C.        Королівська (державна) влада дана не Богом, а виникла

внаслідок договору між людьми, які слухаються правителя

добровільно.

20.       Вагомим внеском М. Ковалевського у вітчизняну соціологію

було те, що він:

A. Вважав, що завданням соціології є визначення домінуючого

соціального чинника суспільного життя.

B.        Обстоював у соціології системний підхід, стверджуючи, що

не існує одного визначального соціального чинника.

C.        Стверджував, що соціальні процеси відбуваються під впливом кліматичних чинників.