Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_9dc685035b978df5ba7b635a3133c89b, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.1.4. Практичні завдання : Соціологія практикум. Модульний варіант : Бібліотека для студентів

4.1.4. Практичні завдання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

Завдання 1. Знайдіть відповідність між поняттям та дефініцією: Поняття:

а)         соціологія;

б)         категорія;

в)         предмет соціології;

г)         об’єкт соціології;

д)         соціальні відносини;

е)         соціальний закон;

є) теоретично-пізнавальна функція;

ж)        світоглядно-ідеологічна функція.

Дефініції:

1. Об’єктивний і повторювальний причинний зв’язок між со-ціальними явищами і процесами, які виникають унаслідок масо-вої діяльності людей.

2.         Суспільство як цілісна соціальна реальність, сукупність со-ціальних зв’язків і соціальних відносин.

3.         Відображення якісної конкретності та цілісності досліджу-ваного об’єкта, суттєвих властивостей, рис, характеристик, мож-ливостей його розвитку і вдосконалення.

4.         Самостійний, специфічний вид суспільних відносин, які ви-ражають діяльність соціальних суб’єктів, зумовлену їх неоднако-вим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.

5.         Діяльність особи, соціальних спільнот та різних верств лю-дей у суспільному житті, або реальна суспільна свідомість.

6.         Наука про становлення, розвиток, функціонування суспіль-ства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

7.         Функція, спрямована на забезпечення наукової дискусії між концепціями, поширення наукової ідеології, формування соціо-логічного стилю мислення, підготовку компетентних спеціаліс-тів, глибоке, всебічне засвоєння ними наукової ідеології.

8.         Функція, спрямована на вироблення нового соціологічного знання, пов’язана з вивченням закономірностей соціального роз-витку.

Завдання 2. Сформулюйте визначення понять:

1.         Позитивізм.

2.         Макросоціологія.

3.         Мікросоціологія.

4.         Соціальне.

5.         Теоретична соціологія.

6.         Теорії середнього рівня.

7.         Соціальна проблема.

8.         Соціологічна проблема.

Завдання 3. Використовуючи навчальні посібники за редак-цією Андрущенка В.П., Попової І.М., Примуша М.В., інших авторів, порівняйте поняття: повсякденне знання, гуманітарне знання, наукове знання, висловіть власну думку, яке знання можна вважати позанауковим, чим воно відрізняється від нау-кового?

Завдання 4. Прочитавши уривок із праці російсько-амери-канського соціолога Сорокіна П. Структурная социология // Че-ловек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 161–163., ви-значте особливості і відмінності об’єкта та предмета соціології у порівнянні з іншими науками.

«У великій групі соціальних і гуманітарних дисциплін, які ма-ють справу з надорганічним світом, соціологія розв’язує своє власне певне завдання й здійснює свої функції способами, які від-мінні від інших наук. По-перше, на відміну від історії та інших наук, які індивідуалізують, соціологія є наукою, яка генералізує. Якщо історія концентрує свою увагу на вивченні соціокультур-них феноменів, які є унікальними й неповторними у часі й у прос-торі (Сполучені Штати як певна нація, християнство як уніка-льна релігія, Авраам Лінкольн як певна людина. Тридцятирічна війна як відмінна від інших війн), то соціологія вивчає властиво-сті надорганіки, які повторюються у часі й у просторі, тобто є спільними для всіх соціокультурних феноменів (загальна соціо-логія) або для всіх видів конкретного класу соціокультурних явищ — для всіх війн, всіх націй, усіх революцій, усіх релігій тощо (спеціальна соціологія). Завдяки цій генералізуючій якості соціо-логія докорінно відрізняється від історії та інших гуманітарних дисциплін, що генералізують.

Не меншою мірою завдання соціології відрізняється від за-вдань таких соціальних наук, що генералізують, як економіка, політологія та право. Економіка також є наукою, що генералі-зує, оскільки вона намагається виявити й сформулювати влас-тивості, відносини й закономірності, які повторюються у часі й у просторі та є спільними для всіх економічних явищ певного класу. Те саме можна сказати, з відповідними поправками, про будь-яку іншу соціальну науку, що генералізує.

Соціологія відрізняється від таких дисциплін у кількох відно-шеннях. Перш за все, кожна з цих наук має справу лише з однією сферою соціокультурного простору: економіка з економічними відносинами, політика з політичними відносинами. Соціологія має справу за своїми спеціальними напрямками з усіма сферами цього простору. Наприклад, економіка вивчає господарські стру-ктури як інваріант суспільства; політологія аналізує державу як тип суспільства; релігієзнавство досліджує церкву як особливий тип суспільства. Метасоціологія досліджує суспільство як рід, з притаманними йому властивостями та відносинами, які вияв-ляються у будь-якому суспільстві, нехай то буде фірма, церква, держава, клуб, сім’я та ін. Або інший приклад: економіст має справу з виробничими циклами, флуктуаціями, політологія вивчає цикли та флуктуації (випадкове відхилення величини) у політич-ному житті. Соціологія ж розглядає цикли та флуктуації як ро-дову ознаку соціальних явищ, яка виникає практично в усіх соціа-льних процесах, нехай то будуть економічні, політичні, творчі,

релігійні, філософські, в їх взаємозв’язках один з одним. Те саме можна сказати про такі соціальні процеси, як змагання та екс-плуатація, панування та підпорядкування, стратифікація та диференціація, солідарність та антагонізм тощо. Кожний з цих процесів виникає не тільки в окремих сферах надорганіки, але практично в усіх відсіках соціокультурного життя й, будучи таким, вимагає вивчення свого родового виду та зв’язку між кожним окремо взятим видом та іншими спеціальними підвида-ми цього самого процесу. Таке вивчення переходить межі окре-мої дисципліни. Воно вимагає існування особливої науки, яка роз-глядає родові види всіх цих явищ і взаємозв’язки між ними. Це завдання розв’язує соціологія.

Поряд з цією доглибинною відмінністю між завданнями соці-ології та завданнями суспільних наук, що генералізують, існує важлива відмінність у їхніх головних припущеннях, які стосу-ються природи людини та відносин між соціальними явищами. Дискретний характер економіки спонукає її постулювати наяв-ність homo economicus — суто економічної істоти, керованої економічним інтересом та утилітарною раціональністю, що призводить до повного виключення неекономічних релігійних ві-рувань та неутилітарних моральних переконань, антиегоїстич-ного альтруїзму та художніх цінностей, які не приносять доходу, нераціональних звичаїв та ірраціональних пристрастей. Відповід-но до цього економічні явища сприймаються як цілком ізольовані від інших соціокультурних феноменів і непідвладні релігійним, юридичним, політичним, художнім або моральним силам. Так са-мо однобічним шляхом реалізується ідея про homo politicus у полі-тичній сфері, так само як і homo religiosus у царині релігії.

На відміну від таких припущень homo socius соціологією розг-лядається як родовий і багатогранний homo, одночасно й нерозді-льно економічний, політичний, релігійний, етичний, художній, по-части раціональний та утилітарний, почасти нераціональний і навіть ірраціональний і при всьому цьому такий, що відрізняєть-ся неперервною взаємодією всіх цих аспектів. Відповідно кожний клас соціокультурних явищ розглядається соціологією як пов’яза-ний з рештою класів (щоправда, з різною мірою взаємозалежнос-ті), які перебувають під впливом решти соціокультурного прос-тору й, у свою чергу, впливають на нього. У цьому розумінні соціологія вивчає людину й соціокультурний простір такими, яки-ми вони є насправді, в усій їх різноманітності, як справжні сутно-сті, на відміну від інших наук, які у цілях аналітики розглядають явища, штучно відокремлюючи їх і цілком ізолюючи від решти».

Завдання 5. На основі уривків із праць учених-соціологів П. Сорокіна (див. завдання 4) та М. Вебера (наведеного нижче) дайте відповіді на такі питання: Соціологія — це наукове ви-вчення суспільства. Як це можна довести? Чи можна назвати со-ціолога універсальним ученим?

Вебер М. Наука как призвание и профессия // Избранные про-изведения. — М., 1990. — С. 707–735.

«Дилетант відрізняється від фахівця, як сказав Гельмгольц про Роберта Майєра, тільки тим, що йому бракує надійності робочого методу, й тому він переважно не в змозі перевірити значення рап-тово промайнулої здогадки, оцінити її й утілити в життя. Рапто-ва здогадка не замінює праці. І з іншого боку, праця не може замі-нити або примусово викликати до життя таку здогадку, так само як цього не може зробити пристрасть. Тільки обидва зазначені моменти — й саме обидва разом — ведуть за собою здогадку».

«Навіщо наука займається тим, що у дійсності ніколи не за-кінчується й не може закінчитися? Передусім виникає відповідь: задля суто практичних, у більш широкому розумінні слова — те-хнічних цілей, щоб орієнтувати нашу практичну дію відповідно до тих очікувань, які підказує нам науковий досвід. Добре. Але це має певний сенс лише для практика. А якою ж є внутрішня пози-ція самої людини науки стосовно свого фаху, якщо вона взагалі прагне стати вченим? Вона стверджує, що займатися наукою треба «задля неї самої», а не тільки задля тих практичних і теоретичних досягнень, які можуть поліпшити харчування, одяг, освітлення, управління».

«Дедалі більша інтелектуалізація й раціоналізація не означають зростання знань про життєві умови, за яких доводиться існувати. Вона означає дещо інше: люди знають або вірять у те, що варто тільки забажати, й у будь-який час усе це можна взнати; що, от-же, принципово немає ніяких таємничих, не піддатних урахуванню сил, які тут діють, що, навпаки, всіма речами у принципі можна оволодіти шляхом розрахунку. Останнє, у свою чергу, означає, що світ звільнений від чарів».

Завдання 6. Визначте три рівні структури соціологічної сис-теми знань. Дайте відповідь, до якого рівня відносяться нижче наве-дені теорії:

а)         теорії, що займаються вивченням конкретних проблем суспільного життя;

б)         теорії про закони розвитку та відтворення окремих соціальних спільнот (місто, село);

в)         теорії, що вивчають фундаментальні наукові проблеми,

пов’язані з формуванням знань про соціальну діяльність;

г)         галузеві соціологічні теорії;

д)         теорії методики та техніки конкретних соціологічних досліджень;

е)         теорії, що аналізують окремі елементи соціального механізму.

Завдання 7. Як відомо, метод соціології — це систематичний спосіб досягнення теоретичного та практичного результату з ме-тою отримання нової інформації для пізнання соціальної реаль-ності. Один із методів, яким користується соціологічна наука, спирається на принципи об’єктивності (об’єктивна, незалежна від людини доказовість, науковість, аргументація), історизму (зв’язок із іншими явищами і подіями), системного підходу (окреме в поєднані з цілим).

Назвіть метод, який опирається на вказані принципи. До якої групи методів він належить? Які інші методи використовує соці-ологія (назвіть не менше 3-х методів).

Завдання 8. Використовуючи підручники за редакцією В.Г. Го-родянка (Соціологія. — Вид. 2-е, перероб., доп. — К.: ВЦ «Ака-демія». — 2003, 2006), Примуша М.В. (Загальна соціологія: Навч. посіб. — К.: ВЦ «Професіонал». — 2004), інших авторів, сфор-мулюйте гносеологічні та соціальні функції соціології. На прик-ладі однієї із функцій поясніть Ваше розуміння відповідної функції науки.

Завдання 9. Дайте відповідь на поставлене питання. Обґрун-туйте свою відповідь, використовуючи конкретні соціологічні категорії, попередньо давши їм визначення: соціальне, соціальне явище, соціальні відносини.

Жінка купує чотири путівки в будинок відпочинку в Криму, де вона та її сім’я будуть відпочивати два тижні. Визначте, що в цій ситуації зацікавило б соціолога в першу чергу:

а)         розглянув би придбання путівок щодо того, яким є бюджет

сім’ї, структура та джерела доходів, рівень забезпечення інших

потреб;

б)         з’ясував би, чому жінка вибрала саме це місце для відпочинку з урахуванням природних та кліматичних умов;

в)         відмітив би, що разом із жінкою, яка купила путівки, їдуть

відпочивати її чоловік та двоє дітей; зацікавився б тим, наскільки

та яким чином вони могли вплинути на її рішення.

Завдання 10. Індивідуальне творче завдання. Перед вико-нанням завдання зверніться обов’язково до розділу 5. «Індивіду-альні завдання» і познайомтеся з прикладами, які допоможуть Вам виконати це завдання.

Соціолог Ентоні Гіденс наводить приклад, як соціологічна уя-ва дозволяє «мислити себе» поза звичайним перебігом особисто-го повсякденного життя, щоб поглянути на нього по-новому. Він розглядає з соціологічного погляду таку просту дію: «Ви п’єте каву?».

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_9dc685035b978df5ba7b635a3133c89b, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0