4.1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА 4.1.1. Методичні рекомендації до вивчення теми


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 

Загрузка...

Використовуючи наведений нижче «Опорний конспект», спро-буйте актуалізувати ваші знання з теми, набуті на лекції, у відпо-відності до запропонованого плану (логіки) засвоєння матеріалу:

1.         Специфіка предмета наукового вивчення соціології.

2.         Структура соціологічної науки, методи соціології, категорії.

3.         Функції соціології та її місце в системі наук. У процесі вивчення теми радимо обов’язково використати

вказану у списку літературу, зокрема, перший розділ «Місце со-ціології серед різних царин знання, її взаємовідносини з іншими науками» у книзі Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — 2-ге вид. — К.: Тандем, 1998. — С. 6–47 та розділ «Введение в социологию» С. 14–38 книги Смелзер Нейл. Социология / Пер. с англ. — М.: Фе-никс, 1994 р., а також відповідні розділи запропонованих Вам на-вчальних та наукових джерел.

Розпочати вивчення теми слід, перш за все, із визначення похо-дження самого терміна «соціологія», який складається з двох слів

«societas» (лат.) — суспільство та «logos» (грецьк.) — знання, вчен-ня. Соціологія — наука, яка вивчає людське суспільство і поведінку людей у соціальних обставинах. Специфіка об’єкта соціології поля-гає в тому, що він може вивчатися різними науками. Зокрема, суспі-льство вивчається історією, філософією, етнографією, політологією. Проте об’єктом соціологічного пізнання виступають соціальні зв’яз-ки і соціальні відносини. Предмет чітко окреслює сферу і мету до-слідження. Відтак, предметом соціології є діяльність особи, соціа-льних спільнот та різноманітних верств людей у суспільному житті.

Нині існує більше 100 дефініцій соціології. Це пов’язано з різним підходом до трактування предмета соціології. Одні тра-ктування підкреслюють об’єктивний характер соціальної дійсно-сті, отже, ідею об’єктивної закономірності; інші на перше місце виводять активний фактор у соціальних відносинах (суб’єкт дії, дійову особу), виділяючи поняття соціальної спільноти як осно-воположної категорії соціологічного аналізу.

З’ясовуючи структуру соціології, слід відштовхуватись від того, що соціологія — це система знань, а відтак, наявність стійких зв’яз-ків між елементами, що утворюють цілісність, є найважливішою властивістю системи. Структура соціології, як і будь-якої науки, завжди зумовлена тими завданнями, що їх ставить наука, і тими функ-ціями, що їх здійснює і відіграє наука у суспільстві. Соціологічні знання — це єдність теорії та практики. Тому структура соціології представлена загальнотеоретичною соціологією, соціологічними тео-ріями середнього рівня (спеціальні теорії), емпіричною соціологією.

Готуючи відповіді на питання до семінарського заняття, слід звернути увагу на те, що категорії в соціологічній науці відобра-жають властивості об’єктивної реальності, яка була виділена практикою людей і стала об’єктом даної науки.

Найпоширенішими категоріями соціології є: соціальне, соціа-льне явище, соціальні відносини, соціальний закон, соціальний статус, соціальна роль.

Щодо функцій, які соціологія здійснює у суспільстві, виділи-мо найважливіші:

– теоретично-пізнавальна (пов’язана з вивченням закономір-ностей соціологічного розвитку, тенденцій зміни різних соціаль-них явищ і процесів);

– практично-перетворювальна (зумовлена участю соціології у виробленні практичних рекомендацій щодо поліпшення ефек-тивності управління різними соціальними процесами);

– світоглядно-ідеологічна (завдяки їй соціологія бере участь у формуванні наукового світогляду).

Крім того, соціологія виконує ще специфічні функції — про-гностичну, гуманістичну, просвітницьку, інструментальну, соціа-льно-технічну.