Модуль 4 Сім'я як об’єкт соціально-педагогічної роботи 4.1. Сім’я - провідний фактор соціалізації особистості господарсько-економічна репродуктивна комунікативна психотерапевтична


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

 

Пояснєння

Сім'я - мала соціальна група, створена на основі офіційного чи громадського шлюбу або кровній спорідненості, члени якої об’єднані спільним проживанням і веденням домашнього господарства, вико-нанням сімейних функцій, емоційними зв’язками та взаємними юридичними й моральними зобов'язаннями стосовно один до одного, родинними традиціями.

Сім’я також визначається як соціальний інститут, що характе-ризується спільною формою взаємовідносин між людьми, в межах якого здійснюється основна частина їх життєдіяльності. Як виховний інститут нуклеарна сім’я складається з трьох основних підсистем: чоловік - жінка; батьки - діти; дитина - дитина. Ці системи відносно автономні одна від одної, проте взаємозалежні у повсякденному житті.

Протягом усього життєвого шляху особистості сім’я є тим най-ближчим мікросоціальним оточенням, яке опосередковує і визначає своєрідність її життєдіяльності, тому сім'я виступає провідним мікро-фактором соціалізації особистості. Функція первинної соціалізації дітей полягає насамперед у їх ознайомленні через спосіб життя сім'ї і поведінку батьків з культурою, традиціями й цінностями суспільства, моделями поведінки, з соціальними ролями та особливостями різних соціальних позицій та прилученням до них.

Основні соціалізуючі функції сім'ї:

•          забезпечення фізичного та емоційного розвитку індивіда;

•          формування статевої ідентифікації дитини;

•          розвиток здібностей і потенційних можливостей;

•          забезпечення дитині почуття захищеності;

•          формування ціннісних орієнтацій особистості;

•          оволодіння дитиною основними соціальними нормами.

Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. У процесі свого розвитку сім’я набула функцій, які тільки в сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту. Як соціальний інститут сім’я виконує в суспільстві такі функції:

•          господарсько-економічну - планування сімейного бюджету, орга-нізація споживчої діяльності, ведення домашнього господарства та організація побуту сім'ї;

•          репродуктивну - продовження людського роду через народ-ження дітей;

•          комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація внутрішньосімейного спілкування;

•          виховну- передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям;

•          рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб її членів;

•          психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою відновлення фізичних та психічних сил членів родини, витрачених в різних стресових ситуаціях.

Кожна сім’я відрізняється одна від одної за такими основними параметрами:

•          соціально-культурний - освітній рівень подружжя, їх участь у житті суспільства;

•          соціально-економічний - майнові характеристики сім'ї, зайнятість подружжя у сфері суспільного виробництва;

•          техніко-гігієнічний - умови проживання, обладнання житла, особливості способу життя;

•          демографічний - кількість членів сім'ї.

Стабільність сім'ї значною мірою зумовлена сімейними тради-ціями - родинними святами (народного та релігійного календаря, пам’ятними сімейними датами й днями народження членів сім'ї, традиціями вшанування членів роду), звичаєвими моделями поведінки та спілкування (незаперечною повагою й авторитетом старших членів сім'ї, турботою про менших і більш слабких, підтримкою родинних стосунків, захистом членів сім'ї та роду), колективним веденням спільного господарства й відповідального виконання соціальних ролей матері, батька, чоловіка, дружини, дітей, брата, сестри тощо.

Кожний етап розвитку суспільства позначається на “обличчі” сім'ї. В останні роки в житті сучасної сім'ї спостерігається ряд негативних тенденцій. До них насамперед належать:

•          збільшення кількості сімей з низькими доходами;

•          погіршення матеріального забезпечення дітей;

•          посилення нервової напруженості людей, зростання кількості стресів та екстремальних ситуацій, які негативно позначаються на психологічному мікрокліматі сім'ї;

•          формалізація стосунків дорослих членів родини з дитиною внас-лідокзайнятостібатьків;

•          переважання малодітних сімей;

•          збільшення числа дітей, народжених поза шлюбом;

•          домінування у багатьох сучасних сім'ях матеріальних цінностей над духовними, що сприяє виникненню у підростаючого поко-ління тенденції до прагматизму, скнарості, зневажливого став-лення до толерантних взаємин;

•          збільшення кількості асоціальних сімей.