2.7. Реабілітація


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

 

Об’єкти

Люди з обмеженими

функціональними

можливостями

Діти, позбавлені батьківського піклування           

Безробітні Жертви фізичного, психічного та сексу-ального насилля

Особи, які повернулися 3 місць позбавлення волі

Пояснєння

Реабілітація - процес, що має на меті допомогти особистості досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і / або соціального рівня діяльності та підтримувати його.

Соціальна реабілітація - комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв’язків та відносин внаслідок стану здоров'я зі стійкими розладами функцій організму (інвалідність); зміни соціального статусу (люди похилого віку, безробітні, біженці). Метою соціальної реабілітації є повернення особистості до суспільно корисної діяльності, формування позитивного ставлення до життя, праці, навчання.

Об'єктами соціальної реабілітації є сім'ї, що опинилися в склад-них життєвих обставинах; діти-інваліди та їх батьки; діти, позбавлені батьківського піклування; жінки та діти, що зазнали різних форм насилля, безробітні, особи похилого віку.

Основними принципами соціальної реабілітації є: здійснення реабілітаційних заходів на початку виникнення проблеми; неперерв-ність та постійність їх проведення; комплексний характер реабілі-таційних програм; індивідуальний підхід до визначення об’єму, харак-теру та змісту реабілітаційних заходів.

Психологічна реабілітація спрямована на подолання у свідо-мості дитини уявлення про безвихідь її становища, відновлення захисних сил організму, формування впевненості та мотивації щодо подолання почуття тривоги, страху чи провини, психологічних комп-лексів, невпевненості у своїх силах, зміцнення активної, діяльної особистісної позиції дитини.

Педагогічна реабілітація передбачає навчання, виховання та всебічний розвиток, в першу чергу, дітей з фізичними та розумовими обмеженнями, створення умов для розвитку їх потенційних можли-востей. Його складниками є різні форми підготовки особистості до життя в суспільстві та сім'ї, окремі напрями її професійної орієнтації та навчання певних видів трудової діяльності.

Педагогічну реабілітацію переважно характеризують заходи виховного та навчального характеру, спрямовані на те, щоб дезадап-тована дитина опанувала, по можливості, знання, уміння і навички самоконтролю й усвідомленої поведінки, самообслуговування, отрима-ла необхідний рівень загальної чи додаткової шкільної освіти.

Професійну реабілітацію розглядають як систему заходів, спря-мованих на відновлення людиною втрачених професійно важливих якостей, необхідних для повернення до трудової діяльності в тій сфері, яка найбільш придатна для людини відповідно до її індивідуальних можливостей. У процесі професійної реабілітації, як правило, відбу-вається розвиток професійно важливих якостей та умінь для дещо іншої сфери діяльності, відмінної від тієї, у якій раніше працювала людина.