§ 3. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Загрузка...

Одним із важливих напрямків діяльності центрів соціальних служб для молоді сьогодні є профілактика негативних явищ у мо-лодіжному середовищі (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, правопорушень, ВІЛ/СНІДу). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи і, переду-сім, серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, на професійну до-помогу, що надається педагогічним колективам навчальних загаль-ноосвітніх закладів. Особлива увага приділяється дітям та молоді, схильним до адиктивної поведінки, неповнолітнім, які перебувають на обліку в кримінальній міліції, а також неповнолітнім та молоді, які засуджені умовно, з відстрочкою виконання вироку, та неповно-літнім і молоді, які звільнилися з місць позбавлення волі, безпри-тульним та бездоглядним дітям.

Основним змістом у системі соціально-профілактичної роботи є:

-          соціально-педагогічна профілактика;

-          соціально-психологічна допомога;

соціальна адаптація і реабілітація. Соціально-педагогічний характер діяльності центрів ССМ ак-тивно реалізовується шляхом накопичення і удосконалення форм і методів первинної профілактики [2]. У профілактичній роботі, як свідчить аналіз інформаційно-аналітичних та статистичних звітівцентрів ССМ, працівники центрів надають перевагу масовим фор-мам роботи. Майже кожний четвертий масовий захід (акція, фес-тивалі, конкурси) організований центрами ССМ і був присвячений питанням профілактики негативних явищ саме у молодіжному се-редовищі.

У діяльності центрів ССМ поширені такі масові форми роботи, як акції “Молодь – за здоровий спосіб життя”, різноманітні конкур-си, виставки, просвітницька робота, яка поєднує лекторії, розробку та розповсюдження інформаційно-рекламних листівок профілак-тичного спрямування, виступи на радіо, в телепередачах по форму-ванню і збереженню знань та навичок здорового способу життя, роз-рахованих на широкий загал дітей та молоді.

Однією із найпоширеніших і ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишаєть-ся лекційна робота, яка наповнюється новітніми технологіями та прийомами. 43 % загальної кількості лекцій, проведених центра-ми ССМ, на різному рівні присвячені питанням профілактики не-гативних явищ у молодіжному середовищі, соціальної підтримки молоді з девіантною поведінкою та осіб, котрі повернулися з місць позбавлення волі. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та зарубіжних авторів, проводяться дискусії, вікторини, рольові ігри тощо.

Із метою профілактичної роботи доцільно широко використо-вувати також масові профілактичні акції, які можна організовувати під час Всесвітніх днів без тютюну, боротьби з наркотиками, бороть-би зі СНІДом. До проведення масових профілактичних акцій цен-три ССМ активно залучають різноманітні творчі колективи, котрі посилюють інформаційні матеріали емоційними чинниками. Одно-часно фахівці та волонтери організовують роздачу пам’яток, букле-тів, листівок профілактичного змісту, засобів контрацепції; прово-дять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання тощо. Нерідко практикується надання індивіду-альних консультацій спеціалістами різного профілю: психологами, юристами, медичними працівниками, соціальними працівниками тощо.

Соціально-психологічна допомога молоді девіантної поведінки надається як в індивідуальній, так і груповій формах. Спеціалісти центрів ЦССМ впроваджують у практику тренінги для підлітків та молоді з девіантною поведінкою з метою зняття схильності до кон-Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації

флікту, агресивності, а також для формування здорових навичок і норм поведінки. Тренінги досить часто проводяться працівниками центрів ССМ у період функціонування літніх чи зимових таборів, у різних молодіжних і підліткових клубах, у притулках для неповно-літніх тощо.

Соціально-психологічна допомога клієнтам надається пере-важно через систему спеціалізованих служб центрів ССМ: кон-сультпункти (стаціонарні та виїзні), громадські приймальні, шко-ли здорового способу життя, лекторії, “Телефони Довіри”, пункти медико-психологічного консультування.

Стаціонарні консультативні пункти створюються як на базі цен-трів ЦССМ, так і на базі закладів освіти (у школах-інтернатах, соці-альних гуртожитках, гуртожитках навчальних закладів), у закладах Міністерства внутрішніх справ (приймальниках-розподільниках, виховно-трудових колоніях для неповнолітніх) тощо. Виїзні кон-сультативні пункти створюються з метою надання консультативної допомоги в містах. районах та селах, віддалених від ЦССМ. Такі консультативні пункти залишаються ефективною і майже єдиною формою соціальної роботи в сільській місцевості, де потребуєть-ся індивідуальна і групова допомога. До роботи консультативних пунктів залучаються висококваліфіковані фахівці: юристи, нарко-логи, сексопатологи тощо.

Основне завдання спеціалізованих пунктів медико-психологічного консультування – це надати індивідуальну допо-могу підліткам та молоді, які належать до груп ризику. Залучені фахівці проводять не лише медико-психологічні консультації, а й здійснюють психокорекцію, надають різноманітні види психологіч-ної допомоги.

Однією із форм соціально-психологічної допомоги підліткам та молоді з груп ризику є залучення їх до роботи в різноманітних клубах. З метою активізації цієї роботи у системі центрів ССМ створюється мережа різного типу молодіжних клубів та об’єднань, завданням яких є вироблення у молодих учасників клубу навичок психологічної стійкості, здорового способу життя, позитивно спря-мованого спілкування.

Соціально-психологічна допомога фахівцями центрів ССМ на-дається і під час проведення спеціальних рейдів при виявленні без-доглядних дітей, неповнолітніх жебраків, дітей, котрі не відвідують школи, дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяль-ність чи незаконні дії з наркотичними речовинами. З таким контин-гентом дітей проводиться психолого-корекційна робота.

Останнім часом одним із напрямків соціальної роботи з молод-дю є запровадження патронажного обслуговування сімей, чиї діти перебувають на обліку кримінальної міліції у справах неповнолітніх за епізодичне вживання алкоголю, наркотичних речовин чи за скоє-ні правопорушення. З батьками та дітьми проводяться індивідуальні бесіди, надається кваліфікована допомога соціальними педагогами, психологами, лікарями.

Для категорії дітей та неповнолітніх, схильних до девіантної по-ведінки, спеціалісти центрів ЦССМ створюють молодіжні табори соціально-психологічної реабілітації, спеціалізовані та профільні змі-ни тощо. За час перебування у нормальній обстановці дітям та під-літкам спеціалісти різного профілю надають соціально-психологічну допомогу, спрямовану на корекцію поведінки, зняття агресивності, тривожності, на розвиток їхніх комунікативних здібностей.

Досить продуктивною є психологічна та педагогічна допомога щодо соціальної адаптації молоді, яку надавали центри ССМ у за-кладах пенітенціарної системи, зокрема в Донецькій, Рівненській, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській областях. Тут в учи-лищах соціальної реабілітації, ВТК створені і діють консультативні пункти від ССМ, клуби, проводяться благодійні акції. Вихованці виховних трудових колоній та училищ соціальної реабілітації одер-жують медико-соціальну, педагогічну та інформаційну допомогу.

На сьогодні в Україні склалася своєрідна система передавання під патронат центрів ССМ вихованців, які звільняються з ВТК. Ад-міністрація ВТК повідомляє про звільнення ті регіональні центри ССМ, куди від’їжджає звільнений. Отримавши повідомлення, фахів-ці центрів ССМ проводять обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, куди повертається звільнений підліток, надають психолого-педагогічні консультації батькам.

Після повернення підлітків за місцем проживання фахівці центрів ССМ не залишають їх поза увагою, систематично проводять патронаж не-повнолітніх, організовують консультації психолога, юриста, допомагають в оформленні прописки, працевлаштуванні, інформують про навчальні заклади, курси, де вони можуть оволодіти конкретною професією.

Соціально-адаптаційне і реабілітаційне спрямування діяльності центрів ССМ проблематичне, оскільки провести комплексну реабі-літаційну роботу з молоддю, яка вживає алкогольні напої, наркотики,Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації

майже неможливо без медичного лікування. Хоча і не можна запере-чувати той факт, що досвід такої роботи поступово накопичується. Найбільша увага приділяється активізації діяльності груп взаємопід-тримки за програмою “12 кроків”. Фахівці ЦССМ виступили ініціа-торами створення товариств, асоціацій, клубів, що сприяють соціаль-ній адаптації молоді та неповнолітніх із груп ризику. Водночас, при деяких центрах почали створюватися терапевтичні групи соціально-психологічної реабілітації хворих на алкоголізм та наркоманію.

Переважно в профілактичній роботі центри ССМ надають пере-вагу масовим та груповим формам роботи, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги молоді з девіантною поведінкою. Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, у будь-якого явища, що може при-звести до вульгарного, звуженого його розуміння, слід пам'ятати, що результативність профілактики адитивної поведінки особистості зале-жить від знання причин, що її зумовлюють. Вивчення та аналіз існую-чих класифікацій причин адитивної поведінки продемонстрували, що їх характерним недоліком є те, що у досліджуваних авторами випадках не вказується рівень, на якому розглядається це явище: особистісний, соціальний, біологічний. Більшість робіт присвячені вивченню відпо-відної причинно-наслідкової обумовленості соціального характеру. Особистісний аспект через надмірну ідеологізацію досліджень доне-давна детально не розглядався. Тому, доцільним є систематизація та доповнення знання причин адитивної поведінки особистості, відпо-відних соціально-педагогічних умов, що призводять до переростання у певні закономірності поведінки, вчинки, які, у своєю чергою, сприяють переходу підлітка до нового соціального середовища, здатних позитив-но впливати на його соціальне становлення.