Тема 10. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємства 10.1. Сутність та регулювання міжнародних перевезень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Міжнародні транспортні перевезення є важливим видом зовніш-ньоекономічної діяльності. Товар не може бути доставлений з од-нієї країни до іншої без використання транспортних засобів; при цьому, природно, вартість товару зростає. Обсяг міжнародних пе-ревезень такий великий, а транспортні операції настільки складні, що необхідності встановити єдині правила і норми в міжнародному транспорту ванні. Актуальність зведення національних норм у єди-ну систему стандартів підкреслюється ще й тим, що у світі утворено, по суті, єдину транспортну систему, яка охоплює, принаймні, тери-торії розвинутих країн Європи, Північної Америки і багатьох країн інших регіонів.

Міжнародним вважається перевезення, здійснюване між двома чи більшою кількістю держав.

Міжнародні перевезення вантажів забезпечуються морським, річ ковим, залізничним, повітряним, автомобільним, трубопровід-ним транспортом.

Транспортні витрати істотно впливають на контрактну ціну то-вару, обсяги торгівлі. Вони бувають настільки великими, що роблять експорт та імпорт товарів невигідним.

Модуль ІІІ. Функціональне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Транспортні операції починають та завершують виконання зо-внішньоторговельної угоди. Їхній зміст визначається особливостями вантажу, видом транспортного засобу, періодичністю поставки, мит-ними процедурами тощо.

Транспортні операції враховуються на всіх етапах реалізації зовніш-ньоторговельної угоди. Так, на етапі підготовки до укладання контрак-ту проводяться такі роботи: аналізується ринок транспортних послуг, умови перевезення товарів, вартість доставки вантажу; визначається частка транспортних витрат у контрактній ціні товару, розраховується попередній кошторис транспортних витрат. На етапах укладення та ви-конання контракту укладаються договори перевезення товарів, оформ-люються транспортні, товаросупроводжувальні, страхові документи, планується перевезення вантажів через митний кордон України, товар підготовляється до перевезення, проводяться розрахунки з перевізни-ком. Після завершення виконання контракту, у випадку необхідності, вирішуються суперечки між учасниками транспортних операцій.

Моментом обліку експортних та імпортних операцій при водних, залізничних, автомобільних, повітряних перевезеннях є:

—        при експорті — дата дозволу на перетин кордону, що указуєть-ся на штемпелі митниці, який проставляється на ВМД;

—        при імпорті — дата дозволу митниці, що проставляється на ВМД;

—        при експорті та імпорті товарів, які поставляються трубопровідним транспортом, а також електроенергії — дата прийомоздаточного акта, який був складений на прикордонних або інших контрольно-розподільних пунктах трубопроводу або електропроводу;

—        при відправленні товарів поштою – дата поштової квитанції.

Особливістю міжнародних перевезень є те, що при відправленні

вантажу, як правило, керуються законодавством країни відправлення, а при його видачі в кінцевому пункті —законом країни призначення.

Правове регулювання відносин, які виникають із здійснення між-народних перевезень, має специфіку:

1. Їх найважливіші умови визначені у міжнародних угодах – транспортних конвенціях, що є основним джерелом регулювання у цій сфері відносин. Угоди містять уніфіковані матеріально-правові нор ми, необхідні для врегулювання суперечок, що найчастіше ви-никають при морських та автомобільних міжнародних перевезен-нях. Звичайно уніфіковані норми міжнародних договорів регулюють

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

вимоги до перевізної документації, порядку приймання вантажу до перевезення та його видачі у пункті призначення, умови відповідаль-ності перевізника, процедуру заяви претензій й позовів. Міжнародні транспортні конвенції мають і колізійні норми (норми, які визна-чають який з двох законів, вітчизняний чи іноземний, слід застосо-вувати у конкретній справі), до яких звертаються у разі відсутності уніфікованих правових норм. Переважно договірні колізійні норми відсилають до вітчизняного законодавства.

2.         Норми конвенцій про міжнародні перевезення є імперативни ми (тобто вони не допускають вибору, їм повинні обов’язково підкорятися).

3.         Специфіка регулювання міжнародних перевезень може виявитися у відображення норм міжнародних договорів у національному законодав-стві без попередньої ратифікації, підписання або ж приєднання до них.

Види правового регулювання доцільно виділяти за такими озна-ками: кількість сторін договору, предмет договору, напрям зовніш-ньоекономічної операції.

Правове регулювання міжнародних перевезень може бути:

—        багатостороннім — міжнародні перевезення погоджуються та регулюються багатосторонніми міжнародними договорами за-лежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення;

—        двостороннім — питання міжнародних перевезень регулюють-ся двосторонніми договорами між двома країнами залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення;

—        одностороннім (національним) — це національні нормативно-правові акти про міжнародні перевезення, які ґрунтуються на конвенційних нормах, або акти, частина яких регулює міжна-родні перевезення.

Багатосторонні міжнародні договори та конвенції стосуються як певних видів транспорту, так і окремих питань перевезень.

Україна бере участь переважно у двосторонніх договорах. До го-вори можуть укладатися від імені Уряду України чи відповідного мі-ністерства, інших центральних органів державної виконавчої влади, до компетенції яких входить укладання таких договорів.