7.2. Етапи укладання зовнiшньоекономiчного договору купiвлi-продажу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Проведення експортно-iмпортних операцiй по купiвлi-продажу включає етапи:

—        пiдготовка до укладення договору (контракту);

—        укладення договору (контракту);

—        виконання договору (контракту). Етап пiдготовки до укладення контракту на основi прямих зв'язкiв

включає:

1.         Вибiр контрагента. При виборi контрагента враховуються фактори:

—        характер i предмет угоди;

—        країна укладення i виконання контракту;

—        мiсткiсть ринку i кон'юнктура на ринку;

—        ступiнь монополiзацiї ринку великими фiрмами;

—        можливiсть проникнення на ринок;

 

—        тривалiсть торгових вiдносин з тiєю чи iншою фiрмою;— ха-рактер дiяльностi фiрми (виробник, споживач чи торговий посередник);

—        зв'язки, рекомендацiї.

2.         Установлення контакту з потенцiйним покупцем. Для встановлення контакту можуть бути використанi такi способи:

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        направити пропозицiю (оферту) одному чи декiльком iно-земним покупцям;

—        прийняти i пiдтвердити замовлення покупця;

—        направити покупцю пропозицiю у вiдповiдь на його запит;

—        взяти участь у мiжнародних торгах, виставках, ярмарках, а та-кож використовувати засоби реклами;

—        направити покупцю комерцiйний лист про намiри почати пе-реговори щодо укладення контракту.

Пропозицiя однiєї сторони iншiй укласти контракт у торговiй практицi називається офертою. Оферта — це письмова пропозицiя продавця (оферента), спрямована можливому покупцю про продаж товару на встановлених продавцем умовах.

В офертi вказуються основнi умови угоди: найменування товару, кiлькiсть, якiсть, цiна, умови постачання, термiн постачання, умо-ви платежу, характер тари й упакування, порядок приймання-здачi, загальнi умови постачання.

Розрiзняють два види оферти: тверду i вiльну.

Тверда оферта — це письмова пропозицiя експортера на продаж ви-значеної партiї товару, послана оферентом одному можливому покупцю, iз указiвкою термiну, протягом якого продавець пов'язаний своєю про-позицiєю i не може зробити аналогiчної про позицiї iншому покупцю.

Акцепт — це дiя iншої сторони, з якої очевидно, що вона приймає умови, запропонованi офертi.

Якщо iмпортер приймає умови оферти, вiн посилає iмпортеру письмове пiдтвердження, що мiстить беззастережний акцепт, тобто згоду прийняти всi умови твердої оферти.

При незгодi iмпортера з окремими умовами оферти вiн посилає експортеру контроферту (тобто нову оферту) iз указiвкою своїх умов i термiну для вiдповiдi.

До умов, у вiдношеннi яких будь-яке доповнення чи змiна розгляда-ється як iстотна вiдмiннiсть акцепту вiд оферти, належать цiна, умови платежу, якiсть i кiлькiсть товару, мiсце i термiн постачання, обсяг вiд-по вiдальностi однiєї зi сторiн перед iншою, порядок вирiшення спорiв.

Якщо покупець не дасть вiдповiдi протягом установленого в офертi термiну, то це рiвнозначно його вiдмовленню вiд укладення угоди на запропонованих умовах i звiльняє експортера вiд зробленої ним пропозицiї.

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

Вiльна оферта — це пропозицiя на ту саму партiю товару де-кiльком можливим покупцям. У нiй не встановлюється термiн для вiдповiдi i тому оферент не зв'язаний своєю пропозицiєю. Згода по-купця з умовами, викладеними у вiльної офертi, пiдтверджуються твердою контрофертою. Пiсля акцепту контроферти продавцем уго-да вважається укладеною. Експортер акцептує ту контроферту, яка отримана ранiше, чи вiд того покупця, з яким угода вигiднiша.

Використання вiльної оферти для покупця менш зручно, нiж твер-дої оферти, оскiльки вона не створює в iмпортера повної впевненостi в тому, що, пославши контроферту, вiн стане власником товару. Така оферта застосовується рiдко.

Досить часто в мiжнароднiй торговiй практицi використовується спосiб пiдготовки угоди на основi вивчення умов замовлення на по-стачання товарiв, отриманого вiд покупця.

Замовлення може бути пiдтверджене i прийняте до виконання чи вiдхилено (причини пояснювати не обов'язково).

Пiдтвердження замовлення є комерцiйним документом, що являє собою повiдомлення експортера про прийняття умов замовлення без застережень.

У випадку, якщо iнiцiатива укладення угоди виходить вiд покуп-ця, то його звертання до продавця з проханням надiслати оферту (про-позицiю) називається запитом.

Цiль запиту — одержання вiд експортних фiрм низки конкурент-них пропозицiй, з яких на основi аналiзу вибирається найкраща. Тому запити посилаються не однiй, а декiльком фiрмам рiзних країн. У запитi вказується: точне найменування потрiбного товару, його якiсть, сорт, кiлькiсть, термiн постачання. Цiна, за якою iмпортер готовий ку-пити даний товар, у запитi, звичайно, не вказується, а обумовлюється лише спосiб її фiксацiї.

Переговори мiж контрагентами ведуться шляхом обмiну листа-ми, телефонуванням, телеграфом, телетайпом, телефаксом i т.iн., од-нак особистi контакти, як правило, вiдiграють вирiшальну роль.

При пiдготовцi до укладення експортної угоди оформляються до-кументи:

—        пропозицiя (оферта);

—        контракт;

—        пiдтвердження замовлення;

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        рахунок-проформа (документ, що виступає як попереднiй ра-хунок, але не є основою для оплати);

—        заявка на iнструкцiї з постачання (видається постачальни-ком i мiстить прохання до покупця повiдомити iнструкцiї у вiдношеннi умов постачання замовлених товарiв);

—        тендер (пропозицiя оферента, який бере участь у торгах, що вiд повiдає вимогам замовника, i пiдтверджує згоду оферента взяти на себе виконання позначених у технiчних умовах робiт i мiстить вказiвку пропонованої цiни чи вартостi робiт).

При пiдготовцi до укладення iмпортної угоди оформляються до-кументи:

—        запит;

—        лист про намiри, яким покупець iнформує продавця про прий-няття в принципi пропозицiї i угодi почати переговори про укладення контракту;

—        замовлення (у нього включається iнструкцiя щодо постачан-ня замовлених товарiв: кiлькiсть i розмiр часткових постачань, їхнiх умов, адреса експедитора, засiб транспорту, найменуван-ня перевiзника, а також iнструкцiя з упакування);

—        тендерна документацiя.

Етап укладення контракту включає переддоговiрний перiод,

ко мерцiйнi переговори, парафування тексту контракту, пiдписання контракту.

Протягом переддоговiрного перiоду ведуться попереднi перего-вори про майбутню угоду й узгоджуються, уточнюються її основнi умови, щоб умови договору були конкретними i точнми, якi не до-пускають рiзночитання.

Переговори ведуться шляхом переписування, особистих зустрiчей, розмов телефонуванням чи в поєднаннi їхнiх рiзних комбiнацiй.

У переддоговiрний перiод складається проект контракту. У ньо-му враховується фактична домовленiсть, досягнута сторонами в ходi переговорiв.

При укладаннi контракту сторонам, щоб уникнути помилок та збиткiв, слiд враховувати важливi моменти [40, с. 405; 63, с. 6–9]:

1. Обсяг договору. Договiр може бути коротким чи докладним.

Короткий договiр мiстить мiнiмум умов: предмет контракту, який включає найменування та кiлькiсть товару; цiну з указанням базисних

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

умов постачання; умови платежу. Пiд час його укладення необхiдно уявляти, чим будуть заповнюватися прогалини контракту.

Докладний договiр передбачає значну кiлькiсть додаткових умов. Недолiки цих договорiв:

—        контракт, як правило, складається за допомогою типових до-говорiв, якi недостатньо враховують вид товару. У цьому ви-падку однаковi умови передбачаються як вiдносно усiх видiв масових продовольчих та промислових товарiв, так i вiдносно машин та устаткування. Типовi договори складаються неза-лежно вiд того з партнером якої країни вони укладаються, а також без урахування застосовуваного права;

—        вiдносно рiдко використовуються посилання на стандартнi умо-ви купiвлi-продажу, якi застосовуються у мiжнароднiй торгiвлi;

—        у договорi намагаються передбачити умови на всi випадки, що можуть виникнути пiд час його виконання. Це ускладнює пере-говорний процес при укладаннi договору та обтяжує контракт великою кiлькiстю загальних положень.

 

2.         Договiр повинен бути укладений iз дотриманням iнтересiв обох партнерiв i складатися згiдно з чинним законодавством. Тому цю операцiю слiд доручити юристам.

3.         У договорi не повинно бути будь-яких суперечностей чи не-домовок. Суперечностi мiж окремими умовами контракту, нечiтко сформульованi умови спричинюють заперечення щодо їхнього тлу-мачення i це може дорого коштувати однiй iз сторiн. Тому в договорi треба звести до мiнiмуму фрази, якi можна тлумачити неоднозначно.

4.         Якщо договiр складено контрагентом, необхiдно чiтко визна-чити сутнiсть тих чи iнших фраз, їхнє смислове навантаження.

5.         Найменування та iнша iнформацiя про контрагентiв. Якщо в договорi немає юридичної адреси сторiн, або є фiктивна юридична адре-са зарубiжного партнера, або тiльки поштова адреса для направлення кореспонденцiї до запитання, то в цьому випадку немає можливостi зна-йти партнера для вручення йому позовних матерiалiв та повiстки щодо виклику його до арбiтражу. Тому необхiдно перевiряти правовий ста-тус партнера (що юридично вiн собою являє, де зареєстрований, який обсяг його правоздатностi), його фiнансове положення, комерцiйну репутацiю, повноваження його представника щодо укладення договору. Якщо це не перевiрити, то в рядi випадкiв експортер може не одержати

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

оплати за свiй товар, або не зможе добитися повернення коштiв, якi бу-ли сплаченi за iмпортнi товари, що не були поставленi, або поставленi не в повному обсязi чи iз суттєвими недолiками.

Необхiдно також перевiряти, щоб найменування зарубiжного парт-нера у преамбулi вiдповiдало наведеному в роздiлi “Мiсцезнаходження сторiн”. Це пов’язано з тим, що фiрма, яка указана в преамбулi, може бути не зареєстрована в торговому реєстрi i, вiдповiдно, не визнаєть-ся юридичною особою країни, яка названа мiсцем її знаходження. А фiрма, юридична адреса якої указана в контрактi, може заперечувати, що вона уклала контракт.

6.         У договорах, що передбачають поставку товару в декiлька

етапiв, часто не вказують кiлькостi товару та часу поставки на кожному етапi.

7.         Iнодi допускаються неточностi щодо застосування базисних умов

поставки товару. Це може призвести до труднощiв при ви рi шеннi суперечок, наприклад, щодо питання про момент, у який товар вважається поставленим, про момент переходу ризику з продавця на покупця.

8.         Пiд час складання договору слiд враховувати, що вiдносини мiж контрагентами визначаються не тiльки умовами договору, а й нормами права, яке застосовується. Невiдповiднiсть умов контракту iмперативним наказуванням закону призводить до визнання договору в цiлому (або вiдповiдної його умови) недiйсними. Якщо в контрактi немає умови по якому-небудь питанню, то прогалина контракту запо-внюється за допомогою норм застосованого права. У цьому випадку контрагент не завжди зможе виконати умову контракту.

9.         У контрактi доцiльно передбачити можливiсть та порядок вне-сення доповнень та змiн до контракту.

У перiод комерцiйних переговорiв вивчаються аргументи сторiн i знаходяться компромiснi рiшення. При узгодженнi умов контракту одна сторона вiдсилає другiй проект контракту. Пiсля вивчення i зна-ходження компромiсних рiшень складається остаточний текст контр-акту. На цiй стадiї складаються передконтрактнi документи: прото-кол розбiжностей, протокол узгодження розбiжностей, протокол про залiк взаємних вимог, угода про змiну договору, супровiдний лист до проекту договору, договiр (контракт) купiвлi-продажу.

Пiдготовлений остаточний текст контракту вiзується кожною сто-роною пiдписами уповноважених представникiв сторiн (попереднє

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

пiдписання чи парафування тексту контракту), а потiм пiдписується, що є останньою стадiєю укладення контракту.

Отже, контракт вважається укладеним, якщо вiн пiдписаний сторонами, юридичнi адреси яких у ньому зазначенi, чи якщо вiн пiдписаний особами, якi мають право пiдпису таких документiв.

Якщо сторонами контракту виступають два контрагенти, то його пiдписують обидвi сторони в двох екземплярах, а якщо три i бiльш контрагентiв — то складається в декiлькох екземплярах i пiдписується кожною стороною. Якщо сторони знаходяться в рiзних географiчних пунктах i не можуть одночасно пiдписати контракт, то спочатку всi екземпляри контракту пiдписує одна сторона, пересилає їх iншiй сторонi, яка потiм повертає першiй сторонi необхiдну кiлькiсть екземплярiв iз двома пiдписами.

Контракт купiвлi-продажу може бути укладений у письмовiй, уснiй, (телефонуванням, на аукцiонах, на бiржах), частково в пись-мовiй i частково в уснiй формах.

У бiльшостi випадкiв нацiональнi законодавства вимагають тiль-ки письмову форму договору. При цьому в письмовiй формi надаєть-ся оферта й акцепт.

Права й обов'язки контрагентiв виникають з моменту укладення контракту. Момент укладення контракту визначається по-рiзному в рiзних країнах.

Якщо контракт пiдписується присутнiми сторонами, то вiн вважа-ється укладеним з моменту його пiдписання, якщо в цьому документi не зазначений iнший термiн вступу його в дiю.

Якщо контракт укладається мiж вiдсутнiми сторонами, то момен-том укладення вважається:

—        момент вiдсилання письмового акцепту (в Англiї, США, Япо-нiї, Швейцарiї);

—        момент одержання експортером акцепту (у Францiї, Нiмеччинi, Iталiї, Австрiї).

Усна домовленiсть повинна обов'язково надалi пiдтверджуватися письмовим контрактом.

Контракт укладається двома мовами, якщо два контрагенти, а як-що їх бiльше, то всiма необхiдними мовами.

Текст контракту друкується спочатку однiєю мовою, потiм iншою. Або кожна сторiнка тексту подiляється вертикально на двi частини:

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

на однiй текст друкується мовою одного партнера, на iншiй – мовою iншого партнера.

Виконання контракту — це процес реалiзацiї узятих на себе зобов'язань: з боку продавця — у постачаннi покупцев товару, що є предметом контракту, з боку покупця — у сплатi встановленої цiни.

Продавець, щоб виконати свої зобов'язання, повинен у встанов-лений термiн пiдготувати товар до вiдвантаження й оформити доку-ментацiю, необхiдну для вiдправлення товару й одержання платежiв.

При пiдготовцi товару до вiдвантаження продавець повинен ви-конати ряд вимог, пропонованих до:

а)         упакування товару. Цi вимоги враховують:

—        умови транспортування (береться до уваги спосiб, вiдстань i тривалiсть транспортування, можливiсть перевантаження то-вару в дорозi, температурний режим i вологiсть пiд час тран-спортування, погоднi умови, способи оплати транспортування, сумiснiсть з iншими вантажами та iн.);

—        клiматичнi умови (у разi постачання товарiв у тропiчнi країни, де висока вологiсть i температура, упаковка повинна бути осо-бливо мiцною, просочена особливими речовинами, виготовле-на зi спецiальних матерiалiв; як упаковка використовуються металевi контейнери, запаянi ящики i т. iн.);

—        специфiку митного режиму країни призначення товару. Упа-ковка повинна бути пристосована до вiдповiдних вказiвок, що мiстяться в митному тарифi. Наприклад, упаковка повинна бу-ти якомога легшою при стягуваннi специфiчного мита з маси брутто товару. Якщо стягують митнi податки з маси нетто, то маса нетто визначається шляхом вирахування з маси брутто маси упаковки з урахуванням встановленої в митному тарифi шкали знижок на окремi види упаковки (бочки, ящики, клiтi, барабани). Це називається тарним тарифом;

—        положення законодавчих актiв країни призначення товару щодо упаковки. Так, може бути заборонено ввезення товарiв у певнiй упаковцi; введено iмпортнi мита на окремi види паку-вальних матерiалiв;

б)         маркування товару. Пiд маркуванням розумiються необхiднi

написи, зображення, умовнi позначки, що помiщаються на упаковцi.

На маркуваннi слiд зазначати країну походження товару, вона має

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

вiдповiдати вимогам митницi щодо розмiру напису i його нанесен-ня. Маркування потрiбно для належного перевезення i здачi ванта-жу одержувачевi, для полегшення перевантажень товару в дорозi, кiлькiсного добору окремих штук, для запобiгання непорозумiнням пiд час видачi товару рiзним адресатам.