Тема 1. Сутність зовнішньоекономічної діяльності 1.1. Поняття та принципи ЗЕД


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяль-ність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних су б’єк-тів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність в усіх країнах спрямована на:

—        сприяння вирівнювання темпів економічного розвитку;

—        порівнянність витрат виробництва на національному та світо-вому рівнях;

—        реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік.

Функції ЗЕД:

—        організація та обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх матеріальній та вартісній формах;

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        міжнародне призначення споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;

—        організація міжнародного грошового обігу.

Практичне значення ЗЕД для країн полягає в можливості одержу-вати валютну виручку від експорту, підвищувати технічний рівень виробництва (за рахунок імпорту, більш ефективної техніки та техно-логій), виробляти конкурентоспроможну продукцію.

У сучасних умовах ЗЕД держав являє собою систему економіч-них відносин, які складаються при обміні ресурсами між країнами та їх економічними суб’єктами. Економічні відносини запроваджують усі аспекти економічного життя держави: виробництво, торгівлю, ін-вестиційну сферу та фінанси.

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою багатомірну ціліс-ну систему господарювання. Вона залучає до себе дві основні підсис-теми діяльності:

—        зовнішньоторговельну;

—        міжнародну виробничо-інвестиційну. Зовнішньоекономічна діяльність як вихід торговельних зв’язків

за межі національних кордонів — це кон’юнктурний рівень. Такий стан зумовлений перед усім тим, що інтернаціоналізація охоплює лише сферу обігу. Підключення до системи господарських зв’язків на рівні товарного руху капіталу та обслуговуючих його валютно-кредитних відносин робить ту чи іншу країну цілком залежною від кон’юнктури світового ринку як системи одиничних ринків.

Зовнішньоекономічна діяльність торговельної спрямованості ут во-рюється у традиційній формі (товар-група, одиничний товар) на міжна-ціональному стику переважно загального та часткового поділу праці.

Досліджується лише сфера зовнішньої торгівлі та аналізується кон’юнктура товарних ринків.

Міжнародна виробничо-інвестиційна діяльність — це стратегіч-ний рівень тому, що зовнішньоекономічна діяльність у цьому випад-ку втілює генеральну тенденцію соціальнодінамічного процесу, має серйозний (можна сказати — визначальний) вплив на характер роз-витку як національних економік, так і на функціонування міжна-родної економі ки, а також стандарти якості і критерій ефективності виробництва і використання ресурсів, стандарти якості життя, норм поведінки тощо.

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність утворюється тут на підставі ін-тернаціоналізації, котра охоплює усі стадії відтворювального процесу, а також інформаційну, правову і соціально-культурну інфра структуру. Підключення країни до системи світогосподарських зв’язків на рівні технологічного поділу праці в самому виробництві залучає її до єдиного світогосподарського простору, ядром якого і є виробничо-інвестиційна діяльність. Країна отримує прямий доступ до цілісного світового рин-ку товарів і капіталів, до нових технологій і сучасного менеджменту.

Кожний з відзначених рівнів зовнішньоекономічної діяльності сам по собі не відображає усієї гами відносин, що складаються в цій системі. Кожний рівень фіксує лише певну сторону господарського буття, певну грань відносин його елементів. Це виражається так чи інакше у двох можливих моделях зовнішньоекономічної діяльності: зовнішньоторговельній та виробничо-інвестиційній.

При здійснення зовнішньоекономічної діяльності керівники та спеціалісти в процесі прийняття тих чи інших рішень керуються ря-дом принципів, які декларуються у спеціальних документах або є своєрідною нормою, звичаєм.

На міжнародному рівні найбільш повний перелік принципів ор-ганізації міжнародних економічних відносин є в «Хартії економічних прав і обов’язків держав» прийнятій IV спеціальною сесією генераль-ної Асамблеї ООН у 1974 р. В Хартії вказано такі принципи:

—        суверенітет;

—        територіальна цілісність і політична незалежність держав;

—        суверенна рівність усіх держав;

—        ненапад і невтручання у внутрішні справи;

—        взаємна та справедлива вигода;

—        мирне співіснування;

—        рівноправність і самовизначення народів;

—        мирне регулювання спорів;

—        усунення несправедливості, що виникає в результаті застосуван-ня сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;

—        сумлінне виконання міжнародних обов’язків;

—        повага прав людини та основних свобод;

—        відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;

—        сприяння міжнародної соціальної справедливості;

—        міжнародне співробітництво з метою розвитку;

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        вільний доступ до морів і від них для країн, що їх не мають.

—        значна частина міжнародних принципів ЗЕД діє в межах ін-теграційних угруповань. Так, принципи ЗЕД у Європейському Союзі містяться в Білій книзі (1985 р.); і включають:

—        контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;

—        свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання у будь-якій країні;

—        уніфікацію технічних норм і стандартів;

—        відкриття споживчих ринків;

—        лібералізацію фінансових послуг;

—        поступове відкриття ринку інформаційних послуг;

—        лібералізацію транспортних послуг;

—        створення сприятливих умов для промислового співробітниц-тва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;

—        усунення фіскальних бар’єрів.

На національному рівні принципи ЗЕД закріплюються в законо-давчих актах відповідних країн. Так, в Україні згідно зі статею 2 За-кону «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб’єкти господарської діяльності керуються такими принципами:

—        суверенітет у здійсненні ЗЕД: суб’єкти ЗЕД самостійно і неза-лежно здійснюють ЗЕД на території України, неухильно вико-нуючи усі договори і зобов’язання країни у галузі міжнародних економічних відносин;

—        свобода ЗЕД: суб’єкти ЗЕД добровільно вступають у зовніш-ньоекономічні зв’язки; мають право здійснювати ЗЕД у будь-яких формах; зобов’язані додержуватися встановленого поряд-ку при здійсненні ЗЕД; мають виключне право власності на всі одержані ними результати ЗЕД;

—        юридична рівність і недискримінація. Цей принцип полягає в рівності перед законом усіх суб’єктів ЗЕД, незалежно від форм власності; забороні будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів ЗЕД, а також інозем-них суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів;

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

—        верховенство закону: ЗЕД регулюється тільки законами Ук раїни;

—        забороняється застосування підзаконних актів та актів управ-ління місцевих органів, що в будь-який спосіб створюють для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

—        захист інтересів суб’єктів ЗЕД. Цей принцип полягає в тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України, а також рівний за-хист всіх українських суб’єктів ЗЕД за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних ін-тересів України, як на її території, так і за її межами лише від-повідно до її законів, умов підписання нею міжнародних дого-ворів та норм міжнародного права;

—        еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу при ввезен-ні та вивезенні товарів.