6.2. Виробничо-інвестиційна модель ЗЕД підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Виробничо-iнвестицiйна модель ЗЕД пiдприємства включає комп-лекс операцiй, пов’язаних iз мiжнародним лiзингом, мiжнародною ви-робничою кооперацiєю, дiяльнiстю спiльних пiдприємств (рис. 6.2).

 

Рис. 6.2.Виробничо-iнвестицiйна модель ЗЕД пiдприємства

Тепер послiдовно розглянемо складовi даної моделi, першою з яких є мiжнародний лiзинг.

Лiзинг — це форма довгострокової операцiї, яка пов’язана з передачею у використання обладнання, транспортних засобiв та iншого рухомого й нерухомого майна, крiм земельних дiлянок та iнших природних об’єктiв.

Міжнародний лізинг

Мiжнародний лiзинг є однiєю з форм лiзингу, за якою укладається договiр лiзингу, що здiй снюється суб’єктами лiзингу, якi перебувають пiд юрисдикцiєю рiзних держав, або в разi, коли майно чи платежi пе-ретинають державнi кордони.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

Лiзинг виступає як форма отримання кредиту i водночас як форма мiжнародної торгiвлi, що створює умови для прискореного розвитку новiтнiх технологiй. Лiзингова компанiя (лiзингодавець) придбаває устаткування й т. iн. за свiй рахунок i передає за контрактом оренди фiрмi (лiзингоотримувачу) на певний строк. Пiсля закiнчення строку оренди фiрма-клiєнт може його продовжити або викупити орендова-не майно за залишковою вартiстю. Орендна плата встановлюється на рiвнi, що перевищує цiну об’єкта оренди, за якою його можна купити за звичайних комерцiйних умов.

За наявнiстю факту переходу права власностi розрiзняють опера-тивний та фiнансовий лiзинг.

Оперативний лiзинг — це контракт, що укладається на корот-кий та середнiй термiн, менший за той, за яким амортизується 90% вартостi об’єкта лiзингу. Лiзингоотримувач має право у будь-який час розiрвати договiр. Пiсля закiнчення термiну договору вiн може бути поновлений, або об’єкт лiзингу пiдлягає поверненню лi зин-годавцю i може бути повторно переданий у використання iн шому лiзингоотримувачу. Таким чином, предмет лiзингу не переходить у власнiсть лiзингоотримувача, а лiзингодавець не вiдшкодовує всi свої витрати за рахунок надходження лiзингових вiд одного лiзингоотримувача. Оперативний лiзинг страхує лiзингоотримувача вiд використання морально застарiлого обладнання.

Фiнансовий лiзинг — це лiзинговий контракт з тривалим термiном (15–20 рокiв) i амортизацiєю всiєї або бiльшої частини вартостi устаткуван-ня. Iнакше кажучи, при фiнансовому лiзингу лiзингоотримувач за своїм замовленням отримує у платне користування вiд лiзингодавця об’єкт лiзингу на строк, не менший нiж той, за яким амортизується 60% вартостi об’єкта лiзингу, визначеної в день укладання договору. По закiнченнi стро-ку договору фiнансового лiзингу об’єкт лiзингу переходить у власнiсть лiзингоотримувача або викуповується ним за залишковою вартiстю.

За складом учасникiв лiзинг буває прямий i непрямий. Прямий лiзинг — це двостороння угода, згiдно з якою лiзингове майно пере-дається лiзингодавцем лiзингоодержувачевi безпосередньо, тобто без посередникiв.

У непрямому лiзингу беруть участь лiзингодавець, лiзинго отри-мувач та продавець об’єкта лiзингу. Вiн може укладатися у формi ба-гатосторонньої угоди або у формi низки угод (у разi складних схем по-Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

ставок з кiлькiстю сторiн понад три). Специфiкою непрямого лiзингу є те, що майно передається опосередковано через посередника i придба-вається лiзингодавцем виключно з метою передавання його у лiзинг.

За характером платежiв розрiзняють грошовий, бартерний, ком-пенсацiйний, змiшаний лiзинг.

Грошовий лiзинг — вид лiзингу, який передбачає здiйснення всiх платежiв у грошовiй формi.

Бартерний лiзинг передбачає замiсть лiзингових платежiв по-ставку лiзингоотримувачем лiзингодавцеві за умови згоди останньо-го будь-яких товарiв, якi вiн має.

Компенсацiйний лiзинг передбачає в якостi лiзингових платежiв постачання лiзингоотримувачем лiзингодавцю товарiв, вироблених з використанням об’єкта лiзингу.

При змiшаному лiзингу поєднується грошовий та компенсацiйний (бартерний) лiзинг.

Лiзинг вигiдний усiм учасникам цiєї операцiї. Фiрма-виробник отримує негайний платiж готiвкою. Лiзингодавець застрахований вiд ризику неплатоспроможностi лiзингоотримувача тим, що для погашен-ня боргу з оренди вiн може вiдiбрати об’єкт лiзингу i передати його в оренду iншiй особi або продати. Вигода для лiзингоотримувача полягає в тому, що немає необхiдностi фiнансувати торгiвлю i негайно витра-чати валютнi кошти. Орендна плата сплачується перiодично пiсля то-го, як устаткування встановлено i досягло вiдповiдної продуктивностi. Лiзинг дає можливiсть постiйно модернiзувати устаткування. З точки зору бухгалтерського облiку лiзинг зручний тим, що орендоване устат-кування не береться на баланс пiдприємства, а оренднi платежi роз-глядаються як поточнi витрати. Мiжнародний лiзинг також дозволяє скорочувати вiдплив валютних коштiв, якi витрачаються на iмпорт дорогих засобiв виробництва, зменшує дефiцит платiжного балансу, сприяє введенню нових технологiй у нацiональну економiку.

Лiзинговi операцiї є дiючим та реальним капiталозберiгаючим засобом фiнансування виробництва i тому лiзинг — один iз най-перспективнiших фiнансових iнструментiв, який може ефективно впливати на розвиток виробництва, активiзувати iнвестицiйний про-цес у країнi.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

Мiжнародне виробниче коо перування — це найроз пов сю дже-нiший вид мiжнародних ви робничо-технiчних зв’язкiв пiд приємств1. Воно є наслiдком спецiалiзацiї нацiональних виробництв, що взаємодiють у системi мiжнародного подiлу працi, грунтується на предметнiй спецiалiзацiї i виступає як форма часткового та загального подiлу працi у свiтовому господарствi.

Міжнародне виробниче кооперування

Мiжнародне виробниче кооперування означає включення країни в мiжнародний подiл працi в рамках «вертикальної моделi мiжнародного подiлу працi», тобто за умови збереження автономностi виробничого процесу в нацiональних кордонах.

Таким чином, мiжнародна кооперацiя виробництва — це засно-ваний на мiжнародному подiлi працi у результатi здiйснення на договiрнiй основi про спiльну дiяльнiсть сталий обмiн мiж краї-нами виробами, якi є елементами кiнцевої продукцiї i виготовля-ються ними з найбiльшою економiчною ефективнiстю. Юридично самостiйнi виробники рiзних країн у результатi здiйснення на договiрнiй основi спiльної дiяльностi створюють окремi види продукцiї, що мають чiтко визначене адресне призначення i є скла-довими кiнцевої продукцiї.

Основною ланкою мiжнародної виробничої кооперацiї i пря-мих зв’язкiв є договори (контракти), якi укладаються господарю-ючими суб’єктами на основi вiдповiдних мiжурядових, галузевих i мiжвiдомчих угод i являють собою пiдставу (до створення митного союзу) для митних органiв пiд час пропуску товарiв, що поставля-ються по кооперацiї, через кордон.

До операцiй виробничої кооперацiї належать:

—        поставка сировини, матерiалiв, вузлiв, деталей, запасних частин, за-готовок, напiвфабрикатiв, комплектуючих та iнших виробiв галузе-вого i мiжгалузевого призначення, що технологiчно взаємопов’язанi i необхiднi для спiльного виготовлення кiнцевої продукцiї;

—        надання послуг щодо виконання проектних i ремонтних робiт, технiчного обслуговування та здiйснення технологiчних операцiй, зв’язаних з виготовленням та реалiзацiєю кiнцевої продукцiї.

1 За об’єктом зв’язкiв мiжнародна кооперацiя, крiм виробничої, може бути науково-технiчною, науково-виробничою, збутовою, маркетинговою.

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

Особливостi мiжнародного виробничого кооперування:

—        суб’єктами кооперацiї є промисловi пiдприємства з рiзних країн;

—        кооперацiя не супроводжується створенням будь-яких ор-ганiзацiйних структур;

—        сторони на основi попереднього узгодження умов спiльної дi-льностi пристосовують своє виробництво до здiйснення ко о-перацiї;

—        проведення унiфiкацiї об’єкта кооперування, тобто введен-ня спiльних технiчних вимог, технiчної документацiї, вимог технiки безпеки;

—        закрiплення в договiрному порядку в якостi головних об’єктiв кооперування видiв комплектуючих виробiв, напiвфабрикатiв, технологiй тощо;

—        розподiл мiж сторонами в межах узгодженої програми завдань, закрiплення виробничої спецiалiзацiї та координацiя їхньої господарчої дiяльностi;

—        додержання графiка виконання виробничих програм в узго-джених обсягах, асортиментi, якостi;

—        довгостроковiсть, стабiльнiсть та регулярнiсть вiдносин мiж парт-нерами, що пiдвищує їх зацiкавленiсть у цьому видi зв’язкiв i веде до встановлення мiж кооператорами установле них виробничих i технологiчних зв’язкiв, тiсної взаємодiї та взаємозалежностi;

—        рiзний соцiально-економiчний характер вiдносин мiж парт-нерами, що залежить вiд того, чи є кооперування внутрiшньо-фiрмовим або мiжфiрмовим.

У мiжнародному виробничому кооперуваннi видiляють три форми:

—        поставка або обмiн мiж кооператорами комплектуючими виро-бами для здiйснення наступного складання кiнцевого продук-ту на пiдприємствах або кожного з партнерiв, або одного з них;

—        кооперування на основi органiзацiї спiльного виробниц тва. Сто рони об’єднують зусилля та кошти щодо реалiзацiї кон-кретних програм створення та випуску нового єдиного кiн-цевого продукту;

—        кооперування шляхом погодження виробничих програм. Здiй снюється подiл асортименту продукцiї мiж пiдприєм-ствами, об’єднання зусиль щодо спiльних виступiв у торгах,

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

спiвро бiтництво шляхом використання вiльних потужностей коо пе рантiв [47, с. 620].

Спільні підприємства

Ефективною формою спiльної пiд приємницької дiяльностi мiж ук-раїнськими суб’єктами ЗЕД та iно земними суб’єктами господарської дiяльностi є створення спiльних пiдприємств (СП).

Спiльне пiдприємство — це пiдприємство (органiзацiя) будь-якої органiзацiйно-правової форми, iноземнi iнвестицiї в статутному фондi якого становлять не менше, нiж 10 % [11].

Сутнiсть спiльних пiдприємств полягає в тому, що вони грунту-ються на спiльному капiталi вiтчизняних та iноземних партнерiв, на спiльному управлiннi та на спiльному розподiлi результатiв (прибут-ку) та ризикiв.

Загальною метою створення СП є полiпшення довгострокових перспектив одержання прибутку пiдприємством шляхом реалiзацiї угод про:

—        спецiалiзацiю та кооперування виробництва;

—        спорудження великих промислових та iнших об’єктiв, якi потребують складного та дорогого устаткування, великих капiталовкладень;

—        налагодження виробництва нових видiв продукцiї (послуг);

—        здiйснення науково-технiчного спiвробiтництва, у тому числi спiльного використання капiталiв, лiцензiй, технологiчного дос вiду та знань.

Створення СП являє собою нову форму подiлу ринку, форму пого-дження мiж пiдприємствами про спiльну експлуатацiю нової вироб-ничої сфери шляхом об’єднання капiталiв, якi належать пiдприємцям двох або декiлькох країн.

Стимулом до заснування СП можуть бути чотири категорiї мотивiв:

а) правовi:

—        законодавча заборона створення фiлiй iноземних компанiй без участi в них мiсцевих партнерiв i дискримiнацiйнi дiї уряду приймаючої країни;

—        можливiсть отримати певнi пiльги з боку країни – реципiєнта (наприклад, пiльгове оподаткування для iноземних фiрм за участю мiсцевого партнера);

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

б)         виробничi:

—        можливiсть використати наявнi переваги партнера, коли iнший партнер зазнає нестачi того чи iншого виду ресурсу, необхiдного йому для прибуткової реалiзацiї виробничого потенцiалу (фi-нансовi, трудовi ресурси, сировиннi матерiали, технологiї, па-тенти, управлiнськi кадри);

—        бажання розширити зовнiшньоекономiчнi операцiї та пiдвищити ефективнiсть виробництва (наприклад, досягається економiя на масштабах за рахунок зростання обсягiв виробництва та бiльше оперативного розподiлу накладних витрат);

в)         ринковi:

—        зростання витрат, пов’язаних з розвитком пiдприємництва i з загостренням конкуренцiї на свiтовому ринку. Об’єднуючи ресурси, фiрми пiдвищують свої шанси в боротьбi з потуж-ними конкурентами. Створюються ширшi можливостi що-до пiдвищення якостi i конкурентоспроможностi виробленої продукцiї i послуг;

—        можливiсть здiйснити партнерами злиття частки своїх ви-робничих потужностей, залишив неторканими нацiональну належнiсть материнських компанiй, що дає визначенi полiтичнi та пiльговi переваги;

—        досягнення бiльш повного задоволення потреб населення кра-їн у високоякiсних товарах i послугах;

г)         зменшення ризику:

—        у тих випадках, коли здiйснення капiталовкладень у кон-кретнiй країнi пов’язане з певними економiчними або по лi-тичними ризиками, доцiльнiше залучати до цiєї справи мiс-цевого партнера;

—        можливiсть розподiлу ризику. Найчастiше цим мотивом ке-руються компанiї, якi здiйснюють спiльне пiдприємництво у сферi НДДКР, а також у тих галузях виробничої дiяльностi, що потребують великих первiсних iнвестицiй i де кiнцевi результа-ти важкопередбачуванi.

Спiльнi пiдприємства мають свої особливостi та характернi риси:

—        СП створюються шляхом часткового об’єднання активiв (гро шовi

кошти, будiвлi та обладнання, iнтелектуальна власнiсть тощо);

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        пiдприємства-партнери подiляють вiдповiдальнiсть, яка по-в’язана з управлiнням, що здiйснюється за допомогою створен-ня нових органiв управлiння в кожному з них;

—        довгостроковi капiталовкладення;

—        спiльне пiдприємництво може охоплювати тiльки частину дiяльностi партнерiв. Кожен з них має право зберiгати свою ви-робничу iндивiдуальнiсть та продовжувати реалiзовувати про-екти, якi не пiдпадають пiд угоди про спiвробiтництво;

—        увесь обсяг спiльної дiяльностi не може складатися з окре-мих самостiйних пiдпроектiв i тому якiсть та iнтенсивнiсть взаємозв’язкiв мiж партнерами суттєво впливає на результати;

—        розподiл мiж партнерами прибутку та ризикiв здiйснюється вiдповiдно iз внеском капiталу кожного з них.

Найважливiшi ознаки, за якими можна класифiкувати СП:

—        вид дiяльностi. Розрiзняють виробничi, торговельнi, впро-воджувальнi, сервiснi та iншi види СП. У випадку, якщо пiд-приємство планує здiйснювати види дiяльностi, якi потребують отримання спецiального дозволу (лiцензiї), то його необхiдно отримати до початку практичної дiяльностi;

—        органiзацiйно-правова форма. Це може бути акцiонерне то-вариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю, товари-ство з додатковою вiдповiдальнiстю, повне або командит не товариство. СП створюються з рiзними частками в акцiо-нерному капiталi:

а)         частка iноземного партнера бiльше, нiж 50% (мажоритарна участь);

б)         партнерам належать рiвнi частки (паритетна участь);

в)         частка iноземного партнера менше 50% (мiноритарна участь)

[44, с. 398].

—        комплекснiсть спiвробiтництва. За цiєю ознакою СП по дiляються на:

а)         рiвноправнi, для яких характерна загальна вiдповiдальнiсть за управлiнськi рiшення, що приймаються, та загальний фiнансовий ризик;

б)         договiрнi, коли пiдприємства укладають договiр про спiв ро бiтництво, у якому зумовлюється розподiл прибуткiв, витрат, ризикiв;

—        за кiлькiстю країн-учасниць:

а) двостороннi (СП створюється за участю партнерiв, якi походять

з двох країн);

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

б) багатостороннi (СП створюється за участю партнерiв, якi походять з декiлькох країн);

—        вид зв’язку економiчних етапiв. За цiєю ознакою СП по дi ляються на:

а)         горизонтальнi — iнтеграцiя однакових виробничих або тор говельних етапiв;

б)         вертикальнi — iнтеграцiя послiдовних виробничих або торговельних етапiв;

в)         дiагональнi – кооперацiя пiдприємств рiзних галузей та/або

рiзних етапiв виробництва та торгiвлi;

—        вплив на управлiння. СП можуть бути:

а)         рiвноважнi, тобто партнери мають рiвне право впливати на

прийняття рiшень;

б)         асиметричнi, тобто домiнує вплив одного з партнерiв;

—        за мiсцезнаходженням. У залежностi вiд головних мотивiв створення СП бувають:

а)         нацiональнi, тобто СП з мiсцевим (нацiональним) партнером.

Це — найрозповсюдженiший вид СП. При цьому головною метою виступає використання переваг мiсцевого партнера;

б)         мiжнароднi, тобто СП двох партнерiв iз рiзних країн на територiї

третьої країни. У цьому випадку головною метою є використання

сприятливих факторiв пiдприємницького середовища.

Спiльнi пiдприємства самостiйно визначають умови реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг), у тому числi цiну на них, а також прий мають рiшення про патентування (реєстрацiю) за кордоном ви находiв, про-мислових зразкiв, товарних знакiв та iнших об’єктiв iн телектуальної власностi, якi їм належать.

Продукцiя СП не пiдлягає лiцензуванню i квотуванню за умови її сертифiкацiї як продукцiї власного виробництва.

Податки сплачуються спiльними пiдприємствами вiдповiдно до українського законодавства.Згiдно iз Законом України «Про режим iноземного iнвестування», пiдприємствам з iноземними iнвестицiями український уряд надає рiзнi гарантiї:

—        гарантiї компенсацiї i вiдшкодування збиткiв iноземним iн весторам, включаючи упущену вигоду i моральну шкоду, завданих їм внаслiдок дiй, бездiяльностi або неналежного виконання

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

дер жавними органами обов’язкiв щодо пiдприємств з iнозем-ними iнвестицiями;

—        гарантiї в разi змiни законодавства. Якщо законодавчо будуть змiнюватися гарантiї захисту iноземних iнвестицiй, то протя-гом 10 рокiв з дня набрання чинностi таким законодавством на вимогу iноземного iнвестора застосовуються державнi гарантiї захисту iноземних iнвестицiй, зазначенi в цьому Законi;

—        гарантiї щодо примусових вилучень, незаконних дiй держав-них органiв. Iноземнi iнвестицiї не пiдлягають нацiоналiзацiї: їх не мають права реквiзувати, за винятком здiйснення рятiвних за ходiв у разi стихiйного лиха, аварiй, епiдемiй. Рiшення про рек вiзицiю iноземних iнвестицiй та умови компенсацiй можуть бути оскарженi в судi;

—        гарантiї в разi припинення iнвестицiйної дiяльностi. Iноземним iнвесторам має право на повернення не пiзнiше 6 мiсяцiв з дня припинення цiєї дiяльностi своїх iнвестицiй у натуральнiй формi або у валютi iнвестування в сумi фактичного внеску без сплати мита, а також доходiв з цих iнвестицiй у грошовiй чи товарнiй формi за реальною ринковою вартiстю на момент припинення iнвестицiйної дiяльностi;

—        гарантiї переказу прибуткiв, доходiв та iнших коштiв, одер-жаних внаслiдок здiйснення iноземних iнвестицiй. Iно земнi iнвестори пiсля сплати податкiв, зборiв та iнших обов’язкових платежiв гарантується безперешкодливий i негайний переказ за кордон їх прибуткiв, доходiв та iнших коштiв в iноземнiй валютi.

Семiнар № 6. Специфiка моделей зовнiшньоекономiчної дiяльностi пiдприємств

Мета й завдання заняття: визначити сутнiсть моделей ЗЕД пiд при-ємств, з’ясувати особливостi їхнiх складових та тенденцiї розвитку.

План

1.         Структура та характеристика зовнiшньоторговельної моделi.

2.         Структура та характеристика виробничо-iнвестицiйної моделi.

Модуль ІІ. Підприємство як головний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності

Ключовi поняття

Зовнiшньоторговельна та виробничо-iнвестицiйна моделi ЗЕД пiдприємства, експортно-iмпортнi операцiї, зовнiшня торгiвля това-рами, послугами, продукцiєю iнтелектуальної працi, мiжнародний лi-зинг, мiжнародна виробнича кооперацiя, спiльне пiдприємство.

ІЇТ^