4.3. Захист прав суб’єктів ЗЕД проти недобросовісної конкуренції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Недобросовісна конкуренція – це здійснення:

—        демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінго-ві заходи;

—        субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсацій-ні заходи;

—        інших дій, що визнаються українським законодавством недо-бросовісною конкуренцією [2].

Антидемпінгові та компенсаційні заходи здійснюються після про-ведення відповідного розслідування1.

1 Закони України «Про захист національного товароворобника від демпінгового імпорту від 22.12.1998 № 330-ХІV», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту від 22.12.1998 № 331-ХІV»

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

Антидемпінгові, антисубсидиційні розслідування проводяться цен-тральним органом виконавчої влади з питань економічної політи ки (Міністерством), Державною митною службою України (далі — Служ-ба), Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі — Ко місія).

Формою роботи Комісії є засідання, на які можуть запрошувати-ся експерти державних та недержавних установ, іноземні експерти.

При проведенні роботи щодо захисту національного товарови-робника від демпінгового імпорту або субсидованого імпорту Комісія та Міністерство приймають рішення про:

—        проведення антидемпінгового або антисубсидиційного роз-слідування;

—        позитивні або негативні висновки стосовно наявності: а) дем-пінгу та методів, що дають можливість визначити демпінгову маржу, тобто суму, на яку нормальна вартість перевищує екс-портну ціну; б) нелегітимної субсидії та методів, що дають можливість визначити її суму;

—        позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір;

—        визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом чи субсидованим імпортом і шкодою;

 

—        застосування антидемпінгових, компенсаційних заходів. Для визначення демпінгу розраховується:

—        нормальна вартість;

—        експортна ціна;

—        демпінгова маржа. Нормальна вартість (еквівалент ціни товару на внутрішньому

ринку) визначається на підставі цін, установлених під час здійснен-ня звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями в країні експорту. Країна експорту — це країна походження товару, що імпортується в Україну, або країна-посередник.

Якщо експортер не виробляє подібного товару, то нормальна вар-тість визначається на основі цін інших виробників чи продавців.

Для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутріш-ньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше ніж 5% обсягів продажу в Україні зазначеного товару.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

Якщо у звичайних торговельних операціях не мав місце продаж подібного товару або цей продаж незначний, або такий продаж не мо-же бути використаний для порівняння, то нормальна вартість поді-бного товару може визначатися:

—        на підставі витрат виробництва в країні походження збільше-них на суму торговельних, адміністративних та інших загаль-них витрат та суму прибутку;

—        або на підставі експортних цін, що практикуються у звичайних торговельних операціях у відповідній третій країні.

Експортна ціна — це ціна, за якою фактично оплачується або під-лягає оплаті товар, який продається в країну імпорту (наприклад, в Україну) з країни експорту.

Якщо експортної ціни не встановлено, то її можна визначити так:

—        на підставі ціни, за якою імпортовані товари вперше перепро-даються незалежному покупцеві;

—        або на іншій обґрунтованій основі, якщо товари не перепро-даються незалежному покупцеві або не перепродаються в тому стані, в якому вони були імпортовані.

У цьому випадку для встановлення обґрунтованої експортної ці-ни на митній території України здійснюється коригування всіх ви-трат (включаючи податки і збори), що сплачуються в разі імпорту і перепродажу, а також одержаних прибутків. У витрати, що коригу-ються, включаються витрати, здійснені імпортером, але оплачені в межах України або за її межами кожною стороною, яка може бути партнером. Коригування здійснюється щодо:

—        витрат на транспортування, страхування, навантаження (роз-вантаження), а також додаткових витрат;

—        мита, антидемпінгового мита, інших податків і зборів;

—        обґрунтованих величин торговельних, адміністративних та ін-ших загальних витрат, а також прибутку.

Для визначення демпінгової маржі нормальна вартість порівню-ється з експортною ціною. Таке порівняння виконується на основі однакових базисних умов поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС») щодо продажу, здійсненого за найближчою датою. Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

У процесі розслідування встановлюється наявність та вели-чина шкоди, що заподіюється національному товаровиробникові1. Формами шкоди є:

—        істотна шкода;

—        загроза заподіяння істотної шкоди;

—        істотне перешкодження створенню чи розширенню національ-ним товаровиробником виробництва подібного товару.

Для визначення наявності істотної шкоди аналізуються:

—        обсяги демпінгового імпорту. Для цього встановлюється, чи мало місце значне зростання в абсолютних показниках обсягів демпінгового імпорту стосовно виробництва або споживання відповідних товарів в Україні;

—        вплив демпінгового імпорту на ціни подібних товарів на ринку України. Для цього визначають: а) чи мало місце значне знижен-ня ціни демпінгового імпорту порівняно з цінами на подібний український товар; б) чи вплив цього імпорту іншим способом значно знижує ціни або перешкоджає можливому зростанню цін на подібний український товар, яке інакше мало б місце;

—        наслідок демпінгового імпорту для національного товарови-робника. Дослідження включає оцінку всіх економічних фак-торів і показників, що впливають на становище національного товаровиробника, внаслідок:

а)         неповного відшкодування йому величини демпінгової маржі та

усунення наслідків: минулого демпінгу чи субсидіювання; скорочення обсягів продажу та виробництва, розмірів прибутку, прибутку з інвестиційного капіталу; звуження ринку; зменшення продуктивності

виробництва та використання потужностей;

б)         факторів, що впливають на українські ціни;

в)         негативних наслідків, що впливають на стан ліквідності, запаси

товарів, зайнятість населення, рівень заробітної плати, економічний

розвиток, на умови щодо залучення інвестицій тощо.

Для визначення існування загрози заподіяння істотної шкоди враховуються фактори:

1 Національний товаровиробник — сукупність виробників подібного товару або безпосередньо конкуруючого товару чи тих з них, сукупне виробництво яких стано-вить основну частину усього обсягу виробництва країни.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

—        значні темпи зростання демпінгового імпорту в Україну. Це свідчить про ймовірність значеного зростання обсягу імпорту;

—        наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його значне зростання, що свідчить про ймовірність зна-чного зростання обсягу демпінгового експорту на український ринок, з урахуванням наявності інших експортних ринків, на які можуть бути здійсненні додаткові постанови;

—        надходження в Україну імпорту, який може значно вплинути на зниження цін або значно перешкодити зростанню цін і зумо-вить ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;

—        запаси іноземного товару, який є об’єктом антидемпінгового розслідування.

Антидемпінгове розслідування проводиться за такою укрупне-ною схемою:

І етап. Проведення антидемпінгової процедури з метою прийнят-тя рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні:

1.         Подання скарги національним товаровиробником до Мі ні стер ства.

2.         Копія скарги надсилається Міністерством до Комісії.

3.         Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої роз-глядає докази, що містяться у скарзі. Скарга вважається поданою, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне вироб ництво яких становить понад 50% загального обсягу виробництва подібного то-вару. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво вироб-ників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25% загального об-сягу виробництва подібного товару національним товаровиробником.

4.         Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні ор-гани країни експорту про порушення антидемпінгової процедури.

5.         Розгляд Міністерством доказів наявності демпінгу та шкоди.

6.         Міністерство подає Комісії звіт про результати проведення ан-тидемпінгової процедури.

7.         Комісія приймає рішення про проведення антидемпінгового роз-слідування.

8.         Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об’єд-нання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового роз-слідування.

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

ІІ етап. Проведення антидемпінгового розслідування з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди:

1.         Міністерство надсилає сторонам антидемпінгового розсліду-вання (відомим експортерам, імпортерам, відповідним органам краї-ни експорту) запитальники з метою отримання інформації та доказів, які використовуються для проведення розслідування.

2.         Перевірка Міністерством інформації, на підставі якої робить-ся позитивний або негативний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди.

3.         Застосування, в разі позитивного висновку, антидемпінгових заходів (попередніх та остаточних). Попередні та остаточні заходи за-стосовуються шляхом запровадження попереднього або остаточного демпінгового мита.

4.         Експортери пропонують зобов’язання щодо припинення дем-пінгового імпорту.

5.         Міністерство, в разі згоди із запропонованими зобов’язаннями, приймає їх і подає Комісії звіт про результати переговорів з пропо-зицією про припинення розслідування.

6.         Комісія приймає зобов’язання експортера щодо припинення демпінгового імпорту.

7.         Міністерство проводить процедури з метою припинення анти-демпінгового розслідування.

Антисубсидиційне розслідування передбачає розслідування фак ту надання нелегітимної субсидії. Якщо в процесі розслідування встанов-люється, що субсидія є специфічною, тобто такою, що має істотні озна-ки, які відрізняють легітимну субсидію від нелегітимної, то до імпорту в Україну, який користується пільгами від нелегітимної субсидії, як пра-вило, застосовуються компенсаційні заходи (компенсаційне мито) 1.

Сума нелегітимної субсидії розраховується стосовно пільги, що надається реципієнту (суб’єкту господарсько-правових відносин, що отримує грошові суми або доход від руху товару, який субсидується). Ця пільга визначається у період розслідувань.

Сума нелегітимної субсидії розраховується на одиницю субсидо-ваного товару, що експортується в Україну.

1 Субсидія легітимна — субсидія, що не дає підстав для застосування компенса-ційних заходів. Субсидія нелегітимна — субсидія, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

У процесі розслідувань визначається також наявність та величи-на шкоди українському виробнику.

Для визначення наявності істотної шкоди аналізуються:

—        обсяги субсидованого імпорту та вплив цього імпорту на ціни

подібних товарів на українському ринку. Для визначення обсягів субсидованого імпорту встановлюється, чи мало місце

значне зростання в абсолютних показниках обсягів субсидованого імпорту стосовно виробництва або споживання подібного

українського товару. При визначенні впливу даного імпорту на

ціни подібного товару на Україні встановлюється:

а)         чи мало місце значне зниження ціни субсидованого імпорту

порівняно з цінами подібного українського товару;

б)         чи вплив цього імпорту значно знижує ціни або перешкоджає

можливому зростанню цін на подібний український товар, яке інакше

мало б місце;

—        наслідок субсидованого імпорту для національного товарови роб ника. Дослідження цього включає оцінку економічних

факторів і показників, що впливають на становище нашого виробника, внаслідок:

а)         неповного усунення для нього наслідків минулого субсидування: величини фактичної суми субсидії; скорочення обсягів продажу

та виробництва, розмірів прибутків; звуження ринку, зменшення продуктивності виробництва і використання потужностей;

б)         факторів, що впливають на ціни українських товарів;

в)         негативних наслідків, що впливають на стан ліквідності, зайнятість населення, рівень заробітної плати, економічний розвиток, на

умови залучення ПІІ.

Загроза заподіяння істотної шкоди визначається на підставі фак-торів:

—        характер субсидії або субсидій, що є об’єктом розгляду, та вплив на торгівлю;

—        значні темпи зростання субсидованого імпорту (є імовірність зростання обсягів імпорту);

—        наявність експортного потенціалу в експортера або його зна-чне зростання (є ймовірність зростання субсидованого експор-ту на український ринок);

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

—        надходження в Україну імпорту, який вплине на зниження цін або перешкодить їх зростанню (є ймовірність зростання потреб у нових імпортних поставках);

—        запаси товару іноземного походження, що є об’єктом антисуб-сидиційного розслідування.

Антисубсидиційне розслідування проводиться за схемою, анало-гічною схемі антидемпінгового розслідування.