2.2. Управління ЗЕД на рівні регіону


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Поняття «регіон» має декілька трактувань — від найширшого (на-приклад, регіон «Західна Європа») до вузького (на рівні окремого міста з прилягаючою смугою території). У контексті управління економіч-ною діяльністю, в тому числі зовнішньою, під регіоном слід розуміти цілісну частину території країни, яка має право на самоврядування, управління й відповідний адміністративний апарат. Ось яке визначен-ня регіону дає Асамблея європейських регіонів: «Регіон – це територі-альне об’єднання під безпосередньою юрисдикцією суверенної держави з системою самоврядування. Регіон повинен мати свою конституцію, статус автономії чи інший закон, який є складовою законодавства дер-жави і яка визначає організацію та повноваження регіону» [54, с. 26].

У такому формулюванні поняттю «регіон» відповідають адміні-стративні області України, міста Київ і Севастополь. Статус регіону, межі його повноважень установлені законодавством України, зокре-ма, законами «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації».

До органів місцевого регулювання зовнішньоекономічною діяль-ністю належать:

—        ради (представницькі органи місцевого самоврядування) та їх виконавчі та розпорядчі органи;

—        територіальні підрозділи (відділення) органів державного ре-гулювання ЗЕД України.

До їхньої компетенції належать:

—        укладення і забезпечення виконання у встановленому законодав-ством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг;

—        сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, уста-нов та організацій, розташованих на відповідних територіях, незалежно від форм власності;

—        сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іно-земними партнерами підприємств виробничої і соціальної інф-раструктури та інших об’єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;

Модуль І. Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності

—        організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі;

—        створення умов для належного функціонування митних орга-нів, сприяння їх діяльності;

—        забезпечення на відповідній території в межах наданих пов-новажень реалізації міжнародних зобов’язань України.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» передба-чаються такі повноваження місцевих держадміністрацій у галузі між-народних та зовнішньоекономічних відносин:

—        забезпечення виконання зобов’язань за міжнародними до го во-рами України на відповідній території;

—        сприяння розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки;

—        укладення договорів з іноземними партнерами про спів ро біт-ництво в межах компетенції, визначеної законодавством;

—        сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, уста-нов та організацій, розташованих на їх території, незалежно від форм власності;

—        сприяння розвитку експортної бази і збільшенню виробництва продукції на експорт;

—        організація прикордонної і прибережної торгівлі;

—        сприяння діяльності митних органів та прикордонних служб;

—        внесення пропозицій щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території.

У процесі утвердження України як суверенної держави пробле-ми регіоналізації країни, регіональних підходів, регіональної політи-ки набувають дедалі більшої вагомості і потребують відповідного осмислення та конструктивного розроблення. Особливо актуальним у сучасних умовах стає регіональний рівень управління соціально-економічним розвитком. Регіональний підхід повинен радикально змінити традиційну вертикальну схему державного управління на горизонтально-вертикальну і навіть на горизонтальну. На зміну жор-сткій управлінській підпорядкованості областей та міст урядовому центрові повинна прийти оптимальна господарська взаємодія регіонів у рамках єдиної загальнодержавної соціально-економічної політики.

Усе це повною мірою стосується і сфери зовнішньоекономічної ді-яльності. Світова практика переконливо показує, що в сучасних геопо-літичних умовах пряма міжнародна співпраця на рівні регіонів різних

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс

країн є найбільш ефективною і набуває все більшого поширення. Для України це один з головних механізмів щодо виходу на світовий ринок. Тим більше, що прикордонні регіони України — Карпатський, Бузький, Причорноморський — активно входять до нових міжнародних форму-вань, таких як Карпатський єврорегіон, єврорегіон «Буг», єврорегіон «Нижній Дунай», Асамблея європейських регіонів, економічна інтеграція ЧЕС — Чорноморське економічне співробітництво. Ці регіони та Україна в цілому беруть участь у розробці проектів міжнародних транспортних коридорів Європейського Союзу та транспортної системи країн ЧЕС.