Основні завдання стандартизації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

Основні функцГі' стандартизацп

цивілізуюча - гармонізація документів, методів та засобів якості життя із

світовими аналогами

інформаційна - інформатизація з використанням уніфікованих методів та

засобів

документуюча — документація процесів

інформаційна — інформатизація з використанням уніфікованих методів

та засобів

ресурсозберігаюча — раціональне та економне використання ресурсів

соціокультурна — досягнення сумісності та взаємозамінності

комунікативна — нормалізація соціальних методів та засобів зв’язку

охоронна — забезпечення екобезпеки та вітабезпеки

нормативна (технічна) — формування вимог до продукції, процесів, послуг, методів

регулятивна — вплив на ринок товарів і послуг; усунення технічних бар’єрів в торгівлі; захист вітчизняного виробника та споживача

f           ^

соціальна — забезпечення безпеки товарів, процесів, послуг; забезпечення якості товарів та послуг; захист прав споживачів

Рис. 1.1.3.

Основні функції стандартизації Для організації та координації стандартизації і суміжних видів діяльності в кож-ній країні створюють спеціальний орган — національний орган стандартизації, основ-ною функцією якого є розроблення та прийняття національних стандартів, доступних широкому колу користувачів. Національний орган має право бути членом міжнарод-них і регіональних організацій зі стандартизації та представляти інтереси країни в цих організаціях.

Характерною особливістю стандартизації є те, що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності люди-ни, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пі-знання, розвитком науки і техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.

Стандартизація акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з’єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напря-мки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни. Вона поєд-нує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної технічної політики в різ-них галузях народного господарства, технічному переозброєнню виробництва, широко-му впровадженню сучасної техніки і технологій, інтенсифікації виробництва, механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це сприяє розвит-ку економіки країни.

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. По-ліпшення якості продукції (процесів, робіт, послуг) — це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична проблеми суспільства. Так, станда-рти відіграють важливу роль в судовій практиці під час розв’язання конфліктних ситуа-цій між виробником і споживачем. Стандарт може стати аргументом, який обтяжує про-вину, або, навпаки, виправдовує підприємство або фірму, на яку надійшов позов у зв’яз-ку з дефектами в продукції.

Поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності товарів (процесів, ро-біт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації. Вона дозволяє регламентувати ви-моги до якості продукції, більш ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визнача-ти найбільш раціональні способи виробництва продукції і переробки сировини, здійсню-вати управління якістю товарів в виробництві та сфері обігу тощо.

Вплив стандартизації на підвищення конкурентоспроможності та якості продукції реалізується в основному через комплексне розроблення стандартів на сировину, матері-али, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування і готову проду-кцію; на технологічні вимоги до найважливіших процесів і показників якості, а також на єдині методи випробування та вимірювання, засоби контролю та оцінювання відповідно-сті. Стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують затрати на проекту-вання і виготовлення, скорочують строки освоєння продукції.

Стандарти встановлюють однозначну термінологію, системи одиниць, познак, вимоги до метрологічного забезпечення, маркування, пакування, транспортування, експлуатаційних

документів (інструкцій) та інформації для споживачів, необхідної для оцінювання та ви-бору ними продукції. Очевидно, що наявність стандартів істотно полегшує та спрямовує діяльність виробника продукції щодо забезпечення її ринкової відповідності за критерія-ми конкурентоспроможності та якості.

Останнім часом, процес переміщення аспектів конкуренто-спроможності та якості із загальнодержавного рівня на рівень безпосереднього виробника, на якому, власне, і створюється якість продукції, робить необхідним зміцнення системи стандартизації саме на підприємствах. Зростання ролі стандартизації на підприємстві диктується двома осно-вними чинниками. Перший з них — за умови господарської самостійності створюються об’єктивні передумови до неузгодженої діяльності суміжних підприємств стосовно пара-метрів створюваної продукції, методів контролю її якості тощо. Усе це виявляється під час виробництва і споживання продукції, впливає на попит і на збут продукції та, а у підсумку, на економічний стан виробників. Другий — раціональне застосування станда-ртизації під час проектування і виробництва продукції дозволяє суттєво знизити витрати та підвищити доходи підприємств. Обсяг робіт із стандартизації на підприємстві зале-жить від масштабів виробництва і кооперування, від номенклатури і конструктивної складності вироблюваної продукції, ступеня її новизни та інтенсивності розвитку тощо.

Наголосимо ще на таких аспектах установлення якості продукції.

Перше. З огляду на те, що стандарти відповідають рівню розвитку техніки та є визнаним технічним правилом, їх застосовують як документовану технічну доказову базу під час розгля-ду спорів, зокрема у суді.

Друге. Відповідність стандартам використовують як вимогу під час державних заку-півель, проведення тендерів, укладання договорів та контрактів на постачання, складання каталогів продукції виробниками, проведення маркетингових та рекламних компаній.

Третє. Відповідність міжнародним стандартам — це усунення технічних бар’єрів у торгівлі, задоволення потреб технічного, економічного та торговельного розвитку.

Проте, доречно наголосити, у певних умовах застосування принципу обов’язково-сті стандартів, надмірна деталізація вимог та орієнтація стандартизації на певні конс-трукційні рішення, застосування лише визначених матеріалів чи сировини тощо є галь-мом у створенні належної продукції. Негативний вплив стандартизації на розвиток виробництва і якість готових виробів відчувається у тому випадку, коли стандарти та інші нормативні документи будуть розроблені без урахування досягнень науки і техні-ки, або вони не будуть своєчасно переглянуті з урахуванням цих досягнень і з деяким випередженням.

З огляду на це вимоги до якості продукції підпорядковано вимогам конкуренто-спроможності, а сама проблема її забезпечення (досягнення) потребує комплексного підходу і врахування чинників загальнодержавного рівня та різних сфер державного управління.

Слід пам’ятати, що стандартизація є важливим і необхідним, але лише одним із чинників забезпечення конкурентоспроможності та якості продукції, причому затрати на стандартизацію є мізерними порівняно із затратами на забезпечення інноваційного роз-витку, технічне і технологічне оновлення виробництва, підготовку висококваліфікова-них кадрів тощо. Стандарти та інші нормативні документи складають значну і частину нормативної бази економіки країни. Розробку стандартів здійснюють вчені та спеціалісти головних і базових організацій зі стандартизації усіх галузей народного господарства. На основі ре-зультатів науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідницько-технологічних робіт у стандартах встановлюються перспективні вимоги, тобто закладаються не тільки показники, що визначають якість продукції на даному етапі, але й перспективні показни-ки технічного рівня, якості та економічності, відповідно до яких повинна проектуватися і освоюватися нова продукція.

Стандарти з випереджаючими вимогами є своєрідним прогнозом технічного прогресу продукції, що розробляється. Стандарти для усіх є джерелом найважливі-шої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, засновані на досягненнях у різних галузях техніки, технологи та практичного досвіду і визнані методом консен-сусу представниками усіх заінтересованих сторін. При цьому повинні використо-вуватися найсучасніші методи прогнозування і оптимізації. Математичні методи оп-тимізації кількісних вимог стандартів дають можливість отримувати найвищий ефект від стандартизації.

Стандарти та інша нормативна документація відіграють важливу роль при вирішен-ні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому належить постійно підви-щувати науково-технічний рівень чинних стандартів, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог народного господарства.

Стандартизація є організаційно-технічною основою економічного і науково-тех-нічного співробітництва між країнами, ефективним засобом поширення зв’язків між країнами і ліквідування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі. Зміцнення науко-во-технічних та економічних зв’язків привертає увагу до стандартизації усіх розви-нених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжна-родних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об’єктивної необхідності стандартизації в управлінні економічними і виробничими процесами.

Завдання членства України у СОТ та інтеграції до ЄС вимагають прийняття міжна-родних та європейських стандартів. Це дозволяє зорієнтуватись у вимогах глобальних і регіональних ринків та визначити рівень характеристик продукції, прийнятний для них. Але, на наш погляд, навіть відповідність міжнародному стандарту не гарантує досягнен-ня конкурентоспроможності. Скоріше це перепустка, умови доступу на глобальний ри-нок і потенційна конкурентоспроможність, реальність якої буде визначено лише після позиціювання продукції на ринку та її оцінювання споживачем за критеріями, встанов-леними зазначеною тріадою: «якість — вартість — час».

Як ми можемо впевнитися, створення нової системи стандартизації, адекватної еко-номічним змінам, що відбуваються в Україні, має на меті гармонізацію її положень з ви-могами міжнародних, регіональних та національних (країн з ринковою економікою) ста-ндартів. Удосконалення національної системи стандартизації — нагальна передумова для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та створення підприємс-твами систем забезпечення якості. Важливим є визнання таких систем вітчизняним та зарубіжним споживачем.

Отже, стандартизація — незамінний і практично єдиний засіб забезпечення суміс-ності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей, якості продукції. Розвиток стандартизації нерозривно пов’язаний з удосконаленням управління якістю виробництва, зокрема, з впровадженням систем керування якістю, систем еколо-гічного керування та інтегрованих систем.