Обов’язкові вимоги до послуг та процесів їх надання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

Перелічені обов’язкові вимоги встановлюють у нормативній документації за необхід-ністю залежно від особливостей послуг.

Вимоги безпеки для життя, здоров’я і майна споживача під час надання йому послуги містять вимоги електробезпеки, пожежної безпеки, вибухобезпеки, ядерної і радіаційної безпеки, безпеки впливу хімічних і забруднювальних речовин, до засобів захисту і заходів убезпечення під час надання певних послуг.

За необхідності встановлюються класи небезпеки, допустимі і граничні рівні небезпечних і шкідливих чинників, які впливають на ступінь безпеки для життя, здо-ров’я та майна споживачів під час їх обслуговування або користування ними певни-ми послугами.

Вимоги безпеки повинні визначатися певними показниками та включати всі види та норми до-пустимої небезпеки і встановлюватися таким чином, щоб убезпечити послугу або процес її надання. Життєвий цикл послуги представлений на рис. 2.8.3.

£

Проектування послуги та процесів

I

k

I

Проектування матеріально-технічної бази

1

Матеріально-технічне забезпечення

 

Стратегічне планування

I

Вплив зовнішнього середовища

Маркетинг

Спорудження,

оснащення (Менеджмент)

Експлуатація (Менеджмент)

 

I

Підприємство

Контроль, аналіз та поліпшення якості

 

Споживач

Маркетинг

Планування

Споживач

 

Забезпечення надання послуги

I

Т±

Надання послуги (продаж)

->

Результат послуги

 

Контроль,

аналіз, поліпшення

якості

Оцінка підприємством

Оцінка споживачем

 

252

Рис. 2.8.3.

Життєвий цикл послуги

В Європі та світі винайдено досить дієві механізми щодо урізноманітнення видів послуг та підвищення їх якості. Не останню роль тут відіграють стандартизація та сертифікація. Стан-дартизація у сфері послуг — це спосіб забезпечити захист інтересів споживачів у аспектах без-пеки для життя і здоров’я людини та екології. Стандарти на послуги слугують стимулом для конкуруючих в цій області фірм по поліпшенню якості і вдосконалення асортименту послуг при умові здатності забезпечити їх базовий рівень.

Слід зазначити, що як об’єкт стандартизації, послуга являє певну трудність, оскільки не всі її характеристики можуть бути виражені кількісно. Основні підходи до стандартиза-ції послуг представлені в табл. 2.8.2.

Таблиця 2.8.2

Основні підходи до стандартизації послуг

 

Критерій        Зміст

Мета стандартизації послуг •          реалізація єдиної технічної політики у сфері стандартизації послуг;

•          захист прав та інтересів споживачів послуг;

•          забезпечення якості і конкурентоспроможності послуг та обслуговування;

•          раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення технікоекономічних показників діяльності у сфері послуг;

•          впровадження і використання сучасних виробничих та інформаційних технологій під час обслуговування

Основні принципи

стандартизації

послуг •          врахування світового досвіду, засвоєння нових безвідходних

технологій, безпечних для навколишнього природного середовища,

здоров’я та життя людини;

•          встановлення вимог щодо якості послуги та обслуговування;

•          навчання фахівців управління якості послуг та обслуговування на

рівні міжнародних вимог;

•          підготовка та впровадження комплексу нормативних документів з

питань стандартизації послуг, гармонізованих

з міжнародними, регіональними і, в разі необхідності, з національ-ними нормативними документами;

•          взаємозв’язок і узгодженість нормативних документів з питань

стандартизації послуг усіх рівнів та категорій;

•          придатність нормативних документів з питань стандартизації послуг

для їх сертифікації;

•          відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з

стандартизації послуг, виходячи з вимог чинного законодавства;

•          відповідність структури і складу нормативного забезпечення

діяльності у сфері послуг та обслуговування складу та взаємозв’язкам

об’єктів стандартизації цієї сфери, раціональність, однозначність,

несуперечливість та обґрунтованість вимог нормативних

документів, можливість їх перевірки;

•          постійне вдосконалення та оновлювальність нормативних документів

з стандартизації послуг

Закінчення табл. 2.8.2

 

Критерій        Зміст

Основні завдання

стандартизації

послуг •          класифікація послуг;

•          встановлення об’єктів стандартизації у сфері послуг та

обслуговування;

•          встановлення основних вимог до груп та підгруп однорідних послуг,

видів послуг, окремих послуг та до процесів обслуговування, а

також до їх складових;

•          встановлення вимог до організації робіт і управління у сфері послуг;

•          встановлення номенклатури показників якості для груп та підгруп

однорідних послуг, видів послуг, окремих послуг, процесів

обслуговування, методів і засобів їх контролю;

•          уніфікація нормативних документів з стандартизації у сфері послуг

в частині структури, складу та змісту певних категорій та видів цих

документів;

•          встановлення термінів та визначень у сфері послуг

Об’єкти

стандартизації у сфері послуг          •          організаційно-технічні і загально-технічні методи і засоби;

•          процеси надання послуг і обслуговування з урахуванням їх

здійснення;

•          групи та підгрупи однорідних послуг, види послуг і конкретні

послуги;

•          вимоги до послуг і обслуговування

У світовій практиці стандартизація повністю охоплює готельне господарство, туризм, пасажирські і вантажні перевезення, зв’язок, освіту, банківську справу. Міжнародна орга-нізація з стандартизації (ІSО), Міжнародна електротехнічна комісія (IEC), Міжнародна спілка електрозв’язку (ITU) свою діяльність з стандартизації зв’язують з новими розробка-ми СОТ у сфері торгівлі послугами. Зокрема, ІSО розробляє міжнародні стандарти для по-слуг банків і хімчисток.

У деяких сферах послуг діють регіональні і міжнародні організації, що працюють над стандартизацією та атестацією (по суті, аналогічну сертифікації) послуг в своїх областях. Скажімо, Міжнародний європейський технічний центр хімічного чищення та фарбування здійснює атестацію англійських, голландських, бельгійських і швейцарських підприємств хімчистки. Ця процедура носить добровільний характер, але у споживачів атестоване під-приємство викликає більше довіри. Сертифікація послуг з безпеки носить обов’язковий ха-рактер у тих же випадках, що вже розглянуті вище для продукції.

До міжнародних організацій з оцінення відповідності у сфері обслуговування належать: Всесвітня організація туризму, Європейська федерація автотуризму, Асоціація мінародного повітряного транспорту, Міжнародна асоціація соціального страхування, Міжнародний союз залізниць, Міжнародний союз електрозв’язку, Між-народний союз телекомунікацій, Міжнародна комісія з правил приймання (сертифі-кації) електрообладнання, Всесвітній поштовий союз, Всесвітня організація охорони здоров’я та ін.

Важливу роль у контролі та забезпечення якості та безпечності послуг відіграють такі між-народні структури, як Консюмерський Інтернаціонал (СІ), Світова організація торгівлі (WТO). Європейська організація з якості (EOQ), Європейський фонд управління якістю (EFQM) тощо.

Вельми актуальна стандартизація послуг з обслуговування після продажу. Вона пови-нна уніфікувати підхід до виробників, постачальників послуг і операторів. Крім того, стан-дарти на послуги допоможуть споживачам порівнювати послуги, що пропонуються, і ви-бирати їх згідно зі своїми запитами.

У 1995 р. набрала чинності Генеральна угода про торгівлю послугами (GАТS), яка торкається практично всіх видів послуг, що є предметом міжнародної торгівлі. Світова ор-ганізація торгівлі, яка розробила цю угоду, відносить його положення до широкого спект-ра обслуговуючих галузей економіки: банківська справа, страхування, туризм, архітектура та проектування, телекомунікації, бухгалтерський облік, консультування з різних питань, транспорт і багато інших послуг. COT визначає обслуговуючий сектор економіки як най-важливіший для тих країн, які втрачають свої переваги у виробничій сфері, а в промислово розвинених країнах цей сектор забезпечує понад дві третини валового внутрішнього про-дукту і зайнятості населення.

Генеральна угода про торгівлю послугами направлена на лібералізацію і усунення ба-р’єрів, перешкоджаючих сервісним фірмам передусім в отриманні ліцензій, що обмежує іноземні інвестиції. Угода надає право виходу на іноземний ринок і тимчасової присутнос-ті там приватних постачальників послуг. Країни-члени СОТ отримують всі права і перева-ги по торгівлі послугами, обумовлені в GАТS, а споживачі послуг мають вигоди від більш прийнятних цін і розширення асортименту послуг, що пропонуються.

Країни, що підписали угоду, повинні виконувати певні обов’язки. Передусім це тор-кається стандартизації послуг і гармонізацій національних стандартів, щоб нормативні документи не стали перешкодою для підвищення якості послуг і не перетворилися б у тех-нічні бар’єри. На відміну від кодексів GАТS по стандартизації, дана угода не містить між-народних правил по стандартизації послуг, але встановлює зобов’язання.

Сертифікацію послуг проводять переважно при врахуванні їх відповідності вимогам, визначеним у стандартах якості. Споживачі можуть зажадати додаткових гарантій від ком-паній, що надають послуги, особливо коли це стосується практики подання заявок у між-народних торгах. Переваги проведення сертифікації послуг очевидні (див. рис. 2.8.4).

доповнення до стандартизації, вона допомагає

Переваги проведення сертифікації послуг

створювати позитивне враження послуг, що

експортуються за кордон;

запобігає появленню іноземних послуг низької якості;

спрощує вибір послуги споживачем;

розширює торговельні та рекламні можливості

надавача послуг;

захищає надавача послуг від недобросовісної

конкуренції

Рис. 2.8.4.

Переваги проведення сертифікації послуг

Проведення робіт із сертифікації послуг потребує вирішити проблеми, створені від-сутністю нормативних документів щодо послуг, невизначеністю класифікацій, терміно-логій та розмитістю понять і визначень, що використовуються при наданні послуг. На да-ному етапі розвитку людства послуги — фінансово відчутний об’єкт виготовлення та спо-живання, у визначенні якого дещо розмита межа з визначенням продукції. Тому, визнаючи труднощі в установленні такої різниці та потребу охарактеризувати даний об’єкт сертифі-кації на відповідність, було вирішено використовувати міжнародні стандарти серії ІSО 9000 для об’єднаного визначення якості надання послуг. У цьому плані досягненням світо-вого досвіду з оцінки послуг можна вважати прийняття ІSО міжнародного стандарту ІSО 9004-2 «Провідні вказівки по послугах», що є методичною основою для національної стандартизації і сертифікації послуг.

Звичайно, для більш повного визначення якості надання послуг та встановлення їх відповідності якомусь номінальному рівню (з безпеки, вартості, комфортності споживання тощо) вимагається розроблення більшої кількості стандартів у галузі надання послуг, починаючи з техніко-економічного обґрунтування впровадження конкретної послуги та за-кінчуючи ідентифікацією потреб споживача. Під час розроблення стандартів для галузі по-слуг необхідно враховувати низку моментів, а саме:

•          нематеріальність послуг, що ускладнює розроблення специфікацій;

•          обов’язковість залучення клієнтів до процесу розроблення стандартів;

•          врахування впливу людського чинника на результати діяльності. Стандарт у сфері послуг має базуватися саме на тому, що потрібно споживачеві,

а не на тому, чим володіє постачальник. Проте, не зважаючи на велику кількість споживачів або користувачів та відмінність у їх потребах, виявилося, що можна виділити п’ять категорій якості послуг на основі їхньої значимості для споживача (рис. 2.8.5).

Ці показники щодо якості послуг використовуються, в першу чергу, під час прове-дення сертифікації. Комплексний механізм управління якістю послуги представлений на рис. 2.8.6.

Об’єктивна оцінка якості і показників послуг ще до користування ними можлива при повному встановленні нормативних вимог на ці послуги. Звичайно, кожна країна, навіть області, мають свою специфіку надання послуг. Тому дуже важливим завданням є збалан-сування культурних, історичних та соціальних особливостей з потребою гармонізувати весь процес стандартизації та визначити якості, характеристики і показники послуг, що можуть служити основою проведення оцінки робіт.

Труднощі проведення робіт з сертифікації послуг визначаються розбіжністю по-нять щодо визначення послуг як конкретної продукції, що підлягає сертифікації, а також визначення меж самої послуги, в якій споживачі мають потребу. Тому під час проведення робіт з сертифікації послуг спочатку перевіряють, чи послуга реально визначена, а потім визначають рівень наданої послуги та оцінюють відповідність критеріям.

Основні категорії якості послуг

внутрішня якість,

що не виглядає як очевидна для користувача

(наприклад, кількість працівників та їх кваліфікація, експлуатаційно-відновлювальні

роботи на виробничих потужностях, які проводяться компанією, що надає певні

послуги — автотранспорте підприємство, залізниця, авіакомпанія, телефонна

компанія тощо)

якість обладнання,

яка є очевидною для користувачів

(наприклад, смак ресторанної їжі, внутрішнє оздоблення готелю)

якість нематеріального обладнання,

яка є очевидною для користувачів

(наприклад, правдивість рекламних тверджень)

своєчасність або невідкладність послуги (наприклад, час, проведений у стоянні в черзі, час відповіді на запит або час

виконання прохання)

психологічна якість (наприклад, ввічливість, гостинність та дружність, безпечність обслуговування,

естетика оточення)

V         У

Рис. 2.8.5.

Основні категорії якості послуг на основі їхньої значимості для споживача

Найлегше оцінюються критерії та риси якості послуг, які піддаються об’єктивному та кваліметричному опису. Вони становлять так звані «тверді» елементи процесу оцінювання послуг. До них належать:

•          обладнання і управління процесом праці підприємства (слово «управління» вжите тут акцентовано), кількість працівників, продуктивність праці;

•          час очікування на послугу та її виконання;

•          стан гігієни і безпеки, солідність надання послуги, охорона людей і майна;

•          доступність і вигода, естетика оточення й обладнання, професіоналізм, компетент-ність, докладність і точність виконання замовлення.

Закони України

Міжнародні норми

 

n

n,

 

Регіональні умови

•          інфраструктура

•          культура

•          місцезнаходження

•          природні умови

екологія

•          системний підхід

•          кібернетика

•          економіка

•          математика

•          соціологія

Об’єкти управління

кадри

предмети праці засоби праці технологія інформація послуги

 

Види забезпечення

•          правове

•          організаційне

•          методичне

•          кадрове

•          інформаційне

•          фінансове

 

Функції управління

•          прогнозування

•          планування

•          організація

•          координація

•          розробка політики

•          внутрішній контроль

 

Метрологія

-<"-^

-<"-^

-<">.

Рис. 2.8.6.

Механізм управління якістю послуги

Найчастіше в літературі критерієм оцінки якості послуг є об’єднання цих «твердих» визначальних параметрів якості та суб’єктивних складових якості, які залежать від індиві-дуального відчуття й емоцій експерта-споживача послуг або його кваліфікаційного рівня. Наприклад, до критеріїв оцінки послуг належить набір таких послуг, які задовольняють клієнта як значимістю, так і вигодою їх отримання (табл. 2.8.3).

Таблиця 2.8.3