Функціонування органів сертифікації продукції:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

а)         випробувальна лабораторія у структурі органу сертифікації;

б)         випробувальна лабораторія як самостійна структура

Важливими кроками на цьому шляху стало впровадження у практику міжнародних нормативно-правових документів (Правила ЄЕК ООН та Директиви ЄС), які регламенту-ють методики проведення випробувань, вимоги до випробувального обладнання, вимоги до оціночних показників тощо. Розмежування функцій акредитації та сертифікації забезпе-чило прийняття Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від

17.05.2001 р. № 2407-ІІІ та створення Національного агентства а акредитації України (НА-АУ). У сфері випробувань на основі міжнародного документу прийнято національний ста-ндарт ДСТУ ІSO/ІЕС 17025:2001 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», який встановлює вимоги до компетентності лабораторій (центрів) у провадженні випробування та порядок їх акредитації.

Зазначений стандарт є ідентичним міжнародному ISO/ІЕС 17025:1999 і це дає можли-вість визнання результатів випробувань продукції, отриманих у вітчизняних випробувальних лабораторіях, різними країнами, органи з акредитації яких уклали угоди про взаємне визнання.

Вимоги щодо представлення результатів випробувань регламентує національний до-кумент у сфері метрології — Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції від 15.06.2004 р. № 1765-IV). Закон, зокрема, ви-значає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економі-ки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Випробувальні лабораторії мають бути акредитовані на технічну компетентність та незалежність у Системі. Сертифікаційні виробування можна проводити також у випробу-вальних лабораторіях, що акредитовані тільки на технічну компетентність, але обов’язко-во разом з представниками органу сертифікації продукції (послуг). Відповідальність за не-об’єктивність таких випробувань несе орган сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням яких випробувальна лабораторія проводить випробування.

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій здійснюють Держ-споживстандарт України або за його дорученням — територіальні центри з сертифікації шляхом періодичних перевірок їх діяльності, участі в їх роботі представників Держспожи-встандарту України, надання лабораторією регулярної інформації щодо проведених нею випробувань, збору та аналізу інформації від організацій, що здійснюють громадський та державний контроль за якістю продукції, послуг.

Аудитори, які атестовані в системі та занесені до Реєстру Системи, за дорученням Націона-льного органу сертифікації або органу сертифікації, виконують роботи, що пов’язані із сертифі-кацією продукції, процесів, послуг. Атестація аудиторів здійснюється згідно з ДСТУ 3418-96.

Організація, яка претендує на акредитацію як органу з сертифікації продукції (послуг, систем якості, персоналу) повинна:

•          організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для управління робота-ми з сертифікації в заявленій галузі акредитації;

•          компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за результа-тами атестації;

•          актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її випробувань;

•          систему двосторонніх зв’язків з виробниками або постачальниками сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію, зміни вимог нормативних документів на про-дукцію, що повинно бути документально підтверджено;

•          договірні зобов’язання з акредитованими в системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації, а в разі не-обхідності — з органами сертифікації систем якості;

•          штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції;

•          статут, що визначає її діяльність;

•          настанову з якості;

•          комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи сертифіка-ції продукції в заявленій галузі акредитації;

•          документи, що встановлюють правила та порядок проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

•          досвід роботи з сертифікації, що підтверджується документально за результатами виконаних робіт. Виробники (продавці) продукції як учасники сертифікації також повинні знати і

виконувати свої функції:

•          подання заявки на здійснення сертифікації;

•          надання продукції та необхідної документації до неї відповідно до правил тієї систе-ми, за якою здійснюватиметься сертифікація.

Основна вимога до виробників — забезпечення відповідності продукції, що реалізу-ється вимогам нормативних документів, на відповідність яким вона сертифікована. При закінченні терміну дії сертифіката та знака відповідності виробник (продавець) зупиняє реалізацію продукції, а якщо вона не відповідає вимогам стандарту, на відповідність яко-му вона сертифікована, — припиняє її виробництво.

Якщо виробник вносить зміни до технології виробництва, які впливають на парамет-ри якості сертифікованого товару, які підлягають обов’язковій сертифікації, він зобов’яза-ний повідомити про це орган з сертифікації.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживс-тандарту України виконують такі функції:

•          здійснюють за дорученням органу з сертифікації продукції технічний нагляд за стабі-льністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;

•          надають інформацію у сфері сертифікації й акредитації;

•          надають на договірній основі методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництв.

Отже, можна констатувати, що сьогодні сертифікація в Україні стала популярним ін-струментом регулювання ринкової економіки. У період переходу від адміністративно-ко-мандної системи управління економікою до ринку та конкуренції, росту підприємництва вона у значній мірі забезпечує захист споживача від надходження в сферу обігу неякісних і небезпечних товарів. З огляду на деякі обмежені можливості обов’язкової сертифікації в забезпеченні підтвердження безпеки, зокрема великих обсягів продукції, і з метою ство-рення сприятливих умов для її гармонізації з аналогічними процедурами ЄС і виконання умов членства України у СОТ Україна переходить від обов’язкової сертифікації до обов’язкового підтвердження відповідності.

Система підтвердження відповідності має діяти в гармонічному сполученні з іншими використовуваними на практиці формами контролю якості та безпеки продукції: держав-ним наглядом і відомчим контролем, ліцензуванням, добровільною сертифікацією.

Таблиця 2.5.1

Кількість підприємств, які сертифікували системи управління якістю/ системи екологічного управління на відповідність ДСТУ ІSО 9001т а ДСТУ ІSО 14001

 

№ з/п  Назва регіону 2005р. 2006р.

1          Вінницька обл.          5/2       8/1

2          Волинська обл.         17        10

3          Дніпропетровська обл.        39/5     38/10

4          Донецька обл.           24/2     31/2

5          Житомирська обл.    3          6

6          Запорізька обл.          11        17

7          Закарпатська обл.     1          1

8          Івано-Франківська обл.        5          4

9          м. Київ та Київська обл.       77/5     69/5

10        Кіровоградська обл.  7          10

11        Автономна Республіка Крим          6/2       6/3

12        Луганська обл.          18        14

13        Львівська обл.           22        16/1

14        Миколаївська обл.    3/1       6

15        Одеська обл.  23        19/3

16        Полтавська обл.        18        30

17        Рівненська обл.         5          8

18        м. Севастополь         3/1       2/2

19        Сумська обл.  0          7

20        Тернопільська обл.   6          4

21        Харківська обл.         33/4     34/4

22        Херсонська обл.        4          3

23        Хмельницька обл.     5          7

24        Черкаська обл.           4          9

25        Чернівецька обл.       3          4

26        Чернігівська обл.       4/1       18/1

            У середньому за рік  13        14

            Усього            346/23 381/32

Зокрема, у 2005 р., органами сертифікації видано 169,4 тис. сертифікатів відповіднос-ті, що на 29 % більше ніж за 2004 р. (130,9 тис. сертифікатів). В тому ж році визнано 19,1 тис. іноземних сертифікатів країн, з якими Україна уклала угоди про взаємне визнан-ня результатів робіт з оцінки відповідності. Серед виданих свідоцтв про визнання — 68 % на промислову продукцію та 32 % — на харчову.

Заслуговують на увагу й активні заходи щодо розроблення, впровадження та сертифі-кації систем управління якістю на вітчизняних виробництвах, відповідно до вимог міжна-родного стандарту ISO серій 9000, 14000. Так, за даними реєстру Системи УкрСЕПРО ста-ном на 1 травня 2007 року 1347 підприємств сертифікували системи управління якістю (СУЯ), із них 34 підприємства сертифікували системи екологічного управління. Кількість підприємств, які сертифікували системи управління якістю/системи екологічного управ-ління на відповідність ДСТУ ІSО 9001 та ДСТУ ІSО 14001 наведена у табл.2.5.1.

З урахуванням інформації органів сертифікації (ВVQI, SGS, УАЯ, ТЮФ-Норд Украї-на та ін.) станом на 29 травня 2007 р. 1918 вітчизняних підприємств сертифікували сис-теми управління якістю, 79 підприємств сертифікували системи екологічного управління та 39 підприємств сертифікували систему управління безпечністю харчових продуктів (ХАССП).

Лише в першому кварталі 2007 р. центрами стандартизації, метрології та сертифікації була надана методична допомога підприємствам з питань створення систем управління, зокрема з:

1)         розроблення:

•          СУЯ — 280 підприємствам;

•          СЕУ — 20 підприємствам;

•          ХАССП — 59 підприємствам;

2)         впровадження:

•          СУЯ — 77 підприємствам;

•          СЕУ — 4 підприємствам;

•          ХАССП — 23 підприємствам;

3)         сертифікації:

•          СУЯ — 35 підприємствам;

•          СЕУ — 4 підприємствам;

•          ХАССП — 11 підприємствам; Також, організовано і проведено семінари («круглі столи») з питань:

1)         розроблення:

•          СУЯ-36;

•          СЕУ — 4;

•          ХАССП — 8;

2)         впровадження:

•          СУЯ — 19;

•          ХАССП — 6;

3)         сертифікації:

•          СУЯ — 7;

•          ХАССП — 4.

За галузями — найбільша кількість сертифікатів на систему управління якістю видана підпри-ємствам та організаціям харчової галузі (20 %), машинобудівництва(14 %), сфери послуг (14 %).

Окремі вітчизняні виробники-експортери вже усвідомили, що наявність сертифікованої системи управління якістю є однією з вимог, які висувають іноземні партнери під час роз-гляду зовнішньоекономічних пропозицій. Наприклад, сьогодні сертифікована система управління якістю відповідно до вимог стандарту ІSО 9001 на відомих підприємствах, про-дукція або послуги яких, визнані як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, зокрема:

•          харчової промисловості — ЗАТ «Оболонь», НВАО «Масандра», «Союз-Віктан», ЗШВ «Новий Світ», ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин», ТОВ «Княжий Град», ККЗБН «Росинка»;

•          металургійної промисловості — ДП «Нікопольський трубний завод»;

•          сфери послуг — ВАТ «Готель «Прем’єр палац», ЗАТ «Київстар GSM»;

•          фармацевтичної промисловості: ЗАТ «Борщагівський хімфармзавод», ВАТ «Фармак»;

•          легкої промисловості — ВАТ «Київська швейна фабрика «Желань»;

•          заклади освіти — Університет економіки та права «Крок».

Підвідомчі Держспоживстандарту України центри стандартизації, метрології та сертифікації готові надати будь-яку професійну консультаційно-методичну допомогу підприємствам з питань розроблення, впровадження та сертифікації системи управління якістю.

У минулому році кваліфіковану допомогу отримали понад 1500 підприємств, організовано

і проведено 374 семінари.

Згідно з ДСТУ 3410-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення», сер-тифікація в системі УкрСЕПРО передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атес-тації виробництва та сертифікації системи якості.

В Україні у рамках Системи УкрСЕПРО передбачена обов’язкова сертифікація про-дукції тільки на відповідність вимогам, що стосуються охорони здоров’я людини, її безпе-ки, охорони довкілля та сумісності (рис. 2.5.6). Якість продукції у Системі УкрСЕПРО є об’єктом обов’язкової сертифікації.