Запроваджені наступні стадії виконання робіт:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

1.         Організація розроблення стандарту.

2.         Розроблення в першій редакції проекту стандарту.

3.         Розроблення в остаточній редакції проекту стандарту.

4.         Затвердження та державна реєстрація стандарту.

5.         Видання стандарту.

6.         Нагляд за впровадженням та додержанням стандартів (див. табл. 1.8.1).

Таблиця 1.8.1

Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів

 

№ з/п  Стадії  Зміст конкретного етапу

1          Організація розроблення стандарту           Згідно з затвердженим планом стандартизації керівник організації, яка повинна розробляти проект стандарту, призначає відповідальних виконавців та визна-чає термін виконання окремих етапів роботи. Розробляється технічне завдан-ня (ТЗ) на розробку стандарту. З цією метою здійснюється збір, вивчення та аналіз матеріалів щодо об’єкта стандартизації з урахуванням досягнень вітчиз-няного та закордонного досвіду, виконуються патентні дослідження. У ТЗ, що розробляється, зазначають мету та завдання стандарту; перелік ви-мог, які будуть встановлені у стандарті; об’єм та етапи роботи і строки їх ви-конання. ТЗ на розробку стандарту затверджує голова ТК або керівник ор-ганізації-розробника після погодження з Держспоживстандартом України та зацікав-леними міністерствами (відомствами). Якщо стандарт розробляє ТК, то для виконання робіт ним визначається відповідний підкомітет (ПК), формується робоча група (РГ) або залучається найбільш компетентна в цій галузі стандартизації організація (підприємство)

2          Розроблення проекту

стандарту

(перша

редакція)        ТК (ПК, РГ) або організація-розробник готує проект стандарту згідно з дого-вором і ТЗ на розробку стандарту. Для підготовки проекту стандарту здійс-нюють науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи, випробування тощо. На основі науково-дослідних робіт вибирають оптимальні варіанти об’єкта (показники, норми, критерії, вимоги, правила), які стандарт повинен встановлювати. На стадії розробки проект стандарту перевіряють на патент-ну чистоту. Патентно-чистими називають стандарти, що не підпадають під дію патентів, які існують у країнах світу.

Одночасно з розробкою проекту стандарту складається пояснювальна запис-ка, проводяться техніко-економічні розрахунки та розробляється план органі-заційно-технічних заходів щодо впровадження стандарту. Підготовлений про-ект стандарту та пояснювальну записку розсилають на відгук організаціям від-повідно до переліку, з якими повинен бути погоджений проект стандарту

3          Розроблення

проекту

стандарту

(остаточна

редакція)        Організації, що одержали проект стандарту, складають на нього відгук і надсилають його на адресу ТК або організації-розробника не пізніше, ніж через місяць від дня одержання проекту стандарту. ТК або організація-розробник опрацьовує одержані відгуки і скла-дає зведення усіх відгуків. На підставі зауважень і пропозицій, які Продовження табл. 1.8.1

 

№ з/п  Стадії  Зміст конкретного етапу

                        містяться у зведених відгуках, здійснюється доопрацювання проек-ту стандарту, робляться обгрунтовані висновки щодо кожного за-уваження та пропозиції. За наявністю суттєвих розбіжностей відно-сно проекту стандарту ТК або організація-розробник організують їх всебічний розгляд та усунення.

На основі проведеної роботи складається остаточна редакція стан-дарту. ТК або науково-технічна рада (НТР) організації-розробника розглядає проект стандарту в остаточній редакції і приймає рішення про надання його на затвердження. Прийняте рішення оформлю-ється протоколом, в якому зазначено результати голосування кож-ного члена ТК або НТР організації-розробника

4

Затвердження

та державна

реєстрація

стандарту

ТК, відповідне міністерство (відомство) або організація-розробник подає на затвердження до Держспоживстандарту України остаточ-ну редакцію проекту стандарту українською та російською мовами. Держспоживстандарт України здійснює державну експертизу ос-таточної редакції стандарту. До експертизи проекту стандарту за-лучаються науково-дослідні інститути Держспоживстандарту Укра-їни, ТК, відомі вчені та фахівці.

Після проведення експертизи Держспоживстандарт України розглядає стандарт і приймає рішення про затвердження або повернення остато-чної редакції стандарту на доопрацювання. Під час затвердження стан-дарту визначають дату надання стандарту чинності з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження. Державна реєстрація стандарту, яку виконує Держстандарт Украї-ни, впроваджується з метою виключення дублювання стандартів і забезпечення централізованої інформації стосовно них у країні. При реєстрації стандартам надається позначення, яке складається з індексу (ДСТУ, ТУ, ГСТУ, СТП, СТТУ), реєстраційного номера та року затвердження чи перегляду стандарту (дві останні цифри ро-ку, які відокремлені тире). У позначенні державного стандарту України, що входить до комплексу стандартів міжгалузевих систем, в його реєстраційному номері перші цифри з крапкою визначають комплекс стандартів. Усі зареєстровані стандарти заносяться до класифікатора єдиного фонду стандартів країни

 

5          Видання стандартів  Видання і розповсюдження державних стандартів здійснюється Держспоживстандартом України. Галузеві та інші стандарти видають міністерства (відомства), підприємства та організації. Розповсюджу-ють стандарти через мережу спеціалізованих магазинів стандартів. Інформацію щодо затвердження стандартів надають у щомісячному інформаційному покажчику «Стандарти», а стосовно чинних станда-ртів в Україні — у річному виданні «Каталог нормативних докумен-тів» та покажчику міждержавних стандартів.

Продовження табл. 1.8.1

 

№ з/п  Стадії  Зміст конкретного етапу

Впровадження стандартів є важливим народногосподарським за-вданням, а також завершальним етапом комплексу робіт зі стандар-тизації. Стандарти впроваджуються у визначений термін на основі планів організаційно-технічних заходів. Стандарт вважається впро-вадженим на підприємстві, якщо встановлені у ньому показники, норми та вимоги дотримуються у відповідній галузі застосування. Стандарт на продукцію вважається впровадженим, якщо продукція відповідає усім вимогам цього стандарту.

Стандарти, як і інші нормативні документи, не можуть залишатися незмінними протягом тривалого часу. Під впливом темпів розвитку науки та техніки, удосконалення технології виробництва, створення нових речовин, матеріалів тощо в усіх галузях народного господар-ства відбувається старіння продукції, яку замінюють новою, більш сучасною, модернізованою. З цієї причини показники, норми, вимо-ги та правила, раніше встановлені у стандартах, застарівають і втра-чають свою актуальність. Для забезпечення прогресивної ролі ста-ндартизації, розвитку народного господарства та підвищення якості продукції слід постійно вносити відповідні зміни у показники, норми та вимоги стандартів, які можна забезпечити не тільки шляхом роз-роблення нових стандартів, але й шляхом систематичної перевірки чинних нормативних документів. Результатом перевірки стандартів є удосконалення їх вимог з урахуванням соціально-економічних пріоритетів, розвитку науки і техніки, впровадження прогресивних екологічно чистих і безвідходних технологій, підвищення вимог до якості продукції, а також встановлення ступеня їх відповідності чин-ному законодавству, вимогам міжнародних, регіональних стандар-тів і національних стандартів інших країн.

Перевірку чинних стандартів здійснюють принаймні один раз на п’ять років. Строки проведення перевірок та їх періодичність визна-чають для кожного стандарту при його затвердженні, про що і вка-зують в інформаційних даних стандарту. Перелік стандартів, які під-лягають перевірці, враховують при плануванні робіт зі стандартиза-ції. Перевірку стандартів здійснюють ТК або організації-розробни-ки стандарту. Під час перевірки стандартів визначають відповідність показників, норм та вимог стандартів передовим досягненням науки, техніки, виробництва, безпеки, вимогам споживачів і взаємопов’я-заних з ними нормативних документів. За результатами перевірки стандарту готують пропозиції щодо доцільності подальшого його застосування або про його перегляд, внесення змін чи скасування. Ці пропозиції подаються до органу, що затвердив стандарт. Якщо у процесі перевірки потрібно внести зміни до важливих пока-зників технічного рівня й якості продукції, які встановлені у стандарті, такий стандарт підлягає перегляду. Перегляд стандартів здійснюється Закінчення табл. 1.8.1

 

№ з/п  Стадії  Зміст конкретного етапу

шляхом розробки нових стандартів. При цьому переглянутий стан-дарт скасовують, а у новому зазначають, замість якого стандарту його розроблено. Під час перегляду стандарту одночасно повинні бути надані пропозиції щодо перегляду чи зміни взаємопов’язаних з ним нормативних документів зі стандартизації. У позначенні переглянутого стандарту номер його залишається, а змінюють дві останні цифри — рік його затвердження.

Зміни у стандарти вносять за потребою коректування окремих значень показників і параметрів чи їх вилучення, а також введення додаткових параметрів і вимог, якщо це не пов’язано зі зміною основних технологічних і експлуатаційних характеристик об’єкта стандартизації.

Розроблення, узгодження, подання на затвердження, затвердження та державна реєстрація змін до стандарту здійснюється згідно з чинним ДСТУ. Кожній затвердженій зміні надається при реєстрації порядковий номер і визначається дата введення її в дію. Інформацію щодо змін у стандарті та текст цих змін публікують у щомісячному інформаційному покажчику державних стандартів України, не пізніше ніж за 6 місяців до терміну надання йому чинності. Скасовує стандарт орган, що затвердив його, у разі припинення випуску продукції (використання процесу, надання послуги), регламентованої цим НД. Інформацію щодо скасування стандарту публікують в інформаційному покажчику державних стандартів України, не пізніше ніж за 3 місяці до дати його скасування. При цьому стандарт діє до дати його скасування чи до дати введення в дію нового стандарту.

Використання такої системи слідкування за рівнем стандартів, технічних умов та іншої нормативної документації дозволяє забез-печити безперервність і відповідність їх вимог потребам науки, техніки та народного господарства країни

6

Нагляд за

впровадженням

та

додержанням

стандартів

Діяльність спеціальних уповноважених органів, які здійснюють контроль за додержанням підприємствами і організаціями (незалежно від форм власності) посадовими особами і громадянами вимог і правил нормативних документів під час розроблення і виробництва продукції (процесів, робіт, послуг)

Загальні вимоги до змісту розділів технічних умов, їх реєстрація.

В технічних умовах (ТУ) установлюють вимоги до якості, виконання, розмірів, си-ровини, складаних одиниць, охоплюючи вимоги до фірмового знака, термінології, умов-них познак, методів випробування (вимірювання, контролювання, аналізування), паку-вання, маркування та етикетування, а також визначають, за потреби, способи оцінюван-ня відповідності встановленим обов’язковим вимогам.

ТУ розробляють ініціативно або на замовлення, якщо:

•          нема національних стандартів на розроблювану продукцію;

•          декілька однорідних видів продукції — групу однорідної продукції (групові ТУ). Групові ТУ складають на два або кілька видів продукції, які характеризуються спільністю

функціонального призначення, сфери застосування, конструктивно-технологічного вирішен-ня та номенклатури основних характеристик споживчих властивостей та показників якості.

Якщо на групу однорідної продукції є національний стандарт або стандарт органі-зації виду «Загальні технічні умови», то показники чи вимоги до конкретної продукції, які виділяють її з групи однорідної (марка, склад тощо) установлюють у ТУ.

Для виготовлення продукції або надання послуги на експорт суб’єкти господарювання мо-жуть застосовувати чинні ТУ інших країн, якщо це зазначено в договорі (контракт), за умови до-тримання обов’язкових вимог безпеки та охорони довкілля, і якщо вони не суперечать чинному законодавству України, щодо виготовлення, транспортування і зберігання на території України.

За тих самих умов дозволено застосувати нормативні документи (НД) міжнародних чи регіональних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також інших міжнародних організацій, документи яких визнано Генеральною Угодою з тарифів та то-ргівлі Світової організації торгівлі.

Суб’єкти господарювання можуть використовувати чинні ТУ іноземних фірм на до-говірних (контрактних) засадах згідно з ГОСТ 15.311. У договорах (контрактах) має бу-ти передбачено зобов’язання власника ТУ про забезпечення користувача всіма змінами до них, а також у разі потреби, власник може дати дозвіл користувачеві скопіювати ТУ.

Технічні умови розробляють за рішенням виробника (постачальника) або на вимогу споживача (замовника). Основою для розроблення ТУ є технічне завдання продукції (до-говір, контракт, протокол) підготовлене та затверджене установленим порядком. Зміни до технічних умов розробляють власники ТУ. За кількістю змін до ТУ понад 10 або в ра-зі внесення змін у вимоги, за якими ідентифікують продукцію, ТУ підлягають перегляду з розробленням ТУ на заміну чинних. Технічні умови переглядають не рідше одного ра-зу на п’ять років після надання їм чинності чи останнього перевіряння. Державну реєст-рацію технічних умов на продукцію чи змін до ТУ виконують згідно з ДСТУ 1.6. «Пра-вила реєстрації. Нормативних документів». Облік, зберігання та обіг облікованих копій ТУ здійснюють порядком, установленим власником ТУ (див. рис. 1.8.2).

У розділі «Сфера застосування» має бути назва продукції, її призначеність (сфера засто-сування) та умови використання (надання послуги, виконання процесу). Треба подати приклад познаки продукції під час її замовляння та для посилання в інших нормативних документах.

Розділ «Нормативні посилання» — згідно з ДСТУ 1.5. — 2003 «Національна стандартиза-ція. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів».

Розділ «Технічні вимоги» має такі розділи:

•          параметри й розміри;

•          основні показники та характеристики (властивості);

•          вимоги до сировини, матеріалів, купованих виробів;

•          комплектність;

•          маркування;

•          пакування.

В ТУ мають бути такі розділи

•          сфера застосування;

•          нормативні посилання;

•          технічні вимоги (параметри, розміри, основні показники та характеристики, вимоги до сировини, матеріалів, покупних виробів, комплектність, маркування, пакування);

•          вимоги безпеки;

•          вимоги охорони довкілля, утилізація;

•          правила приймання;

•          методи контролювання (виробування, аналізу, вимірювання;

•          транспортування та зберігання;

•          вимоги до експлуатації, ремонту, настанова щодо застосування тощо;

Рис. 1.8.2.

Структура ТУ •

У підрозділі «Маркування» доцільно наводити посилання на нормативні докумен-ти, вимогам яких має відповідати маркування.

У маркуванні харчової продукції має бути:

•          загальна назва харчового продукту;

•          харчова цінність, а також енергетична цінність, для харчових продуктів, що її мають;

•          номінальна кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру маси чи об’єму;

•          кінцевий термін реалізації, або дата виготовлення і строк придатності до споживання;

•          склад харчового продукту, якщо його виготовлено з кількох складників, із зазна-ченням переліку назв, використаних у процесі виготовлення інших продуктів хар-чування, харчових добавок;

•          позначення НД;

•          наймення та адреса виробника, місце виготовлення;

•          наявність у харчовому продукті складників з генетично модифікованої сировини (у випадках, коли використання таких складників передбачено НД або нормативно--правовими актами на цей харчовий продукт);

•          умови зберігання;

•          умови використання (якщо такі передбачено);

•          застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, літні люди, спортсмени, хворі тощо);

•          інша інформація, передбачена чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт. Заборонено наводити в маркуванні інформацію про лікувальні властивості харчових

продуктів без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. У маркуванні харчових продуктів потрібно використовувати затверджені встановленим по-рядком специфічні познаки, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові

продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спорт-сменів. Опис специфічних познак, їх використання та маркування продуктів штрихови-ми кодами здійснюють порядком, установленим Кабінетом Міністрів України.

У підрозділі «Пакування» мають бути вимоги згідно з ДСТУ 1.5. та рекомендовано враховувати вимоги ISO|IEC Guide 41. Доцільно наводити посилання на нормативні до-кументи, вимоги яких мають відповідати паковання, засоби консервування, види спожи-ткової та транспортної тари.

У розділі «Вимоги безпеки» треба зазначени ті вимоги безпеки, які пов’язано зі спе-цифікою виготовлення саме цього виробу (речовини, матеріалу), виконання процесу, а не функціонуванням виробництва взагалі зі специфікою надання саме цієї послуги, а не робо-ти всього підприємства обслуговування. У вимогах безпеки має бути передбачено всі види можливої небезпеки, які може заподіяти цей виріб (матеріал, речовина) на всіх стадіях ви-робництва та використання (споживання); мають бути допустимі норми, які треба встано-вити таким чином, щоб ці норми безпечного функціонування продукції не змінювалися протягом її служби (придатності). Вимоги безпеки мають бути згідно з ДСТУ вимоги ДСТУ ISO/IEC Guide 50-2001 «Безпека дітей і стандарти. Загальні принципи» та ДСТУ ISO/IEC Guide 51-2002»Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів».

Залежно від специфіки виробництва та призначення продукції дозволено доповню-вати іншими розділами та об’єднувати окремі розділи.

В ТУ на продукцію, виготовлення та використання якої можуть зашкодити здоро-в’ю, майну громадян чи природному довкіллю, обов’язково мають бути розділи «Вимоги безпеки» та «Вимоги охорони довкілля». ТУ на послуги мають враховувати вимоги ДСТУ 3279. — 95 «Стандартизація послуг. Основні положення». В ТУ дозволено долу-чати вимоги до процесу чи способу виготовлення продукції, якщо окремі вимоги до про-дукції не можна відобразити певними показниками, але їх можна досягти за умови одно-значного дотримання будь-яких інших вимог (санітарно-гігієнічних, технологічних, до покриттів, обладнання, кліматичних умов тощо). Недозволено посилатися на документи, які не внесено в державні реєстри нормативних документів. Придатність ТУ для підтвер-дження відповідності забезпечують виконанням вимог ISO|IEC Guide 7. — 1994. Guidelines for drafting of standards suitable for use for conformity assesment. (Настанови щодо розроблення стандартів, придатних до використання для оцінювання).

Титульний аркуш слід оформляти згідно з додатком А. На титульному аркуші ТУ в лівому верхньому кутку проставляють код продукції за ДК 016. У правому верхньому куті зазначають код нормативного документа на продукцію за ДК 004. Нижче назви про-дукції та позначення ТУ в дужках подають позначення документа, на заміну якого їх ви-дано, термін уведення та дії ТУ (за потреби). Якщо ТУ впроваджують уперше, відмітку про це роблять у дужках нижче позначення.

На титульному аркуші треба передбачити вільне місце розміром 90 мм на 45 мм для розміщення штампа органу державної реєстрації ТУ, в якому має бути назва органу дер-жавної реєстрації, реєстраційний номер та дата реєстрації.

У позначенні технічних умов має бути:

•          індекс документа — «ТУ»;

•          скорочена назва держави — «У»; •            код продукції за ДК 016 (три перші знаки);

•          код підприємства (організації) власника ТУ згідно з «Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України» (ЄДРПОУ) (вісім знаків);

•          порядковий реєстраційний номер, що його надає власник ТУ (три знаки);

•          рік прийняття (чотири знаки) для ТУ, прийнятих уперше чи на заміну чинних ТУ, —

через двокрапку.

Приклад: ТУ У 27.1-21926977-001:2004

ТУ на продукцію будівельного призначення позначають за правилами, установле-ними Держбудом України.

Побудова, виклад, оформлення, зміст ТУ та зміни до них мають відповідати вимо-гам ДСТУ 1.3, ДСТУ 1.5, а для ТУ та змін до них, що є у складі конструкторської доку-ментації, вимогам ДСТУ 1.3, ГОСТ 2.105, ГОСТ 2.114, ГОСТ 2.503.

Стандарти, технічні умови та зміни до них подають на реєстрацію зброшуровани-ми. Національні стандарти, міждержавні стандарти, крім ТУ, реєструють Державне під-приємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ).

ТУ реєструють державні підприємства (ДП), які підпорядковано центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації і яким чинне законодавство надало право реєстру-вання за вибором підприємства-розробника продукції чи підприємства-власника ТУ.

Реєструють такі технічні умови:

•          ТУ на продукцію серійного та масового виробництва, яку постачають самостійно;

•          ТУ на послуги;

•          ТУ іноземних фірм, на які підприємства України отримали право використання згі-дно з контрактами (ліцензіями), у разі постачання продукцію в Україну;

•          ТУ, згідно з якими постачають продукцію для державних потреб. Реєструють технічні умови:

•          за умови їх відповідності вимогам технічних регламентів та інших нормативних правових актів;

•          після проведення робіт з прийняття дослідного зразка (дослідної партії) приймаль-ною або дегустаційною комісією, художньою радою;

•          за відсутності чинних національних стандартів на продукцію чи послугу;

•          після проведення державного приймального випробування засіб вимірювальної тех-ніки відповідно до вимог ДСТУ 3400.

•          після одержання дозволу на застосування виробу в медичній практиці (для медич-них виробів) згідно з ДСТУ 3627. Не підлягають реєструванню ТУ на: дослідні зразки (дослідні партії); сувеніри та

вироби народних художніх промислів (крім виробів з коштовних металів); технологічні промислові відходи сировини, речовини, матеріалів, напівфабрикатів; складники виробу, напівфабрикати, речовини та матеріали, не призначені для самостійного постачання або виготовлені на безпосереднє замовлення одного підприємства (суб’єкта господарюван-ня; продукцію одиночного виробництва.

Перед реєстрацією нормативні документи перевіряють в УкрНДНЦ або ДП, які ви-конують їх реєстрування. Тривалість перевіряння нормативних документів не повинна

перевищувати 20 днів з дня їх находження. Національні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, які приймає Держспоживстандарт України, перевіряє УкрНДНЦ під час експортування згід-но ДСТУ 1.11 –2004 «Національна стандартизація. Правила проведення експертизи про-ектів національних нормативних документів».

Національні стандарти, прийняті Держбудом України, УкрНДНЦ перед реєстраці-єю не перевіряє.

Технічні умови та зміни до ТУ перевіряють державні підприємства (ДП), що їх ре-єструють. Роботи виконують згідно з договорами (контрактами) з підприємством-розро-бником чи підприємством власником ТУ та за ДСТУ 4054.

Національні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них прийняті Держспоживстандартом України, подають на реєстрацію у двох примірниках (оригінал та дублікат) із супровід-ним листом з долучанням наказу про прийняття та документації.

Національні стандарти, прийняті Держбудом України, зміни до них, подають на реєстрування у двох примірниках із супровідним листом з дорученням наказу (копії) про прийняття.

Стандарт, зміну до стандарту, подають у двох примірниках: два дублікати або оригінал і дублікат, разом з такими документами:

•          копією документа про прийняття;

•          копіями документів про погодження, зокрема органами державного нагляду, якщо це погодження встановлено чинними технічними регламентами та законодавством (якщо нема погоджувальних підписів у НД, завірених печаткою органу чи установи);

•          інформаційною картою (ІК) стандарту чи зміни до стандарту.

Технічні умови, зміну до ТУ подають на реєстрування із супровідним листом підприємства-розробника продукції чи підприємства-власника ТУ у трьох примірниках (оригінал

і два дублікати), не пізніше 6 міс. Після прийняття ТУ разом з такими документами:

•          копіями документів про погодження, в тому числі органами державного нагляду, якщо це погодження встановлено чинними технічними регламентами та законодав-ством (якщо нема погоджувальних підписів у ТУ, завірених печаткою органу чи установи);

•          каталожною картою продукції у двох примірниках;

 

•          копією контракту (ліцензії) на застосування для ТУ іноземних фірм. Для НД на харчові продукти, тютюнові вироби та алкогольні напої додатково по-дають такі документи:

•          перелік матеріалів, речовин, сировини, застосовуваних у процесі виготовлення;

•          висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для продовольчої сировини, речовини чи супутнього матеріалу.

Залежно від виду продукції під час перевіряння ТУ додатково, на вимогу, подають

такі документи:

•          акт приймання дослідного зразка або акт кваліфікаційних випробувань установчої серії (першої промислової партії);

•          протокол дегустаційних комісій харчових продуктів та алкогольних напоїв; •            для харчової продукції — технологічну інструкцію чи інший документ опису тех-нологічного процесу виготовлення;

•          свідоцтво про державну реєстрацію пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;

•          протокол художньої ради;

•          акт державних приймальних випробувань;

•          висновок санітарно-епідеміологічної експертизи про погодження ТУ на продукцію, вимоги до якої встановлено в нормативно-правових актах;

•          ветеринарне свідоцтво для продукції тваринного походження;

•          реєстраційне посвідчення для медичних виробів. Для нормативних документів на харчові продукти, тютюнові вироби та алкогольні

напої додатково перевіряють наявність маркування згідно з чинним законодавством; пе-реліку матеріалів, речовин, сировини, застосовуваних у процесі виготовлення; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для продовольчої сировини та супут-нього матеріалу.

За результатами перевіряння в разі

•          позитивних результатів — НД візує особа, яка його перевірила, із зазначенням посади, прізвище та дати;

•          негативних результатів — подають висновок з переліком обґрунтованих недоліків і зауваг.

У разі негативного висновку НД не реєструють і весь комплект надісланих документів, а також копію висновку за результатами перевіряння поданих документів, повертають органові (організації), який їх подав.

Національні стандарти, в тому числі ТУ реєструють протягом трьох робочих днів з дня їх надходження.

Після реєстрації ТУ, зміни до ТУ оригінал повертають підприємству, яке подало документ на реєстрацію. Один дублікат зберігають у ДП, яке зареєструвало ТУ; другий дублікат ДП подає до фонду технічних умов, зареєстрованих в Україні.

Державний нагляд за додержанням стандартів

Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, за станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов’язаних з якістю продукції, здійснює Держспожив-стандарт України, його територіальні органи — центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені на це органи відповідно до чинного законодавства в усіх галузях народного господарства на всій території України. Види на-гляду за впровадженням та додержанням стандартів надано на рис. 1.8.3.

Основним завданням державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил є захист прав споживачів, інтересів держави та підприємств, сприяння запобіганню порушень законів України та положень нормативних документів, які містять обов’язкові умови до об’-єктів стандартизації, передусім до безпеки, якості продукції, охорони праці та навколишньо-го природного середовища. Відповідно до цього завдання державний нагляд здійснюється шляхом контролю за додержанням підприємствами і організаціями незалежно від форм вла-сності стандартів, вимог і правил нормативних документів під час розроблення та виробниц-тва продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

/ Види нагляду

 

Державний нагляд

Відомчий контроль

 

Держстандарт України

Служби стандартизації

і метрології міністерств

(відомств)

Держбуд України

Центри стандартизації, метрології та сертифікації

 

Рис. 1.8.3.