1.6. Основні сфери застосування міжнародних стандартів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 

Загрузка...

Ключові слова та поняття: взаємне визнання, державний нагляд, глоба-льна стандартизація виробництва, комітети-члени ISO, концептуальні прин-ципи формування міжнародних стандартів, менеджмент якості, практика прямого застосування міжнародних стандартів як державних, система якос-ті, родина міжнародних стандартів, стандарти IEC, стандарти ISO, стан-дарти ISO по менеджменту якості, Угода по технічних бар’єрах у торгівлі (Кодекс GАТТ/WТО)

Як вже зазначено, результатом діяльності міжнародних та регіональних організацій в галузі стандартизації, метрології та управління якістю є розробка міжнародних стан-дартів (рис. 1.6.1).

Особливе значення міжнародна діяльність зі стандартизації набуває в світлі рішу-чих заходів, які здійснюються світовим товариством щодо ліквідації перешкод та об-межень у торгівлі між країнами. Стандартизація у міжнародному масштабі створює сприятливі умови для торгівлі за рахунок єдиних підходів до якості продукції, її взає-мозамінності, технічної сумісності, безпеки й охорони навколишнього середовища, що пов’язано з розробкою міжнародних стандартів. Використання міжнародних стандар-тів дозволяє швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промисло-вих країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. Міжнародні стандарти, які розробляються різними міжнародними орга-нізаціями, усувають технічні бар’єри у торгівлі (ТБТ), що пов’язано з розрізненнями у національних стандартах країн світу. Крім того, на перший план висувається проблема якості продукції. Концептуальні принципи формування міжнародних стандартів, ви-значені Світовою організацією торгівлі, наведені на рис. 1.6.2.

Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не обов’язкові для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурен-тоспроможність на світовому ринку. Конкурентоспроможність національної продук-ції на світовому ринку є важливим стимулом для країн, які бажають брати участь у міжнародній діяльності зі стандартизації. Сьогодні стандартизація є одним з діючих засобів забезпечення високоякісною та конкурентоспроможною продукцією спожи-вачів, а також має першорядне значення для підвищення зовнішньоторговельного обігу країни.

це документи, які приймаються міжнародними або регіональними

організаціями зі стандартизації, метрології та якості;

розробляються на терміни та визначення, методи випробувань,

правила проведення робіт, на продукцію, яка є об’єктом зовнішньої

торгівлі;

встановлюють вимоги і показники, які відповідають світовому

технічному рівню;

регламентують питання сумісності і взаємозамінності, технології,

транспортування і збереження різних видів продукції;

обов’язковими вимогами до об’єктів стандартизації є вимогами до

їх безпеки для життя і здоров’я людей, охорони навколишнього

середовища, взаємозамінності і технічної сумісності;

не є юридично обов’язковими документами для використання;

мають рекомендований характер;

кожна країна може застосовувати їх цілком, окремими розділами

чи зовсім не застосовувати;

для багатьох країн є випереджаючими стандартами

Рис. 1.6.1.

Зміст поняття «міжнародні стандарти»

 

складені на підставі кращих практичних досягнень, які відповідають світовому технічному рівню

Концептуальні принципи

формування міжнародних

стандартів

неупередженість

 

68

Рис. 1.6.2.

Концептуальні принципи формування міжнародних стандартів У сучасний період діє близько 15 тис. міжнародних стандартів, майже 10 тис. зна-ходиться на різних ступенях підготовки і затвердження (табл. 1.6.1).

За ініціативи колишнього Президента ІSO пана Лью Ман Леонга була підготовлена «Біла книга ІSO», яка являє собою стисле, але важливе звернення до високих посадових осіб країн стосовно міжнародних стандартів та інших технічних регламентів з визначен-ням їх ролі у міжнародній торгівлі, в усуненні технічних перешкод в торгівлі, викорис-тання міжнародних стандартів для покращання системи управління якістю та збережен-ня навколишнього середовища.

Слід підкреслити, що міжнародні стандарти не є юридично обов’язковими докуме-нтами для використання. Кожна країна має право застосовувати їх цілком, окремими розділами чи зовсім не застосовувати (див. табл. 1.6.2). Ці стандарти носять рекомен-дований характер. Однак вони встановлюють вимоги і показники, які відповідають сві-товому технічному рівню і впливають на національні стандарти, а через них обумовлю-ють попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному ринку.

Таблиця 1.6.1

Кількість міжнародних стандартів, розроблених міжнародними та регіональними організаціями стандартизації (на кінець 1990-х рр.)

 

Назва організації       Позначення організації         Кількість стандартів

Міжнародна організація з стандартизації   ISO     7511

Міжнародна електротехнічна комісія         ІЕС      2560

Міжнародне бюро з стандартизації синтетичних волокон         BISFA 31

Міжнародний консультативний комітет з телеграфії і телефонії CCITT 786

Міжнародний світовий комітет      CIE      42

Міжнародна асоціація з ацетилену IAA     9

Міжнародне агентство з атомної енергії    IAEA   22

Міжнародна асоціація хімії зерна    ICC     38

Міжнародна федерація по молоку  'ДР      121

Міжнародне бюро з документації на какао та шоколад    IOCC  16

Міжнародна асоціація шовку           ISA      14

Міжнародна комісія по правилам приймання (сертифікації) електрообладнання        CEE     70

Європейський комітет зі стандартизації    CEN    1220

Європейський комітет з електронних компонентів         ЄЕСС 169

Таблиця 1.6.2

Підходи до використання міжнародних стандартів з боку країн-учасниць ISO

 

Франція, Нідерланди,

Швеція, Данія, Бельгія,

Австрія, Великобританія      Широко використовують, економіка країни значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі

США, Канада, Австрія         Не використовують, якщо стандарти не відповідають національній практиці в галузі стандартизації і національним інтересам у сфері виробництва продукції

Японія            Проводить пряме застосування чи включає вимоги до стандартів

Україна           Міжнародні норми і вимоги та науково-технічні досягнення не завжди відповідають вітчизняним нормам, вимогам та технології, що не дозволяє їх використовувати повною мірою, проводиться гармонізація МС з національними стандартами

У міжнародних стандартах регламентуються питання сумісності та взаємозаміннос-ті продукції, методи випробувань різних видів продукції, класифікації (терміни та визна-чення), технології, транспортування і зберігання та інше. Питання ж встановлення вимог до якісних характеристик продукції залишаються, як правило, поза змістом міжнародних стандартів. Це пояснюється тим, що якість товарів на світовому ринку є прерогативою виробника та споживача. Від технічного рівня й якості продукції залежить її ціна, конку-рентоспроможність і ефективність виробництва. Однак показники і вимоги, які пов’язані з безпекою обладнання, охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я тощо, достатньо повно охоплюють усі сторони об’єкта в міжнародних стандартах.

Для розробки міжнародних стандартів за основу приймають один із національних стандартів провідних країн світу. За право розробляти міжнародні стандарти між країна-ми йде серйозна боротьба. Промислово розвинені країни, окремі найбільші виробники продукції прикладають значні зусилля для того, щоб їм доручили розробку міжнародних стандартів. Для цього вони намагаються в основу міжнародних стандартів покласти свій національний стандарт чи ведуть боротьбу за формулювання окремих пунктів та вимог, які закладаються в майбутній стандарт. Адже на ці вимоги повинні будуть орієнтуватися всі країни і вони використовують міжнародні стандарти для отримання переваг у торгів-лі Якщо країні вдається в основу міжнародного стандарту покласти положення і вимоги національного стандарту, то вона отримує певні переваги під час виробництва продукції для світового ринку, бо звільняється від необхідності перебудування виробництва, що неминуче пов’язано з додатковими капіталовкладеннями і підвищенням собівартості продукції.

Міжнародні стандарти розробляються не на всі види продукції, а тільки на ту про-дукцію, яка є об’єктом для зовнішньої торгівлі між країнами. Проекти міжнародних ста-ндартів розробляються робочими групами відповідних технічних комітетів (ТК), в яких беруть участь спеціалісти провідних країн. Проект міжнародних стандартів погоджується комітетами-членами ISO чи інших міжнародних організацій. Після погодження проект міжнародних стандартів розсилається всім комітетам-членам на голосування. Стандарт приймається як міжнародний при отриманні не менш ніж 75 % голосів комітетів-членів ISO, які брали участь у голосуванні, та затверджується більшістю голосів членів Ради. Затверджені стандарти видаються робочими мовами ISO.

У міжнародних стандартах передбачається рівень технічних вимог, методів вимірю-вань і випробувань та інше, як і в національних стандартах. Обов’язковими вимогами до об’єктів стандартизації в міжнародних стандартах є вимоги до їх безпеки для життя і здоро-в’я людей, охорони навколишнього середовища, взаємозамінності та технічної сумісності.

Міжнародні стандарти акумулюють новітні досягнення науки і техніки провідних країн сві-ту, відображають інтереси більшості країн і тому беруться за основу при розробці національних та регіональних стандартів. Стандартизація, яка на міжнародному рівні не тільки сприяє швидко-му впровадженню наукових досягнень у практику, але і допомагає визначити найбільш економі-чні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу — це інструмент управлін-ня науково-технічним і економічним розвитком країн. Міжнародні стандарти для багатьох країн є випереджаючими.

Останнім часом поширюється практика прямого застосування в народному госпо-дарстві країн міжнародних та регіональних стандартів як державних.

В Європі зростаюча інтеграція, глобалізація ринків, вимоги екологічних факторів при-звели до необхідності визначення основних принципів у подальшому розвитку стандартиза-ції на регіональному рівні. Так, у 1985 р. було прийнято нову концепцію гармонізації станда-ртів, запроваджено вимоги щодо забезпечення безпеки та надійності продукції. А в 1987 р. ІSO було розроблено та впроваджено міжнародні стандарти серії 9000, доповнені у подаль-шому стандартами серії 10000, які концентрували досвід управління якістю, нагромаджений в різних країнах, і в багатьох із них були запроваджені як національні. Хоча ці вимоги носять рекомендаційний характер, забезпечення їх єдності набуває великого значення. Тому Європа в основному орієнтується на основоположні стандарти ІSO 9000 та GN 29000.

Як вже було зазначено, міжнародні стандарти ІSO, ІЕС, інших міжнародних органі-зацій зі стандартизації не мають обов’язкового характеру. Кожна країна може застосо-вувати їх в цілому, окремими розділами або зовсім не застосовувати. Однак в умовах гострої конкуренції на світовому ринку, коли йде боротьба за споживача, виробники продукції змушені впроваджувати стандарти, вироблені міжнародними організаціями. А державні установи країн цих виробників розробляють відповідні законодавчі основи ста-ндартизації, сертифікації та метрології у відповідних національних законах.

У сучасному світі стандарти існують у динамічному та змінному середовищі. Онов-лення продукції та технологій, технологічні прориви та руйнація традиційних меж галу-зей, занепад одних сфер діяльності та стрімке зростання нових — це загальна риса су-часних розвинених економік. З іншого боку для них характерне глибоке протиріччя, яке є одним із «прихованих двигунів» сучасного ринку, а саме — глобальна стандартизація виробництва за індивідуалізації споживання. Практичний наслідок цього — постійна на-явність великого попиту на вироби, які виходять за межі усталених, застандартизованих рішень. Усе це ставить певні вимоги до стандартизації, зумовлюючи її динамізм. Разом з тим, необхідно не тільки розроблювати нові стандарти на основі досягнень науки і

техніки, але й підтримувати на належному рівні чинні стандарти, не допускати помітно-го відставання вимог стандартів від, у першу чергу, прогресу технологій.

Стандарти є джерелом найважливішої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, засновані на досягненнях у різних галузях техніки, технології та практичного досвіду і визнані методом консенсусу представниками усіх зацікавлених сторін.

Важливо відзначити великий вплив стандартизації на підвищення конкурентоспромо-жності та якості продукції, який реалізується в основному через комплексне розроблення стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування і готову продукцію; на технологічні вимоги до найважливіших процесів і показників якості, а також на єдині методи випробування та вимірювання, засоби контро-лю та оцінювання відповідності. Стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, змен-шують затрати на проектування і виготовлення, скорочують строки освоєння продукції.

Очевидно, наявність стандартів істотно полегшує та спрямовує діяльність виробника продукції щодо забезпечення її ринкової відповідності за критеріями конкурентоспроможності та якості. Доречно наголосити, що застосування принципу обов’язковості стандартів, надмірна деталізація вимог та орієнтація стандартизації на певні конструкційні рішення, застосування лише визначених матеріалів чи сировини тощо є гальмом у створенні належної продукції.

В історії міжнародної стандартизації посіли значне місце і набули великої популярнос-ті стандарти ISO серії 9000. Вони широко використовуються в різних сферах: промислово-сті, організаціях транспортно-дорожнього комплексу, будівництві, освіті, охороні здоров’я. Популярність цих стандартів пояснюється тим, що вони стосуються універсальної і необхід-ної всім галузі — управління організацією з орієнтацією на якість кінцевого результату.

Визнано, що стандарти ІSO серії 9000 є важливим інструментом для досягнення головної мети фірм у ринкових умовах — задоволення запитів споживача. Завоювати споживача можна лише через якість — таким є кредо провідних фірм усього світу.

Відомо, що один з основних принципів стандартів ІSO серії 9000 — орієнтація на споживача — якнайбільше зберігає за підприємством свободу щодо вибору засобів і методів його реалізації. Від того, наскільки вдалим буде цей вибір, прямо залежить не тільки задоволеність споживача, але й спроможність системи менеджменту якості збері-гати динамічну рівновагу й підтримувати розумний баланс інтересів. Вимоги стандарту, що стосуються продукції, призначеної для споживача, не зводяться тільки до вимог, сформульованим самим споживачем. Стандарт містить також розпорядження відносно законодавчих, нормативних і додаткових вимог, встановлених самим підприємством. Та-кий підхід дозволяє використовувати систему менеджменту якості не тільки для реєстра-ції задоволеності споживачів, але й для її регулювання.

У 1987 р. Міжнародна організація з стандартизації, використавши досвід створення британських стандартів (ВS 5750 та ін.), розробила стандарти ISO серії 9000. Вперше, стосовно питань усунення внутрішніх невідповідностей, їх було переглянуто у 1994 р.

У міжнародних стандартах ІSO серії 9000 встановлені основні вимоги щодо розроб-ки всеохоплюючого (тотального) менеджменту якості (Total Quality Management — TQM) в промисловості та сфері обслуговування (банківська справа, лікарні, готелі, рес-торани тощо). Стандарти ІSО серії 9000 дали змогу: •         уніфікувати системний підхід до сфери діяльності по забезпеченню та поліпшенню якості;

•          уніфікувати системний підхід до управління якістю;

•          узагальнити рекомендації по вибору і використанню норм якості. Слід відзначити, що стандарти ІSO весь час вдосконалюються. Так, з моменту першого

видання (1987 р.) навколо цих стандартів не припиняються дискусії, і, незважаючи на те, що діє вже третя редакція, спеціалісти пред’являють до них все нові вимоги. При перегляді стан-дартів відповідно до вимог ринку робочі групи орієнтувалися на досягнення наступних цілей:

•          забезпечити відображення в стандартах кращого практичного досвіду їх застосування;

•          забезпечити стабільність і узгодженість стандартів;

•          сприяти застосуванню стандартів В 1994 р. ІSO/ТК 176 завершив перший перегляд стандартів ISO серії 9000. Робота

по перегляду стандартів базувалась на стратегії впровадження міжнародних стандартів з якості на 1990-і роки та прогнозі деяких аспектів рішення проблеми якості до 2000 р. (документ «Прогноз 2000», підготовлений спеціальною групою ІSO/ТК 176).

У 2000 р. Міжнародна організація з стандартизації здійснила ретельний перегляд стандартів ISO серії 9000 з урахуванням нових підходів та накопиченого досвіду в сфері якості. Родина стандартів ISO серії 9000:2000 складається з 4-х стандартів (замість біль-ше 20, які були чинними до 15 грудня 2003 р.) (табл. 1.6.3).

Таблиця 1.6.3

Родина міжнародних стандартів версії 1994 року та версії 2000 року (3-я редакція)

 

Стандарти версії 1987 р.      Стандарти версії 2000 р.

Назва стандарту        Зміст   Назва стандарту        Зміст

ISO 9000-1     Настанова з вибору та застосування          ISO 9000:2000           Системи управління якістю. Основні принципи і словник

ISO 8402        Словник        

           

 

ISO 9004-1     Управління якістю та елементи системи якості: Настанови в 4-х частинах     ISO 9004: 2000            Управління якістю і елементи системи якості

ISO 9004-2    

           

           

 

ISO 9004-3    

           

           

 

ISO 9004-4    

           

           

 

ISO 9001        Системи якості. Моделі забезпечення якості        ISO 9001: 2000 (ISO 9001: 2008)     Системи управління якістю. Вимоги

ISO 9002       

           

           

 

ISO 9003       

           

           

 

ISO 10011-1   Настанова з аудиту систем якості   ISO 19011: 2002        Настанова з аудиту систем управління якістю та/або оточуючим середовищем

ISO 10011-2  

           

           

 

ISO 10011-3  

           

           

 

Основною концепцією перегляду і підготовки нової версії (3-ї редакції) стандартів ISO серії 9000:2000 було їхнє зближення з ідеологією ТQМ — всеохоплюючого (тоталь-ного) менеджменту якості. Розробники цієї версії стандартів на основі аналізу й узагаль-нення досвіду ТQМ сформулювали вісім принципів менеджменту якості, які закладені в основу стандартів ISO серії 9000:2000 (рис. 1.6.3).

Основу міжнародних стандартів ISO серії 9000 версії 2000 складають 8 базових принципів управління якістю

Принцип 1. Орієнтація на замовника. Організації залежать від своїх замовників і тому повинні усвідомлювати цю залежність

Принцип 2. Лідерство (японський: «наша організація повинна бути найкращою в

світі»; американці купують японські машини, але застосовують саме цю філософію)

Принцип 3. Залучення працівників (повне залучення усіх працівників, які

становлять основу організації, дає змогу використовувати їх здібності на її користь)

Принцип 4. Процесний підхід (необхідно визначити всі процеси, призначити відповідального за цей процес)

Принцип 5. Системний підхід до управління (повинні все робити разом)

Принцип 6. Постійне поліпшення. Є завжди місце для вдосконалення, а починати

повинен кожен себе.

Принцип 7. Прийняття рішень на підставі фактів. Ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації.

Принцип 8. Взаємовигідні відносини з постачальниками. Організація та її постачальники має взаємовигідні та взаємозалежні

Рис. 1.6.3.

Основа міжнародних стандартів ISO серії 9000 версії 2Розділ1 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

Серед відмінностей третьої редакції стандартів від попередніх слід зазначити такі:

•          скорочена кількість стандартів; чітко сформульовані вимоги щодо досягнення задо-воленості замовників та постійного поліпшення діяльності організації;

•          більш логічна структура стандартів; упровадження принципу процесного підходу до діяльності організації;

•          зручність у використанні на підприємствах сфери послуг та малого бізнесу;

•          базування на восьми універсальних принципах менеджменту якості;

•          можливість забезпечити задоволеність не тільки споживачів, але й інших зацікавле-них сторін — персоналу організації, утримувачів акцій та суспільства в цілому. Стандарти ІSO 9000 в галузі систем менеджменту якості широко впроваджуються в

Європі, США, Японії, очікується різке збільшення кількості підприємств, що впроваджу-ють стандарти ці стандарти в країнах Азії та Латинської Америки. За офіційною інфор-мацією ISO, сьогодні більше мільйона організацій у світі впровадили СУЯ моделі ISO 9001:2000, що, безумовно, підтверджує загальний позитивний вплив СУЯ на конку-рентоспроможність продукції та послуг. Понад 90 країн мають державні стандарти, екві-валентні стандартам серії ІSО 9000 (вітчизняний аналог ДСТУ ISO 9001:2001). Світови-ми лідерами у цій сфері є Китай, Італія, Японія, Іспанія, Велика Британія, США, Індія, Франція та Німеччина. У Європі найбільша кількість сертифікованих СУЯ у Чеській Рес-публіці — понад 11 тис, Угорщині — понад 10 тис, Польщі — майже 6,5 тис, Румунії — 6 тис. Лідерами з активізації робіт щодо упровадження і сертифікації СУЯ є Латвія (при-ріст у 6 разів), Чехія, Росія та Словенія (приріст у 4 рази).

У 2000 р., після введення в дію стандартів ІSO 9001 і ІSO 9004, ІSO/ТК 176 ого-лосив восьмирічний мораторій на їхні зміни. Таке рішення було відступом ІSO від зви-чайної практики чотирьох- або п’ятирічного періоду перегляду міжнародних стандартів. І це рішення мало певну підставу: за стандартами ІSO серії 9000 потрібна сертифікація на відповідність цим стандартам. Адже, адаптація підприємств до нових моделей мене-джменту якості вимагає істотних витрат часу, коштів, перебудови структури й інших змін, тому ІSO визнала необхідним вісім років «не тривожити» бізнес.

Проте, у 2004 р. пожвавились роботи з підготовки нової версії стандартів ІSO 90011 та ІSO 90042. Доцільно нагадати, що кожен стандарт описує певну модель системи мене-джменту якості. Обидві моделі гармонізовані між собою, але мають і деякі відмінності.

Так, перегляд стандарту ІSO 9004 планується здійснити тільки до 2012 р., а в 2008 р. до нього внесені виправлення, пов’язані в основному з роз’ясненням і більш чітким фор-мулюванням ряду норм. Зокрема, нова редакція ІSO 9004 передбачає розробляння стра-тегій розвитку підприємства з використанням самооцінки рівня зрілості організації та реалізації розробленої стратегії розвитку підприємства з використанням концепції безпе-рервного поліпшення діяльності.

Стандарт ІSO 9001 до 2008 р. переглянуто, а це мовою ІSO означає, що він істотно змі-нений. Концепція внесення незначних змін до ISO 9001:2000 і формування ISO 9001:2008 була вироблена в результаті опитування близько 1000 користувачів стандарту із 63 країн

ISO 9001:2008. Система управління якістю. Вимоги.

ISO/DIS 9004:2009. Менеджмент сталого росту. Настанова з подальшого поліпшення.

світу. Понад 80 % респондентів висловили своє задоволення стандартом та підтвердили його актуальність для цілей сертифікації. Остаточна редакція стандарту містить 75 уточнень.

Комітет ISO/ТС 176 «Управління якістю і забезпечення якості» одночасно з публі-кацією стандарту ISO 9001:2008 опублікував ще шість настанов:

•          Принципи управління якістю;

•          Настанова щодо вимог ІSO 9001:2008 до документації;

•          Настанова з термінології, яку використовують у ISO 9001 і 9004»;

•          Настанова щодо концепції та застосування процесного підходу для систем управління;

•          Настанова стосовно розділу 1.2 «Примітка» ISO 9001:2008;

•          Настанова щодо «аутсорсингових»1 процесів. Технічним комітетом ISO/ТС 176 встановлено, що до листопада 2010 р. чинні СУЯ

мають бути сертифіковані за новою версією стандарту ISO 9001:2008.

Аналіз різних версій стандартів серії ISO 9000 показує, що сучасний етап розвитку суспільства характеризується необхідністю впровадження трирівневої моделі СУЯ. До існуючих двох рівнів ISO 9001:2000 (удосконалення продукту та удосконалення СУЯ) сьогодні додається третій — інноваційний розвиток організації (рис. 1.6.4).

Модель

забезпечення якості

ISO 9001:87

(94)

Модель

управління якістю

ISO 9001:2000

•<^%Удосконалення

системи

Цикл Демінга |          

 

                        ґ~                               

 

                        "l П      П \^     —►   

 

           

            V В      Д /      

           

 

                        „         

           

 

                        Створ

доскоР

про/     ення та налення дукту         

           

 

Модель

сталого росту

ISO/DIS 9004:2008

Інновації системи

П

В

Д

Удосконалення системи П

Створення та

досконалення

продукту

 

Один рівень

удосконалення

продукту

Два рівні:

•          удосконалення продукту;

•          удосконалення системи

Три рівні:

•          удосконалення продукту;

•          удосконалення системи;

•          інновації системи

Рис. 1.6.4.