3.3. Особливості функціонування українсько-французького СП «Агрофірма Дружба»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 

Загрузка...

За посівною площею та валовим збором зерна у світовому зем-леробстві ячмінь поступається лише пшениці, рису й кукурудзі. Ве-ликі площі займає ячмінь і в Україні. До революції посівні площі становили 5,8, а в 1940 році — 4,0 млн. га. Це зумовлювалося його цінністю в продовольчому, зернофуражному й технічному відно-шеннях; високою урожайністю, яка не поступається пшениці, а в окремих господарствах і переважає її.

Ячмінь краще пристосовується до несприятливих факторів се-редовища, дає добру віддачу при застосуванні інтенсивних техно-логій і добрив. За амінокислотним складом білка, у тому числі за дефіцитним лізином, ячмінь збалансований краще за інші зернові культури. 3 ячменю виготовляють ячмінну і перлову крупи, борош-но, кавові напої. Значну частину його використовують у пивоварній та виноробній промисловостях. Попит на ячмінне пиво зростає не лише серед населення країн Західної Європи та Америки, а й серед населення України.

Споживання пива у світовому масштабі щороку збільшується на 2 %, особливо в республіках колишнього Радянського Союзу. В порівнянні з Чехією, Австрією, Ірландією і Німеччиною (130-160 л на людину в рік) споживання пива ще незначне, попит на нього щорічно росте на 10-20 %. Вже сьогодні середньостатистичний жи-тель Росії випиває в рік 44 л пива, а України - майже 30. Відповід-но збільшується і потреба в пивоварному ячмені і солоді. Професор д-р Райнхольд Шильдбах з Берлінського дослідно-навчального ін-ституту пивоваріння переконаний, що такий розвиток відкриває но-ві перспективи для виробників цих продуктів [ 50, с. 42].

Виробництво пивоварного ячменю - перспективний напрям в рослинництві країн СНД і Прибалтики. 3 одного боку, в більшості аграрних регіонів Білорусії, України, Росії, а також і Прибалтики, є

значний виробничий потенціал. Величезні площі і наявність родю-чих ґрунтів створюють сприятливі умови не тільки для отримання високих урожаїв, але і для технологічно і економічно ефективного виробництва пивоварного ячменю. До того ж вирощування ячменю має в Східній Європі давні традиції і досить могутню сортову і се-лекційну базу. 3 іншого боку, даний потенціал на сьогодні настіль-ки мало використовується, що в більшості країн цієї продукції не вистачає навіть для покриття власних потреб. Наприклад, покрити потребу в солоді, якого для вироблення 1 гектолітра пива потрібно 15 кг, за рахунок власного виробництва в більшості країн нереаль-но. Тому доводиться імпортувати: у 2004 році республіки колиш-нього СРСР завезли більше половини з необхідних 1,3 млн. т соло-ду з держав-членів ЄС, а також Чехії, Словаччини та Угорщини.

Проблеми подальшого розвитку ринку пива в Україні пов'язані здебільшого із забезпеченістю вітчизняних виробників сировиною -ячменем пивоварним. В Україні виробляється переважно світлий со-лод, якість якого за ДСТУ відповідає II класу. Солоду I класу через відсутнісгь достатньої кількосгі пивоварного ячменю відповідної яко-сті виробляється недостатньо. Імпортований солод відповідає першо-му та вищому класам. Отже, чималу частку в структурі обсягів солоду, використовуваного українськими пивзаводами, становить імпорт (бли-зько 60% ринку товарного солоду та біля 30% від усього обсягу вико-ристовуваного солоду), незважаючи на високу ставку ввізного митно-го збору (30% від митної вартосгі). При цьому солод імпортують безпосередньо пивзаводи для власного виробництва.

Для формування повноцінного ринку пивоварного ячменю не-обхідні ряд умов. По-перше, господарствам, які планують спеціалі-зуватись на вирощуванні пивоварного ячменю, необхідно вирішити проблеми з фінансуванням на придбання якісного насіннєвого ма-теріалу та засобів захисту. По-друге, для формування повноцінного ринку доцільно через співпрацю з пивоварними заводами налагоди-ти канали реалізації вирощеної пивоварної продукції. По-третє, для виробників пивоварного ячменю головною умовою якісної продук-ції є дотримання індустріальної технології вирощування ячменю та отримання продукції високої якості.

3 метою подальшого нарощування обсягів пивоварного ячменю у 2000 р. шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства „Дружба” було створено сільськогосподарське товарис-тво з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Агрофірма Дружба».

Центральна садиба господарства знаходиться в селі Пішки на

відстані 14 км від районного центру          міста КорсуньШевченківський та 101 км від обласного центру - міста Черкаси.

СТОВ „Агрофірма Дружба” співпрацює з Чернігівським пиво-варним заводом, який виступає філіалом французької компанії до-чірнього підприємства (ДП) „Мальтюроп”. ДП „Мальтюроп Юк-рейн” займається виготовленням солоду для пивоварних заводів та зацікавлене у монопольному становищі на ринку пивоварного яч-меню в Україні. До проекту ДП «Мальтюроп Юкрейн» залучено господарства семи районів Черкаської області.

Інвестор забезпечує товаровиробників технологією вирощуван-ня ячменю, продає насіння та купує вирощений ячмінь на умовах форвардних контрактів. Банк «Аваль» надає виробникам кредити для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, матеріальних ресур-сів тощо. Така схема дозволяє знизити ризики банку щодо пога-шення кредитів та вексельних зобов’язань. У свою чергу, сільгосп-виробники мають гарантований збут продукції, а ДП «Мальтюроп Юкрейн» одержує прогнозований об’єм пивоварного ячменю. Фра-нцузька компанія переробляє ячмінь в Україні на солод, який по-ставляється на заводи для виробництва пива «Сан Інтербрю» не лише в Україні, а й за кордоном.

Після створення СТОВ “Агрофірма Дружба” виробнича струк-тура не зазнала суттєвих змін. Підприємство функціонує на умовах бригадної організаційної структури, при якій зберігаються вироб-ничі підрозділи в галузях та відповідні служби, що обслуговують господарський процес (рис. 3.4, 3.5).

Загальна площа землекористування підприємства становить 1955 га сільськогосподарських угідь (табл. 3.12.).

Таблиця3.12 Землекористування СТОВ „Агрофірма Дружба”

Види угідь      2002 р.            2003 р.            2004 р.           

Всього сільськогосподарських угідь, га      1593    1955    1955    1955

у т.ч. рілля      1593    1940    1930    1821

сінокоси         -          -          -          пасовища       -          -          -          багаторічні насадження       -          15            25        20

Землекористування підприємства за останні три роки не зазна-ло суттєвих змін. 3 кожним роком площа земель за рахунок оренди паїв зростає. Розпаювання земель господарства проведено в IV ква-рталі 1996 року, розмір середньої земельної частки склав 2,65 га.

Питома вага ріллі становить 93 % від загальної земельної пло-щі, що свідчить про високий рівень розораності земель.

В структурі земельних засобів відсутні такі види угідь як сіно-коси та пасовища.

Найбільш важливим елементом процесу виробництва є засоби виробництва та предмети праці, які у вартісному виразі формують виробничі фонди. Кінцевий результат господарської діяльності значною мірою залежить від кількісної та якісної забезпеченості підприємства виробничими фондами, зокрема основними (табл. 3.13).

ТаблицяЗ.13 Забезпеченість основними фондами СТОВ „Агрофірма Дружба"

Показники     2002 р.            2003 р.            2004

Виробництво валової продукції в порівняльних цінах 2000 року, тис. грн.     2174,8 2561,4 3855,2

Вартість основних фондів, тис. грн.           1015    1419    4377

Середньорічна кількість праців-ників, чол.           106      111      95

Валовий прибуток, тис. грн.           108,2   196,0   273,9

Чистий прибуток, тис. грн. 38,0     345,0   336,1

Фондоозброєність, тис. грн.           9,6       12,8     46,1

Фондозабезпеченість, тис. грн.      136,5   131,0   197,2

Фондовіддача, грн.   2,14     1,8       0,9

Фондомісткість, грн. 0,5       0,6       1,1

Динаміка наявності трудових ресурсів за період 2002-2004 pp. характеризується стабільним зменшенням (табл. 3.14). Простежу-ється помітний спад кількості працівників, зайнятих у галузі рос-линництва - 69,7 %. Це пояснюється переведенням галузі рослин-ництва на інтенсивні технології вирощування культур та зменшенням площ культур, які потребують затрат ручної праці, зо-крема цукрових буряків.

Підприємство

 

Олійня

 

           

           

Крупорушка  

           

Ковбасний цех         

 

           

 

            Планово-економічна служба

           

            Обліково-бухгалтерська служба

                       

            Агрономічна служба

                       

            Інженерна служба   

 

Тракторна бригада

Ферма ВРХ

Машинно-тракторний парк

Будівельна бригада

 

Рільнича бригада

Свиноферма

Ремонтна май-стерня

Рис. 3.4. Схема виробничої структури СТОВ „Агрофірма Дружба"

Збори учасників

Ревізійна комісія

 

Головний економіст

Головний агроном

 

Головний бухгалтер

Директор

Головний зоотехнік

 

Бухгалтер по оплаті праці

Інженер по охороні праці

 

Бригадир трактоЗав. фермою

Зав. МТП

Бригадир будіве-льної бригади

 

Бригадир ріль-ничої бригади

Зав. свинофермою

Зав. ремонтною майстернею

Зав. переробкою

Рис. 3.5. Схема організаційної структури СТОВ „Агрофірма Дружба"

Таблиця3.14

Динаміка трудових ресурсів СТОВ „Агрофірма Дружба"

Показники     2002 р.            2003 р.            2004 р.            2004 р. в

%до

2002 р.

Середньооблікова чисельність пра-цівників, чол.           106      111      95        89,6

в т.ч.

-рослинництво         76        81        53        69,7

- тваринництво        30        30        42        140

СТОВ „Агрофірма Дружба" спеціалізується на вирощуванні зернових культур (табл. 3.15), питома вага яких в 2004 р. становила 56,7 % від загального об'єму товарної продукції.

Таблиця3.15 Об'ем та структура товарної продукції СТОВ "Агрофірма Дружба"

Показники     2002 р.            2003 р.            2004 р.

 

            тис. грн.         %         тис. грн.         %         тис. грн.         %

Зернові-всього          1235,0 66,3     1527,0 63,7     1258,2 56,7

Ячмінь            87,0     4,7       1001    41,8     750,5   33,8

Цукрові буряки          72,0     3,9       140      5,8       254,0   11,5

Соняшник      68,0     3,7       251,0   10,5     16,0     0,7

Інша продукція рос-линництва      141,0   7,6       176,0   7,3       224,9   10,1

Разом по рослинни-цтву     1516,0 81,4     2103,0 87,7     1753,1 79,0

Жива маса ВРХ         125,0   6,7       107,0   4,4       22,5     1,0

Жива маса свиней    79,0     4,2       29,0     1,2       43,3     1,9

Молоко          72,0     3,9       65,0     2,7       144,4   6,5

Інша продукція тва-ринництва       3,0       0,2       11,0     0,5       68,1     3,1

Разом по тваринни-цтву     279,0   15,0     212,0   8,8       278,3   12,5

Промислова проду-кція       20,0     1,1       24        1,0       5,7       0,3

Реалізація іншої продукції, робіт, по-слуг   47,0     2,5       58        2,4       171,2   7,7

Всього по підприєм-ству     1862,0 100      2397    100      2218,3 100

Питома вага ячменю також з кожним роком зростає, і в 2004 р. склала 33,8 % від загального обсягу вирощуваних зернових культур.

Площа під зерновими культурами зросла на 123 га, зокрема під озимою пшеницею та ячменем на 27 та 136 га відповідно. Відбуло-ся збільшення посівної площі під пивоварним ячменем (табл. 3.16).

ТаблицяЗ.16 Динаміка посівних площ основних сільськогосподарських

культур в СТОВ „Агрофірма Дружба", га

Показники     2002 р.            2003 р.            2004 р.            2004 р. в % до 2002 р.

Вся посівна площа    1832    1882    1789    97,7

у тому числі: зернові і зернобобові культури - всього      1255    1245    1378    109,8

з них: пшениця озима          380      400      407      107,1

ячмінь 515      620      651      126,4

овес    10        5          5          50

кукурудза на зерно    150      100      180      120

соя      200      120      135      67,5

Завдяки французьким інвестиціям СТОВ «Агрофірма Дружба» вирощує зернові культури за інтенсивними технологіями, що спри-яє зростанню урожайності основних зернових культур у 2004 році: пшениці - в 1,6 рази, кукурудзи і ячменю - в 1,2 рази (табл. 3.17).

ТаблицяЗ.17 Урожайність сільськогосподарських культур

СТОВ „Агрофірма Дружба", ц/га

Показники     2002 р.            2003 р.            2004 р.            2004 в % до 2002 р.

Зернові культури

з них: пшениця озима          30        30        47        156,7

ячмінь 30        32        35        116,7

овес    30        27        30        100

кукурудза на зерно    45        60        55        122,2

Досвід створення СП і їх діяльності в країні показує, що дана форма участі у міжнародному поділі праці є не тільки більш ефек-тивною, але й складнішою в порівнянні з простими стосунками то-варовиробників, залученням довгострокових кредитів. Сьогодні

нашим підприємцям однаково складні всі форми співробітництва з іноземними партнерами. Часто у них відсутні елементарні економі-чні, фінансові, теоретичні, психологічні знання і навики, що галь-мує як вирішення внутрішніх проблем, так і розвиток міжнародних зв'язків. Через це досвід, який набувають українські підприємства, в умовах переходу до ринкових відносин, є надзвичайно цінним.

Спільні підприємства, створені на основі спільної власності партнерів, мають більш стійкий характер, ніж інші форми зовніш-ньоекономічної діяльності. Основною перевагою таких підпри-ємств є те, що вони зберігаються як єдине ціле, функціонують на стабільній основі, покращують матеріально-технічну базу, здійс-нюють розширене відтворення, мають стійкий фінансовий стан, за-безпечують нормальне функціонування всього виробничого проце-су, своєчасно розраховуються по заробітній платі, бачать перспективу і мають право на подальшу співпрацю.