Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

1.         Економічна соціалізація визначається як формування у людини соціальних властивостей, що дозволяють їй включитись в економічну сферу суспільства в якості суб’єкта економічної діяльності.

Економічна соціалізація – це формування у особистості еконо-мічного мислення на основі пізнання нею економічної реальності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведі-нки і реалізація їх в реальній дійсності. Процес економічної соціа-лізації індивіда пов’язано з його соціальними умовами різного рівня: з соціально-економічними проблемами суспільства, з повсякденним життям, яке відбувається в різних групах, з впливом різноманітних засобів, що здійснюється різними агентами соціалізації.

2.         У вивченні економічної соціалізації дітей дослідники зосередили увагу на таких питаннях: як і коли діти включаються в економічну сферу суспільства, які фактори впливають на цей процес. В роботах з економічної соціалізації розглядаються такі фактори, як класова належність, регіональні і національні особливості, вік, стать.

У дослідженні економічної соціалізації можна виділити три періоди. У початкових роботах показано, що діти певною мірою втяг-нені в економічні проблеми і мають про них деяке уявлення. Пізніше для дослідження розвитку дитячих уявлень була застосована ста-дійна теорія Піаже, далі досліджувались соціальні впливи на еко-номічну соціалізацію. Поширеним є також аналіз процесу соціалі-зації з точки зору розглядання таких його складових, як когнітивна,

афективна і конативна (поведінкова). У більшості досліджень про-цесу економічної соціалізації звертається увага на стадії, які прохо-дять діти в розумінні економічних реалій суспільства.

3.         Найважливішим засобом соціалізації особистості на всіх вікових етапах її розвитку є гроші. Через гроші людина пов’язана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Через посередництво

грошей відбувається ознайомлення людини зі всіма іншими соціально-економічними явищами і інститутами.

Гроші впливають на поведінку людей, зміни їх психіки. Встанов-лено кореляції між ціннісним ставленням до грошей і способом жит-тя людини. Ставлення людини до грошей, яке визначається характе-ром їх використання, зумовлює психологічний економічний тип осо-бистості. В психології розроблено різні грошові типології особистості.

Гроші є фактором у сприйманні однієї людини іншою, у само-сприйнятті, впливають на становлення Я-образу. Гроші впливають на формування спрямованості і професійного вибору особистості, на реалізацію особистих інтересів, які прямо пов’язані з мотивацією економічної діяльності людини.

Особливу роль гроші як фактор соціалізації відіграють на етапі дитинства. Економіка – це складна, багатоваріантна система, її ясне розуміння не є доступним маленькій дитині, проте діти будують різні моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей процес. В цій моделі економічної реальності значне місце займають гроші, що знаходяться у використанні дитини. Останні отримали назву “кишенькових грошей”. Соціокультурні установки щодо функції грошей, надання дітям кишенькових грошей, використан-ня їх як засобу економічного і морального виховання – це питання теорії і практики економічної соціалізації особистості.

4.         Досліджуючи стадійний характер економічної соціалізації,

науковці виділяють різну їх кількість, підкреслюючи умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. В більшості робіт охоплюється діапазон від 4-5 до 12-13 років. Особливо важливою є стадія первинної соціалізації. Основи економічних знань, економічного мислення і поведінки починають закладатися ще в дошкільному

дитинстві. Провідним фактором у включенні дитини в економічну

реальність є практичний досвід повсякденного життя, який у мо313

лодших дітей здійснюється через виділення дітьми грошей як особ-ливих знако-символів у відносинах людей, “купівлі – продажу”, а також виділення магазина як місця цих відносин. В підлітковому віці з’являється новий досвід входження в економічний світ сус-пільства, з’являються тенденції переходу від “купівлі – продажу” до економічної реальності, в якій відбувається виробнича діяльність, відбувається переорієнтація підлітка зі споживацького використан-ня грошей на їх виробничо-діяльнісну функцію.

Дослідження стадій економічної соціалізації здебільше спира-ються на традиції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є до-слідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розглядання його як міжпоколінського процесу.

5.         Економічну соціалізацію в міжпоколінній взаємодії можна

представити як формування економічної свідомості кожної вікової

когорти в сім’ї, яка у більшості випадків є взаємодією і взаємостосунками трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо економічної реальності.

Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору взаємодії поколінь мож-на описати так. Зміна системи суспільних відносин привела до сер-йозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники стар-шого покоління не змогли пройти ресоціалізацію. Покоління “батьків” проходить активний етап ресоціалізації. Покоління “дітей” легко адаптується до економічних змін, бо воно виросло в цих умо-вах і тому у нього ціннісної ломки не відбувається. Найбільш ак-тивно включаються у всі види соціальних взаємодій діти 15-16 років, часто не маючи необхідних знань і навичок в сфері економічного життя. Підлітки – це найбільш динамічна група, поява тих чи інших ідеалів у суспільстві (наприклад, матеріальне благополуччя) обу-мовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Тому саме до цієї віко-вої когорти найбільше привернуто увагу дослідників.

6.         Мірою економічної соціалізованості є підприємливість як

характеристика суб’єкта економічної діяльності.

Підприємливість – це комплекс особистісних якостей, що за-безпечують здатність досягнення конкретних цілей в господарській, соціальній або інших сферах суспільного життя за рахунок своєї

ініціативи, винахідливості, самостійності, нестандартних рішень, готовності до ризику і відповідальності за результати. Виходячи з такого визначення підприємливості, можна стверджувати, що не існує чітко розмежованих груп людей: підприємців і непідприємців. Відмінності між людьми полягають в тім, як багато підприємниць-кої активності вони виявляють, а також в тому рівні підприємли-вості, яка втілена в цій активності. Така модель підприємницької діяльності є втіленням соціального типу особистості ринкової еко-номіки і виконує функцію, по-перше, професійної орієнтації індивідів, по-друге, сприяння організації факторів і умов соціалі-зації особистості підприємця.

Основні терміни та поняття

Економічна соціалізація, економічне виховання, когнітивний компонент економічної соціалізації, афективний компонент еконо-мічної соціалізації, конативний компонент економічної соціалізації, споживацька поведінка, трудова поведінка, складові процесу еконо-мічної соціалізації, стадії економічної соціалізації, первинна стадія економічної соціалізації, психологія грошей, грошові типи особис-тості, особистісне ставлення до грошей, етапи формування уявлення про гроші, “кишенькові гроші”, онтогенетичний аспект дослідження процесу економічної соціалізації, економічна соціалізація як взаємо-дія поколінь, підприємництво, підприємець, підприємливість, модель підприємницької діяльності, підприємницька активність.