Грошові типи особистості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

Гроші, як атрибут ринкового господарства, приймають участь в експансії речового світу, змушуючи людей заробляти все більше , і заради своєї ніші ставати рабами грошей. Це породжує, як писав Е. Фромм, тенденцію переважання поверхневого багатоманітного гнучкого мислення, а в сфері формування особистості – пластичного гнучкого ринкового характеру. Першим розробив найпростішу гро-шову типологію особистості Е. Фромм. З його даними добре узгод-жуються відомості Х. Голберга і Р. Левиса. Типологія легко допов-нюється новими типами, що виявлені в процесі життєвих спостере-жень і спеціальних досліджень. На основі цього російська дослідни-ця О. Дейнека представила таблицю грошових типів особистості.

Таблиця Грошові типи особистості

 

Тип особистості Характеристика

Скнара           Приваблює накопичення грошей само по собі. Відчуває страх втрати, підозри до оточуючих. Гроші надають йому за-хищеність.

Марнотрат     Безконтрольно витрачає гроші, особливо в період депресії з’являються відчуття своєї незначущості. Часто це люди з низькою са-мооцінкою, впевнені в тому, що гроші її під-вищують. Задоволення від володіння гріш-ми є тимчасовим.

Грошовий мішок       Захоплений грішми, які розглядає як кра-щий спосіб добитися високого статусу і схвалення оточуючих. Гроші для нього – джерело сили і влади.

Торгаш           Відчуває власну перевагу над іншими, коли вдається купити речі за меншу суму. Дратується, коли потрібно платити ціну, яку правлять.

Таблиця 4 (продовження)

 

Тип особистості        Характеристика

Колекціонер  Гроші являють собою цінність як предмет мистецтва. Добре розуміє їх вартість в цьо-му смислі. За типом діяльності ближче за все до торгаша. За професією може бути ким завгодно.

Абстракціоніст          Байдужий до грошей, накопичення, покупок. Охоче доручає розпоряджатися заробленими грішми близьким людям, звільняючи час для роботи. Часто зустрічається серед діячів тво-рчої праці.

Конкретик     Людина, для якої гроші являють собою ціл-ком усвідомлену і визначену річ. Нестачу грошей сприймає трагічно. Дотримується етики накопичення.

Заздрісник      Заздрить тим, хто досяг великих успіхів, не здатен взяти на себе відповідальність за свої невдачі. У випадку грошової вдачі чванить-ся перед тими, хто має менше грошей.

Паразит          Готовий жити за рахунок подачок, не несе відповідальності ні за кого і ні за що. Пред-ставник соціальних низів.

Фальшивомонетник Яскраво виражена схильність до отримання вигоди шляхом обману. Не обов’язково ба-гата людина.

Як показано в таблиці, психологічний економічний тип особи-стості здебільше зумовлюється ставленням людини до грошей. Став-лення до грошей визначається характером їх використання. Деяким людям гроші потрібні для самоствердження. Відчуття себе багатим або бідним впливає на формування спрямованості і професійного вибору особистості. Як засвідчують дослідження зарубіжних пси-хологів, відсутність грошей у молодих представників бідних сімей спонукає їх вибирати професію з великими заробітками, організовувати комерційну або виробничу діяльність. Коли вони засвоюють певний статус в суспільстві, то у них формується суворий, не схиль-ний до емпатії характер. У багатої людини є зовсім інші можливості. Теоретично вони є різноманітнішими і більш пов’язаними з особи-стісними нахилами людини на противагу тим обставинам, коли ко-мерційна діяльність вибирається дітьми з бідних сімей всупереч їх задатків і здібностей. Цілком природно, що можливість варіації ви-бору впливає на формування особистості.

Як стверджував У. Джеймс, особистість в широкому ро-зумінні – це “Я”, плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на трансформацію “Я”.

Етапи формування уявлень про гроші у дітей

Отже, гроші є важливим фактором економічної соціалізації осо-бистості на всіх вікових етапах її розвитку. Через гроші людина зв’я-зана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Як було вже зазначено, особливу роль як фактор соціалізації, відіграють вони на етапі дитинства. Формування перших економічних уявлень тісно пов’язано з використанням дітьми грошей, через посередництво яких відбувається ознайомлення з іншими соціально-економічними яви-щами і інститутами. Починаючи з 4 років діти розуміють призна-чення грошей, вони знають, що за них можна купити, а також те, що гроші можуть змінити їх статус серед однолітків.

Зарубіжними і вітчизняними психологами у дослідженні еко-номічної соціалізації були визначені етапи формування ставлен-ня до грошей у дітей. Як приклад, наводимо таблицю за дослід-женнями Б. Стасі.

Як проілюстровано таблицею, в процесі соціалізації індивід поглиблює знання про гроші. Поступово у дітей змінюється уявлен-ня про функціональне призначення грошей. Якщо в дитинстві ви-значальним у розумінні функції грошей є їх необхідність для чис-ленних споживацьких функцій, то підліток розуміє функції грошей вже по іншому. Для підлітка гроші – це перш за все міра його праці. Такі зміни у розумінні грошей підлітками визначаються перш за все зміною його місця в економічній реальності.

Таблиця Етапи формування уявлень про гроші (за Б. Стасі)

 

Вік (роки)       Уявлення і поняття

4-6      Елементарні поняття про гроші і покупки

6-8      Розвиток понять про грошову систему і усвідомлен-ня взаємозв’язків між грошима і роботою

8-9      Розуміння цінності грошей, поняття багатства і бідності

10-12  Більш диференційоване економічне розуміння, вмін-ня побудувати економічні відносини

12-15  Наближається до знань дорослих про функцію грошей

У вітчизняних психологічних дослідженнях звертається увага на те, що основним психологічним новоутворенням підліткового періоду є поява такої специфічної для підлітків форми самосвідо-мості, як усвідомлення своєї дорослості. Еталон дорослості стає для підлітка мірилом всього його життя (Д.Б. Ельконін). Фахівці вка-зують на різноманітний прояв дорослості у підлітків. Потреба підлітка у задоволенні своєї дорослості виявляється, перш за все, у його прагненні зайняти більш дорослу позицію у суспільстві. Як відмічає О.М. Леонтьєв, більш спонукальну силу у підлітка отри-мують соціальні мотиви діяльності у порівнянні з особистими, а провідним типом діяльності стає суспільнокорисна. Це не може не позначитись на змінах простору, в якому відбувається включення індивіда в економічну реальність, в якій взаємодії між людьми здійснюються через посередництво грошей, бо гроші залишаються головним мірилом економічних відносин на всіх її вікових етапах. Проте зміна соціальної позиції обумовлює переорієнтацію підлітків на нові форми його дії з грішми.

Гроші, що знаходяться у користуванні зростаючої молоді, от-римали назву “кишенькових грошей”. Дослідження “кишенько-вих грошей” як фактора економічної соціалізації підлітків впер-ше в українській економічній психології здійснено Г. Авер’яно-вою. Проблема “кишенькових грошей” пов’язана з моральним вихованням особистості. Соціокультурні настанови щодо функції грошей, надання дітям кишенькових грошей, використання їх як

засобу виховання змінювались у суспільній свідомості людства протягом століть. Так, соціолог В. Зелінгер, продивляючись пе-дагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ ст., відмічає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям кожен день або тиждень за підтримку порядку в їх кімнатах або за інші домашні справи, цим самим наглядно демонструючи їм зв’язок між роботою і грішми. В 30-ті роки вважалось, що голов-на функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуван-ню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний – педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім’ї кишеньковими грішми поза всяких зв’язків з роботою. В публі-каціях 50-70-х рр. мова йшла лише про своєчасне придбання однієї з основних навичок, яка необхідна для успішного функці-онування людини в суспільстві. Мова йшла про економічні знан-ня, вміння і навички, що дають людині миттєво зорієнтуватись у швидких змінах суспільства, вміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вмінню вписатись в економічну структуру і відповідати вимогам ситуації.

В нашій країні ставлення багатьох батьків до кишенькових гро-шей і самостійного заробітку дітей ще декілька років назад було не дуже схвальним, що було відголоском доволі розповсюдженого міфу про те, що гроші – це щось таке недостойне, з чим дитині непотріб-но мати справу.

Ринкова дійсність динамічна, тому кожній людині потрібно постійно коригувати свої життєві орієнтири, переосмислювати оцінне, особисте ставлення до життя, системи норм, тобто пере-осмислювати дійсність, свій духовний світ і перебудовувати ці реалії, зокрема ставлення батьків і вчителів до ролі “кишенько-вих грошей” у формуванні особистості дитини. Датські психоло-ги К. Девіс і Р. Тейлор у своїй популярній книзі “Діти і гроші” дають батькам рекомендації відносно видачі кишенькових гро-шей. Найбільш ефективна система повинна, на їх думку, відпо-відати декільком правилам.

1.         Можна давати кишенькові гроші дитині з 6-7 років.

2.         З самого початку необхідно пояснити дитині смисл виплат і домовлятись про те, які витрати дитині будуть компенсувати.

3.         Сума повинна бути у межах розумності і збільшуватись з віком.

4.         Маленьким дітям гроші потрібно видавати щотижня у виз-начений день, а підліткам можна видавати гроші раз на місяць.

5.         Видача кишенькових грошей не повинна ставитись у залеж-ності від поведінки і оцінок і не повинна відмінятись як покарання.

6.         Встановлена сума грошей не повинна збільшуватись під приводом того, що дитина вже все витратила.

7.         Дитині потрібно дозволити витрачати свої гроші за влас-ним вибором.

8.         У дитини повинні бути обов’язки у сім’ї, які вона виконує безкоштовно.

9.         Щорічно (на день народження дитини) сума кишенькових грошей і обов’язки дитини повинні збільшуватись.

Отже, кишенькові гроші є одним з найбільш ефективних спо-собів економічної соціалізації людини.

Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл вип-лат батьками кишенькових грошей змінюється у відповідності з віком дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодін-ня дитиною етичним змістом праці. Як відмічає російська до-слідниця А.В. Баяринцева, у несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення до успіху як єдиному результатові праці. О.В. Щед-ріна пропонує батькам давати можливість самим дітям витра-чати кишенькові гроші, планувати витрати, накопичувати і за-робляти гроші. З цією точкою зору погоджується багато сучас-них дослідників, які вважають, що наявна сума дозволить ди-тині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Однак, економічна соціалізація, яка отримана у сім’ї, здійснює великий вплив на економічну поведінку дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж самою моделлю, що і їх батьки.

Характер втягнення дитини в економічну підсистему сім’ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особис-тості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформо-ваності економічних понять, формування економічної само-свідомості особистості.

Стадійний характер економічної соціалізації

Співставляючи результати досліджень особливостей економі-чної соціалізації, які проводяться зарубіжними і вітчизняними ав-торами, можна виділити декілька вікових стадій економічної соціа-лізації. У більшості робіт з економічної соціалізації, в яких підкрес-люється стадійність цього процесу, описуються різні етапи, що про-ходить дитина в процесі набуття економічних знань, завдяки яким вона включається поетапно в економічний простір. Дослідники ви-діляють різну кількість стадій економічної соціалізації.

Економіка – це складна, багатоваріантна система, її ясне розу-міння не є доступним маленькій дитині, проте діти будують різні моделі економіки у відповідності зі своєю здатністю уявляти цей процес. В огляді літератури з проблеми економічної соціалізації, який зроблено соціальним психологом Пітером Лунтом (Велико-британія) в його книзі “Економічна соціалізація”, яку він опубліку-вав разом з У. Фурманом, зроблено посилання на авторів, які до-сліджують уявлення дітей про економічну реальність. Так в роботі Берті і Бомбі (1981) досліджується розвиток розуміння економіки дітьми. Емлер і Дікінсон (1985) досліджують відмінності в економ-ічних знаннях, які є доступними дітям різних соціальних класів, і вплив цих відмінностей на соціалізацію. На їх думку, знання розпо-діляються в суспільстві нерівномірно, і це – частина механізму, який призводить до нерівності в економіці.

За даними Лейзер, Севан і Ролан-Леві (1990) в розвиткові еко-номічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприй-маються) до моделей “прихованих” економічних відносин, що дає можливість підійти до розуміння економіки як системи.

Початок сучасним дослідженням стадій економічної соціалі-зації покладено роботами А. Страусса, в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей у дитинстві. А. Страусс виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5-11,5 років). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер, без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в

галузі економіки. Правда, ним охоплено лише незначний віковий діапазон: вік від 5 до 8 років. Як і А. Страусс, К. Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біо-логічного дорослішання, але залежить і від досвіду поводження з грошима. Р. Саттон виділив шість стадій, а Г. Ферт – п’ять.

У 1982 році Б. Стейсі зробив облік основних досліджень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні понят-тя), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкрес-ливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів.

Більшість робіт, що вивчали рівні розуміння економічних по-нять, охоплювали віковий діапазон від 4-5 до 12-13 років. Врахову-ючи співвідношення когнітивного, поведінкового і емоційного ком-понентів економічних уявлень дітей, О.В. Козлова виділила декілька вікових стадій ранніх етапів економічної соціалізації, яку вона пред-ставила у вигляді таблиці (ст. 300-301).

Отже, як видно з цієї таблиці, економічна соціалізація почи-нається з трьох років. Це підтверджується наступним. Саме в цьому віці з’являється перший трудовий досвід; виділення дітьми грошей як особливих знако-символів у відносинах людей, “продаж-купів-ля”; виділення магазина як місця купівлі-продажу. Тому неможли-во недооцінювати важливість раннього формування економічних уявлень у дітей. Основи економічних знань, економічного мислен-ня і поведінки починають закладатися ще в дошкільному дитинстві. Вивчаючи зміст економічної соціалізації у дітей 4-6 років, О.В. Коз-лова показала, що такі економічні категорії як “робота”, “гроші”, “магазин”, “соціальна нерівність”, “реклама”, “банк” є основними категоріями, через які відображається дітьми цього віку економіч-на реальність. Провідним фактором у включенні дитини в економі-чну реальність є особиста діяльність у сфері купівлі-продажу.

Значення практичного досвіду в економічній соціалізації підкреслюється також іншими дослідниками. Зокрема, англійські дослідники Лейзер і Ролан-Леві, досліджуючи особливості еко-номічної соціалізації молодших дітей, теж підкреслюють значен-ня такого засобу соціалізації, як практичний досвід повсякден-ного життя в покупках у магазині.

Таблиця Характеристика стадійності економічної соціалізації в дитинстві (за О.В. Козловою)

 

Вік       Когнітивний розвиток         Поведінковий розвиток       Емоційний розвиток

3-4 роки         Економічні об’єкти називаються, але з мі-німальним розумінням економічного значен-ня. Починають розви-ватися деякі елемента-рні поняття про гроші і придбання Можливості для шопінга і іншого поведінкового до-свіду обмежені. З’являється пер-ший трудовий до-свід      Панує позити-вне сприйнят-тя економічної реальності

5-6 років         Економічні поняття пояснюються через ізольовані дії, що не мають економічного смислу. Розвивають-ся поняття про чис-лову цінність монет. Робота розуміється як джерело грошей         З’являється можли-вість для самостій-ного досвіду в еко-номічному світі дорослих (шопінг, проглядання рекла-ми). Починають з’являтись кишень-кові гроші і відпові-дно вибір дії з ними. З’являється перший досвід накопичення з метою купівлі ко-штовних речей  Починають з’являтися не-гативні оцінки в судженнях про економічну реальність, яка пізнається з власного до-свіду

Г.М. Авер’янова проводила дослідження, в якому виявлялось відношення старшокласників до сучасних економічних умов і ступені сформованості економічних і когнітивних аспектів цих відносин. На основі виділення когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів економічної соціалізації і розглядання особливостей їх конфігурації на вікових стадіях, було зроблено висновок про домінування когнітивно-го компоненту в структурі економічної соціалізації дітей підліткового віку. Це сприяє переорієнтації підлітків зі споживацького сприймання економічної реальності на виробничо-діяльнісне її розуміння. Велику роль в цих змінах відіграє практичний досвід дітей.

Таблиця 6 (продовження)

 

Вік       Когнітивний розвиток         Поведінковий розвиток       Емоційний розвиток

7-8 років         Усвідомлюється вза-ємодія в економічній системі окремих по-дій, відокремлених від інших. Завершу-ється розуміння кі-лькісної вартості грошей, відміннос-тей між бідністю і багатством. Робота вже не усвідомлю-ється як єдине дже-рело грошей         Стають звичайними економічні обов’язки в домі, прибирання, дрібні закупки. Роз-ширюються можли-вості для більш різ-номанітної економі-чної діяльності. Все більше дітей починає відкладати кишень-кові гроші на дорогі покупки     Починає домі-нувати крити-чна оцінка еко-номічної реа-льності, що ґрунтується, як на власному досвіді, так і на думці батьків

9-10 років       Економічна взаємодія розглядається в сис-темі і з конкретними цілями. Починає роз-виватись здатність конструювати еконо-мічні зв’язки і прогно-зувати їх результат. З’являється знання про кримінальні дже-рела грошей       З’являється одини-чний досвід трудо-вої діяльності, яка оплачується. Гроші витрачаються, як правило, на власні нужди         Одним з прові-дних джерел негативних оці-нок економічної реальності по-чинають става-ти ЗМІ

Г. Авер’янова, досліджуючи особливості економічної соціалі-зації підлітків в умовах трансформації українського суспільства, підкреслює суперечливість цього процесу. Суперечність соціальних детермінант обумовлює формування суперечливої когнітивної скла-дової економічної соціалізації.

Це виявилось в тому, по-перше, що високий рівень переконань у принципах ринкової економіки супроводжується негативним ставлен-ням підлітків до того, як проводяться економічні реформи в нашій країні. По-друге, в тому, що хоча заняття бізнесом позитивно сприй-мається основною масою респондентів, проте їх уявлення про бізнес

мозаїчне, розмите. Бізнес багатьма ототожнюється тільки з комерцій-ною діяльністю, торгівлею. По-третє, в тому, що хоча підлітки в своїй основній масі відкидають будь-які аморальні способи добування гро-шей, деякі з них схвалюють аморальні способи отримання багатства.

Дослідження стадій економічної соціалізації спираються на тра-диції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є дослідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розглядання його як міжпоко-лінного процесу. Такий підхід до розглядання економічної соціалі-зації є найбільш актуальним для нашого суспільства, економіка яко-го динамічно перебудовується. В умовах трансформації суспільства різні покоління, що соціалізувались в якісно відмінних економічних умовах, мають також суттєві відмінності в економічних установках. Історична проблемна ситуація склалась таким чином, що у безпосе-редній міжпоколінній взаємодії опинились представники поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок.

Сучасне українське суспільство є простором взаємодії декіль-кох поколінь з приводу формування систем цінностей. Економічні установки поколінь проявляються у своїй загальності і в своїй спе-цифіці. Загальність полягає в тім, що всі покоління визнали факт ринкових змін в економіці, і специфіка – яким чином це детермінує установки і соціальну поведінку особистостей. У старшого поколін-ня існує негативна реакція на цей факт ринкових змін; зміна цінно-стей привела до втрати орієнтирів у поведінці. У “батьків” ставлен-ня інструментальне: установка на пошуки засобів існування. У мо-лоді ціннісної ломки не було, а тому є єдність між економічними установками і життєвим самовизначенням.

Процес протікає у важкій, кризовій формі і відбивається на функ-ціонуванні свідомості кожної вікової когорти в сім’ї та їх взаємодії. По-страдянська людина виявилась непідготовленою процесом економічної соціалізації до економічної поведінки, адекватної соціальним змінам.

Формування установок відбувається в період первинної соціа-лізації і проходить через життя, зазнаючи випробувань при соціальній кризі. В процесі економічної соціалізації діти отримують економічну інформацію головним чином з таких джерел: активного – самостійної участі в економічному житті; видовищному – прогляданні реклами;

соціального – через спілкування з батьками, ровесниками і з дорос-лими, які сприймають дитину як економічного партнера. Всі три дже-рела спочатку функціонують в рамках сім’ї, їй належить приоритет-на роль у формуванні економічних уявлень і установок. У більшості випадків сім’я –це взаємодія і взаємостосунки трьох поколінь, які мають різні системи цінностей і установок щодо сучасної економіч-ної реальності, що створює суперечливі умови економічної соціалі-зації в сім’ї. Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору взаємодії поколінь можна описати так. Зміна системи суспільних відносин привела до серйозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники стар-шого покоління не змогли пройти ресоціалізацію.

Покоління батьків проходить активний етап ресоціалізації, пе-реборення радянських, відродження національних і активного впли-ву західних традицій. Тому їх ставлення до економічних змін буває суперечливим.

Покоління дітей виросло в перехідний період. Для нього криза стала нормою. Діти легше адаптуються. Зараз вони рано починають заробляти (половина дітей і підлітків мають цей досвід). Серед за-собів заробітку переважають – робота “вдома”, плата за оцінки, тоб-то “роботи”, які повинні виконуватись безкоштовно для подальшо-го формування мотиваційної структури дитини.

Сучасні діти вступають в економічне життя, часто не маючи не-обхідних знань і навичок, що може створити серйозні проблеми. Найбільш активно включаються у всі види соціальних взаємодій діти 15-16 років, тобто підлітки. На основі досліджень особливостей еко-номічної соціалізації цієї групи дітей можна зробити таку економіко-психологічну характеристику. Підлітки – це самостійні, “теоретич-но” незалежні від батьків люди, занепокоєні тільки своєю долею, де на першому місці – бажання розбагатіти, мати свою справу, добре влаштуватись. Багато хто з них ставить щастя в пряму залежність від кількості грошей. Підлітки більш прагматичні, самостійні і орієнто-вані на успіх. Це найбільш динамічна група. Поява нових ідеалів у суспільстві (наприклад, матеріальне благополуччя) обумовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Цінність багатства маніфестуєть-ся у них в значимість індивідуального і престижного споживання. Це покоління, в якому романтизм (мрії про “краще життя”) найбільш

тісно переплітається з прагматизмом (ставка на власні сили, го-товність до соціально несхвалених дій – частина з них вже заробляла гроші незаконними способами). В економічній свідомості і поведінці підлітків криза суспільства відобразилась в найбільшій мірі, оскіль-ки вона прийшлася на період їх активної соціалізації.

Отже, міжпоколінна взаємодія детермінується, з одного боку, спрямованістю соціально-економічної трансформації в суспільстві, а з другого, місцем покоління в історії економічної соціалізації. Ха-рактер економічних установок визначається належністю до певної поколінської групи. Членам однієї сім’ї притаманні різні уявлення про життєві цінності, роль грошей в їх житті, оптимальні моделі діяльності і поведінки. Відбувається руйнування ціннісного просто-ру сім’ї. Сімейні традиції відходять на другий план, визначальним сьогодні стає належність до покоління.