Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

1.         Політична соціалізація – це процес включення індивіда в політичну систему суспільства, в результаті чого у нього формують-ся особистісні якості, завдяки яким він стає суб’єктом цієї системи.

2.         Політична соціалізація досліджується в соціальній пси-хології, починаючи з 50-х років ХХ ст. Існують різні теорії по-літичної соціалізації. Сучасні дослідження цієї проблеми найб-ільше здійснюються в руслі таких підходів: психоаналітичного, біхевіористського, гуманістичного і когнітивного. У вітчизняній науці в дослідженні політичної соціалізації найбільш пошире-ним є культурно-діяльнісний підхід. В ньому наголошується на значенні активно-діяльнісного фактору в процесі засвоєння індивідом політичної культури суспільства. Політична діяльність індивіда розглядається як найважливіший фактор його політичної соціалізації.

3.         Політична соціалізація відбувається у двох формах. Ціле-спрямовані форми – це політичне виховання, яке здійснюється як процес цілеспрямованого впливу суспільства на становлення по-літичності особистості. Стихійні форми – це ті умови соціального оточення, які впливають на політичну позицію і політичну поведін-ку індивіда, так би мовити, незаплановано.

В сучасному суспільстві, яке потребує масової участі громадян у політичному житті, цілеспрямоване політичне виховання набуває особливої актуальності.

4.         Структурними компонентами політичної соціалізації, в яких

розкривається зміст цього процесу, є: когнітивний, афективний і

конативний.

Когнітивний компонент політичної соціалізації об’єднує ті феномени, що пов’язані зі знанням про політичну систему. Ці фе-номени виявляються, по-перше, через політичну поінформо-ваність особистості; по-друге, через уявлення про ознаки, що підтверджують належність особистості до своєї політичної спільноти та відрізняють від членів інших спільнот (політінтег-руючі та політдиференціюючі ознаки референтної групи); по-третє, через комплекс уявлень про риси, що притаманні типово-му члену спільноти (“політичний аутостереотип”); по-четверте, через уявлення про риси, притаманні власне собі як члену цієї спільноти (“політичний “Я-образ”).

Афективний компонент політичної соціалізації об’єднує ті феномени, що пов’язані з емоційним ставленням до політичної системи, уряду, політичного лідера та ін. Система цих елементів включає також переживання особистістю належності до політич-ної спільноти (“ми-почуття”, переживання співпричетності). Афективний компонент виявляється через оціночні судження, через установки, аттітюди.

Конативний компонент політичної соціалізації об’єднує ті фе-номени, що пов’язані з політичною поведінкою індивідів, тобто по-ведінкою, що регулюється інтеріоризованими нормами та ціннос-тями відповідної політичної системи. Ці феномени виявляються через політичну діяльність і участь у політичних рухах, політич-них акціях, членство в партіях, участь у виборах тощо.

5.         Визначені структурні компоненти політичної соціалізації

характеризують основні сфери, в яких розгортається цей процес

та його змістовні змінні. Політична соціалізація відбувається як

складний процес в єдності всіх його компонентів. Політичний

профіль особистості, який формується в процесі політичної соціалізації як певний тип політичної поведінки, визначається особ281

ливостями конфігурації системи компонентів, які складають цей процес. Можна припустити, що на кожній віковій стадії ця кон-фігурація є іншою, що і визначає особливості політичної соціал-ізації цієї стадії. Імовірно, що на етапі первинної соціалізації до-мінують афективні компоненти, які пов’язані з емоційним став-ленням до політичної системи, а на етапі формування зрілості політичної ідентичності домінуючою є система когнітивних еле-ментів. Суб’єкт політичної діяльності характеризується доміну-ванням конативних компонентів політичної соціалізації.

Основні терміни та поняття

Політична соціалізація, політичне виховання, політична ідентичність, політичність, аполітичність, політичний розвиток особистості, політична ідентифікація, політична персоналізація, політична ідеалізація, стадії політичної соціалізації, форми по-літичної соціалізації, агенти політичної соціалізації, політичні інститути, політична стратегія, деполітизація, департизація, деі-деологізація, компоненти структури процесу політичної соціа-лізації, когнітивний компонент політичної соціалізації, афектив-ний компонент політичної соціалізації, конативний компонент політичної соціалізації, рівні політичної ідентифікації особис-тості, політичний інтерес, політична поінформованість, соціаль-но-політичний простір країни, мотиви політичної діяльності, політичні потреби особистості.